Рішення

від 15.04.2020 по справі 910/18426/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2020Справа № 910/18426/19

Суддя Господарського суду м. Києва Демидов В.О. , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (провулок Радищева, буд. 3, м. Київ, 03124) про стягнення 62347,93 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця борг по договору оренди № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ від 26.10.2012 окремого індивідуально визначеного майна в розмірі 46279,57 грн, пеню у розмірі 8127,31 грн, штраф у розмірі 4627,96 грн, інфляційні нарахування у розмірі 1589,69 грн, 3% річних у розмірі 1207,19 грн; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця борг по договору № ПЗ/РПЦ-136846/НЮ від 11.11.2013 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна у розмірі 422,33 грн, пеню у розмірі 73,66 грн, інфляційні нарахування у розмірі 11,40 грн, 3% річних у розмірі 8,82 грн; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди № ПЗ/РПЦ-126853-НЮ окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 26.10.2012 та договору № ПЗ-РПЦ-136846/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм) від 05.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 21.10.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою ( вул. Тимошенка, буд. 1Д, кв. 3, м. Київ, 04212 ) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового повідомлення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 N 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

26.10.2012 між Державним територіально-галузевим об`єднанням Південно-Західна залізниця (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (орендар) укладено договір оренди № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно (тимчасову споруду № 16 секцій № 4-7 (мала архітектурна форма) площею 30,84 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу Центр регіональних перевезень пасажирів Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця , вартість якого визначена з висновком про вартість майна від 30.04.2012 (додаток № 1) і становить 4/7 вартості майна 973222,00 грн - 556126,86 грн.

26.10.2019 сторонами договору складено та підписано акт приймання-передавання індивідуально визначеного майна, що належать до державної власності за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, за умовами якого відповідач прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно (тимчасову споруду № 16 секцій № 4-7 (мала архітектурна форма) площею 30,84 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1), що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу Центр регіональних перевезень пасажирів Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця .

Відповідно до п.п. 3.1.-3.5., 3.6. розділу 3 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) і встановлюється на рівні 10% становить без ПДВ на базовий місяць оренди - вересень 2012 року 4588,20 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця до 20 числа поточного місяця.

Розмір орендної плати на рівні 4588,80 грн за вересень 2012 року визначено також у розрахунку плати за базовий місяць оренди (додаток до договору).

26.10.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін до договору оренди № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ окремого індивідуально визначеного майна, що належать до державної власності, за умовами якого сторонами погоджено внесення змін до укладеного договору оренди, зокрема, щодо вартості об`єкту оренди, розміру та строку сплати орендної плати, строку договору, а саме визначено вартість об`єкту оренди у розмірі 695884,57 грн, яка визначена згідно з висновком про вартість майна від 01.09.2015 і становить 4/7 вартості майна 1217798,00 грн; погоджено встановити, що орендна плата встановлюється на рівні 18% без ПДВ за базовий місяць оренди - вересень 2015 року 10438,27 грн; встановлено, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції та погоджено, що договір укладено строком на шість років, що діє з моменту підписання договору.

Таким чином, спірний договір оренди укладено сторонами строком до 26.10.2018.

Додатковою угодою № 4 про внесення змін до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ сторонами погоджено, що з 01.01.2017 орендна плата становить 15873,27 грн без ПДВ за місяць.

Розмір орендної плати за січень 2017 року на рівні 15873,27 грн визначено у розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди.

Додатковою угодою № 5 про внесення змін до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ сторонами внесено зміни до власних реквізитів.

31.12.2018 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 483 про оплату за оренду у розмірі 24306,52 грн за грудень 2018 року; 11.01.2019 - рахунок-фактуру № 26 на оплату 194,45 грн як донарахування орендної плати за грудень 2018 року з урахуванням індексу інфляції; 31.01.2019 - рахунок-фактуру № 35 на оплату 24745,98 грн за оренду за січень 2019 року; 28.02.2019 - рахунок-фактур № 67 на оплату 7070,28 грн за оренду за лютий 2019 року; 14.03.2019 - рахунок-фактуру № 92 на оплату 35,35 грн як донарахування орендної плати за лютий 2019 року з урахуванням індексу інфляції.

За умовами п.п. 5.3., 5.9. розділу 5 договору орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату; у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю, вказаного орендодавцем, орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

25.10.2018 позивач звернувся із листом-повідомленням до відповідача, в якому повідомив про закінчення строку дії договору оренди 26.10.2018, не продовження в подальшому строку договору оренди та надано на підписання акт приймання-передачі (повернення) майна для підпису.

31.01.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією про звільнення об`кєту оренди, підписання акту приймання-передавання (повернення) майна, а також сплати орендної плати за весь період оренди по день фактичної передачі майна на підставі акту приймання-передавання (повернення).

08.02.2019 сторонами складено і підписано акт приймання-передачі (повернення) з оренди окремого індивідуально визначеного майна до договору оренди окремого індивідуально визначеного майна № ПЗ/РПЦ-126855/НЮ, за яким відповідачем повернуто, а позивачем прийнято із користування окреме індивідуально визначене майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1А - тимчасову споруду № 16 секцій № 4-7 (мала архітектурна форма) площею 30,84 кв.м., вартість якого визначена з висновком про вартість на 01.09.2015 і становить 4/7 вартості майна 1217798,00 грн - 695884,57 грн.

11.06.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією про сплату 46279,57 грн заборгованості з орендної плати за весь період оренди по день фактичної передачі майна на підставі акту передачі-приймання (повернення).

За умовами п. 9.1. розділу 9 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 3.3.7, п. 3.8. розділу 3 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації стягується орендодавцю з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати. У разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем у позовній заяві стверджується про порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди у зв`язку з чим заборгованість з оплати орендної плати складає 14427,96 грн, за січень 2019 року - 24745,98 грн, за лютий 2019 року - 7105,63 грн.

Крім того, 05.11.2013 між Державним територіально-галузевим об`єднанням Південно-Західна залізниця (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (орендар) укладено договір № ПЗ/РПЦ-136846/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм), за умовами якого відокремлений підрозділу Державного територіально-галузевого об`єднання Південно-Західна залізниця Центр регіональних перевезень пасажирів (балансоутримувач) забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт тимчасової споруди (мала архітектурна форма) вокзального комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до площі орендованого ним майна.

Згідно із п. 5.1. розділу 5 договору договір набирає чинності з моменту підписання. Керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони встановили, що умови даного договору застосовується до відносин між сторонами, які виникли до його укладання, а саме: з 01.01.2013 та діє згідно договору оренди № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ з 21.11.2012 до 26.10.2015.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. розділу 2 договору балансоутримувач споруди зобов`язується забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням споруди і прибудинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування спорудами.

За умовами п.п. 2.2.4. п. 2.2. розділу 2 даного договору орендар зобов`язується не пізніше 20 числа поточного місяця вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача на підставі виставлених рахунків-фактур. Вартість наданих послуг визначається та узгоджується: сторонами шляхом підписання протоколу узгодження вартості утримання орендованого індивідуально-визначеного майна, відшкодовується орендарем (додаток № 1), який є невід`ємною частиною договору і становить за базовий місяць 575,17 грн в т.ч. ПДВ 20% - 115,03 грн. При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Вартість за місця утримання орендованого майна у розмірі 575,17 грн в т.ч. ПДВ 20% - 115,03 грн погоджено сторонами у протоколі узгодження вартості утримання орендованого індивідуально-визначеного майна, що відшкодовується орендарем (додаток № 1 до договору).

Додатковою угодою № 8 про внесення змін до даного договору сторонами погоджено зміну реквізитів сторін.

Додатковою угодою № 9 про внесення змін до даного договору сторонами погоджено внести зміни до договору та погоджено, що орендар зобов`язаний не пізніше 20 числа поточного місяця вносити плату на розрахунковий рахунок балансоутримувача згідно виставленого рахунку. Вартість наданих послуг визначається та узгоджується сторонами шляхом підписання протоколу узгодження вартості утримання орендованого індивідуально-визначеного майна, що відшкодовується орендарем (додаток № 1, що є невід`ємною частиною договору) і складає 1478,16 грн за місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 246,36 грн. Сторони також погодили, що умови даної угоди застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до її укладання, а саме з 01.03.2018 та діють до закінчення строку дії договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм) № ПЗ/РПЦ-136846/НЮ від 11.11.2013. Погоджена сторонами вартість утримання орендованого індивідуально-визначеного майна, що відшкодовується орендарем на рівні 1478,16 грн за місяць, в т.ч. ПДВ 20% - 246,36 грн, визначена у протоколу узгодження вартості утримання оренованого окремого індивідуально визначеного майна, що відшкодовується орендарем (додаток № 1 до договору).

11.02.2019 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 55 про сплату 422,33 грн витрат на утримання орендованого майна.

Позивачем у позовній заяві стверджується факт порушення відповідачем зобов`язань по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 422,33 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між Державним територіально-галузевим об`єднанням Південно-Західна залізниця (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (орендар) укладено договір оренди № ПЗ/РПЦ-126853/НЮ від 26.10.2012 та договору № ПЗ/РПЦ-136846/НЮ про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм) від 05.11.2013.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 .

Згідно додатку № 1 до даної постанови Державне територіально-галузеве об`єднання Південна-Західна залізниця (код 04713033) віднесене до переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

За умовами укладених договорів відповідач (орендар) прийняв у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно (тимчасову споруду № 16 секцій № 4-7 (мала архітектурна форма) площею 30,84 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, 1) та зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати оренду плату, у разі припинення повернути орендоване майно, а також вносити плату за обслуговування, експлуатацію та ремонт тимчасової споруди (мала архітектурна форма) вокзального комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, площа Вокзальна, буд. 1.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності врегульовано на законодавчому рівні Законом України Про оренду державного та комунального майна (далі - Закон).

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону об`єктами оренди за цим Законом, зокрема, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1-3 ст. 19 Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності.Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 4 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 орендна плата за цією Методикою розраховується у такій послідовності: визначається розмір річної орендної плати. На основі розміру річної орендної плати встановлюється розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку орендної плати - останній місяць, за який визначено індекс інфляції, яка фіксується у договорі оренди. З урахуванням розміру орендної плати за базовий місяць оренди розраховується розмір орендної плати за перший та наступні місяці оренди.

31.12.2018 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 483 про оплату за оренду у розмірі 24306,52 грн за грудень 2018 року; 11.01.2019 - рахунок-фактуру № 26 на оплату 194,45 грн як донарахування орендної плати за грудень 2018 року з урахуванням індексу інфляції; 31.01.2019 - рахунок-фактуру № 35 на оплату 24745,98 грн за оренду за січень 2019 року; 28.02.2019 - рахунок-фактуру № 67 на оплату 7070,28 грн за оренду за лютий 2019 року; 14.03.2019 - рахунок-фактуру № 92 на оплату 35,35 грн як донарахування орендної плати за лютий 2019 року з урахуванням індексу інфляції. 11.02.2020 позивачем до сплати відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 55 про сплату 422,33 грн відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається зі змісту укладеного договору оренди з урахуванням додаткових угод строк дії договору визначено сторонами до 26.10.2018. Крім того, позивачем листом-повідомленням від 25.10.2018 інформовано відповідача про закінчення строку дії договору оренди 26.10.2018 та не продовження строку в подальшому.

В той же час об`єкт оренди після спливу строку договору оренди відповідачем повернуто 08.02.2019, про що свідчить акт приймання-передачі (повернення). При цьому за умовами п. 3.11. розділу 3 договору оренди у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строк дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.

Позивачем стверджується факт порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди та договором про відшкодування витрат балансоутримувача в частині оплати вартості оренди та витрат на утримання об`єкту оренди за виставленими рахунками-фактурами позивача за період грудня 2018 та січня-лютого 2019 року. Заборгованість за оплату оренди за грудень 2018 року складає 14427,96 грн, за січень 2019 року - 24745,98 грн, за лютий 2019 року - 7105,63 грн, 422,23 грн - заборгованість по відшкодуванню витрат балансоутримувача на утримання об`єкту оренди.

Матеріали справи не містять відомостей про оплату коштів з боку відповідача за виставленими рахунками-фактурами, заперечень щодо пред`явлених позовних вимог відповідачем також не надано.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи положення укладених сторонами договорів, суд доходить висновку про обґрунтованість нарахування позивачем до сплати відповідачу заборгованості за укладеними договорами у загальному розмірі 46279,57 грн за договором оренди та 422,33 грн за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм) у зв`язку з чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем до сплати відповідачу нараховано також пеню у розмірі 8217,31 грн, 3% річних у розмірі 1207,19 грн, інфляційні нарахування у розмірі 1589,69 грн та штраф у розмірі 4627,96 грн за договором оренди, а також пеню у розмірі 73,66 грн, 3% річних у розмірі 8,82 грн, інфляційні нарахування у розмірі 11,40 грн за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм).

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законодавчо кредитор має право вимагати від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повернення не тільки основного боргу, а й сплати пені, розмір якої погоджується сторонами, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 8217,31 грн, 3% річних у розмірі 1207,19 грн, інфляційні нарахування у розмірі 1589,69 грн та штраф у розмірі 4627,96 грн за договором оренди, а також пені у розмірі 73,66 грн, 3% річних у розмірі 8,82 грн, інфляційні нарахування у розмірі 11,40 грн за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм) відповідає фактичним обставинам справи, а тому дані позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суму штрафу у розмірі 4627,96 грн за договором оренди, то вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору оренди передбачено сплату штрафу у разі наявності заборгованості за сплати орендної плати не менше, ніж три місяці (п. 3.8. розділу 3 договору), в той час як заборгованість відповідача складає не повний період календарних трьох місяців.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача у справі судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

В звзязку з тимчасовою непрацездатністю, повний текст рішення складений та підписаний 14.04.2020.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (провулок Радищева, буд. 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 38050849) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40081221) заборгованість за договором оренди у розмірі 46279 грн 57 коп, пеню у розмірі 8127 грн 31 коп, 3% річних у розмірі 1207 грн 19 коп, інфляційні нарахування у розмірі 1589 грн 69 коп, а всього 57203 (п`ятдесят сім тисяч двісті три) грн 76 (сімдесят шість) коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (провулок Радищева, буд. 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 38050849) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40081221) заборгованість договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого окремого індивідуально визначеного майна (малих архітектурних форм) у розмірі 422 грн 33 коп, пеню у розмірі 73 грн 66 коп, 3% річних у розмірі 8 грн 82 коп, інфляційні нарахування у розмірі 11 грн 40 коп, а всього 516 (п`ятсот шістнадцять) грн 21 (двадцять одну) коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛЕКТЦЕНТР (провулок Радищева, буд. 3, м. Київ, 03124, ідентифікаційний код 38050849) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії Південно-Західна залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Лисенка, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 40081221) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1778 (одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн 41 (сорок одна) коп.

5. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів положень п. 4 розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя: В.О.Демидов