Рішення

від 17.04.2020 по справі 360/635/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/635/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області до Приватного підприємства Морул про стягнення штрафу за порушення Закону України Про рекламу ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (далі - позивач) до Приватного підприємства Морул (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Приватного підприємства Морул на користь держави штраф у розмірі 5083,00 грн за порушення Закону України Про рекламу та у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 жовтня 2019 року рішенням начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області № 71 на Приватне підприємство Морул відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 22, частини сьомої статті 27 Закону України Про рекламу , Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, накладено штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 5083,00 грн.

29 жовтня 2019 року відповідачу направлено рішення від 28 жовтня 2019 року № 71 про накладення штрафу у розмірі 5083,00 грн. 02 грудня 2019 року позивачу повернуто поштове відправлення за закінченням встановленого строку зберігання.

Рішенням начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 07 листопада 2019 року № 78 на Приватне підприємство Морул відповідно до частини другої статті 26, частини шостої статті 27 Закону України Про рекламу , Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693, накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 1700,00 грн.

29 листопада 2019 року відповідачу направлено рішення від 07 листопада 2019 року № 78 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. 08 січня 2020 року позивачу повернуто поштове відправлення за закінченням встановленого строку зберігання.

Станом на 04 лютого 2020 року відповідачем у добровільному порядку штрафи не сплачені, рішення про зупинення розповсюдження реклами у добровільному порядку не виконано, рішення про накладення штрафів не оскаржені.

З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5083,00 грн за порушення Закону України Про рекламу та у розмірі 1700,00 грн за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Ухвалою від 17 лютого 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд вирішив розглядати дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 105-106).

Приватне підприємство Морул ухвалу від 17 лютого 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі отримало 19 лютого 2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 109). Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач не скористався. Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Приватне підприємство Морул (ідентифікаційний код 41182474, місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 109, кв. 4) зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якого є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17 лютого 2020 року за № 1006343228 (арк. спр. 102-104).

Приватне підприємство Морул має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) з терміном дії з 02 квітня 2019 року до 02 квітня 2020 року, видану Головним управлінням ДФС у Луганській області 26 березня 2019 року за реєстраційним № 12140312201900030/409 (арк. спр. 23-25).

22 липня 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області надіслало на адресу керівника Приватного підприємства Морул вимогу від 19 липня 2019 року № 01-11/2735 в порядку частини другої статті 26 Закону України Про рекламу , якою зобов`язало відповідача у п`ятиденний строк з дня отримання вимоги надати позивачу копії документів щодо розповсюдженої реклами, а саме: свідоцтва про державну реєстрацію Приватного підприємства Морул , договору з розміщувачем (виробником, замовником) реклами, актів виконаних робіт до нього, документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), документи на право власності (користування) на об`єкт майна за вищевказаною адресою, письмові пояснення, іншу інформацію, що може мате істотне значення для прийняття рішення. Також у вимозі зазначено, що 05 червня 2019 року при здійсненні контролю за дотриманням рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами вимог Закону України Про рекламу виявлено, що розповсюджувана відповідачем зовнішня реклама розміщена на відкритій місцевості на спеціальній конструкції - холодильному обладнані (поруч з кіоском), розташованому біля зупинки громадського транспорту за адресою: просп. Гвардійський, буд. 10, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, містить зображення алкогольного напою - пива та його торгівельного знаку TUBORG , що є ознаками порушення абзацу восьмого частини другої статті 22 Закону України Про рекламу (арк. спр. 33-38, 40-41).

Вимога Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 19 липня 2019 року № 01-11/2735 направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та повернута на адресу позивача 30 липня 2019 року у зв`язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (арк. спр. 39, 40-41).

29 серпня 2019 року Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області повторно направило на адресу відповідача вимогу від 19 липня 2019 року № 01-11/2735 (арк. спр. 42, 43).

30 серпня 2019 року Приватне підприємство Морул отримало вимогу Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 19 липня 2019 року № 01-11/2735 (арк. спр. 42, 43).

19 липня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу, яким зафіксовано порушення Приватним підприємством Морул вимог абзацу восьмого частини другої статті 22 Закону України Про рекламу (арк. спр. 13-14).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 19 липня 2019 року № 19 про зупинення розповсюдження реклами вирішено зупинити розповсюдження зовнішньої реклами, яка містить зображення алкогольного напою - пива та його торгівельного знаку TUBORG , розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції - холодильному обладнанні (поруч з кіоском), розташованому біля зупинки громадського транспорту за адресою: просп. Гвардійський, буд. 10, м. Сєвєродонецьк, Луганська область; суб`єкту господарюванню Приватному підприємству Морул , ідентифікаційний код 41182474 негайно демонтувати зовнішню рекламу алкогольного напою - пива та його торгівельного знаку TUBORG , розміщену на відкритій місцевості на спеціальній конструкції - холодильному обладнанні (поруч з кіоском), розташованому біля зупинки громадського транспорту за адресою: просп. Гвардійський, буд. 10, м. Сєвєродонецьк, Луганська область; про виконання рішення письмово повідомити Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області протягом трьох робочих днів з дня його отримання (арк. спр. 44-45).

Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 19 липня 2019 року № 19 направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням та повернуто на адресу позивача 30 липня 2019 року у зв`язку з іншими причинами, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення (арк. спр. 46, 47-48).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 19 серпня 2019 року № 61 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно суб`єкта господарювання юридичної особи Приватного підприємства Морул , ідентифікаційний код 41182474, щодо ознак порушення абзацу восьмого частини другої статті 22 Закону України Про рекламу , а саме: розміщення реклами, яка містить зображення алкогольного напою - пива та його торгівельного знаку TUBORG , розміщеної на відкритій місцевості на спеціальній конструкції - холодильному обладнанні (поруч з кіоском), розташованому біля зупинки громадського транспорту за адресою: просп. Гвардійський, буд. 10, м. Сєвєродонецьк, Луганська область (арк. спр. 49).

19 серпня 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено запрошення від 19 серпня 2019 року № 01-11/3202, яким запропоновано Приватному підприємству Морул прибути 19 вересня 2019 року о 10 год. 00 хв. за вказаною адресою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 50, 51, 52).

21 серпня 2019 року запрошення від 19 серпня 2019 року № 01-11/3202 повернуто на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 51, 52).

Протоколом засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 19 вересня 2019 року № 77 продовжено строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відповідно до пункту 12 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року, до 19 грудня 2019 року та перенесено розгляд справи на 28 жовтня 2019 року з подальшим повідомленням про це суб`єкта господарювання (арк. спр. 53-55).

Рішенням від 19 вересня 2019 року № 10 про продовження строку розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно суб`єкта господарювання Приватного підприємства Морул , ідентифікаційний код 41182474, місцезнаходження: вул. Гагаріна, буд. 109, кв. 4, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412, продовжено строк розгляду справи про порушення законодавства про рекламу до 19 грудня 2019 року (арк. спр. 56).

20 вересня 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено запрошення від 19 вересня 2019 року № 01-11/3841, яким запропоновано Приватному підприємству Морул прибути 28 жовтня 2019 року о 10 год. 30 хв. за вказаною адресою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 57, 58, 59).

23 вересня 2019 року запрошення від 19 вересня 2019 року № 01-11/3841 повернуто на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 58, 59).

Протоколом засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 28 жовтня 2019 року № 85 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно суб`єкта господарювання Приватного підприємства Морул комісія дійшла висновку про наявність в діях суб`єкта господарювання Приватного підприємства Морул порушень вимог абзацу восьмого частини другої статті 22 Закону України Про рекламу . Враховуючи неможливість встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог Закону України Про рекламу , відповідальність за ці порушення передбачена частиною сьомою статті 27 Закону України Про рекламу (арк. спр. 60-62).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 28 жовтня 2019 року № 71 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Приватне підприємство Морул за порушення законодавства про рекламу, а саме абзацу восьмого частини другої статті 22 Закону України Про рекламу , накладено штраф у розмірі 299 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 5083,00 грн та зобов`язано відповідача у 15-денний термін після отримання рішення сплатити в установленому порядку штраф до державного бюджету (арк. спр. 63-66).

29 жовтня 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено рішення від 28 жовтня 2019 року № 71 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 67, 68, 69).

02 грудня 2019 року рішення від 28 жовтня 2019 року № 71 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу повернуто на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 67, 68, 69).

29 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Луганській області складено протокол про порушення законодавства про рекламу, яким зафіксовано порушення Приватним підприємством Морул вимог частини другої статті 26 Закону України Про рекламу (арк. спр. 70-72).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 29 жовтня 2019 року № 72 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно суб`єкта господарювання юридичної особи Приватного підприємства Морул , ідентифікаційний код 41182474, щодо ознак порушення частини другої статті 26 Закону України Про рекламу (арк. спр. 73).

29 жовтня 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено запрошення від 29 жовтня 2019 року № 01-11/4392, яким запропоновано Приватному підприємству Морул прибути 29 листопада 2019 року о 10 год. 30 хв. за вказаною адресою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 74, 75, 76).

02 грудня 2019 року запрошення від 29 жовтня 2019 року № 01-11/4392 повернуто на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 75, 76).

Протоколом засідання комісії з розгляду справ про порушення законодавства про рекламу від 29 листопада 2019 року № 93 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про рекламу відносно суб`єкта господарювання Приватного підприємства Морул комісія дійшла висновку про наявність в діях суб`єкта господарювання Приватного підприємства Морул порушень вимог частини другої статті 26 Закону України Про рекламу . Відповідальність за це порушення передбачена частиною шостою статті 27 Закону України Про рекламу (арк. спр. 77-80).

Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 29 листопада 2019 року № 78 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Приватне підприємство Морул за неподання інформації щодо вартості розповсюдження реклами накладено штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн, та зобов`язано відповідача у 15-денний термін після отримання рішення сплатити в установленому порядку штраф до державного бюджету (арк. спр. 81-84).

29 листопада 2019 року позивачем на адресу відповідача направлено рішення від 29 листопада 2019 року № 78 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу (арк. спр. 85, 86).

08 січня 2020 року рішення від 29 листопада 2019 року № 78 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу повернуто на адресу позивача за закінченням встановленого строку зберігання (арк. спр. 85, 86).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР Про рекламу (далі - Закон № 270/96-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Закон регулює відносини, пов`язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з розповсюдженням інформації, обов`язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України (частини перша, друга статті 2 Закону № 270/96-ВР).

Згідно з статтею 1 Закону № 270/96-ВР:

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

особа - фізична особа, в тому числі фізична особа-підприємець, юридична особа будь-якої форми власності, представництво нерезидента в Україні;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Частиною першою статті 3 Закону № 270/96-ВР визначено, що законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами.

Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону № 270/96-ВР реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу. Вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Згідно з частиною восьмою статті 8 Закону № 270/96-ВР розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

Абзацами першим, другим частини першої статті 26 Закону № 270/96-ВР визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється: засобами зовнішньої реклами (абзац восьмий частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР).

Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об`ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Посадовими особами позивача зафіксовано порушення з боку Приватного підприємства Морул вимог абзацу восьмого частини другої статті 8 Закону № 270/96-ВР, а саме 05 червня 2019 року суб`єктом господарювання Приватним підприємством Морул розповсюджувалась зовнішня реклама, яка містить зображення алкогольного напою - пива ІНФОРМАЦІЯ_1 та його торгівельного знаку, розміщена на відкритій місцевості на спеціальній конструкції - холодильному обладнанні (поруч з кіоском), розташованому біля зупинки громадського транспорту за адресою: просп. Гвардійський, буд. 10, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 26 Закону № 270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право: вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень; приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами (абзаци другий-сьомий часини другої статті 26 Закону № 270/96-ВР).

Посадовими особами позивача зафіксовано порушення з боку Приватного підприємства Морул вимог частини другої статті 26 Закону № 270/96-ВР - неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 27 Закону № 270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктами 1, 3 частини другої статті 27 Закону № 270/96-ВР відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог одо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Абзацами першим-четвертим частини четвертої статті 27 Закону № 270/96-ВР регламентовано, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі (абзац п`ятий частини четвертої статті 27 Закону № 270/96-ВР).

Згідно з частиною п`ятою статті 27 Закону № 270/96-ВР вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина шоста статті 27 Закону № 270/96-ВР).

У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина сьома статті 27 Закону № 270/96-ВР).

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі - Порядок № 693).

Згідно з абзацом дванадцятим пункту 2 Порядку № 693 у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом третім підпункту другого пункту 4 Порядку № 693 визначено, що за порушення законодавства про рекламу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими вони випускаються (статті 22 та 16 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення ), штрафи накладаються: на рекламодавців, якщо реклама розповсюджується ними самостійно, і на розповсюджувачів реклами, винних у таких порушеннях порядку розповсюдження та розміщення реклами: розповсюдження реклами алкогольних напоїв, тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби, шляхом використання засобів зовнішньої та внутрішньої реклами (за винятком розміщення передбаченої законодавством інформації про виробника товару та/або товар у місцях, у яких такий товар реалізується чи надається споживачеві).

Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники. Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції (пункт 8 Порядку № 693).

Пунктом 9 Порядку № 693 встановлено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці (абзаци перший, третій пункту 12 Порядку № 693).

Посадові особи Держспоживінспекції та її територіальних органів, які розглядають справу: перевіряють відповідність реклами вимогам законодавства до змісту та достовірності реклами, порядку її виготовлення і розповсюдження; отримують документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, що стосується порушень законодавства про рекламу; готують попередні висновки і вносять їх на розгляд Голови Держспоживінспекції, його заступників, начальників територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступників (пункт 13 Порядку № 693).

Пунктом 14 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 693 справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку (пункт 18 Порядку № 693).

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу та був зобов`язаний надати, зокрема, інформацію про вартість розповсюдженої реклами, однак відповідачем інформація про вартість розповсюдженої реклами не надавалася, участь в розгляді справи не приймалась (арк. спр. 33-38, 39, 40-41, 42, 43, 50, 51, 52, 57, 58, 59, 60-62, 74, 75, 76, 77-80).

Отже обов`язок щодо повідомлення відповідача у письмовому порядку про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу позивачем дотримано.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку № 693 рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Оскаржуваними рішеннями від 28 жовтня 2019 року № 71 та від 29 листопада 2019 року № 81 застосовано штрафні санкції у розмірі 5083,00 грн та 1700,00 грн відповідно.

Судом встановлено, що відповідач не скористався правом на оскарження рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у судовому порядку, відповідно мав добровільно сплатити такий штраф у 15-денний термін після отримання вищевказаних рішень, у зв`язку з чим внаслідок несплати штрафу у добровільному порядку у позивача виникло право стягнення суми штрафу за цими рішеннями у судовому порядку.

Оскільки на час розгляду справи рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області від 28 жовтня 2019 року № 71 та від 29 листопада 2019 року № 81 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу відповідачем не оскаржені, штрафні санкції у розмірі 5083,00 грн та 1700,00 грн відповідачем самостійно до Державного бюджету України не сплачені, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З викладеного слідує, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору відносяться на рахунок суб`єкта владних повноважень. Такий вид судових витрат, як судовий збір, поверненню позивачу - суб`єкту владних повноважень, не підлягає.

Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.

Оскільки Головне управління Держпродспоживслужби в Луганській області у вказаній справі є суб`єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача судового збору на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Держпродспоживслужби в Луганській області (ідентифікаційний код 40326412, місцезнаходження: 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 2) до Приватного підприємства Морул (ідентифікаційний код 41182474, місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 109, кв. 4) про стягнення штрафу за порушення Закону України Про рекламу задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства Морул (ідентифікаційний код 41182474, місцезнаходження: 93412, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 109, кв. 4) до Державного бюджету України штраф у розмірі 5083,00 грн (п`ять тисяч вісімдесят три грн 00 коп.) за порушення законодавства про рекламу та штраф у розмірі 1700,00 грн (одна тисяча сімсот грн 00 коп.) за неподання інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська