Рішення

від 16.04.2020 по справі 240/11825/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/11825/19

категорія 111010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Імпорт" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес Імпорт" із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 15.08.2019 року №172/06-30-07-03-22 в частині внесення ТОВ "Антарес Імпорт" (ідентифікаційний код юридичної особи: 42649070) до переліку ризикових платників податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "Антарес Імпорт" (ідентифікаційний код юридичної особи: 42649070) з переліку ризикових платників податків.

В обґрунтування позовних вимог вказало, що рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області, оформленим протоколом від 15.08.2019 року №172/06-30-07-03-22, ТОВ "Антарес Імпорт" віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із відсутністю здійснення господарської діяльності за податковими адресами. Вважає таке рішення протиправним з наступних підстав: інформація про можливу відсутність здійснення господарської діяльності не відповідає дійсності, оскільки позивач на постійній основі орендує приміщення за адресою: вул.Вітрука, 9А, оф.9, і не свідчить про ризиковість операцій; товариство не відповідає жодному з критеріїв, визначених п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку у листі ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01; внесення до переліку ризикових платників податків надає контролюючому органу підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних; лист ДФС від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 не є нормативно-правовим актом, носить суто інформаційний характер; у рішенні відсутня чітка мотивація віднесення товариства до переліку ризикових платників податків.

Ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

До суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого Головне управління ДПС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що рішення податкового органу про внесення ТОВ "Антарес Імпорт" до ризикових платників податків не підлягає скасуванню, оскільки не несе правових наслідків для позивача, не порушує його права та інтереси, а лише забезпечує функцію контролюючого органу з інформаційно-аналітичного забезпечення та ведення обліку платників податків. Наведена позиція відповідає правовим висновкам, викладеним у рішеннях Верховного Суду у справах 808/3720/14, № 826/1902/15, № 540/2077/18 тощо.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що рішення про віднесення товариства до переліку ризикових платників податків може бути предметом оскарження з огляду на те, що відповідає приписам ч.1 ст.5 КАС України. Посилання представника відповідача на правові позиції Верховного Суду у справах 808/3720/14, № 826/1902/15, № 540/2077/18 є безпідставним, оскільки у них предмет спірних правовідносин відмінний від того, що розглядається у цій справі.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов в письмове провадження у справі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Антарес Імпорт" на запит отримало лист від Головного управління ДПС у Житомирській області № 1810/6/06-30-06 від 30.10.2019, в якому останній повідомив: товариство внесено до переліку ризикових платників податку згідно протокольного рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області від 15.08.2019 року №172/06-30-07-03-22, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; протокол від №172/06-30-07-03-22 є формою рішення суб`єкта владних повноважень, яке передбачено Порядком №117.

Як вбачається із протокольного рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Житомирській області від №172/06-30-07-03-22, ТОВ "Антарес Імпорт" на підставі пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, затверджених та погоджених Міністерством фінансів України 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, внесено до переліку ризикових платників податку, оскільки згідно службових записок оперативного управління та в результаті вжитих оперативних заходів встановлено відсутність ознак здійснення господарської діяльності товариства за податковою адресою.

Позивач вважає, що вказане рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Підпунктом 20.1.45. пункт 20.1. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно пункту 61.1. статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62. Податкового кодексу України)

У відповідності до пункту 71.1. статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктами 74.1., 74.3. статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку, Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України затвердила Критерії ризиковості платника податку, викладені листом від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01-18.

У пп.1.6 п.1 вказаного листа зазначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 іпункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

З наведених норм слідує висновок, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС/ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій відповідних документів є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, суд дійшов висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Наведена позиція відповідає викладеній у постанові Верховного Суду від 03 березня 2020 року в справі №240/3665/19.

Відтак рішення комісії Головного управління ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оформлене протоколом від 15.08.2019 року №172/06-30-07-03-22 в частині внесення ТОВ "Антарес Імпорт" до переліку ризикових платників податків скасуванню не підлягає. Отже, і похідна вимога зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити ТОВ "Антарес Імпорт" з переліку ризикових платників податків також задоволенню не підлягає.

Доводи позивача про те, що лист Державної фіскальної служби України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01, яким визначені "Критерії ризиковості платника податку" не є нормативно-правовим актом, а отже неправомірно застосований до позивача, є вірними, проте це не впливає на оцінку судом спірних відносин в світлі вищенаведеного висновку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, у задоволенні позову ТОВ "Антарес Імпорт" слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 245, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Імпорт" (вул. Вітрука, 9-А, офіс 9, м.Житомир,10024, код ЄДРПОУ 42649070) до управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10000, код ЄДРПОУ 43142501) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова