Рішення

від 16.04.2020 по справі 922/654/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/654/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелікон Груп", 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 38619045 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест", 61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 31, код 35072236 про стягнення 42 601,21 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "Гелікон Груп" (позивач) про стягнення з ТОВ "Харківспецінвест" (відповідач) заборгованості за договором поставки №16/10/18-1 від 16.10.2018 в сумі 21 426,12 грн., пені в сумі 9 235,17 грн., 3 % річних в сумі 8 390,20 грн., інфляційних збитків в сумі 1 407,11 грн. та штрафу в сумі 2 142,61 грн.

Судові витрати в сумі 2 102,00 грн. сплаченого судового збору просить також стягнути з відповідача.

Також позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, ухвали суду про відкриття провадження у справі отримані сторонами про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та ЄДРПОУ та поштові повідомлення, які повернулися на адресу суду.

Ухвалою суду від 04.03.2020 було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

16.10.2018 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ГЕЛІКОН ГРУП (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 16/10/18-1 (далі - Договір ).

Відповідно до п.1.1 укладеного Договору Позивач (за Договором іменується Постачальник ) зобов`язується постачати (передавати у власність) Відповідача (за Договором іменується Покупець ) Товар, а Відповідач зобов`язується приймати та оплачувати цей Товар на умовах цього Договору. Відповідно до п. 2.2.1. товар поставлявся Покупцю партіями, а згідно з п. 2.2.2. Договору кожна партія Товару визначається згідно рахунку та видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов зазначеного Договору Позивачем було здійснено поставки товарів Відповідачу на загальну суму 147 545,30 грн. (в тому числі ПДВ 20%) згідно видаткових накладних та рахунків, на підтвердження чого Позивач додає до цієї позовної заяви Розрахунки ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП картка рахунку 361 станом на 28.02.2020р. , а Покупець здійснив оплат на загальну суму 126 119,18 грн. (в тому числі ПДВ 20%).

Згідно з п. 4.1 Договору вартість кожної партії Товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається в рахунку (або специфікації) та видатковій накладній. Специфікації до Договору не укладались.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюються в безготівковому порядку на умовах 100% попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 3.6. Договору за окремою домовленістю Сторін Постачальник має право, не очікуючи надходження на свій поточний рахунок оплати повної вартості узгодженої партії Товару згідно з п. 4.2. Договору, поставити його Покупцю. В цьому разі Покупець повинен оплатити повну вартість поставленого Товару не пізніше трьох банківських днів з дати поставки.

Поставки товарів Відповідачу здійснювались Позивачем на умовах п. 4.2. та п. 3.6. Договору.

Як вбачається з доданих до позову документів, Розрахунки ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП картка рахунку 361 станом на 28.02.2020р. Відповідач 16.10.2018р. здійснив часткову попередню оплату за товар в сумі 16119,18 грн. згідно рахунку Позивача № 788 від 16.10.2018р., загальна сума якого складала 97597,79 грн. (виписка по рахунку Позивача від 16.10.2018р., засвідчена печаткою АТ Ощадбанк ).

Всі інші поставки товарів Відповідачу здійснювались без попередньої оплати та відображені в додатку до цього позову Розрахунки ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП картка рахунку 361 станом на 28.02.2020р. в колонці дебет , а Відповідач здійснював подальші оплати товарів з простроченням платежу після їх отримання від Постачальника з посиланням в призначеннях платежу в своїх платіжних дорученнях на Договір (виписка по рахунку Позивача від 31.10.2018р., виписка по рахунку Позивача від 12.11.2018р., виписка по рахунку Позивача від 22.11.2018р., засвідчені печаткою АТ Ощадбанк ).

Враховуючи, що перша поставка товару здійснювалась за частковою попередньою оплатою, а всі інші оплати здійснювались з призначенням платежу оплата за щебінь згідно договору № 16/10/18-1 від 16.10.18р. , отже, Позивач керувався п. 4.4. Договору: Грошові кошти, які надійдуть від Покупця Постачальнику після набрання чинності цим Договором, в першу чергу спрямовуються на погашення раніше виниклих відповідних заборгованостей Покупця перед Постачальником, в тому числі тих, що випливають із раніше укладених договорів, незалежно від того, що зазначено в платіжному дорученні Покупця.

Отже, згідно додатку до позову Розрахунки ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП картка рахунку 361 станом на 28.02.2020р. в колонці дебет , Відповідач не здійснив оплату згідно останніх двох видаткових накладних, а саме:

- № 10 від 05.11.2018 р. на поставку відсіву 0-5 мм в кількості 28 м3 на загальну суму 24234,00 грн. (з ПДВ) - не оплачена частково на суму 13888,10 грн. (з ПДВ) - гранична дата оплати згідно з п. 3.6. Договору - 08.11.2018 р.;

- № 38 від 07.11.2018 р. на поставку відсіву 0-5 мм в кількості 8 м3 на загальну суму 7538,02 грн. (з ПДВ) - не оплачена повністю - гранична дата оплати згідно з п. 3.6. Договору - 12.11.2018 р.

Відповідач прийняв товар згідно вказаних видаткових накладних без зауважень, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін договору та скріплені печатками юридичних осіб.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання зобов`язання.

Відповідач отримав поставлений позивачем товар без будь-яких заперечень, а тому, враховуючи положення статті 692 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки та вимог статей 526,629,712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, Відповідач за отриманий товар не розрахувався у встановлений Договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси Позивача.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем 14.11.2019 року цінним листом з описом вкладення було надіслано на адресу Відповідача, вказану в Договорі, вимогу до сплати № 212 від 12.11.2019р. разом з додатком: Розрахунки ТОВ ХАРКІВСПЕЦІНВЕСТ з ТОВ ГЕЛІКОН ГРУП щодо сплати заборгованості в розмірі 21426,12 грн. (в т.ч. ПДВ 20%). Вимогу до сплати Відповідач отримав 20.11.2019 р.

Проте, як зазначає Позивач, та, що не спростовано Відповідачем, останній залишив цю вимогу до сплати без відповіді, вказану суму боргу на дату подачі цього позову не сплатив.

Відповідно до п. 6.4. Договору поставки у разі прострочення оплати Покупцем за поставлений товар, Постачальник має право нарахувати Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), 30% річних та інфляційні збитки, нараховані на суму заборгованості. Строк, за який нараховуються штрафні санкції за цим Договором, встановлюється до моменту погашення заборгованості та не обмежується строком, визначеним чинним законодавством. За прострочення оплати понад один календарний місяць, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасно оплаченого Товару.

Згідно з п. 6.5. Договору Сторони домовилися застосовувати до вимог про стягнення штрафних санкцій за невиконання та неналежне виконання грошових зобов`язань позовну давність в три роки.

Відповідно до приписів чинного законодавства України та п.п. 6.4.-6.5. Договору поставки Позивач нарахував Відповідачу згідно розрахунку, що додається, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати (включаючи день оплати), в сумі 9235 грн. 17 коп.; 30% річних в сумі 8390 грн. 20 коп.; інфляційні збитки в сумі 1407 грн. 11 коп.; штраф у розмірі 10 % від суми несвоєчасно оплаченого товару в сумі 2142 грн. 61 коп.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом перевірено арифметичний розрахунок пені, річних інфляційних та штрафу за допомогою програми Калькулятор Ліга, та встановлено, що наданий позивачем розрахунок відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелікон Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест" (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 31, код 35072236) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелікон Груп" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 38619045) заборгованість за договором поставки №16/10/18-1 від 16.10.2018 в сумі 21 426,12 грн., пеню в сумі 9 235,17 грн., 3 % річних в сумі 8 390,20 грн., інфляційні збитки в сумі 1 407,11 грн., штраф в сумі 2 142,61 грн. та 2 102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гелікон Груп" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 38619045).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецінвест" (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 31, код 35072236).

Повне рішення складено "16" квітня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров