Рішення

від 10.04.2020 по справі 299/4113/19

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/4113/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10.04.2020 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий-суддя Рішко Г.І., секретар судового засідання Стрижак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виноградівської районної державної адміністрації, треті особи без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора, Ужгородська міська рада про скасування рішення органу державної влади, рішень про державну реєстрацію права власності та визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , Виноградівської РДА, треті особи без самостійних вимог: Виноградівська державна нотаріальна контора, Ужгородська міська рада про скасування рішення органу державної влади та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років померла мати позивача - ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті мати залишила заповіт відповідно до якого, заповідала позивачу ОСОБА_1 та його брату ОСОБА_2 в рівних долях земельну частку (пай), яка розташована на території Олешницької сільської ради Виноградівського району, розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) і належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_1 , виданого 01.07.1997 року, на підставі рішення Виноградівської РДА № 310 від 26.09.1997 року. Позивач, як спадкоємець за заповітом, після смерті матері своєчасно прийняв спадщину, у визначений законодавством строк, звернувшись із заявою до Виноградівської державної нотаріальної кантори. Нотаріусом йому було запропоновано з вирішенням даного питання звернутись до суду, оскільки оригінал правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) було втрачено, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), яка належала спадкодавцю. В березні 2019 року він звернувся до Виноградівського районного суду з позовною заявою про визнання за ним права на 1/2 земельної частки (пай) за заповітом. 08 липня 2019 року Виноградівським районним судом ухвалено рішення по справі №299/674/19, яким позов задоволено, визнано за позивачем право на 1/2 земельної частки (пай), яка розташована на території Олешницької сільської ради Виноградівського району, та перебуває у колективній власності КСП Нове життя в с.Олешник Виноградівського району, розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах. 29 жовтня 2019 року позивач подав до Олешницької сільської ради Виноградівського району заяву від 28.10.2019 р. про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в розмірі 1/2 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) на території Олешницької сільської ради Виноградівського району розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах. Листом від 11 листопада 2019 року Олешницька сільська рада Виноградівського району повідомила позивачу, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , який належав на момент смерті спадкодавцю погашено. У 2018 році відповідач ОСОБА_2 отримав у приватну власність земельні ділянки за кадастровими номерами: 2121283300:01:0001:0016; 2121283300:03:001:0112; 2121283300:04:007:0081. Одночасно позивачу було рекомендовано скасувати державну реєстрацію права власності в судовому порядку або за згодою сторін, оскільки відповідно до судового рішення позивачу належить 1/2 частина земельної частки (пай). Розпорядженням №183 від 01.06.2018 року відповідачу ОСОБА_2 виділено в натурі земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 0088372, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та запропоновано зареєструвати право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 2121283300:04:007:0081 урочище Дучковш - 0,8700 га № НОМЕР_3 ділянки; 2121283300:01:0001:0016 урочище В.Обоніка - 0,5402 га № 90 ділянки; 2121283300:03:001:0112 урочище В.Козарик - 0,8800 га № 49 ділянки, згідно чинного законодавства, а надалі проведено державну реєстрацію цих земельних ділянок. Внаслідок помилки, допущеної спеціалістами Виноградівської РДА при передачі права на земельну частку (пай) ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про права на спадщину за заповітом від 26 лютого 2008 року № 447 розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах, замість права на 1/2, останньому необґрунтовано підготовлено та затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та зареєстровано право власності на земельні ділянки площею більшою, ніж він має на те право. Дана помилка позбавляє позивача можливості зареєструвати своє право власності на земельні ділянки.

Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідачі та представники третіх осіб жодного клопотання про відкладення слухання справи або поважні причини неявки не подавали, тому на підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років померла мати позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданого 25.06.2007 року.

На випадок своєї смерті мати залишила заповіт посвідчений виконавчим комітетом Олешницької сільської ради та зареєстрований 29 жовтня 2001 року за № 174, відповідно до якого, заповідала позивачу ОСОБА_1 та його брату - відповідачу ОСОБА_2 в рівних долях земельну частку (пай), яка розташована на території Олешницької сільської ради Виноградівського району, розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) і належала померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії НОМЕР_1 , виданого 01.07.1997 року, на підставі рішення Виноградівської РДА № 310 від 26.09.1997 року.

Позивач, як спадкоємець за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , своєчасно прийняв спадщину, у визначений законодавством строк, звернувшись із заявою до Виноградівської державної нотаріальної кантори.

Однак нотаріусом йому було запропоновано з вирішенням даного питання звернутись до суду, оскільки оригінал правовстановлюючого документу - сертифікату на право на земельну частку (пай) було втрачено, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), яка належала спадкодавцю.

Відтак, в березні 2019 року позивач звернувся до Виноградівського районного суду з позовною заявою про визнання за ним права на 1/2 земельної частки (пай) за заповітом.

08 липня 2019 року Виноградівським районним судом ухвалено рішення по справі №299/674/19, яким його позов задоволено, визнано за ОСОБА_1 право на 1/2 земельної частки (пай), яка розташована на території Олешницької сільської ради Виноградівського району, та перебуває у колективній власності КСП Нове життя в с.Олешник Виноградівського району, розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ЗК НОМЕР_5 0088372, виданого 01.07.1997 року, на підставі рішення Виноградівської РДА № 310 від 26.06.1997 року, в порядку спадкування за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Олешник Виноградівського району.

29 жовтня 2019 року позивач подав до Олешницької сільської ради Виноградівського району заяву від 28.10.2019 р. про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в розмірі 1/2 земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) на території Олешницької сільської ради Виноградівського району розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах.

Однак, листом від 11 листопада 2019 року Олешницька сільська рада Виноградівського району повідомила йому, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , який належав на момент смерті матері ОСОБА_3 погашено. Одночасно, повідомлялось, що 11 березня 2008 року, Виноградівською РДА у вищезгаданий сертифікат було внесено зміни, а саме право на земельну частку (пай) розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах передано брату позивача ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2008 року № 447. У 2018 році ОСОБА_2 отримав у приватну власність земельні ділянки за кадастровими номерами: 2121283300:01:0001:0016; 2121283300:03:001:0112; 2121283300:04:007:0081. Одночасно позивачу було рекомендовано скасувати державну реєстрацію права власності в судовому порядку або за згодою сторін, оскільки відповідно до судового рішення йому належить 1/2 частина земельної частки (пай). У зв`язку з наведеним, а також на підставі рішення Олешницької сільської ради №364 від 08.11.2019 року йому було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Крім того, Олешницька сільська рада надала позивачу копію Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЗК НОМЕР_5 0088372 з якого вбачається що право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про права на спадщину за заповітом від 26 лютого 2008 року №447 розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах, тобто у повному розмірі, замість права на 1/2 земельної частки (пай) розміром 2,18 га.

15 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівської РДА з метою дізнатися чи виділялися ОСОБА_2 земельні ділянки земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Також, просив повідомити чи приймалося відносного його брата ОСОБА_2 розпорядження про заміну власника земельної частки (пай) при переході права власності в порядку спадкування.

Листом від 20.11.2019 року за №П-493/03.1 Виноградівська РДА повідомила позивача, що розпорядженням №183 від 01.06.2018 року ОСОБА_2 виділено в натурі земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) НОМЕР_2 0088372, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та запропоновано зареєструвати право власності на земельні ділянки кадастрові номери: 2121283300:04:007:0081 урочище Дучковш - 0,8700 га № НОМЕР_3 ділянки; 2121283300:01:0001:0016 урочище В.Обоніка - 0,5402 га №90 ділянки; 2121283300:03:001:0112 урочище В.Козарик - 0,8800 га №49 ділянки, згідно чинного законодавства.

20.04.2018 року відділом у Виноградівському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області проведено державну реєстрацію земельних ділянок:

- кадастровий номер 2121283300:04:007:0081 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,87 га за межами населених пунктів Олешницької сільської ради, контур 62 (урочище Дучковш ), ділянка 77;

- кадастровий номер 2121283300:03:001:0112 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,88 га за межами населених пунктів Олешницької сільської ради, контур 210 (урочище В.Козарик ), ділянка 49;

- кадастровий номер 2121283300:01:001:0016 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,5402 га за межами населених пунктів Олешницької сільської ради, контур 214 (урочище В.Обоніка ), ділянка 90.

Відтак, з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує наступне:

- 25.06.2018 14:24:44 державним реєстратором Крицкій Ярославою Емерихівною, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності № 26823669 на об`єкт нерухомого майна 1587019321212, земельна ділянка кадастровий номер 2121283300:04:007:0081, площею 0,87 га;

- 25.06.2018 14:55:27 державним реєстратором Крицкій Ярославою Емерихівною, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності № 26823370 на об`єкт нерухомого майна 1587003921212, земельна ділянка кадастровий номер 2121283300:03:001:0112, площею 0,88 га;

- 25.06.2018 15:22:54 державним реєстратором Крицкій Ярославою Емерихівною, Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області зареєстровано за ОСОБА_2 право власності № 26822744 на об`єкт нерухомого майна 1587003921212, земельна ділянка кадастровий номер 2121283300:01:001:0016, площею 0,5402 га.

Внаслідок помилки, допущеної спеціалістами Виноградівської РДА при передачі права на земельну частку (пай) ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про права на спадщину за заповітом від 26 лютого 2008 року № 447 розміром 2,18 умовних кадастрових гектарах, замість права на 1/2, останньому необґрунтовано підготовлено та затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та зареєстровано право власності на земельні ділянки площею більшою, ніж він має на те право.

Дана помилка позбавляє можливості позивача зареєструвати своє право власності на земельні ділянки.

З урахуванням того, що внести зміни до державної реєстрації речового права на нерухоме майно у позасудовому порядку неможливо, позивач змешений звертатися до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст.152 Земельного Кодексу України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, де згідно п.(г) ч.3 даної статті визначено, що такий захист може здійснюватись у спосіб визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. (Рішення КСУ від 16.04.2009 р. №7-рп/2009).

Отже, як вбачається із вищенаведного, Виноградівська РДА Закарпатської області затвердила технічну документацію ОСОБА_2 та передала у приватну власність останньому земельні ділянки площею 0,87 га, 0,88 га та 0,5402 га, однак відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.02.2008 року № 447 останній мав право лише на 1/2 частину вищезгаданих земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ОСОБА_2 у позивача відсутня, а витребувати її з Виноградівської державної нотаріальної контори не має законних підстав, оскільки відповідно до ст.8 ЗУ Про нотаріат копії документів, що зберігаються у нотаріуса видаються нотаріусом виключно фізичним особам щодо яких вчинялися нотаріальні дії або на письмову вимогу суду, тощо.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до ст. ст. 125, 126 ЗК України виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ч. 1,2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 47, 52 Порядку ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно , затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 №1141, для внесення змін до записів Державного реєстру прав, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, записів про скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав обов`язково зазначається індексний номер рішення. У разі коли внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється щодо державної реєстрації прав, у результаті якої закрито розділ Державного реєстру прав та реєстраційну справу, в Державному реєстрі прав проставляється відмітка про скасування державної реєстрації прав і відкривається закритий розділ Державного реєстру прав та відповідна реєстраційна справа.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, наявні в матеріалах справи докази як в підтвердження позовних вимог, так і їх заперечення, суд вважає, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а обраний спосіб захисту порушеного права не суперечить закону.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним розпорядження Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області від 01.06.2018 року № 183 в частині виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості), згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) ЗК № 0088372 із земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства Нове життя для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів Олешницької сільської ради, затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі, а також передачу у приватну власність ОСОБА_2 , мешканцю АДРЕСА_1 земельних ділянок за кадастровими номерами: 2121283300:04:007:0081 урочище Дучковш площею 0,8700 га № НОМЕР_3 ділянки; 2121283300:01:001:0016 урочище В.Обоніка площею 0,5402 га № НОМЕР_6 ділянки; 2121283300:03:001:0112 урочище В.Козарик площею 0,8800 га № НОМЕР_7 ділянки.

Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 земельних ділянок: кадастровий номер 2121283300:04:007:0081, площею 0,87 га номер запису про право власності 26823669 від 25.06.2018 року; кадастровий номер 2121283300:03:001:0112, площею 0,88 га номер запису про право власності 26823370 від 25.06.2018 року; кадастровий номер 2121283300:01:001:0016, площею 0,5402 га номер запису про право власності 26822744 від 25.06.2018 року.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 (адреса: АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 земельних ділянок: кадастровий номер 2121283300:04:007:0081, площею 0,87 га; кадастровий номер 2121283300:03:001:0112, площею 0,88 га; кадастровий номер 2121283300:01:001:0016, площею 0,5402 га.

Визнати за ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/2 земельних ділянок: кадастровий номер 2121283300:04:007:0081, площею 0,87 га; кадастровий номер 2121283300:03:001:0112, площею 0,88 га; кадастровий номер 2121283300:01:001:0016, площею 0,5402 га.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду або через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.04.2020 року.

ГоловуючийГ. І. Рішко