Ухвала

від 16.04.2020 по справі 916/1555/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1555/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головей В.М.,

Разюк Г.П.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Співдружність"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 25 жовтня 2019 року

по справі № 916/1555/19

за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача Приватного підприємства "Співдружність"

про стягнення 22 691,89 грн., розірвання договору оренди та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. по справі №916/1555/19 (суддя Смелянець Г.Є.) позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволено частково; виселено Приватне підприємство „Співдружність" з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 79,8 кв.м, що розташоване за адресою: м . Одеса, вул. Градоначальницька,29; відмовлено Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 79,8 кв.м., що розташоване за адресою м. Одеса вул. Градоначальницька,29 від 16.10.2000р., укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством „Співдружність".

Крім того, з Приватного підприємства „Співдружність" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради стягнуто судовий збір в розмірі 1921 грн.

В частині позовних вимого щодо стягнення 22 691,89 грн. провадження у справі №916/1555/19 закрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р.

13.04.2020р. безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства "Співдружність" надійшла апеляційна скарга на вказане рішення.

15.04.2020р. до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №916/1555/19 разом з уточненою апеляційною скаргою Приватного підприємства "Співдружність" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. по справі №916/1555/19, в якій відповідач просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. по справі №916/1555/19 скасувати.

Також, в апеляційній скарзі, з урахуванням уточнень, відповідач просить суд апеляційної інстанції задовольнити позовні заяви ПП Співдружність щодо продовження терміну дії договору №8-218 від 16.10.2000р.; зобов`язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради укласти новий додатковий договір на 3 роки з ПП "Співдружність"; стягнути з Департаменту комунальної власності: додатково нараховані кошти за орендну плату в розмірі 34 000,00 грн., нарахування з жовтня 2016р. по жовтень 2019р. в розмірі 18 000,00 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. та установити фіксовану орендну плату згідно додаткового договору від 23.07.2016р. №14.

Статтею 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Так, відповідно до вказаної статті апеляційна скарга повинна містить інформацію, зокрема, у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5, 6 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, судова колегія зазначає, що в апеляційній скарзі апелянтом не дотримано вказаних вимог.

Крім того, вимоги апелянта щодо задоволення позовних заяв ПП Співдружність стосовно продовження терміну дії договору №8-218 від 16.10.2000р.; зобов`язання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укласти новий додатковий договір на 3 роки з ПП "Співдружність"; стягнення з Департаменту комунальної власності: додатково нарахованих коштів за орендну плату в розмірі 34 000,00 грн., стягнення з позивача нарахування з жовтня 2016р. по жовтень 2019р. в розмірі 18 000,00 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. та установлення фіксованої орендної плати згідно додаткового договору від 23.07.2016р. №14 не були предметом позову, частково задоволеного оскаржуваним рішенням від 25.10.2019р.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені в апеляційній скарзі вимоги ПП "Співдружність" щодо продовження терміну дії договору №8-218 від 16.10.2000р. та зобов`язання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради укласти новий додатковий договір з ПП "Співдружність" були предметом зустрічної позовної заяви відповідача, яка була повернута окремим судовим актом, а саме: ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. про повернення зустрічної позовної заяви у справі №916/1555/19.

Вимоги апелянта щодо стягнення з Департаменту комунальної власності: додатково нараховані кошти за орендну плату в розмірі 34 000,00 грн., нарахування з жовтня 2016р. по жовтень 2019р. в розмірі 18 000,00 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн. були предметом зустрічної позовної заяви відповідача, яка також була повернута окремим судовим актом, а саме: ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2019р. про повернення зустрічної позовної заяви у справі №916/1555/19.

Вимоги щодо встановлення фіксованої орендної плати згідно додаткового договору від 23.07.2016р. №14 не заявлялись до суду першої інстанції взагалі.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи наведене та у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана саме на рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р., апеляційна колегія не приймає до розгляду вимоги ПП "Співдружність", викладені у зустрічних позовних заявах відповідача, що були повернути ухвалами місцевого господарського суду від 17.10.2019р. та 25.10.2019р. у справі №916/1555/19, які в свою чергу, не були оскаржені у встановлені діючим законодавством строки та вимогу щодо встановлення фіксованої орендної плати згідно додаткового договору від 23.07.2016р. №14, яка не заявлялась до суду першої інстанції взагалі.

Водночас, колегія суддів зазначає про те, що з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. у справі №916/1555/19 подана до суду апеляційної інстанції повторно. При подачі вказаної апеляційної скарги в перший раз, остання, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2019р., була залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору та відсутністю доказів направлення на адресу позивача копії апеляційної скарги з доданими до неї документами; апелянту було встановлено строк на усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги: 7 днів з дня вручення даної ухвали. Проте, у вказаний строк апелянтом не були усунути відповідні недоліки, тому, ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.02.2020р. апеляційна скарга ПП Співдружність була повернута відповідачу без розгляду.

При подачі апеляційної скарги 13.04.2020р. апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження.

З матеріалів справи вбачається що директором ПП Співдружність є ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження цього разу, ОСОБА_1 зазначає про свою хворобу, у зв`язку з чим апеляційна скарга не була подана вчасно. На підтвердження хвороби відповідач надає копію виписки з медичної карти хворого, копію довідки до акта огляду МСЕК від 26.01.2015р. та копію консультаційного висновку спеціалісту.

Але, надані копії медичних документів не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тому що з останніх не вбачається протягом якого строку ОСОБА_1 не мала можливості подати апеляційну скаргу саме через хворобу; виписки з медичної карти хворого ОСОБА_1 не підписані та не мають відбитку печатки медичного закладу. Також, з даних виписок не вбачається дати їх складання. Відповідно до довідки МСЕК від 26.01.2015р. ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності до 01.02.2016р. Висновок експерта щодо встановлення діагнозу, що стосується загострення хронічного захворювання, датований 08.01.2020р. При цьому, відповідних документів про знаходження апелянта на стаціонарному лікуванні, в передбачені для подачі апеляційної скарги строки, у матеріалах справи не міститься.

За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 256 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск строку встановленого на апеляційне оскарження.

Таким чином, проаналізувавши доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, судова колегія зазначає, що апелянтом взагалі не наведено обставин, які стали підставою пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Саме лише посилання ОСОБА_1 на хворобу не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також, враховуючи, що ПП Співдружність є юридичною особою, колегія суддів звертає увагу, що подати до суду апеляційної інстанції скаргу на відповідне рішення може не лише директор підприємства, а і будь-який уповноважений працівник цього підприємства або уповноважена особа тощо.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Положенням ч.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскарженню підлягають одна майнова вимога про стягнення 22 691,89 грн., та 2 немайнові вимоги: розірвання договору оренди та виселення.

За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019р. становить 1921 грн.

Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду у даній справі, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 644,50 грн. (1921 * 3 * 150%).

Дослідивши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Співдружність" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. по справі №916/1555/19, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що апелянтом в якості доказу сплати судового збору надано квитанцію від 16.12.2019р. №ПН793315 на суму 800,00 грн. та квитанцію від 13.04.2020р. №ПН1809 на суму 1 400,00 грн., що не відповідає встановленому законодавством розміру.

Крім того, відповідно до п.3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно зі ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Дослідивши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Співдружність" та додані до неї документи, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано до суду апеляційної інстанції опис вкладення документів, що були надіслані позивачу, що свідчить про недотримання вимог ст. 259 та п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.

За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Співдружність" на рішення Господарського суду Одеської області від 25.10.2019р. по справі №916/1555/19 - залишити без руху.

2. Встановити Приватному підприємству "Співдружність" строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду вмотивоване клопотання про поновлення строку з зазначенням обставин та надання доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили; надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та докази направлення на адресу позивача копії апеляційної скарги з доданими до неї документами протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити Приватному підприємству "Співдружність", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя В.М. Головей

Суддя Г.П. Разюк