Рішення

від 13.04.2020 по справі 160/13038/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року Справа № 160/13038/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С. розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватної науково-виробничої фірми Акцент до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування картки та рішення, -

ВСТАНОВИВ :

23.12.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватної науково-виробничої фірми «Акцент» (надалі - позивач, ПНВФ Акцент ) до Одеської митниці ДФС, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею ДФС картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00326 та рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2019 року №UА500010/2019/000101/2.

В обґрунтуваннях позову вказано, що при митному оформленні товару ПНВФ Акцент до Одеської митниці ДФС було надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару за Контрактом від 19.07.2007 року №3, укладеного з компанією "SISECAM DIS TICARET A.S." (продавець). Позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості не за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору) є необґрунтованим та таким, що суперечить основним принципам здійснення державної митної справи, визначеним статтею 8 Митного кодексу України, зокрема, законності та додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб. Позивач долучає до позову пакет документів, що на його думку, повністю підтверджує заявлену митну вартість товару. Тому наявні усі підстави для задоволення позову.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/13038/19 розподілена судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого судового засідання на 03.02.2020 р. о 10:20 год.

У підготовче судове засідання 03.02.2020 р. прибув представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено до 11:00 год. 10.02.2020 р.

У підготовче судове засідання 10.02.2020 р. прибув представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено до 13:00 год. 02.03.2020 р.

26.02.2020 р. від Одеської митниці Держмитслужби надійшли клопотання про заміну відповідача по справі та відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на безпідставність доводів позивача в обґрунтуваннях вимог позову. Відповідач зазначає, що митницею було встановлено відсутність у поданих позивачем до митного оформлення документах (інвойсі, пакувальному листі) відомостей про вартість упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням, виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України, тому підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується, на думку відповідача, наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не було визнано. Також у рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Відповідач вважає свої дії та рішення правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства і судовій практиці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 р. суд ухвалив клопотання Одеської митниці Держмитслужби про заміну сторони задовольнити, замінити відповідача по справі з Одеської митниці ДФС на Одеську митницю Держмитслужби (надалі - відповідач).

У підготовче судове засідання 02.03.2020 р. сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представником позивача подано клопотання про визнання причин неявки до суду поважними та відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено до 10:45 год. 23.03.2020 р.

Ухвалою суду від 17.03.2020 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

У підготовче судове засідання 23.03.2020 р. сторони не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити розгляд справи по суті об 11:00 год. 13.04.2020 р.

У судове засідання 13.04.2020 р. сторони не прибули.

У зв`язку із оголошенням загальнодержавного карантину згідно постанови КМУ №211 від 11.03.2020 р. Про запобігання поширенню на території України коронавірусу CODIV-19 та впровадження низки заходів на виконання рішення уряду відносно даного питання, суд визнає причини неявки представників сторін у судове засідання 13.04.2020 р. поважними.

Разом з тим, враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, а також згоду позивача на розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, тому можливо здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними в матеріалах справи доказами, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МКУ) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до положень частини п`ятої ст.54 МКУ, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню (частина друга ст.52 МКУ).

З урахуванням положень ст.52 МКУ, відомості про складові митної в повинні бути документально підтверджені.

Згідно з частиною п`ятою ст.54 МКУ, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має застосовувати різні форми контролю, передбачені МКУ.

Однією з форм контролю, відповідно до частини першої ст.336 МКУ є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення т через митний кордон України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу визначених у частині першій статті 58 МКУ.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваж ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПРИВАТНА НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "АКЦЕНТ" код ЄДРПОУ 30983056, зареєстрована 30.05.2000 р., основними видами діяльності є:

код КВЕД 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення;

код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Між ПНВФ "АКЦЕНТ" (покупець) та "SISECAM DIS TICARET A.S." (продавець) укладено Контракт від 19.07.2007 року № 3, згідно з п. 1 якого продавець продає, а покупець придбаває на умовах FOB Istanbul (INCOTERMS 2000) товари із скла партіями, визначеними в Накладних (Proforma Invoices).

Ціни на товари узгоджуються сторонами по кожній накладній (Proforma Invoices) (п.2.2. Контракту від 19.07.2007 року № 3).

На виконання умов Контракту від 19.07.2007 року №3, відповідно до інвойсів від 09.07.2019 р. №№ 85190688, 85190689 та рахунків-фактури від 09.07.2019 р. №№ ААА2019000015157, ААА2019000015158 "SISECAM DIS TICARET A.S." поставило на користь позивача посуд столовий та кухонний власного виробництва, торгової марки Pasabahce .

Товар поставлений продавцем в морському контейнері OOLU/681420/7 40'НС на борт судна CMA CGM URAL в порту KUMPORT Istanbul Турецька Республіка згідно Коносаменту від 14.07.2019 р. № GCL/KUM/ODS/190410.

Експедитором перевезення товару до морського порту Одеса виступило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ЛАМАН ШИППИНГ" на підставі укладеного з позивачем договору на транспортно-експедиторське обслуговування.

Розмитнення вантажу здійснювалося на митному посту "Одеса-центральний" Одеської митниці ДФС.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "НІМ" на підставі договору від 18.07.2019 року №1/180719.

З метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження митної вартості товару, декларантом (ТОВ "НІМ") до Одеської митниці ДФС разом із митною декларацією від 24.07.2019 року №UA500010/2019/019710, були, зокрема, надані наступні документи, що підтверджується графою 44 митної декларації:

1. Інвойс від 09.07.2019 року № 85190688.

2. Інвойс від 09.07.2019 року № 85190689.

3. Рахунок-фактура від 09.07.2019 № ААА2019000015157.

4. Рахунок-фактура від 09.07.2019 № ААА2019000015158.

5. Пакувальний лист від 09.07.2019 року № 85190688.

6. Пакувальний лист від 09.07.2019 року № 85190689.

7. Копія контракту від 19.07.2007 року №3 з додатковими угодами від 04.01.2011 року, 05.01.2018 року, 21.12.2018 року, 06.01.2019 року, 11.02.2009 року.

8. Митна декларація "SISECAM DIS TICARET A.S.." від 09.07.2019 року № 19343100EX165659 (копія).

9. Митна декларація "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 року № 19343100EX165662 (копія).

10. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 23.07.2019 року № LS-4213531.

11. Коносамент (Bill of Lading) від 14.07.2019 року № GCL/KUM/ODS/190410.

12. Навантажувальний документ (Bordereau) від 23.07.2019 року № 2315.

13. Сертифікат про походження товару від 09.07.2019 року № R 0260444.

14. Сертифікат про походження товару від 09.07.2019 року № С 0846085.

Під час митного контролю товарів програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документі; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією від 24.07.2019 року відповідачем було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 09.07.2019 № 19343100EX165659 та №19343100EX165662 від 09.07.2019 р. відсутні реквізити зовнішньоекономічного контракту від 19.07.2007 №3, інвойсів №85190688 та №85190689 від 09.07.2019 р., відповідно до яких здійснюється митне оформлення товару, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою;

2) поданий до митного оформлення документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.07.2019 р. № LS-4213531 не містить інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента;

3) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно п.2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.07.2007 №3 витрати на пакування входить у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

З огляду на що, відповідачем було направлено уповноваженій особі декларанта - ТОВ "НІМ" повідомлення, в якому для підтвердження заявленої митної вартості товару, митним органом було зобов`язано декларанта протягом 10-ти календарних днів надати такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежі в третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарі в, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідь на повідомлення, 26.07.2019 р. декларант надіслав митному органу відповідь, яким додатково надав:

1. Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 25.07.2019 р. № ГО-1704.

2. Прайс-лист "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. № 85190688/85190689.

3. Калькуляція "SISECAM DIS TICARET A.S." до інвойсу від 09.07.2019 р. № 85190688/85190689.

4. Е-Фактуру "SISECAM DIS TICARET A.S." №ААА2019000015157.

5. Е-Фактуру "SISECAM DIS TICARET A.S." №ААА2019000015158.

6. Видаткову накладну від 20.02.2019 р. № 357 (копію).

7. Податкову накладну №126 від 20.02.2019 р., квитанцію про реєстрацію податкової накладної (копію).

8. Договір поставки від 27.07.2017 р. № 010350 (копію).

9. Довідку про транспортно-експедиційні витрати від 23.07.2019 р. № 342.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 24.07.2019 р. №UA500010/2019/019710, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2019 р. № UA500010/2019/000101/2 та надіслано декларанту картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00326.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2019 р. № UA500010/2019/000101/2 митним органом покладені наступні висновки.

Проаналізувавши надані додаткові документи відповідач вважає, що вони не можуть підтвердити митну вартість у зв`язку із тим, що калькуляція та прайс-лист адресовані покупцю, а не необмеженому колу осіб. Декларантом не надано виписку із бухгалтерської документації. Тому, згідно з положеннями п.2 ч.6 ст. 54 та п.1 ст.55 органом доходів і зборів здійснюється коригування митної вартості на товар.

Відповідно до п.2 статті 58 у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. У фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація щодо вартості за подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59,60 МКУ можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарі в стосовно товарів №№ 2,3,4 у МД.

Стосовно товару №6 встановлено, що відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки у фіскального органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарі в не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарі в визначається, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.

За результатами письмових консультацій та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим:

по товару 2 - МД № UA100010/2019/339372 від 03.07.2019 - 2,55 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 3 - МД № UA209120/2019/011584 від 25.04.2019 - 2,64 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 4 - МД № UA100010/2019/339372 від 03.07.2019 - 2,77 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 5 - МД № UA125220/2019/709663 від 12.07.2019 - 2,71 дол. США за 1 кг нетто.

Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2019 р. №UA500010/2019/000101/2, позивач подав митну декларацію від 27.07.2019 р. №UA500010/2019/020086, за якою на умовах відстрочки додатково було сплачено ввізного мита у сумі 9746,55 грн. та податку на додану вартість у сумі 21592,67 грн.

Отже, спірним у дані справі є правомірність винесених Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної товарів та картки відмови.

Досліджуючи вказані рішення та картку відмови на предмет їх відповідності закону суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості орган доходів і зборів повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Суд зазначає, що в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів покладені висновки митного органу про не підтвердження декларантом відомостей митної вартості товару, який надійшов до митного оформлення.

Так, щодо висновків митного органу про відсутність реквізитів зовнішньоекономічного контракту від 19.07.2007 р. №3, інвойсів від 09.07.2019 р. № 85190688 та №85190689 від 09.07.2019 р. у наданих до митного оформлення копій митних декларацій країни відправлення від 09.07.2019 р. №19343100EX165659 та № 19343100EX165662 від 09.07.2019 р. суд зазначає, що в графі А експортних деклараціях країни відправлення від 09.07.2019 р. № 19343100EX165659 та № 19343100EX165662 є посилання на інвойси № 85190688 та № 85190689, а також за текстом є посилання на Е-Фактури "SISECAM DIS TICARET A.S." №№ ААА2019000015157, ААА2019000015158, які в свою чергу містять посилання на Контракт від 19.07.2007 № 3.

Реквізити Контракту від 19.07.2007 №3 містяться у наданих митному органу калькуляції "SISECAM DIS TICARET A.S." до інвойсу від 09.07.2019 р. № 85190688/85190689 та прайс-листі "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. № 85190688/85190689.

В документах виробника та продавця "SISECAM DIS TICARET A.S.": інвойсі від 09.07.2019 р. № 85190688, пакувальному листі від 09.07.2019 р. № 85190688, інвойсі від 09.07.2019 р. № 85190689, пакувальному листі від 09.07.2019 р. № 85190689, Е-Фактурах №№ ААА2019000015157, ААА2019000015158 - наявні відомості про зовнішньоекономічний договір (Контракт) від 19.07.2007 р. №3. Також у названих документах міститься інформація про морський контейнер OOLU/681420/7 40НС, в якому здійснювалося перевезення вантажу.

Суд також звертає увагу, що згідно висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2, відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного договору сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.

Щодо висновків митного органу про відсутність інформації щодо умов поставки товару, назви судна та номеру коносамента у поданому до митного оформлення документі, що підтверджує вартість перевезення товару від 23.07.2019 р. №LS-4213531.

Судом встановлено, що в рахунку-фактурі від 23.07.2019 р. №LS-4213531 зазначено номер морського контейнера OOLU/681420/7 40НС, в якому здійснювалося перевезення вантажу, а отже з наданого митному органу коносаменту (Bill of Lading) від 14.07.2019 р. №GCL/KUM/ODS/190410 на перевезення зазначеного контейнера можна встановити умови поставки товару, назву судна.

Крім того, в додатково наданій митниці довідці про транспортно-експедиційні витрати від 23.07.2019 р. № 342 зазначено маршрут перевезення та номер коносаменту.

Жодних пояснень відносно неврахування зазначених вище даних митним органом до суду не надано.

Щодо висновків митного органу про відсутність даних щодо складової митної вартості товару у наданих до митного оформлення документах, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

З огляду на зміст підпункту "в" пункту 1 частини десятої статті 58 МКУ, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

У пункті 1 Контракту від 19.07.2007 р. № 3 сторони визначили, що продавець продає, а покупець покупає на умовах FOB Istanbul (INCOTERMS 2000) товари із скла партіями, визначеними в накладних (Proforma Invoices). Ціни на товари узгоджуються сторонами по кожній накладній (Proforma Invoices) (п.2.2. Контракту від 19.07.2007 року № 3).

Згідно А.9 FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року), ІНКОТЕРМС 2000, видання МТП N 560, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару.

Згідно п.5.1 Контракту від 19.07.2007 р. № 3 (мовою оригіналу): "со стороны продавца должна быть проявлена полная предусмотрительность для того, чтобы товар был надежно упакован, чтобы мог выдержать хранение, транспортировку различными техническими средствами". Додатковою угодою від 31.01.2008 року до Контракту від 19.07.2007 року № 3 п. 5.1. був доповнений наступним реченням мовою оригіналу: "Стоимость упаковки включена в стоимость товара и отдельно не компенсируется".

Аналогічні положення зазначені сторонами у Додатковій угоді від 06.01.2019 р.

Таким чином, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, включена продавцем до ціни у накладній (Proforma Invoices).

Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

Одночасно суд звертає увагу, що чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 06.03.2018 р. по справі 815/3142/17, від 24.01.2019 р. по справі №815/5824/17.

Крім того, у наданій митному органу калькуляції "SISECAM DIS TICARET A.S." до інвойсу від 09.07.2019 р. №85190688/85190689 є розрахунок включення пакування до ціни товару.

Вказані обставини, які були встановлені судом під час судового розгляду справи, повністю підтверджені документально, що в свою чергу спростовують висновки митного органу в обґрунтування підстав коригування митної вартості товару.

З наданих до митного оформлення та до суду документів, а саме: інвойсу "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. №85190688, пакувального листа "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. № 85190688, інвойсу "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. № 85190689, пакувального листа "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. №85190689, рахунків-фактур від 09.07.2019 №ААА201900001515 та №ААА2019000015158, митних декларацій "SISECAM DIS TICARET A.S." від 09.07.2019 р. № 19343100EX165659 та №19343100EX165662, вбачається наявність у цих документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Розбіжностей у поданих документах судом не встановлено.

Також на підтвердження митної вартості товару надано Висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 25.07.2019 р. № ГО-1704, в якому зазначається, що ринкова вартість столового скляного посуду Pasabahce та ІНФОРМАЦІЯ_1 , який постачається за Контрактом № 3 від 19.07.2007 року, інвойсами № 85190688, № 85190689 за умовами FOB Стамбул, повністю відповідає ціні вказаній у зазначеному Контракті.

Згідно п.п. 3.4, 3.8 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України ВАСУ в редакції від 13 березня 2012 року, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Відповідно орган доходів і зборів повинен довести обставину ідентичності (подібності, аналогічності) оцінюваних товарів та товарів, ціну яких бере за основу, якщо має намір застосувати один із наведених другорядних методів. Така обставина доводиться саме шляхом порівняння характеристик оцінюваних товарів та товарів, ціна яких береться за основу при коригування митної вартості. Таким чином, орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу".

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (п.п. 16, 22 Узагальнення).

Також суд звертає увагу, що у висновках Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року (п.4) зазначено, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У картці відмови митниця зазначила, що у фіскального органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація щодо вартості за подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ можливо застосувати метод за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів стосовно товарів №№ 2,3,4 у МД. За результатами письмових консультацій та з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів є більшим:

по товару 2 - МД № UA100010/2019/339372 від 03.07.2019 - 2,55 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 3 - МД № UA209120/2019/011584 від 25.04.2019 - 2,64 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 4 - МД № UA100010/2019/339372 від 03.07.2019 - 2,77 дол. США за 1 кг нетто.,

по товару 5 - МД № UA125220/2019/709663 від 12.07.2019 - 2,71 дол. США за 1 кг нетто.

При цьому, обґрунтувань обрання вартості такого товару не вказано, не зроблено порівняння характеристик оцінюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; відсутня послідовність обрання методів згідно положень Митного кодексу України, що не відповідає ст. 55 Митного кодексу України та п.п. 3.4, 3.8 висновкам Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року №2.

Під час судового розгляду справи відповідач не зазначив причини не врахування усіх поданих декларантом відомостей до митного оформлення товару.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем до митного органу було надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митній вартості товару, до декларації внесено достовірні та точні відомості, в наданих документах розбіжності відсутні, що у свою чергу є підставою визначення митної вартості товару за ціною контракту.

У спростування наведених вище обставин відповідач жодних доказів не надав.

Крім того, митним органом належним чином не обґрунтовано та не доведено наявність підстав, передбачених ч.3 ст. 54 Митного кодексу України для витребування додаткових документів у позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано було застосовано резервний метод визначення митної вартості (ст. 64 МКУ), який може бути засновано лише у випадках, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, визначених у статтях 58-63 Митного кодексу України.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини у взаємозв`язку із вимогами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару, спірне рішення по коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення підлягають скасуванню, позов, - задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

В порядку розподілу судових витрат, з огляду на положення ч.1 ст.139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватної науково-виробничої фірми Акцент до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними, скасування картки та рішення, - задовольнити;

Визнати протиправними та скасувати прийняті Одеською митницею ДФС картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500010/2019/00326 та рішення про коригування митної вартості товарів від 27.07.2019 р. №UА500010/2019/000101/2.

В порядку розподілу судових витрат стягнути на користь Приватної науково-виробничої фірми Акцент документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання даного позову у розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова