ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.04.2020Справа №910/14710/19
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" про стягнення 1 701 227,80 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники учасників справи в судове засідання, призначене на 07.04.2020, не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору у розмірі 1 701 227,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було належним чином виконано взяті на себе згідно договору підряду №ГД260418 від 26.04.2018 зобов`язання щодо своєчасного виконання підрядних робіт, у зв`язку з чим позивачем на підставі п. 11.2 такого договору нараховано неустойку у розмірі 1% за кожен день прострочення від загальної вартості робіт за період з 01.08.2018 по 31.03.2019, сума якої становить 27 231 708,97 грн. Проте, виходячи із засад розумності та добросовісності, позивач вважає за доцільне зменшити суму стягнення такої неустойки та заявляє до стягнення з відповідача лише 1 701 227,80 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2019 відкрито провадження у справі №910/14710/19; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи; призначено підготовче засідання на 14.11.2019.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019 задоволено клопотання відповідача та відкладено підготовче засідання на 03.12.2019; встановлено відповідачу строк - 15 днів з дати цього засідання для подання відзиву з доказами його направлення іншим учасникам справи.
02.12.2019 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що позивачем після укладення договору підряду №ГД260418 від 26.04.2018 та як до настання строку виконання робіт за ним, так і після, неодноразово ініціювались зміни в частині обсягу та переліку робіт, які підлягали виконанню відповідачем. Тому, на думку відповідача, поведінка позивача не відповідає принципам добросовісності, справедливості та розумності.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 відкладено підготовче засідання на 19.12.2019; викликано представників сторін в підготовче засідання; визнано явку представника позивача в підготовче засідання обов`язковою; попереджено позивача про наслідки неявки, передбаченні ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2019 відкладено підготовче засідання на 30.01.2020.
02.01.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що відповідач зобов`язаний був виконати всі роботи за договором підряду №ГД260418 від 26.04.2018 до 31.07.2018, проте прострочив виконання своїх зобов`язань. При цьому, позивач зазначає, що за період прострочення відповідач зобов`язаний сплатити пеню у загальному розмірі 26 080 361,05 грн., проте виходячи із засад розумності та добросовісності Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" було заявлено до стягнення пеню лише у розмірі 1 701227,80 грн.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив у визначений судом у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2020 закрито підготовче провадження у справі №910/14710/19 та призначено її до розгляду по суті на 25.02.2020.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2020 відкладено судове засідання на 19.03.2020.
13.03.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" надійшли додаткові пояснення до позовної заяви, в яких позивач вказує, що штрафні санкції обраховувались виходячи із зазначеної в п. 4.1 ціни договору, а не від об`ємів та вартості робіт, визначених у твердому кошторисі.
З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 було призначено судове засідання у справі №910/14710/19 на 07.04.2020.
В судове засідання 07.04.2020 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, жодних клопотань про відкладення судового засідання до суду не подавали, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином з огляду на наступне.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" 24.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103053776608.
Вказана ухвала суду від 17.03.2020 була надіслана відповідачу 19.03.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 .
Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду у зв`язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 31.03.2020 на відповідному конверті.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд зазначає, що вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з поміткою "Судова повістка".
Відповідно до п. 99-2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009, рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03 2009).
Враховуючи наведене, суд вважає, що неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернута відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки відповідача у формі бездіяльності щодо її належного отримання.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 17.03.2020 є 31.03.2020 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, враховуючи явку представників позивача та відповідача в підготовчі засідання, надання сторонами обґрунтованих пояснень по суті спору, а також зважаючи на характер спору, який свідчить про те, що дана справа не є складною та не потребує повторної явки представників сторін в судове засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників учасників справи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
26.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (генеральний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" (підрядник) укладено Договір підряду №ГД260418 (надалі - Договір), у відповідності до п. 2.1 якого підрядник зобов`язався виконати на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації, умов цього Договору, чинних будівельних норм і правил, в обумовлений Договором строк будівельні роботи по влаштуванню фасадів на об`єкті та передати генеральному підряднику закінчені роботи.
Згідно п. 1.1.9 Договору об`єкт - "Будівництво багатоквартирного житлового будинку №5 з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Свободи, 1 в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області.".
Відповідно до пункту 2.1.1 Договору до складу робіт входять:
- будівельно-монтажні роботи;
- ліквідація недоробок і дефектів, що виникли з вини підрядника та (або) залучених до виконання робіт субпідрядних організацій і виявлені в ході приймання результатів робіт або протягом гарантійного терміну.
Пунктом 4.1 Договору визначено, що договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором є твердою та складається з вартості окремих видів робіт та матеріалів, які визначені на підставі Додатку №1 "Твердий кошторис", який є невід`ємною частиною Договору та окремо від нього не розглядається, та складає 10 765 707,55 грн. (з ПДВ).
Договірна ціна робіт, зазначених у п. 4.1 Договору, не підлягає коригуванню протягом всього строку дії Договору (п. 4.2 Договору).
У пункті 4.4 Договору сторонами погоджено, що договірна ціна зменшується у разі зменшення об`єму фактично виконаних робіт по факту виконання 100% робіт по Договору. У цьому випадку Договірна ціна зменшується шляхом укладення Додаткової угоди до Договору про зменшення Договірної ціни Договору. У разі відмови Підрядника укласти Додаткову угоду генеральний підрядник має право не підписувати фінальний акт приймання виконаних будівельних робіт та Довідку КБ-3.
У відповідності до п. 5.1.2 Договору початок виконання робіт - 02.05.2018, закінчення виконання робіт - 31.07.2018.
Пунктом 11.2 Договору передбачено, що у випадку якщо підрядник порушує строки виконання робіт відповідно до п. 5.1, генеральний підрядник має право вимагати від підрядника сплати неустойки у розмірі 1% від вартості Договірної ціни з ПДВ (20%), зазначеної у п. 4.1 Договору, за кожен день прострочення.
У пунктах 11.13, 11.14 Договору сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовується до стягнення штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором, складає 3 роки, а також що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за Договором нараховуються за весь час прострочення.
07.06.2018 сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору (надалі - Додаткова угода №1), у відповідності до якої у зв`язку з виникненням додаткового об`єму робіт, не передбаченого умовами Договору, сторони прийшли до згоди, що підрядник зобов`язується виконати додатковий комплекс робіт з влаштування утеплювача покрівлі на об`єкті відповідно до твердого кошторису - додаткові роботи (Додаток №1 До Додаткової угоди №1) та передати виконані додаткові роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов`язується прийняти та оплатити виконані підрядником додаткові роботи (п. 1.1 Додаткової угоди №1).
Договірна ціна додаткових робіт, що виконуються за цією Додатковою угодою, визначена на підставі "Твердого кошторису-додаткові роботи", включає в себе вартість робіт та матеріалів і складає 11 301,15 грн. з ПДВ, та включає в себе будь-які інші супутні дії та витрати, необхідні підряднику для виконання його зобов`язання за Додатковою угодою (п. 1.2 Додаткової угоди №1).
Згідно п. 2 Додаткової угоди №1 сторони домовились викласти п. 4.1 Договору у новій редакції, згідно якої договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором та складається з вартості окремих видів робіт та матеріалів, які визначені на підставі Додатку №1 до Договору "Твердий кошторис" та Додатку №1 до Додаткової угоди №1 від 07.06.2018 до цього Договору "Твердий кошторис-додаткові роботи", складає 10 777 008,70 грн. з ПДВ.
31.07.2018 сторонами було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року, у відповідності до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" було прийнято виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" будівельних робіт за Договором загальною вартістю 2 413 144,47 грн.
30.09.2018 сторонами було складено акти приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року, у відповідності до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" було прийнято виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" будівельних робіт за Договором загальною вартістю 2 205 598,06 грн. та 1 035 414,89 грн.
30.11.2018 сторонами було складено акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року, у відповідності до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" було прийнято виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" будівельних робіт за Договором загальною вартістю 2 063 760,88 грн. та 1 452 613,81 грн.
20.02.2019 укладено Додаткову угоду №2 до Договору (надалі - Додаткова угода №2), у відповідності до якої у зв`язку із збільшенням вартості будівельних робіт, які підлягали виконанню підрядником за Договором, сторони домовились викласти п. 4.1 Договору у новій редакції, згідно якої договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором складає 11 281 525,91 грн. з ПДВ.
04.03.2019 укладено Додаткову угоду №3 до Договору (надалі - Додаткова угода №3), у відповідності до якої у зв`язку з виникненням додаткового обсягу робіт, не передбаченого умовами Договору, сторони прийшли до згоди викласти п. 4.1 Договору у новій редакції, згідно якої договірна ціна робіт, що виконуються за даним Договором складає 11 394 025,91 грн. з ПДВ.
31.03.2019 сторонами було складено акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 року, у відповідності до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" було прийнято виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" будівельних робіт за Договором загальною вартістю 2 082 270,19 грн.
Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 1 701 227,80 грн., нарахованої за прострочення виконання будівельних робіт за Договором.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а тому спірні правовідносини регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
За умовами Договору (п.п. 1.1.9, 2.1, 4.1 Договору) в редакції Додаткової угоди №1 відповідач взяв на себе зобов`язання перед позивачем з виконання на свій ризик власними та (або) залученими силами та засобами у відповідності до проектної документації в обумовлений Договором строк будівельних робіт на об`єкті - багатоквартирному житловому будинку №5 з вбудованими нежитловими приміщеннями по вул. Свободи, 1 в с. Гатне Києво-Святошинського району Київської області, та передати генеральному підряднику закінчені роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
У відповідності до п. 5.1.2 Договору відповідач зобов`язався виконати будівельні роботи до 31.07.2018.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у своїх заявах по суті спору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" було виконано будівельні роботи за Договором в повному обсязі, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" було їх прийнято лише 31.03.2019.
Тобто, відповідачем виконувались роботи частинами та відповідно частинами передавались позивачу, що відповідає пункту 6.1.1 Договору. Таким чином, частина обсягу будівельних робіт була виконана відповідачем в межах погодженого сторонами строку (до 31.07.2018), а інша частина - із простроченням (після 31.07.2018).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Отже, оскільки відповідачем не було виконано в повному обсязі будівельні роботи у визначений у Договорі строк (до 31.07.2018), останній є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за Договором.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" вказує, що позивач, звертаючись із позовом про стягнення неустойки, порушує принципи добросовісності, розумності та справедливості, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" неодноразово змінювався обсяг та перелік робіт, які підлягали виконанню відповідачем, що унеможливлювало виконання робіт за Договором у встановлений сторонами строк.
Надаючи оцінку наведеним доводам відповідача в аспекті обставин, що можуть бути підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" від відповідальності за порушення своїх зобов`язань, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
По-перше, 26.04.2018 сторонами було укладено Договір, яким передбачався обов`язок виконання відповідачем робіт вартістю 10 765 707,55 грн. (з ПДВ) у строк до 31.07.2018.
До настання вказаного строку сторонами 07.06.2018 (тобто, за більш як півтора місяці до настання строку виконання відповідачем свого зобов`язання) було укладено Додаткову угоду №1, якою передбачалось виконання відповідачем додаткових робіт за Договором на суму 11 301,15 грн. з ПДВ.
Таким чином, за умовами Додаткової угоди №1 сторонами було збільшено обсяг робіт за Договором до настання строку виконання такого строку на 0,1%.
Як вбачається із Додатку №1 до Додаткової угоди №1 "Твердий кошторис-додаткові роботи", виконанню підлягали додаткові роботи з опорядження зовнішніх стін, вентиляційних шахт та парапетів покрівлі, що входить до предмету Договору.
Положеннями ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних доказів того, що збільшення обсягу робіт на 0,1% до настання строку їх виконання унеможливлювало або утруднювало виконання таких робіт у визначений Договором строк, відповідачем суду не надано.
Натомість у суду відсутні обґрунтовані підстави вважати, що додаткові роботи за Договором, вартість яких становила 8 020,41 грн. (оскільки 3 280,76 грн. згідно Додатку №1 до Додаткової угоди №1 "Твердий кошторис-додаткові роботи" є вартістю матеріалів, необхідних для виконання таких робіт), зумовили неможливість виконання підрядником таких робіт у визначений Договором строк.
Щодо подальших внесених сторонами до Договору змін в частині обсягу (об`ємів) робіт, що підлягали виконанню підрядником, то останні були оформлені Додатковими угодами №2 та №3, які були укладені 20.02.2019 та 04.03.2019 відповідно, тобто більш як через півроку після того, як строк виконання відповідачем зобов`язань настав.
По-друге, приймаючи до уваги ціну договору, визначену п. 4.1 Договору в редакції від 26.04.2018 (дата укладення Договору) - 10 765 707,55 грн. (з ПДВ), та ціну договору, визначену п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3 (остання редакція) - 11 394 025,91 грн. з ПДВ., вбачається, що в загальному сторонами було збільшено об`єм робіт на 5,84%.
Суд, допускає, що збільшення об`ємів робіт могло вплинути на строк їх виконання, однак, відповідачем не доведено, що таке збільшення обсягу робіт мало наслідком збільшення строку їх виконання втричі від того, який був передбачений станом на дату укладення Договору.
Проте в будь-якому випадку, збільшення об`ємів робіт на 5,74% мало місце у лютому-березні 2019 року, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" зобов`язане було виконати роботи за Договором у липні 2018 року.
По-друге, частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідачем не надано доказів що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля", як сторона Договору, укладаючи Додаткову угоду №1, що передбачала збільшення обсягів робіт, ініціювало внесення змін щодо строку виконання таких робіт.
Отже, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" допускало можливість виконання своїх зобов`язань за Договором в повному обсязі у визначений сторонами строк незважаючи на збільшення обсягу таких робіт.
По-третє, щодо посилань відповідача на інші укладені сторонами договори підряду, то суд не приймає до уваги вказані доводи з тих підстав, що такі договори стосувались виконання робіт на інших об`єктах (будинках), а тому не входять до предмету доказування у даній справі.
Більше того, відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тотожні приписи містяться в ст. 617 Цивільного кодексу України.
Таким чином, відповідач, беручи на себе виконання кількох зобов`язань за договорами підряду, діяв на власний ризик з метою одержання прибутку, а тому прострочення таких зобов`язань з огляду на допущення помилки у розрахунку своїх можливостей та ресурсів, не може слугувати підставою для неодержання кредитором того, на що він розраховував під час укладення договору, - виконаних у строк робіт.
Відтак дані обставини не звільняють відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань.
За наведених обставин, суд вважає, що обрахунок позивачем штрафних санкцій з урахуванням ціни договору, визначеної п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 07.06.2018 (тобто, без врахування збільшення ціни Договору, що мала місце після допущення відповідачем прострочення), відповідає принципам добросовісності, розумності та справедливості.
Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 11.2 Договору передбачено, що у випадку якщо підрядник порушує строки виконання робіт відповідно до п. 5.1, генеральний підрядник має право вимагати від підрядника сплати неустойки у розмірі 1% від вартості Договірної ціни з ПДВ (20%), зазначеної у п. 4.1 Договору, за кожен день прострочення.
У пунктах 11.13, 11.14 Договору сторони погодили, що строк позовної давності, який застосовується до стягнення штрафних санкцій (неустойки) за цим Договором, складає 3 роки, а також що штрафні санкції за прострочку виконання зобов`язань за Договором нараховуються за весь час прострочення.
З наведених пунктів Договору вбачається, що сторонами було встановлено розмір пені (1% від вартості Договірної ціни з ПДВ, зазначеної у п. 4.1 Договору), порядок її обрахунку (за кожен день прострочення) та строк її нарахування (3 роки).
Виходячи з того, що сторони в умовах Договору передбачили застосування у разі порушення строку виконання робіт (негрошового зобов`язання) пені у розмірі 1% від вартості від вартості Договірної ціни з ПДВ, за кожен день прострочення; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання, то до спірних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України не застосовуються, оскільки в даному випадку має місце прострочення саме негрошового договірного зобов`язання відповідача.
Аналогійний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України №3-35гс13 від 03.12.2013.
Водночас, як вбачається з наданого позивачем розрахунку, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" нараховується відповідачу пеня за період з 01.08.2018 по 31.03.2019.
При цьому, сам позивач вказує, що відповідачем було виконано зобов`язання за Договором 31.03.2019.
Відтак, день фактичного виконання зобов`язання не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені, оскільки пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №927/1091/17.
З огляду на наведене правомірним є нарахування відповідачу пені до 30.03.2019 (день, що передував дню виконання зобов`язання).
Таким чином, здійснивши перерахунок пені з урахуванням встановленої судом дати, з якої відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов`язання (01.08.2018), визначеного у п. 11.2 Договору розміру пені (1% від вартості від вартості Договірної ціни з ПДВ) та встановленої судом дати, до якої нараховується пеня - до 30.03.2019, та зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 701 227,80 грн., нарахованої за невиконання відповідачем свого негрошового зобов`язання, підлягає задоволенню в повному обсязі.
У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Інші доводи учасників справи №910/14710/19 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Доля" (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 15, кв. 156; ідентифікаційний код 39778721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Інтергал-Буд" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 28-Б; ідентифікаційний код 34692645) пеню у розмірі 1 701 227 (один мільйон сімсот одна тисяча двісті двадцять сім) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 25 518 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 42 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2020 |
Оприлюднено | 17.04.2020 |
Номер документу | 88813964 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні