Рішення

від 16.04.2020 по справі 440/1027/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1027/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2020 року позивач Василівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.02.2020 №3595-СГ, зобов`язання видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ним подано до відповідача заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування. Однак, наказом від 05.02.2020 №3595-СГ позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підставі невідповідності землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих на підставі них нормативних актів. Вказаний наказ позивач вважає протиправним, просить скасувати його та зобов`язати видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 18.03.2020.

13.03.2020 року відповідач звернувся до суду із клопотанням про відкладення судового засідання, яке було задоволено, розгляд справи призначений на 08.04.2020 року. У зв`язку із неявкою сторін в судове засідання, розгляд справи відкладений на 15.04.2020 року.

02.04.2020 року до матеріалів справи залучений відзив Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на позовну заяву, де відповідач проти задоволення повідомив про проведення заходів з інвентаризації земель державної власності сільськогосподарського призначення, на виконання доручення Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Земельна ж ділянка, щодо якою позивачем подане клопотання про затвердження проекту землеустрою, входить до складу земель, що проінвентаризовані у 2019 році та в подальшому право оренди вказаної земельної ділянки планується передати в порядку аукціону. Про включення земельної ділянки площею 5,67 га до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продано на земельних торгах, визначено наказом Головного управління від 17.04.2019 року №8239-СГ.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача вказав, що відповідач у оскаржуваному рішенні не посилається на жодний недолік проекту землеустрою, відмовляє у затвердженні проекту землеустрою з підстав, що не ґрунтується на нормах закону, та є протиправними.

В судове засідання 15.04.2020 року представники сторін не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Позивач надав суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами, без участі представника позивача.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.01.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області позивач звернувся із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області.

До вказаної заяви позивачем додано: клопотання про затвердження проекту землеустрою, оригінал землевпорядної документації, що підлягає затвердженню, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації.

За результатами розгляду даного клопотання, відповідачем наказом від 05.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання у зв`язку із невідповідністю землевпорядної документації вимогам законів та прийнятим до них нормативно-правових актів.

Позивач не погодився з наказом від 05.02.2020 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

У частинах першій та третій статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частинами 6-7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно частин восьмої-десятої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2019 по справі №1640/2594/18, від 31.01.2019 року по справі №815/2488/17, від 30.08.2018 року по справі № 817/586/17, від 18.10.2018 року по справі №818/1976/17.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Судом встановлено, що висновком від 18.10.2019 №11035/82-19 /а.с.47/ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області для дослідних і навчальних цілей на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області було погоджено у встановленому законом порядку експертом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, вказано, що проект відповідає вимогам законодавства та прийнятим до нього нормативно-правовим актам.

23.01.2020 року позивач звернувсь до Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області із заявою про затвердження проекту землеустрою додавши погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування орієнтовною площею 5,0 га для дослідних і навчальних цілей.

За наслідками розгляду поданої заяви, відповідач наказом від 05.02.2020 року відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, вказавши причиною відмови в тексті наказу про невідповідність землевпорядної документації вимогам законів та прийнятим до них нормативно-правових актів.

Таким чином, всупереч вищевказаних положень законодавства та безпосередньо висновку від 18.10.2019 №11035/82-19, Головне управління Держгеокадастру у Полтавської області в наказі від 05.02.2020 року №3595-СГ не обґрунтувала яким саме вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів не відповідає виготовлений за заявою позивача проект землеустрою. Натомість, без посилання на будь-які норми, визначені Земельним кодексом України для розгляду таких звернень, вказує на неможливість затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку із включенням її до переліку земельних ділянок, право оренди яких буде реалізоване на земельних торгах.

При цьому, як зазначалось вище, згідно норм Земельного кодексу України єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту, на стадії ж затвердження проекту землеустрою у селищної ради відсутні повноваження на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Більше того, висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.10.2019 №11035/82-19 підтверджено, що вказаний проект землеустрою відповідає законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам (а.с.74). Відтак, доводи, викладені у наказі від 05.02.2020 року №3595-СГ, є необґрунтованими, та не є тими підставами, які визначені в Земельному кодексі України як підстава для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 30.08.2018 року №817/568/17, Головне управління Держгеокадастру не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Слід зауважити, що у відзиві на адміністративний позов відповідач вказує про іншу причину неможливості затвердження проекту відведення земельної ділянки у постійне користування, порівняно із текстом оскаржуваного наказу, а саме включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди яких буде реалізоване з аукціону.

Відповідачем до матеріалів справи залучено інформацію щодо переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продане на земельних торгах /а.с.70/.

З даної інформації не вбачається про включення до вищезгаданого переліку земельної ділянки із кадастровим номером 5325480300:00:002:0548, площею 5,0 га, а визначено лише орієнтовну площу земельної ділянки на території Василівської сільської ради. Жодного підтвердження того, що в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продане на земельних торгах включена земельна ділянка із кадастровим номером 5325480300:00:002:0548, площею 5,0 га до матеріалів справи не надано.

Відповідно до положень частин 2-4 статті 79-1 Земельного кодексу України Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Позицію щодо можливості включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продане на земельних торгах, виключно земельних ділянок за умови присвоєння кадастрового номеру, тобто сформованих земельних ділянок висловив Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 року у справі №420/914/19.

З урахуванням наведеного, суд вказує, що земельна ділянка щодо якою виник спір, була сформована як земельна ділянка саме внаслідок дії позивача, направлених на отримання земельної ділянки в постійне користування. Так, був отримано дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації, виготовлено таку документації, отримане необхідне погодження у відповідному висновку від 18.10.2019 №11035/82-19, земельній ділянці присвоєний відповідний кадастровий номер.

Таким чином, доводи відповідача про включення саме земельної ділянки із кадастровим номером 5325480300:00:002:0548, площею 5,0 га до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право оренди на які буде продане на земельних торгах, належними і допустимими доказами не підтверджені.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно, суд дійшов висновку, що відмова у затвердженні проекту землеустрою є безпідставною, а тому слід визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області від 05.02.2020 № 3595-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою.

Щодо вимоги про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області видати наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області, суд виходить з наступного.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом справ.

Тобто, за змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Отже вищевказана позовна вимога є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому не підлягає задоволенню.

Належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позов Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 4204,00 грн. підтверджується квитанцією №СВ03093092/1 від 25.02.2020.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області (вул. Перемоги, 2, с. Василівка, Чутівський район, Полтавська область, 38850, код ЄДПРОУ 21064576) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області (вул. Уютна, 23, м Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області від 05.02.2020 № 3595-СГ про відмову у затвердженні документації із землеустрою.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавської області розглянути заяву Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Василівської сільської ради Чутівського району Полтавської області, площею 5,0000 га, кадастровий номер 5325480300:00:002:0548, із цільовим призначенням для дослідних і навчальних цілей, у постійне користування Василівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавської області на користь Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Чутівської районної ради Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва