Ухвала

від 16.04.2020 по справі 640/7402/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 квітня 2020 року м. Київ № 640/7402/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С до Головного управління ДФС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, 7-а, код ЄДР: 41473554) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДР: 39393260), Державної податкової служби України (04053, Львівська площа, 8, код ЄДР: 43005393), в якому просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.08.2019 № 1245955/41473554, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 від 19.02.2019;

2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг від 02.09.2019 № 36681/41473554/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 06.09.2019 № 1245955/41473554, без змін;

3) зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 8 від 19.02.2019.

Позов надісланий позивачем на адресу суду 26.03.2020 та зареєстрований канцелярією 30.03.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2020 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та було запропоновано надати суду:

1) заяви/уточнення у тому числі із обґрунтуванням вимоги позивача щодо порушення рішенням комісії з питань розгляду скарг ДПС України від 02.09.2019 № 36681/41473554/2 прав, свобод та інтересів позивача;

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2020 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С у відкритті провадження у справі № 640/7402/20 в частині позовних вимог (№2) , заявлених до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань розгляду скарг від 02.09.2019 № 36681/41473554/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 06.09.2019 № 1245955/41473554, без змін.

В той же час, залишаючи позовну заяву без руху, ухвалою від 31.03.2020 суддею була звернута увагу позивача, зокрема, на пропуск товариством тримісячного строку на звернення до суду, передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України.

13.04.2020, на виконання вимог ухвали суду позивачем надано уточнення позовної заяви в якій позивачем зазначено про те, що комісії з питань розгляду скарг ДПС України не мала права приймати рішення, яким скаргу товариства залишено без задоволення, а рішення від 06.09.2019 № 1245955/41473554, без змін, оскільки товариством було надано всі документи, які підтверджують реальність здійснення господарської діяльності, в ході здійснення якої сформовано податкову накладну № 8 від 19.02.2019.

Крім того, позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки Податковим кодексом України встановлено спеціальний строк звернення до суду, в рамках якого товариство звернулося до суду.

При цьому, у вказаній заяві позивач зазначає, що строк на звернення до суду був пропущений з поважних та об`єктивних причин, оскільки в даному випадку судовий збір сплачено товариством 17.02.2020, після чого розпочато процедуру підготовки позовної заяви та враховуючи незаконні дії фіскального органу подано 4 позовні заяви, підготування яких зайняло значний час.

Додає, що сплата державного мита у 2020 році зумовлена виключно тяжким фінансовим станом підприємства, пов`язаним із глобальними кризовими процесами, що підтверджується тим, що у період з 01.10.2019 по 31.03.2020 директором ТОВ Ватерпас-С внесено фінансову допомогу за рахунок якої погашалась заборгованість по поточних зобов`язаннях, податках та зборах та було сплачено судовий збір.

Наголошує, що розуміючи, що права товариства порушено фіскальним органом, після внесення фінансової допомоги, та керуючись положеннями п. 65.18 ст. 56 Податкового кодексу України, судовий збір було сплачено невідкладно, з огляду на що, за висновком позивача, строк звернення до суду пропущений з об`єктивних причин та, за висновком позивача, поновлення судом строку на звернення до суду забезпечить доступ позивачу до правосуддя.

Відтак, позивач просить суд поновити строк звернення до суду.

Разом з тим , суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк , який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, у разі оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду , викладеній у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (провадження № К/9901/16396/19).

Варто звернути увагу позивача на тому, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними , не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності , як складової принципу верховенства права . Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій або допущення бездіяльності і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії чи допущено бездіяльність.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим , в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

З матеріалів позовної заяви видно, що комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 06.08.2019 № 1245955/41473554 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 від 19.02.2019.

Натомість, рішення комісії з питань розгляду скарг від 02.09.2019 № 36681/41473554/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 06.08.2019 № 1245955/41473554, без змін.

Тобто, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та позивачем не заперечується, що рішення за результатами розгляду скарги отримано ним засобами електронного зв`язку 02.09.2019, а відтак тримісячний строк звернення до суду почав свій відлік 03.09.2019 та сплинув 03.12.2019 .

В той же час, до Окружного адміністративного суду м. Києва з даним позовом позивач звернувся лише 26.03.2020 , з огляду на що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до суду.

При цьому, посилання позивача, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду той факт, що в даному випадку судовий збір сплачено товариством 17.02.2020, оскільки сплата державного мита у 2020 році зумовлена виключно тяжким фінансовим станом підприємства, пов`язаним із глобальними кризовими процесами, що підтверджується тим, що у період з 01.09.2019 по 31.03.2020 директором ТОВ Ватерпас-С внесено фінансову допомогу за рахунок якої погашалась заборгованість по поточних зобов`язаннях, податках та зборах та було сплачено судовий збір, є безпідставними, оскільки, по-перше , відповідно до банківської виписки за період з 01.09.2019 по 31.03.2020 починаючи з 02.10.2019 на рахунок ТОВ Ватерпас-С надходила безвідсоткова фінансова допомога та здійснювались розрахунки щодо ведення господарської діяльності позивача, по-друге, як зазначає сам позивач у позовній заяві йому, як субпідряднику за договором субпідряду від 17.05.2018 № 1705/М3-Т у лютому 2019 року підрядником ТОВ МЖК-Інжинірінг було сплачено аванс у розмірі 1 411 688,52 грн. за роботи з виготовлення та монтаж металевих конструкцій площадок та сходів в межах труби цегляної за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 8, а також вбачається рух коштів за договором субпідряду від 15.02.2019 № 1705/М3-Т у сумі 1 293 585,50 грн.

Відтак, суд зазначає, що об`єктивних перепон у сплаті судового збору за звернення до суду з вказаним позовом у позивача не було, оскільки протягом 2019 року позивачу надходили кошти від провадження господарської діяльності, про що зазначає сам позивач у позовній заяві. Більш того, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів скрутного матеріального становища підприємства протягом 2019 року, з огляду на що несплати позивачем судового збору у строк встановлений законодавством для звернення до суду з даним позовом, не є поважною причиною пропуску такого строку.

Варто також зауважити, що беручи до уваги той факт, що протягом 2019 року на адресу позивача надходили кошти щодо повернення безвідсоткової фінансової допомоги та від провадження господарської діяльності, що перевищує 1 000 000 грн., то сплата позивачем судового збору за звернення до суду з даною позовною заявою, яка у 2019 році складала 1921,00 грн., оскільки вимоги зобов`язального характеру є похідними вимогами від визнання протиправним та скасування рішення, не є вагомою перешкодою для звернення до суду у строку визначений законодавством та обмеженням доступу до правосуддя.

Відтак, тримісячний строк звернення до суду у позивача почав свій відлік 03.09.2019 та сплив 03.12.2019, натомість до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся лише 26.03.2020 , тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України.

Щодо посилання позивача на доступ до правосуддя, то варто звернути увагу позивача на тому, що принципом адміністративного судочинства є верховенство права, тоді як пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено право на суд , одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою , яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у тому числі щодо дотримання учасником строку , визначеного національним законодавством для звернення до суду , що свідчить про забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, як складової верховенства права.

Суд звертає увагу позивача на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. У разі порушення такого строку та недотримання принципу юридичної визначеності зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що такий строк звернення до суду може бути обмеженим.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву .

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду товариства є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Причини пропуску звернення до суду Товариства з обмеженою відповідальністю Ватерпас-С , що викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнати неповажними та відмовити у поновленні строку звернення до суду.

Позовну заяву повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293 -- 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) та з урахуванням п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).

Суддя О.А. Кармазін