Рішення

від 16.04.2020 по справі 916/321/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/321/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М., розглянувши матеріали вх. № 339/20

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, буд. 39)

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградна лоза" (67653, Одеська область, Біляївський район, с. Широка Балка, вул. Леніна, буд. 15-Д)

про стягнення 354 597,56 грн

ВСТАНОВИВ:

10.02.2020р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АгроРось" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградна лоза", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 354 597,56 грн, у тому числі заборгованість за поставлений товар у сумі 307 678,62 грн, пеню у сумі 40 639,43 грн, інфляційні витрати у сумі 2 210,99 грн, а також 3 % річних у сумі 4 068,52 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №19/47-ОД від 26.03.2019р. в частині зобов`язань щодо розрахунку за товар, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/321/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 17.02.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 28.02.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.105).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.96-101) та отримана останнім 27.02.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.106).

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст.248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АгроРось" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Виноградна лоза" (Покупець) було укладено договір поставки №19/47-ОД (а.с.12-16), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю засоби захисту рослин, очищені у митному відношенні (надалі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар, найменування і кількість якого зазначаються у додатку(ах) до даного договору.

За умовами п.1.2. договору право власності на поставлений товар, а також ризик випадкового ушкодження чи загибелі товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару.

Асортимент товару, його кількість, ціна та строки поставки визначаються в додатках, які є невід`ємними частинами його товару (п.1.3. договору).

Відповідно до п. 1.5. договору товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання накладних повноважними представниками сторін. Підписання сторонами видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується.

Пунктом 2.1. договору сторони погодили, що ціна товару визначається в додатках до договору, що є невід`ємною частиною договору.

Загальна ціна договору являє собою суму вартості всього товару, що поставляється за даним договором згідно додатку(ів), що є його невід`ємною частиною (п.2.2. договору).

Згідно п. 3.1. договору порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатку (ах) до даного договору.

Положеннями пункту 3.2. договори визначено, що Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника в строки, що зазначаються в додатках до договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на поточний банківський рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 5.1. договору поставка товару здійснюється на умовах та в терміни, вказані у додатку(ах) до даного договору.

Датою поставки товару чи його частини вважається дата підписання сторонами видаткової накладної (п.5.2. договору).

Згідно п. 6.1. договору приймання товару по кількості та якості проводиться Покупцем у присутності належним чином уповноваженого представника Постачальника в момент його отримання від постачальника, згідно належно оформлених відповідно до вимог чинного законодавства актів приймання-передачі та (або) накладних, товарно-транспортних накладних.

Договір набирає сили з дати підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як встановлено судом, на виконання умов договору сторонами було підписано специфікації до договору (а.с.17-22), якими погоджено асортимент, кількість, ціну та порядок і строки оплати товару.

Так у специфікації від 24.04.2019р. сторонами погоджено загальну вартість товару на рівні 49 163,42 грн та порядок оплати, а саме: 30% від загальної вартості товару, що становить 14849,03 грн до 30.05.2019р. та 70% від загальної вартості товару, що становить 34 414,39 грн, не пізніше 30.09.2019р. При цьому суд зауважує про наявність арифметичної помилки у вказаній специфікації, оскільки 30% від загальної суми специфікації складає 14 749,03 грн.

Специфікацією від 20.05.2019р. сторонами погоджено загальну вартість товару на рівні 193 492,21 грн та порядок оплати, а саме: 30% від загальної вартості товару, що становить 58047,66 грн до 30.06.2019р. та 70% від загальної вартості товару, що становить 135444,55 грн, не пізніше 30.09.2019р.

Специфікацією від 13.06.2019р. сторонами погоджено загальну вартість товару на рівні 59708,76 грн та порядок оплати, а саме: 30% від загальної вартості товару, що становить 17912,63 грн, до 30.07.2019р. та 70% від загальної вартості товару, що становить 41796,13 грн, не пізніше 30.09.2019р.

Специфікацією від 22.07.2019р. сторонами погоджено загальну вартість товару на рівні 28229,15 грн та порядок оплати, а саме: 30% від загальної вартості товару, що становить 7057,29 грн, до 20.08.2019р. та 70% від загальної вартості товару, що становить 21171,86 грн, не пізніше 30.09.2019р. Наявна арифметична помилка також і у вказаній специфікації, оскільки 30% від суми специфікації складає 8 468,75 грн.

Специфікацією від 13.08.2019р. сторонами погоджено загальну вартість товару на рівні 12536,92 грн та порядок оплати, а саме: 30% від загальної вартості товару, що становить 3761,08 грн, до 30.08.2019р. та 70% від загальної вартості товару, що становить 8775,84 грн, не пізніше 30.09.2019р.

Специфікацією від 06.09.2019р. сторонами погоджено загальну вартість товару на рівні 2418,24 грн та порядок оплати, асаме: 30% від загальної вартості товару, що становить 725,48 грн, до 20.09.2019р. та 70% від загальної вартості товару, що становить 1692,77 грн, не пізніше 30.09.2019р.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з квітня по вересень 2019р. було поставлено відповідачу частково обумовлений специфікаціями товар на загальну суму 307 678,62 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, відомостями на вантаж та довіреностями на отримання товару (а.с.23-58).

Водночас, як вказує позивач, відповідачем поставлений товар оплачено не було, доказів зворотного матеріали справи не містять.

Судом також встановлено з матеріалів справи, що з метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію по сплату заборгованості на загальну суму 1 464 118,23 грн (сума основної заборгованості без врахування штрафних санкцій - 869 869,97 грн), в яку в тому числі ввійшла заявлена до стягнення сума основної заборгованості у розмірі 307 678,62 грн (а.с.59-62).

У відповідь на зазначену претензію СТОВ "Виноградна лоза" було надіслано позивачу листа (а.с.68), в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості у сумі 869 869,97 грн та зазначив щодо наміру здійснювати часткове щомісячне погашення заборгованості, з остаточним розрахунком у другому півріччі 2020р.

Станом на момент подачі позовної заяви доказів погашення заборгованості у сумі 307 678,62 грн матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 307 678,62 грн відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, та вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 40 639,43 грн, 3% річних у сумі 4 068,52 грн та інфляційних втрат у сумі 2210,99 грн, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2. договору у випадку прострочення оплати вартості товару, Покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

За умовами п. 7.5. договору сторони погодились, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за даним договором складає три роки. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмеження строку.

З огляду на встановлення під час здійснення перевірки наданого позивачем розрахунку пені арифметичних та методологічних помилок, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" зроблено власний розрахунок. При цьому, враховуючи виникнення заборгованості по кожній специфікації в різні періоди, судом здійснюється розрахунок окремо по кожній специфікації, з урахуванням положень ст.253 Цивільного кодексу України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 14749.03 31.05.2019 - 06.06.2019 7 17.5000 % 0.096 %* 99.00 14749.03 07.06.2019 - 18.07.2019 42 17.5000 % 0.096 %* 594.00 14749.03 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 673.20 14749.03 06.09.2019 - 30.09.2019 25 16.5000 % 0.090 %* 333.37 46686.64 02.07.2019 - 18.07.2019 17 17.5000 % 0.096 %* 761.06 46686.64 19.07.2019 - 05.09.2019 49 17.0000 % 0.093 %* 2130.96 46686.64 06.09.2019 - 30.09.2019 25 16.5000 % 0.090 %* 1055.25 17912.63 31.07.2019 - 05.09.2019 37 17.0000 % 0.093 %* 617.37 17912.63 06.09.2019 - 30.09.2019 25 16.5000 % 0.090 %* 404.87 10818.37 31.08.2019 - 05.09.2019 6 17.0000 % 0.093 %* 60.46 10818.37 06.09.2019 - 30.09.2019 25 16.5000 % 0.090 %* 244.52 307678 01.10.2019 - 24.10.2019 24 16.5000 % 0.090 %* 6676.19 307678 25.10.2019 - 12.12.2019 49 15.5000 % 0.085 %* 12804.46 307678 13.12.2019 - 30.01.2020 49 13.5000 % 0.074 %* 11152.27 307678 31.01.2020 - 10.02.2020 11 11.0000 % 0.060 %* 2034.37

Таким чином, загальна сума пені складає 39 641,35 грн, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 39 641,35 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на встановлення під час здійснення перевірки наданого позивачем розрахунку 3% арифметичних та методологічних помилок, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" зроблено власний розрахунок по кожній специфікації, з урахуванням також положень ст.253 Цивільного кодексу України.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 14749.03 31.05.2019 - 30.09.2019 123 3 % 149.11 46686.64 02.07.2019 - 30.09.2019 91 3 % 349.19 17912.63 31.07.2019 - 30.09.2019 62 3 % 91.28 10818.37 31.08.2019 - 30.09.2019 31 3 % 27.56 307678 01.10.2019 - 10.02.2020 133 3 % 3360.55

Таким чином, загальна сума 3% річних складає 3 977,69 грн, а отже вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 3 977,69 грн.

Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Саме такі рекомендації судам щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладені у розділі 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

З огляду на встановлення під час здійснення перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат арифметичних та методологічних помилок, судом за допомогою системи "Ліга-Закон" зроблено власний розрахунок по кожній специфікації, згідно якого сума інфляційних втрат складає 1990,29 грн. Судом не включаються до розрахунку інфляційні втрати по сумам 14 749,03 грн та 46 686,64 грн, оскільки інфляційне збільшення становить від`ємне значення.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 31.07.2019 - 30.09.2019 17912.63 1.004 71.27 17983.90 31.08.2019 - 30.09.2019 10818.37 1.007 75.73 10894.10 01.10.2019 - 31.12.2019 307678.00 1.006 1843.29 309521.29

Таким чином вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 1990,29 грн

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на часткове задоволення вимог позивача, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградна лоза" (67653, Одеська область, Біляївський район, с. Широка Балка, вул. Леніна, буд. 15-Д, код ЄДРПОУ 32012525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроРось" (19400, Черкаська область, м. Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, буд. 39, код ЄДРПОУ 21374294) основний борг у сумі 307 678 /триста сім тисяч шістсот сімдесят вісім/ грн 62 коп., пеню у сумі 39 641 /тридцять дев`ять тисяч шістсот сорок одна/ грн 35 коп., 3% річних у сумі 3 977 /три тисячі дев`ятсот сімдесят сім/ грн 69 коп. інфляційні втрати у сумі 1990 /одна тисяча дев`ятсот дев`яносто/ грн 29 коп., судовий збір у сумі 5 299 /п`ять тисяч двісті дев`яносто дев`ять/ грн 31 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська