Рішення

від 16.04.2020 по справі 904/740/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2020м. ДніпроСправа № 904/740/20 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"

до Синельниківського міського комунального підприємства "Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства"

про стягнення 57 934,94 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 47 374,57 грн. - боргу за активну електроенергію, 44,65 грн. - за перетікання реактивної електроенергії, 1 539,06 грн. - індексу інфляції, 7 054,42 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2020 справу №904/740/20 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Відповідач позов заперечує в частині стягнення 3% річних, індексу інфляції та пені. Від сплати заборгованості за спожиту електричну енергію за грудень 2018 року не відмовляється. Відповідно до п. 9.1. Договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. Відповідачем було направлено листа від 21.06.2019 №240, про те, що згідно Договору №00796-00 від 09.02.2018 заборгованість на підприємстві виникла за використану електроенергію у грудні 2018 року, розрахунок за яку здійснюється в січні 2019 року. У зв`язку з тим, що Договір припинив свою дію 31.12.2018 та враховуючи, що розрахунки здійснюються з місцевого бюджету через Держказначейську службу України, згідно плану фінансування, станом на 21.06.2019 неможливо здійснити оплату при відсутності угоди. Підприємство Відповідача просить не припиняти постачання електроенергії та зобов`язується погасити заборгованість у сумі 49 182,58 грн. за умови складання додаткової угоди з "ДТЕК Дніпровські електромережі", або надання рішення суду, яке зобов`язує підприємство погасити заборгованість.

Позивач не надав відповідь на відзив Відповідача.

Про вирішення спору сторони повідомлялися належно, на адресу зазначену позові, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії №00796-00 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов`язався в 2018 році постачати Споживачу (Відповідачеві) електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 481,5 кВт, величини якої по об`єктах Споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплатити Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами даного Договору.

Розрахунки за придбану електричну енергію проводяться Споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до Договору "Порядок розрахунків" (п.4.1. Договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші платежі згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". (п.6.1.1. Договору).

Споживач зобов`язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 6.1.6. Договору).

За внесення платежів, передбачених пунктами 6.1.1., 6.1.6. цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3 % річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Суми пені, 3 % річних та інфляційних втрат зазначаються в окремому розрахунковому документі.

Споживач сплачує Постачальнику вартість перетікання реактивної електричної енергії згідно з додатком до цього Договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п.7.2.2. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору (п.10.1. Договору).

Відповідно до п.1 Додатку "Порядок розрахунків" розрахунковий період для визначення обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 25 числа попереднього календарного місяця по 24 число поточного календарного місяця включно.

При розрахунках за фактично спожиту електроенергію назва розрахункового періоду співпадає з назвою календарного місяця, на який припадає останній день розрахункового періоду.

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у Постачальника рахунком (п. 2 Додатку "Порядок розрахунків").

Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків на надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3 % річних, індекс інфляції та інші платежі (за надання Споживачу додаткових послуг, суми завданих Споживачем збитків тощо) згідно з умовами цього Договору, здійснюється на рахунки Постачальника, вказаними у розділі 10 Договору, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання (п.2.1. Додатку "Порядок розрахунків").

Позивач виконував свої договірні зобов`язання у грудні 2018, що підтверджується Актом про використану електричну енергію за грудень 2018, підписаним Відповідачем.

Позивач виставив Відповідачеві рахунок за спожиту активну електроенергію №281/37/1/12/1 від 01.01.2019, та рахунок за перетікання реактивної електроенергії №281/37/1/12/2 від 01.01.2019.

Зазначені рахунки отримав представник Відповідача, що підтверджується підписом представника Відповідача в розписках про отримання рахунків 03.01.2019.

Відповідач частково розрахувався за спожиту активну електроенергію, у зв`язку з чим за ним обліковується борг у розмірі 47 374,57 грн. та борг за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 44,65 грн.

З посиланням на п.7.2.2. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 7 054,42 грн. за період прострочки з 10.02.2019 по 12.07.2019

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача, за активну електроенергію, Позивач нарахував 3% річних - 1 539,06 грн. за період прострочки з 12.01.2019 по 03.02.2020, індекс інфляції - 1 004,45 грн. за період з 12.01.2019 по 15.01.2020.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є виникнення (існування), виконання зобов`язань, наявність боргу за Договором, обґрунтованість розрахунків Позивача.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтями 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач визнає борг за спожиту електричну енергію за грудень 2018.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, надані до матеріалів справи докази (Договір, акт про використану електричну енергію за грудень 2018, рахунки Позивача №281/37/1/12/1 від 01.01.2019, №281/37/1/12/2 від 01.01.2019 (видані 03.01.2019), розписки працівника Відповідача в одержанні рахунків) те, що Відповідач підтвердив наявність основного боргу перед Позивачем, суд вважає позовні вимоги, в частині нарахування основного боргу, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечуючи нарахування 3 % річних, пені та індексу інфляції Відповідач посилається на те, що прострочення платежу за спожиту активну та реактивну електричну енергію відбулося не з вини Відповідача, а у зв`язку з тим, що Договір припинив свою дію 31.12.2018 та, враховуючи що розрахунки здійснюються з місцевого бюджету через Держказначейську службу України, згідно плану фінансування, станом на 21.06.2019 неможливо здійснити оплату при відсутності угоди.

Твердження Відповідача про те, що Договір припинив свою дію, є необґрунтованими, оскільки у п.10.1. Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України встановлено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Так, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.05р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.04р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що розрахунки 3% річних проведено неправильно, за перерахунком суду 3 % річних з простроченої суми становить 1 511,86 грн.

Розрахунок пені Позивачем проведено правильно.

Нарахування індексу інфляції, Позивачем проведено всупереч Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" , тому, за перерахунком суду індекс інфляції становить 1 433,72 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, до стягнення з Відповідача належать: 47 374,57 грн. - боргу за активну електроенергію, 44,65 грн. - боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1 511,86 грн. - 3 % річних, 1 433,72 грн. - індексу інфляції, 7 054,42 грн. - пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" до Синельниківського міського комунального підприємства "Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства" - задовольнити частково.

Стягнути з Синельниківського міського комунального підприємства "Виробниче об`єднання житлово-комунального господарства", 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Богми, 26 (код 32050733) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22 (код 23359034) 47 374,57 грн. - боргу за активну електроенергію, 44,65 грн. - боргу за перетікання реактивної електроенергії, 1 511,86 грн. - 3 % річних, 1 433,72 грн. - індексу інфляції, 7 054,42 грн. - пені, 2 083,29 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений статтею 256 ГПК України з урахуванням частини четвертої розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повне судове рішення складене 16.04.2020

Суддя С.Г. Юзіков