Рішення

від 16.04.2020 по справі 911/396/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/396/20

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Панда , Київська обл., м. Васильків про стягнення 208336,52 грн. без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Панда (далі - відповідач) про стягнення 208336,52 грн., з яких 196329,52 грн. основний борг, 1208,35 грн. 3% річних, 10798,65 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду від 19.08.2019 № ЕТ-БП 1908/2019 щодо здійснення повного розрахунку за виконані роботи у строк визначений договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 10.03.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 17.03.2020 та встановлено відповідачу строк до 24.03.2020 для подачі заперечень на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду до 10.03.2020 докази належного виконання зобов`язань за договором підряду від 19.08.2019 № ЕТ-БП 1908/2019 щодо здійснення повного розрахунку за виконані роботи у строк визначений договором, контррозрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 05.03.2020 № 95, в кому відповідач зазначає про оплату заявленої до стягнення суми основного боргу та заперечує проти позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум 3% річних, пені, з мотивів безпідставності вказаних вимог, позаяк надані позивачем до позовної заяви довідки про вартість будівельних робіт та акти приймання будівельних робіт не містять дати їх підписання, а відтак неможливо встановити коли у відповідача виник обов`язок щодо остаточного розрахунку за виконані підрядні роботи. У зв`язку з чим, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.

Відповідач подав до суду клопотання від 05.03.2020 № 94 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині заявленої до стягнення суми основного боргу в сумі 196392,52 грн., в зв`язку з її сплатою згідно платіжного доручення від 04.03.2020 № 193 на суму 196329,52 грн.

До початку розгляду справи по суті позивач в порядку ст. 46 Господарського процесуального кодексу України подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 17.03.2020, в якій зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, в зв`язку з її сплатою відповідачем згідно платіжного доручення від 04.03.2020 № 193 на суму 196329,52 грн. та просить суд стягнути з відповідача 12007 грн., з яких 1208,35 грн. 3% річних та 10798,65 грн. пеня.

Також позивач подав до суду заперечення від 17.03.2020 на клопотання відповідача про закриття провадження, відповідно до якого позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі, з огляду на його безпідставність та подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог.

Враховуючи подану позивачем до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданої ним заяви про стягнення з відповідача 12007 грн., з яких 1208,35 грн. 3% річних та 10798,65 грн. пеня.

Враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог на суму основного боргу в розмірі 196329,52 грн. у суду відсутні правові підстави закривати провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суму боргу в розмірі 196329,52 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, позаяк зазначені вимоги в силу вказаних обставин не є предметом розгляду у даній справі, а відтак суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі укладено договір підряду від 19.08.2019 № ЕТ-БП 1908/2019 (далі - договір) відповідно до умов якого за завданням замовника - відповідача, на умовах та в порядку визначених цим договором, підрядник - позивач прийняв на себе зобов`язання на власний ризик та власними силами виконати роботи на об`єкті Влаштування бетонної основи та бетонного покриття на ТОВ Панда (надалі - об`єкт) та відповідно здати замовнику у встановлений цим договором строк результати робіт, а замовник зобов`язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у відповідності до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Склад, умови оплати та обсяг виконання робіт визначається у договорі чи додатках до нього (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість робіт по договору складає 365446,66 грн. (у тому числі ПДВ 60907,78 грн.).

Згідно п. 2.2 договору розрахунки між замовником та підрядником за виконані роботи здійснюються замовником грошовими коштами (в національній валюті України), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника та здійснюється на підставі підписаних замовником актів виконаних робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 банківських днів з дня підписання вищезазначених документів замовником.

Пунктом 2.5 договору сторони дійшли згоди, що замовник оплачує підряднику авансовий платіж у розмірі 300000 грн. (у тому числі ПДВ 50000 грн.) не пізніше 5 календарних днів з дати підписання договору.

Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт КБ-2, довідки КБ-3 (або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України) та після передачі підрядником повного комплекту виконавчої документації на умовах та в порядку передбачених цим договором (п. 2.6 договору).

Згідно п. 4.3 договору датою прийняття замовником робіт виконаних підрядником є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми № КБ-3 або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України.

Підпунктом 5.1.3 пункту 5.1 договору замовник зобов`язався своєчасно у відповідності з умовами даного договору, здійснювати платежі, передбачені договором та додатковими угодами до нього.

Даний договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками і діє до 31.12.2019, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов цього договору (п. 11.1 договору).

В додатку № 1 до договору сторони погодили договірну ціну на виконання робіт на об`єкті Влаштування бетонної основи та бетонного покриття на ТОВ Панда .

Додатковою угодою від 02.09.2019 № 1 до договору сторони дійшли згоди, що за договором підрядник, за завданням замовника зобов`язався виконати додаткові роботи на об`єкті: Влаштування бетонної основи та бетонного покриття на ТОВ Панда .

Пунктом 2 додаткової угоди до договору визначено, що вичерпний перелік робіт, об`єми та їх вартість визначаються сторонами у додатках до цієї додаткової угоди. Розрахунки проводяться у відповідності до умов основного договору.

В додатку № 1 до додаткової угоди до договору сторони погодили договірну ціну на виконання робіт на об`єкті Влаштування бетонної основи та бетонного покриття на ТОВ Панда .

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на загальну суму 1180444,56 грн., що підтверджується наступними актами приймання виконаних будівельних робіт: за вересень 2019 року на суму 297228,44 грн., за вересень 2019 року № 2 на суму 286886,59 грн., за жовтень 2019 року № 3 на суму 317090,44 грн., за жовтень 2019 року № 4 на суму 63789,89 грн., за листопад 2019 року № 5 на суму 215449,20 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат: за вересень 2019 року на суму 584115,04 грн., за жовтень 2019 року на суму 380880,32 грн., за листопад 2019 на суму 215449,20 грн.

Вищезазначені акти приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані роботи по вищепереліченим актам приймання виконаних будівельних робіт у строки визначені договором.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 5 та відповідною до нього довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми 196329,52 грн. за загальний період прострочення з 30.11.2019 по 12.02.2020 складають 1208,35 грн.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 5 та відповідною до нього довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року.

Згідно з п. 2.6 договору остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється протягом 10 банківських днів після підписання акту виконаних робіт КБ-2, довідки КБ-3 (або іншої форми, яка не суперечить чинному законодавству України).

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на положення ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України та п. 2.6 договору, прострочення щодо здійснення розрахунку за виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 5 та відповідною до нього довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року починається з 14.12.2019, скільки в зазначеному акті за листопад 2019 року сторони не зазначили дату його складання та підписання, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що зазначений акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року складений та підписаний сторонами в останній день місяця листопада 2019 року, тобто 30 листопада 2019 року, а відтак 3% річних на прострочену суму щодо здійснення розрахунків за виконані роботи повинно здійснюватись починаючи з дня виникнення прострочення, тобто з 14.12.2019 враховуючи те, що у періоді часу в якому відповідач повинен був здійснити оплату (в продовж 10 банківських днів) а саме з 01.12.2019 по 13.12.2019 не враховуються три вихідні дні - 01.12.2019, 07.12.2019, 08.12.2019, позаяк вони не є банківськими днями в розумінні умов укладеного між сторонами договору.

В той же час, позивачем визначено період нарахування 3% річних з простроченої суми по акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 5 та відповідною до нього довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року з 30.11.2019, замість 14.12.2019.

Посилання позивача на те, що початком прострочення відповідачем грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за виконані роботи є 30.11.2019, оскільки остання довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписана 18.11.2019, не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхилюються з огляду на те, що дата підписання довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року містися лише зі сторони позивача, що не може свідчити про її складення та підписання 18.11.2019 в двосторонньому порядку сторонами у справі.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком 3% річних з простроченої суми, який зроблений судом за загальний період прострочення з 14.12.2019 по 12.02.2020 з врахуванням вірно визначеного початку перебігу строку прострочення платежу за вказаним актом, періоду нарахування 3% річних заявленого позивачем, стягненню підлягають 3% річних в розмірі 982,44 грн. В решті заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 225,91 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Позивач на підставі п. 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення відповідачем строків оплати виконаних робіт, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, яка за його розрахунком з простроченої суми грошового зобов`язання за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 5 та відповідною до нього довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року за загальний період прострочення з 30.11.2019 по 12.02.2020 складає 10798,65 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору за прострочення замовником строків оплати робіт згідно умов договору, він сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний прострочений день, що були спричинені несвоєчасним виконанням своїх обов`язків за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом позивачем невірно визначено початок прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року № 5 та відповідною до нього довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року з 30.11.2019, замість 14.12.2019.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком пені з простроченої суми, який зроблений судом за загальний період прострочення з 14.12.2019 по 12.02.2020 з врахуванням вірно визначеного початку перебігу строку прострочення платежу за вказаним актом, періоду нарахування пені заявленого позивачем, стягненню підлягає пеня в розмірі 8505,20 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 2293,45 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

З огляду на зазначене позовні вимоги про стягнення з відповідача 982,44 грн. 3% річних та 8505,20 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог про стягнення 225,91 грн. 3% річних, 2293,45 грн. пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Позивач посилаючись на приписи ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 3125,05 грн. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 24000 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові втрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду з даною позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 3125,05 грн. - 1,5% від заявленої до стягнення суми 208336,52 грн.). В підтвердження сплати судового збору в розмірі 3125,05 грн. позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 13.02.2020 № 1440 на суму 3125,05 грн.

В подальшому скориставшись своїм правом передбаченим ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач зменшив розмір позовних вимог до 12007 грн. Сума судового збору від суми остаточних вимог про стягнення 12007 грн. становить 2102 грн. - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2020 рік.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат зі сплати судового збору за вимоги, які були предметом розгляду у даній справі відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Різниця між сплаченою сумою судового збору і належним розміром судового збору, який підлягає сплаті за остаточні вимоги позивача становить 1023,05 грн. (3125,05 грн. - 2102 грн. = 1023,05 грн.)

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на зазначене, питання про повернення судового збору розмірі 1023,05 грн. буде вирішено виключно за клопотанням особи, яка його сплатила.

В підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 24000 грн., позивач посилається на договір про надання правової допомоги від 16.09.2019 № 16/09/19, додаток до договору № 1, рахунок на оплату від 11.03.2020 № 4, платіжне доручення від 12.03.2020 № 12267, на підставі якого було сплачено кошти за надані адвокатські послуги за вказаним договором в розмірі 24000 грн. та акт надання послуг від 17.03.2020.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням Щиглов і партнери (далі - адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги від 16.09.2019 № 16/09/19 (далі - договір), за умовами якого адвокатське об`єднання в особі його адвокатів та співробітників у порядку та на умовах, визначених цим договором зобов`язався надати клієнту визначені цим договором юридичні послуги (правову допомогу) щодо захисту інтересів, прав та свобод останнього у, зокрема, судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах України всіх рівнів та інстанцій. Для чого клієнт надає право адвокатському об`єднанню користуватися всіма правами передбаченими чинним в Україні законодавством, як стороні по справі/провадженню чи будь-яким іншим учасникам процесу (п. 1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що клієнт дає завдання, а адвокатське об`єднання зобов`язується відповідно до завдання клієнта надавати йому юридичні послуги (правову допомогу) за відповідну плату. У свою чергу клієнт зобов`язується оплатити такі юридичні послуги та фактичні витрати адвокатського об`єднання, пов`язані з наданням таких послуг.

Відповідно до п. 5.1 договору плата за надані адвокатським об`єднанням послуги за цим договором встановлюється відповідно до виставлених останнім актів надання послуг згідно з додатком № 1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 29.08.2020 (п. 8.1 договору).

В додатку № 1 до договору сторони погодили основні види юридичних послуг та їх вартість.

На виконання умов договору адвокатське об`єднання надало клієнту передбачені договором послуги, що підтверджується актом наданих послуг від 17.03.2020 № 1, який підписаний в двосторонньому порядку та скріплений печатками адвокатського об`єднання та клієнта.

За надані адвокатські послуги позивач сплатив на користь адвокатського об`єднання грошові кошти в розмірі 24000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.03.200 № 12267, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Згідно сформованого Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, що міститься на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України, адвокат - Щиглов Євгеній Олександрович діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 22.12.2010 № 4384/10. Копія витягу міститься в матеріалах справи.

Статус особи, яка представляла інтереси позивача за вказаним договором, відповідає вимогам Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З огляду на зазначене, відшкодування витрат на оплату послуг адвоката відповідно до вимог ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідач подав до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в якому просить суд на підставі ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 10000 грн., оскільки витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24000 грн., які просить позивач стягнути з відповідача є завищеними, необґрунтованими, непропорційними до предмета спору та неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Частина 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини: у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009 (п.п. 34-36), у справі Меріт проти України від 30.03.2004 заява № 66561/01 (п. 88), у справі Двойних проти України від 12.10.2006 заява № 72277/01 (п. 80), у справі East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014 заява № 19336/04 (п. 268), у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 заява № 71660/11 (п. 95), у справі Чернега та інші проти України від 18.06.2019 заява № 74768/10 (п. 294) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі Щукін проти України від 28.02.2006 заява № 16329/03 (п. 28) та у справі Козинець проти України від 06.12.2007 заява № 75520/01 (п. 76) зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18, від 26.02.2020 у справі № 910/5744/18, від 07.04.2020 у справі № 910/11310/18).

Беручи до уваги викладене, суд враховуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, а також принцип співмірності судових витрат, дійшов висновку, що справедливим, розумним та співмірним розміром судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню, з огляду на обставин даної справи, складність даної справи, надані адвокатом послуги, час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг, а також ціну позову є 10000 грн., а відтак суд вважає за можливе на підставі ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 10000 грн. та покласти ці витрати на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Панда (далі - відповідач) про стягнення 12007 грн., з яких 1208,35 грн. 3% річних, 10798,65 грн. пеня, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Панда (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 23, офіс 1, ідентифікаційний код 31189253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 32, ідентифікаційний код 39618812) 982 (дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 44 коп. 3% річних, 8505 (вісім тисяч п`ятсот п`ять) грн. 20 коп. пені, 1660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору, 10000 (десять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

3. В решті позову Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Техбуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Панда про стягнення 225,91 грн. 3% річних, 2293,45 грн. пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 16.04.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк