Рішення

від 16.04.2020 по справі 910/3204/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2020Справа № 910/3204/20

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи

справу № 910/3204/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Транстех-сервіс"

про стягнення 356 832,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Транстех-сервіс" про стягнення 356 832,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором ПР/В-18936/НЮ від 30.08.2018 в частині строків надання послуг з капітального ремонту компресорів НВЄ, ВП у кількості 6 одиниць, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 257 712,00 грн. та штраф у розмірі 99 120,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Академіка Туполєва, 12 А, м. Київ, 03062, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.11.2018р. був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній .

За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки адресат відсутній вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначати, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті Господарського суду міста Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Станом на дату винесення рішення від відповідача не надійшло відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.018 між публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВП ТРАНСТЕХ- СЕРВІС (далі - Виконавець було укладено Договір № ПР/В-18936/НЮ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець власними силами, з використанням власного обладнання та нових матеріалів, які не були у використанні, виконує послуги з капітального ремонту компресорів НВЄ, ВП (надалі - обладнання) у кількості 6 (шість) одиниць, згідно Переліку послуг (Додаток 1 до Договору), та надає гарантію на відремонтоване обладнання, а Замовник зобов`язується прийняти надані послуги з ремонту та оплатити їх.

Згідно п. 2.1. Договору Виконавець проводить ремонт згідно переліку послуг (Додаток №2 до Договору).

У п. 3.1. Договору зазначено, що вартість Договору становить 1 416 000,00 грн з ПДВ у тому числі: 236 000,00 грн.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що строк надання послуг ремонту обладнання - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту укладання договору, якщо договір буде укладено після 26.11.2018, послуги повинні бути надані не пізніше 28.12.2018 року

Підставою для початку надання послуг з ремонту обладнання є підписаний з обох сторін акт здачі обладнання Виконавцю для надання послуг ремонту обладнання (п. 5.2. Договору).

Згідно п. 5.4. Договору ремонт вважається таким, що виконаний, після підписання актів здавання-приймання наданих послуг з ремонту обладнання уповноваженими представниками обох сторін договору.

Відповідно до пп. 6.3.1. п. 6.3. Договору Виконавець зобов`язаний забезпечити надання послуг з ремонту обладнання у строки, встановлені п. 5.1. цього Договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за порушення строків надання послуг з ремонту обладнання, передбачених договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад тридцять днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором щодо надання послуг у визначений строк, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього пеню в сумі 257 712,00 грн. та штраф у розмірі 99 120,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов`язків, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Враховуючи викладене, виходячи з умов п. 5.1. договору, відповідач мав надати послуги позивачу у строк до 29.09.2018 включно.

Однак, у порушення встановленого у Договорі строку, Відповідач надав вищезазначені послуги з ремонту компресорів НВЄ, ВП позивачу, що, у свою чергу, свідчить про пропущення відповідачем строку виконання взятого на себе зобов`язання.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 257 712,00 грн., нараховано за період з 27.08.2019 по 27.02.2020, та штраф в сумі 99 120,00 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 Цивільного кодексу України). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2. Договору за порушення строків надання послуг з ремонту обладнання, передбачених договором, Виконавець сплачує Замовнику пеню 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад тридцять днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис ч. 6 ст.232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п.2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14).

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, встановив, що останній є невірним, оскільки позивачем не невірно визначений період прострочення виконання зобов`язання.

Так, як встановлено судом вище, відповідач мав надати послуги позивачу у строк до 29.09.2018 включно, а тому початком прострочення грошового зобов`язання є 30.09.2018.

Отже, періодом прострочення, на який підлягає нарахування пеня, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, є з 30.09.2018 по 30.03.2019.

За розрахунком суду, розмір пені за період з 30.09.2018 по 30.03.2019 становить 257 712,00 грн, що відповідає заявленій до стягнення сумі пені, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Суд, здійснивши перевірку заявленої до стягнення з відповідача суми штрафу, дійшов висновку, що розрахунок останньої є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 99 120,00 грн.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо надання послуг у встановлені строки належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Транстех-сервіс" (вул. Академіка Туполєва, 12 А, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 41824441) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпроваська залізниця" (пр. Д. Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40081237) 257 712 грн пені, 99 120 грн штрафу та 5 352 грн. 48 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 16.04.2020.

Суддя А.І. Привалов