Рішення

від 16.04.2020 по справі 420/8138/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8138/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04380488, адреса: 68820, Одеська область, Ренійський район, с. Котловина, Вул. Радянська 36) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області у якій позивачі просять:

- визнати протиправною бездіяльність Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області щодо невидачі ухваленого нею рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,25 га та передачу її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Котловинську сільську раду Ренійського району Одеської області видати ухвалене нею рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,25 га та передачу її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовної заяви, позивачі зазначають, що вони звернулись до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області із письмовим запитом на інформацію та просили надати належним чином засвідчене рішення сесії Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та передачу її у спільну сумісну власність за адресою: АДРЕСА_2 , яка відбулась у грудні 2019року. 25.12.2019 року отримано поштове повідомлення, з якого вбачається, що запит на інформацію отриманий співробітниками Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області 16 грудня 2019 року. Позивачі вказують, що відповідач зазначений лист отримав, проте до теперішнього часу рішення не надано.

Ухвалою судді від 02 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 07.02.2020 року зупинено провадження по справі до 16 березня 2020 року у зв`язку із витребування письмових доказів від Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області.

24 січня 2020 року за вх. № 3308/20 представниками відповідачів до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішення по результатам розгляду технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі у спільну сумісну власність громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 прийнято на сесії сільради 20 грудня 2019 р., яким в затвердженні цієї технічної документації відмовлено. Також вказаним рішенням сесія сільської ради зобов`язано позивачів повторно подати на розгляд сесії на затвердження технічну документацію приведену у відповідність до рішення сесії Котловинської сільської ради №43 від 08.12.1993 року. Рішення сесії Котловинської сільської ради № 305-VII від 20.12.2019 року вручено внуку позивача ОСОБА_3 17.01.2020 року, що підтверджується його підписом про отримання на супровідному листі.

Враховуючи те, що обставини, які були підставою зупинення провадження по справі, станом на 16 квітня 2020 року відпали, суд вважає можливим задовольнити заяву представника відповідача, поновити провадження по справі №420/8138/19 та продовжити розгляд справи зі стадії на якій його було зупинено.

Ухвалою суду від 16.04.2020 року поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи неявку в судове засідання сторін, суд ухвалив продовжити розгляд заяви в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Рішенням Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області №43 від 08 грудня 1993 року громадянину ОСОБА_2 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарсько-побутових споруд із отриманням державного акта на право власності на землю.

19 грудня 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулись з заявою до ТОВ Бюро проектування та експертизи про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 0,25 га.

27 вересня 2019 року, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5111892612019 вищевказану земельну ділянку зареєстровано та присвоєно кадастровий номер 5124181200:02:002:0411.

Позивачі звернулись до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області із клопотанням щодо надання дозволу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 ).

30 листопада 2018 року позивачами отримано рішення тридцять першої сесії Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області VII скликання, в якій надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 .

Після цього, у жовтні 2019 року позивачі звернулися до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області з заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2 .

20.12.2019 року Котловинською сільською радою Ренійського району Одеської області на 42 сесії 7 скликання розглянуто спільну заяву громадян та технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, та інформацію землевпорядника щодо межі земельної ділянки згідно технічної документації не відповідають межам земельної ділянки в натурі (на місцевості), керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26, п. 7 ст. 30, п. 9а ст.31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. ст. 12, 118, 120, 121, 122, 211 ЗК України, ст. ст. 25, 55 Закону України Про землеустрій , Котловинська сільська рада прийняла рішення № 305, яким:

1. відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка безоплатно передається у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у с. Котловина розроблений ТОВ Бюро проектування та експертизи ;

2. розробнику технічної документації із землеустрою ТОВ Бюро проектування та експертизи привести у відповідність до рішення сесії Котловинської сільської ради № 43 від 08.12.1993 року дані технічної документації стосовно меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

3. зобов`язано гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повторно подати на розгляд сесії на затвердження технічної документації приведену у відповідність до рішення сесії Котловинської сільської ради № 43 від 08.12.1993 р. ;

4. контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію Котловинської сільської ради по землі, охороні природи і агропромисловим питанням/ голова комісії - ОСОБА_7 /.

Вказане рішення отримане 17.01.2020 року ОСОБА_8 (онук).

Відповідно до ч.1, 2 ст.118 Земельного кодексу України громадянин (далі - ЗК України), зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно з п.3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи.

Згідно з ч. 9 ст. 55 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон № 858-IV) якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.

Отже, у відповідності до норм ч. 9 ст. 55 Закону № 858-IV для передачі земельної ділянки у власність чи користування, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку без надання дозволу органу місцевого самоврядування.

При цьому, абз. 2 п.14 ст. 186 ЗК України також визначено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується, серед інших, органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), за якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. а, б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

За ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом.

Щодо бездіяльності Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області щодо невидачі ухваленого нею рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,25 га та передачу її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.2 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в Постановах Верховного Суду (ч.5 ст. 242 КАС України).

Вирішуючи спір, суд враховує висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №440/793/19, провадження №К9901/27617/19:

Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Верховний Суд акцентує увагу на тому, що ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. Тобто, відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів ст. 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

20. Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.

21. Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Зі змісту ч. 6 ст. 118 ЗК України слідує, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні, до якого додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. .

Котловинською сільською радою Ренійського району Одеської області (Постійною комісією по землі, охороні природи і агропромисловим питанням) розглянуто питання (Протокол № 20 від 18.12.2019 р.) про розгляд технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та безоплатної передачі у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_2 та керуючись п. 34 ч. 1 ст. 26, п. 7 ст. 30, п. 9а ст.31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст.ст. 12, 118, 120, 121, 122, 211 ЗК України, ст. ст. 25, 55 Закону України Про землеустрій , Котловинська сільська рада:

- відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка безоплатно передається у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у с. Котловина розроблений ТОВ Бюро проектування та експертизи ;

- запропоновано розробнику технічної документації із землеустрою ТОВ Бюро проектування та експертизи привести у відповідність до рішення сесії Котловинської сільської ради № 43 від 08.12.1993 року дані технічної документації стосовно меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- зобов`язано гр. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повторно подати на розгляд сесії на затвердження технічної документації приведену у відповідність до рішення сесії Котловинської сільської ради № 43 від 08.12.1993 р. ;

- контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію Котловинської сільської ради по землі, охороні природи і агропромисловим питанням/ голова комісії - ОСОБА_9 Л ОСОБА_10 ./.

Отже, технічна документація розглянута у встановленому Законом порядку.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені (постанова ВС від 21 липня 2019 року у справі №855/314/19, адміністративне провадження №А/9901/225/19).

Відтак, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області щодо невидачі ухваленого нею рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,25 га та передачу її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає, оскільке прийняте рішення про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вручено 17.01.2020 року ОСОБА_8 .

Окремо слід зазначити, що зазначені у земельному законодавстві поняття проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є тотожними, однаковими за своїм змістом та відповідно за процедурою виконання цієї документації.

Відповідно до статті 55 Закону №858-IV у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до п. 2 розділу 7 Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Отже, право отримати згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі має лише її користувач.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі №808/3080/16 від 19.12.2018 та від 17.04.2019 у справі №812/1143/17.

Вимога про зобов`язання Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області видати ухвалене нею рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,25 га та передачу її у спільну сумісну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає, оскільки таке рішення не приймалось.

Доказів існування будь-яких інших рішень міської ради, які б стосувались прав та інтересів позивачів та в яких були б посилання на рішення сесії від 20.12.2019 року позивачем не надано.

Суддя зазначає, що акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк є індивідуальним актом.

Отже, індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 28.02.2017 року у справі №21-3829а16.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на аргументи учасників процесу, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Котловинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання здійснити певні дії - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова

.