Постанова

від 16.04.2020 по справі 240/10685/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10685/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

16 квітня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Бердичівське вище професійне училище" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Державного навчального закладу "Бердичівське вище професійне училище" про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

26 вересня 2019 року Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, зазначених у даному позові а саме: заборонити подальшу експлуатацію будівель ДНЗ "Бердичівське ВПУ", за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Великі Низгірці, вул.Ліцейна, 1.

В обґрунтування позову зазначило, що за результатами проведеної перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлені порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області задоволено.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель Державного навчального закладу "Бердичівське вище професійне училище", за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с. Великі Низгірці, вул. Ліцейна, 1 до усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом встановлено, що на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, наказу Управління ДСНС України у Житомирській області від 3 грудня 2018 року №555 "Про проведення планових перевірок у 2019 році", на підставі повідомлення про проведення планової перевірки від 19 серпня 2019 року №1085 (Том №1 а.с.16), посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 2 вересня 2019 року №409 (Том №1 а.с.17) з 2 до 12 вересня 2019 року головним інспектором Бердичівського міськрайонного відділу Управління ДСНС України у Житомирській області Пилипчуком В.О. проведено планову перевірку ДНЗ "Бердичівське ВПУ", за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Великі Низгірці, вул.Ліцейна, 1 щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Перевіркою встановлено, що в будівлях та приміщеннях ДНЗ "Бердичівське ВПУ" порушено вимоги законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вказані порушення вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30 грудня 2014 року №1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 року за №252/26697 (далі - ППБУ), вказані в акті, складеному за результатами проведення планової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 12 вересня 2019 року №484, а саме:

1) не забезпечено виконання у Державному навчальному закладі "Бердичівське вище професійне училище" та на території законодавства у сфері техногенної та пожежноїї безпеки ( порушено статті 20,57 Кодекс цивільного захисту України );

2) приміщення будівель гуртожитку та навчальних корпусів не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ);

3) дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівель гуртожитку та майстерень не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (порушено пункт 2.5 розділу ІІІ ППБУ);

4) посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях" (порушено пункт 16 розділу II ППБУ);

5) черговий персонал в гуртожитку не забезпечений фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу (порушено пункт 8 розділу II ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України);

6) в будівлі гуртожитку виходи на горище не обладнано протипожежними люками (порушено пункт 2.3 розділу ІІІ ППБУ);

7) пожежна безпека у будівлі гуртожитку не забезпечується шляхом застосування технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, не виконано Державні будівельні норми, а саме: ДБН В.1.1-7-2016 вхід до підвального приміщення в будівлі гуртожитку не відокремлено протипожежними дверима (порушено пункт. 4 п. 2.2. розділу І ППБУ, ст. 57 Кодексу цивільного захисту України );

8) біля місця розташування пожежного водоймища не встановлено покажчик з застосуванням світло відбивних покриттів з нанесенням на нього літерного індексу та цифрового зазначення кількості води кубічних метрах та кількості автомобілів, які одночасно можуть встановлюватись на майданчик біля водойми (порушено підпункт 9 пункту 2.1 розділу V ППБУ);

9) на корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (порушено підпункт 10 пункту 2.1 розділу V ППБУ);

10) сходові клітки, сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації будівель не забезпечені евакуаційним освітленням (порушено пункт 2.31 розділу III ППБУ);

11) територія об`єкта, а також будинки, споруди, прміщення не забезпечені знаками безпеки, відповідно ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, ІDТ) та ГОСТ 12.4,026-76 "ССБТ. Цвета сигналные и знаки безопасности" (порушено пункт 8 розділу II ППБУ)

12) мережа внутрішнього протипожежного водогону в приміщенні гуртожитку не відповідає вимогам ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація", а саме: не забезпечено технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання системи внутрішнього водопостачання (порушено пункт 2.2 розділу V ППБУ);

13) в будівлях пожежні кран-комплекти не забезпечені пожежними рукавами однакового з ним діаметра та стволами (порушено пункт 2.2 розділу V ППБУ);

14) В будівлі гуртожитку та учбовому корпусі пожежні кран-комплекти не розміщуються у вбудованик шафках, які не мають отворів для провітрювання, і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання (порушено підпункт б пункту 2.2 розділу V ППБУ);

15) не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів (порушено пункт 2.2 розділу V ППБУ);

16) для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ БВ.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони згідно з "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" (далі-НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх і виробничих складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні (порушено пункт 2.9 розділу Ш ППБУ); 17) територію закладу не обладнано спеціальними пожежними щитами (стендами) для розміщення первинних засобів пожежогасіння (порушено пункт 3.11 розділу V ППБУ);

18) у кожному приміщенні закладу не встановлено таблички, на якій указано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчого пожежно-рятувального підрозділу, а також інструкції з пожежної безпеки (порушено пункт 8 розділу III ППБУ для навчальних закладів та установ системи освіти України наказ №974 від15.08.2016 року);

19) приміщення електрощитової гуртожитку не відокремлено від інших приміщень протипожежними дверима (порушено пункт 1.24 розділу IV ППБУ);

20) територію навчального закладу на в`їздах (виїздах) не забезпечено схемою території, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, водонапірної башти, під`їздів пожежних автомобілів до них (план-схемою руху транспорту) (порушено пункт 1.15 розділу IІІ ППБУ);

21) в приміщенні електрощитової гуртожитку (перший поверх) електричний світильник підвішений безпосередньо на струмопровідному проводі (порушено пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

22) на третьому поверсі будівлі гуртожитку в коридорі правого крила експлуатується несправний електровимикач (порушено пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

23) в кімнатах №21, №17, №8 гуртожитку на 5-му поверсі електричні світильники підвішені безпосередньо на струмопровідних проводах (порушено пункт 1.18 розділу IV ГІПБУ);

24) в кімнаті коменданта гуртожитку експлуатується тимчасова електромережа (порушено пункт 1.8 розділу IV ППБУ);

25) в кімнаті чергового гуртожитку експлуатується несправна з`єднувальна коробка (порушено пункт 1.18 розділу IV ППБУ);

26) на 3-му та частково 2-му поверхах гуртожитку не прибране будівельне сміття (порушено пункт 6 розділу III ППБ для навчальних закладів та установ системи освіти України та пункт 2.1 розділу III ППБУ);

27) в приміщенні водонапірної башти влаштовано тимчасову дільницю електромережі (порушено пункт 1.8 розділу IV ППБУ).

28) для працівників охорони (сторожі, вахтери) не розроблено інструкщю, що визначає їхні обов`язки щодо контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій у разі виникнення пожежі, спрацювання СПЗ, а також визначає, кого з посадових осіб мають викликати в нічний час у випадку пожежі (порушено пункт 10 розділу П ППБУ для навчальних закладів та установ системи освіти України наказ №974 від 15.08.2016 року);

29) не розроблена інструкція що передбачає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей з гуртожитку у нічний час (порушено пункт 5 розділу П ППБУ);

30) не проведено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту (порушено пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

31) не забезпечено готовність створених об`єктових формувань цивільного захисту до дій за призначенням та необхідною для їх функціонуння матеріально-технічною базою (порушено пункт 5 частини першої статті 20 КЦЗУ).

За результатами перевірки складено акт №484 від 12 вересня 2019 року та припис №281 від 12 вересня 2019 року про усунення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (Том №1 а.с.18-30).

Наявність встановлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту слугували підставою для звернення до суду із даним позовом.

В ході слухання справи в суді першої інстанції позивач за ініціативою відповідача проводив ще три позапланових перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з метою перевірки усунення суб`єктом порушень, які виявлені попередньою перевіркою, в ході яких встановлено, що підконтрольною установою не в повному обсязі усунуто виявлені раніше порушення та за їх наслідками складено відповідні акти та приписи.

Відповідно до актів № 596 від 27.11.2019 та №613 від 17.12.2019 складених за наслідками перевірок, проведених у період з 26.11.2019 по 27.11.2019 та з 11.12.2019 по 17.12.2019, відповідач не усунув два порушення:

- приміщення будівель гуртожитку та навчальних корпусів не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (порушено пункт 1.2 розділу V ППБУ);

- в будівлі гуртожитку виходи на горище не обладнано протипожежним люками (порушено пункт 2.3 розділу ІІІ ППБУ).

Відповідно до акту №35 від 28.01.2020 за наслідками перевірки, проведеної у період з 27.01.2020 по 28.01.2020, неусунутим залишилось одне порушення правил пожежної безпеки, а саме: приміщення будівлі гуртожитку за винятком п`ятого поверху та навчальний корпус не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", чим порушено пункт 1.2 глави 1 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні (Том №2 а.с.28-32).

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не усунено в повному обсязі виявлені позивачем порушення законодавства у сфері пожежної безпеки, що може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Державний навчальний заклад "Бердичівське вище професійне училище", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному з`ясуванні всіх суттєвих обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що суд першої інстанції допустив неповноту дослідження доказів шляхом порівняння актів перевірок, не обґрунтував доцільність застосування щодо відповідача крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель, виключно на припущеннях дійшов висновку про створення загрози життю та здоров`ю людей неусунутим порушенням.

Крім того відповідач зазначив, що суд першої інстанції, застосовуючи такий захід реагування, порушив принцип пропорційності, оскільки не дав належної оцінки факту усунення відповідачем значної частини порушень, а також не врахував, що такий захід є непропорційним втручанням в навчальний процес, порушуючи конституційне право громадян на освіту.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 1, 2 пункту 3 Положення).

В силу приписів пункту 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, затвердженого наказом ДСНС України від 12 листопада 2018 року №661, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012.

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню та впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

З аналізу наведених норм колегія суддів приходить до висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. У свою чергу, адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року №252/26697.

Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу 1 ППБУ ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт); ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відповідно до п.4 Розділу І Правила пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.

Відповідно до пункту 1.2 розділу V "Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту" Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Згідно з пунктом 7.1.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5.-56:2014 усі приміщення стаціонанрного відділення повинні обладнуватись системою пожежної сигналізації і системою передавання тривожних сповіщень та пунктом 18 таблиці Б.1 ДБН В.2.5.-56:2014 системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей.

Матеріалами справи підтверджено, що на час первинної перевірки у вересні 2019 позивачем було виявлено велика кількість порушень правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а саме 31.

Вже після подачі позивачем позову відповідач вжив заходи щодо усунення виявлених порушень, що підтверджено актами повторних перевірок. Проте, на час розгляду справи в суді першої інстанції, одне порушення відповідачем так і не було усунуте в повному обсязі, а саме приміщення будівлі гуртожитку за винятком п`ятого поверху та навчальний корпус не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не усунене відповідачем порушення є істотним порушенням та впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей, а також призведе до неможливістю їх ефективної ліквідації та рятуванню людей.

Суд вважає, що виявлене порушення є суттєвим та потребує усунення, оскільки може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій, не дозволить у випадку виникнення пожежі вчасно її ліквідувати, призведе до стрімкого розвитку та може потенційно загрожувати життю та здоров`ю людей.

Необладнання приміщень закладу системою протипожежного захисту за об`єктивним критерієм є таким порушенням, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, оскільки стосуються, зокрема, протипожежних норм.

При цьому суд апеляційної інстанції не вважає доводи відповідача щодо не доведення позивачем реальної загрози життю та здоров`ю людей обґрунтованими, адже сам характер виявлених порушень свідчить про ризик заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей в разі настання пожежі. Сам позов направлений на попередження таких негативних наслідків.

Щодо тверджень відповідача, що судом першої інстанції не було встановлено загрози життю і здоров`ю людей, то саме посадові особи позивача, які є спеціалістами у галузі забезпечення пожежної безпеки, на виконання вимог ч. 2, ст. 19 Конституції України та ч. 2, ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановили наявність порушень у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксувавши їх в Акті перевірки. Аналогічний висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 24.07.2018 по справі № 813/5461/15.

Суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Не заслуговують уваги й доводи апеляційної скарги щодо ненадання судом першої інстанції оцінки факту усунення відповідачем значної частини порушень.

Суд погоджується, що відповідачем досягнуто значного прогресу в усуненні виявлених порушень, однак це не дає підстав для задоволення його апеляційної скарги. Часткове усунення раніше виявлених контролюючим органом порушення може свідчити лише про добросовісність намірів відповідача щодо проведення ним роботи по усуненню порушень та вжиття відповідних заходів. Разом з тим, порушення, яке є підставою для застосування заходів реагування, встановлене в акті перевірки, відповідач не усунув в повному обсязі.

Колегія суддів наголошує, що існування (неусунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 р. по справі №823/589/16, та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковими для колегії суддів при розгляді даної справи.

Неусунення на момент розгляду справи в повному обсязі порушень зазначених в акті перевірки є свідченням того, що приміщення Державного навчального закладу "Бердичівське вище професійне училище" експлуатуються з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що у свою чергу унеможливлює забезпечення безпеки людей, які в ньому знаходяться, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Порушення, яке залишилось не усунуним не є формальним, а є таким, яке може призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння.

До створення загрози життю та здоров`ю людей чи настання інших негативних наслідків вина відповідача полягає у створенні умов для цієї загрози. Тобто особа, яка порушує правила пожежної безпеки передбачає створення загрози життю та здоров`ю людей та настання інших негативних наслідків. І хоча відповідач не бажає створювати загрозу життю та здоров`ю людей, він свідомо припускає створення такої загрози.

При цьому, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом вплинути на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей (тобто мета цього позову усунення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а не зупинення діяльності закладу освіти). Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28.02.2019 по справі № 810/2400/18, від 16.05.2019 по справі № 812/1296/18 та від 07.08.2019 по справі № 810/1820/18.

Відтак, посилання апелянта на те, що застосовані заходи реагування не співмірні з виявленими порушеннями, не заслуговують на увагу.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим доводи апеляційної скарги про порушення права на освіту у разі застосування заходів реагування, оскільки дане право є неспіврозмірним із правом на життя та здоров`я яке передбачене статтею 27 Конституції України, статтею 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та загрозою яку створює наявне порушення.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державного навчального закладу "Бердичівське вище професійне училище" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 квітня 2020 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.