Постанова

від 09.04.2020 по справі 420/3981/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/3981/19

Головуючий в І інстанції: Тарасишина О.М.

Дата та місце ухвалення рішення: 11.09.2019 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Коваль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Гідроенергомонтаж до Головного управління ДФС в Одеській області, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.06.2019 року № 0029251406 та від 24.06.2019 року №№ 0030601414, 0030611414.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДФС в Одеській області від 20.06.2019 року № 0029251406, від 24.06.2019 року № 0030601414, № 0030611414.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, та порушення норм матеріального права.

Представником позивача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Також, представником позивача подана заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІ квартал 2019 року, на підставі наказу від 08.04.2019 року № 2624, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Гідроенергомонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року.

За наслідками перевірки складено акт № 295/15-32-14-14/37549920 від 24.05.2019 року (т.1 а.с.37-67), відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 7 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 860/4153, п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.п. 5, 6, 7, пп. 9.4 п. 9, п.п. 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 947928 грн., в т.ч. по періодах: 2017 р. - 528603 грн.; 2016р. - 419325 грн.;

- п. 198.1 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 995417 грн., у тому числі: січень 2017 року - 102500 грн.; лютий 2017 року - 3667 грн.; березень 2017 року - 50000 грн.; квітень 2017 року - 56000 грн.; червень 2017 року - 240972 грн.; серпень 2017 року - 76362 грн.; лютий 2018 року - 15917 грн.; березень 2018 року - 450000 грн.;

- п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, - неоприбуткування готівкових коштів у касовій книзі підприємства на загальну суму 60000 грн. (передбачені штрафні санкції у п`ятикратному розмірі не облікованої суми);

- п. 2.8 гл. 2, п. 3.5 гл. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, а саме перевищення залишку готівки у касі підприємства на загальну суму 60000 грн. (передбачені штрафні санкції у двократному розмірі суми встановленої понадлімітної готівки у касі підприємства).

На підставі висновків вказаного акта перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 20.06.2019 року № 0029251406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентув., норм регулювання обігу готівки у розмірі 420000 грн.

- від 24.06.2019 року № 0030601414 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1184910 грн., з яких 947928 грн. - за податковим зобов`язанням, 236982 грн. - сума штрафних санкцій;

- від 24.06.2019 року № 0030611414 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1244271 грн., з яких 995417 грн. - за податковим зобов`язанням, 248854 грн. - сума штрафних санкцій.

Позивач, не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Вирішуючи справу та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову з огляду на викладене.

У відповідності до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 р. 3 Податок на прибуток приватних підприємств Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи вимоги Податкового кодексу України, колегія суддів зазначає, що для визнання доходів і витрат для цілей оподаткування податком на прибуток у податковому обліку необхідною умовою є фактичність таких доходів та витрат, а також їх підтвердження первинними документами.

Так само право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання таких товарів/послуг, тобто, реальності відповідних господарських операцій; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання таких товарів/послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Як вбачається з акта перевірки та наданого відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунку, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 24.06.2019 року №№ 0030611414, 0030601414 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств і застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків стали господарські операції позивача з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд .

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що при виконанні договору підряду № 22/06-С від 22.06.2017 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з ТОВ Алькабір - Строй (код ЄДРПОУ 39108669) (т.2 а.с.13-19), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Стайл - Сервіс - Групп (код ЄДРПОУ 39040061) на підставі договору № 10/17 від 10.10.2017 року (т.2 а.с.32-136).

Роботи проводились на об`єкті: Двухсекційний багатоквартирний житловий будинок за адресою: с. Крижанівка Одеської області земельна ділянка № 5122783200:01:002:1937 .

При виконанні договору підряду № 12/03-ВК від 12.03.2018 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з ТОВ Аль-Софія (код ЄДРПОУ 40079647) (т.1 а.с.237-248), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Стайл - Сервіс - Груп (код ЄДРПОУ 39040061) на підставі договору № 14/18 від 14.03.2018 року (т.2 а.с.142-146).

Роботи проводились на об`єкті: Багатоповерховий будинок з приміщеннями соціально оздоровчого призначення та паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Басейна, 6 .

При виконанні договору підряду № 4/Л551 від 14.03.2016 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з КП Будова (код ЄДРПОУ 22484783) (т.2 а.с.46-62), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Райдуга-Південь (код ЄДРПОУ 34221362) на підставі договору № 1101-17 від 11.01.2017 року (т.2 а.с.82-86).

Роботи проводились на об`єкті: Житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського значення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/1-1,2 секції .

При виконанні договору підряду № 221015 від 22.10.2015 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з КП Будова (код ЄДРПОУ 22484783), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Райдуга-Південь (код ЄДРПОУ 34221362) на підставі договору № 0501-17 від 05.01.2017 року (т.2 а.с.77-81) та на підставі договору № 1104-17 від 11.04.2017 року (т.2 а.с.97-101).

Роботи проводились на об`єкті: Житловий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського значення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16 .

При виконанні договору підряду № 190117 від 19.01.2017 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з ТОВ Алькарім - Буд (код ЄДРПОУ 39109091), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Райдуга-Південь (код ЄДРПОУ 34221362) на підставі договору № 0303-17 від 03.03.2017 року (т.2 а.с.87-91), договору № 0704-17 від 07.04.2017 року (т.2 а.с.92-96), договору № 0706-17 від 07.06.2017 року (т.2 а.с.107-111).

Роботи проводились на об`єкті: Торгово-гостинний комплекс за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24-Д .

При виконанні договору підряду № 22/06-С від 22.06.2017 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з ТОВ Алькабір- Строй (код ЄДРПОУ 39108669) (т.2 а.с.13-19), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Райдуга-Південь (код ЄДРПОУ 34223162) на підставі договору № 2807-17 від 07.06.2017 року (т.2 а.с.102-106), договору № 1508/17 від 15.08.2017 року (т.2 а.с.117-121), договору № 1108/17 від 11.08.2017 року (т.2 а.с.112-116).

Роботи проводились на об`єкті: Двосекційний багатоквартирний будинок за адресою: с. Крижанівка Одеської області Крижанівська селищна рада, земельна ділянка з кадастровим номером 5122783200:01:002:1937 (друга черга будівництва) .

Також, при здійсненні господарської діяльності ТОВ Гідроенергомонтаж було укладено договір поставки матеріалів № 05/06-17 від 05.06.2017 року з ТОВ Райдуга-Південь (код ЄДРПОУ 34221362) (т.2 а.с.146-147) і за цим договором були складені накладні № 5-00000002 від 12.06.2017 р. на суму 387679,16 грн. (ПДВ - 64613,19 грн.); № 5-00000004 від 12.06.2017 р. на суму 285563,88 грн. (ПДВ - 47560 грн.); № 5-00000003 від 12.06.2017 р. на суму 398517,35 грн. (ПДВ - 66419,56 грн.); № 5-00000001 від 12.06.2017 р. на суму 364672,98 грн. (ПДВ - 60778,83 грн.); № 5-00000006 від 15.08.2017 р. на суму 44500 грн. (ПДВ - 7416,67 грн.); № 5-00000007 від 28.08.2017 р. на суму 101068 грн. (ПДВ - 16845 грн.).

При виконанні договору підряду № 15/Б від 01.07.2016 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з КП Будова (код ЄДРПОУ 22484783) (т.2 а.с.63-76), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Квінта Юг Сервіс (код ЄДРПОУ 40922157) за договором № 23-01/17 від 23.01.2017 року (т.2 а.с.127-131).

Роботи проводились на об`єкті: Житловий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського значення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16 .

При виконанні договору підряду № 15/Б від 01.07.2016 року, укладеного ТОВ Гідроенергомонтаж з КП Будова (код ЄДРПОУ 22484783), позивачем було залучено субпідрядника ТОВ Сіті - Борд (код ЄДРПОУ 40669631) за договором № 0302-17 від 03.02.2017 року (т.2 а.с.122-126).

Роботи проводились на об`єкті: Житловий комплекс із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського значення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 16 .

На підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд та відповідно правомірності формування податкового кредиту і показників податкової звітності з податку на прибуток за перевіряємий період позивачем, як до перевірки, так і до суду, були надані договори підряду, листи про надання згоди на залучення субпідрядних організацій, договір поставки матеріалів, видаткові накладні, виписки по рахункам, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти прийому виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, відомості витрачених ресурсів витрат підрядника, картки рахунків, журнали-ордери та відомості по рахунках з постачальниками та підрядниками, специфікації, довіреності, рахунки-фактури, оборотно-сальдові відомості, акти списання (т.1 а.с.128-249, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-249, т.4 а.с.1-80, 161-216).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій з його контрагентами відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ст.ст. 44, 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою, що спростовує доводи відповідача про невідповідність такої документації цим вимогам.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума ПДВ на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів наголошує, що як вбачається зі змісту акта оскаржуваної перевірки, при її проведенні відповідачем були досліджені наведені первинно - бухгалтерські документи позивача щодо господарських операцій по виконанню будівельних робіт та поставці будівельних матеріалів з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд , відповідач не заперечує їх наявність.

Крім того, відповідач не заперечує, що ТОВ Гідроенергомонтаж належним чином відображені у бухгалтерському та податковому обліках проведенні операції з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд .

Більш того, колегія суддів наголошує, що зі змісту акта перевірки вбачається, що податковий орган не заперечує також і факту фактичного виконання наведених будівельних робіт та отримання позивачем будівельних матеріалів.

Відповідач в акті перевірки прямо вказує на те, що виконані наведені вище будівельні роботи контрагентами позивача прийняті замовниками будівництва.

Так само відповідачем були дослідженні первинно - бухгалтерські документи позивача щодо передачі замовникам виконаних його контрагентами будівельних робіт, в тому числі, договори, довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, акти виконаних робіт КБ-2, підсумкові відомості, які також наявні в матеріалах справи.

Окрім викладеного, відповідач не заперечує, що всі наведені операції пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Тобто, як відповідачем, так і матеріалами справи підтверджується, що проведенні операції позивачем з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд відповідають господарській діяльності позивача, надані позивачем первинно-бухгалтерські документи щодо операцій з вказаними контрагентами повністю підтверджують зв`язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача.

Поряд з цим, дослідивши надану позивачем первинно-бухгалтерську документацію щодо господарських операцій з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд , а так само визнавши факт виконання будівельних робіт за цими операціями, факт передачі цих робіт замовникам будівництва, а так само факт отримання позивачем будівельних матеріалів від свого контрагента, відповідач дійшов висновку про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності з податку на прибуток та з податку на додану вартість за рахунок цих операцій, при цьому, посилаючись виключно на податкову інформацію щодо контрагентів позивача.

Так, відповідач лише на підставі податкової інформації щодо ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд дійшов висновку, що вказані підприємства не могли виконати будівельно-монтажні (ремонтні) роботи для позивача, поставити йому будівельні матеріали.

Відповідач посилається на інформацію АІС Податковий блок щодо вказаних підприємств, а також інформацію наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень, за якою відповідачем встановлено, що контрагенти позивача фігурують в ухвалах суду у кримінальних провадженнях.

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акта перевірки про порушення позивачем податкового законодавства посилання в ньому на податкову та іншу інформацію щодо контрагентів позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

За таких обставин, при проведенні документальної перевірки позивача та посилаючись на порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту і показників податкової звітності з податку на прибуток по операціям з ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд відповідач зобов`язаний був визначити в акті перевірки в чому полягає невідповідність договорів позивача з його контрагентами, їх виконання, з посиланням на первинні документи.

В свою чергу, за відсутності такого визначення, висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та показників податкової звітності з податку на прибуток по господарських операціях з вказаними контрагентами є необґрунтованим і не може бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб`єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб`єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов`язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Більш того, колегія суддів наголошує, що з акта оскаржуваної перевірки вбачається, що відповідачем не здійснювалась перевірка діяльності ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд .

Так само відповідачем не проводились зустрічні звірки контрагентів позивача.

Також, посилаючись на інформацію наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень, за якою, як зазначає відповідач, контрагенти позивача фігурують в ухвалах суду у кримінальних провадженнях, контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Доказів наявності вироків суду відносно позивача чи його контрагентів відповідачем не надано, а договори, укладені позивачем з даними товариствами не визнані нечинними.

Більш того, колегія суддів наголошує, що посилаючись на те, що контрагенти позивача фігурують в ухвалах суду у кримінальних провадженнях, відповідач не зазначає повного переліку цих кримінальних проваджень.

Відповідач лише зазначає один номер кримінального провадження, дані з ЄДРСР щодо якого ним досліджувалась, а саме № 22016160000000407, в якому, як вказує відповідач, фігурує один контрагент позивача - ТОВ Квінта Юг Сервіс .

Однак, як вже зазначалось колегією суддів, відповідач підтверджує, що вироку суду у вказаному кримінальному провадженні не прийнято.

Також, як вбачається з інформації, наведеної відповідачем щодо цього кримінального провадження, будь-яких обставин щодо господарських операцій позивача та ТОВ Квінта Юг Сервіс досудовим розслідування цього кримінального провадження не встановлено та операції позивача у вказаному КП не досліджуються.

Так само відповідач не вказує та відповідно не надає жодного доказу щодо існування кримінальних проваджень відносно інших контрагентів позивача - ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Сіті - Борд , предметом дослідження яких є операції позивача з цими контрагентами.

Таким чином, вбачається, що відповідачем не підтверджено жодними доказами свого висновку про неможливість виконання ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд будівельних робіт , операцій з поставки позивачу товару у спірний період, доводи відповідача ґрунтуються виключно на інформації АІС Податковий блок щодо вказаних підприємств, а також інформації Єдиного державного реєстру судових рішень щодо певних кримінальних проваджень, при цьому, без конкретизації яких саме кримінальних проваджень, та яка не містить будь-яких обставин щодо відсутності проведення операцій позивача та вказаних контрагентів.

Натомість, позивачем надані докази, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, зв`язок між фактом придбання позивачем робіт/товарів, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку.

Крім того, на підтвердження наявності можливостей для виконання ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Квінта Юг Сервіс , ТОВ Сіті - Борд умов договорів, укладених з ТОВ Гідроенергомонтаж , а також реєстрації цих підприємств в ЄДР, наявності у них свідоцтв платників податку на додану вартість, позивачем надані, зокрема, витяги з бази даних Держархбуд інспекції України, якими підтверджується факт наявності у ТОВ Стайл - Сервіс - Групп , ТОВ Райдуга-Південь , ТОВ Сіті - Борд на час виконання наведених договорів ліцензій на право виконання будівельних робіт, витяги з бази даних податкової служби (т.1 а.с.128-134).

Стосовно не наданих до перевірки товарно-транспортних документів щодо поставки товарів ТОВ Райдуга-Південь , колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому.

Більш того, отримавши від свого контрагента - ТОВ Райдуга-Південь докази щодо транспортування поставленого позивачу товару, останній надав до суду договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 07.06.2017 року, укладений ТОВ Райдуга-Південь та ФОП ОСОБА_1 , а також товарно-транспортні накладні на транспортування цього товару та акти наданих транспортних послуг, які повністю спростовують висновки відповідача про відсутність факту транспортування придбаного товару.

Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість та на підставі яких сформовані показники податкової звітності з податку на прибуток. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані позивачем, за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред`являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем товару/робіт від своїх контрагентів за перевіряємий період, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Більш того, припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування показників податкової звітності з податку на прибуток.

Також, як вбачається з акта перевірки та наданого відповідачем на вимогу суду апеляційної інстанції розрахунку, виставляючи позивачу податкове повідомлення - рішення від 24.06.2019 року № 0030601414 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств і застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку, відповідач послався, що позивачем безпідставно не включено до складу інших доходів суму простроченої кредиторської заборгованості (безповоротної фінансової допомоги) у 2017 році у розмірі 158700 грн. по ТОВ Білд Компані за договором від 07.05.2012 року № ДГ 0705.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції на вказаний період, безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Разом з цим, досліджуючи акт перевірки, на підставі висновків якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.06.2019 року № 0030601414, колегією суддів встановлено, що посилаючись на наведені порушення з боку позивача, відповідач не досліджував безпосередньо умови договору, який був укладений позивачем з його контрагентом.

Водночас, саме при дослідженні характеру відносин між підприємствами, умов договору, що укладений між ними, можливо встановити оплатність поставляємих товарів/послуг та взагалі фактично реалізацію цих товарів/послуг.

В свою чергу, без такого дослідження, висновки відповідача щодо здійснення позивачем реалізації товарів/послуг на безоплатній основі та, як наслідок, заниження бази оподаткування податком на прибуток не можна визнати обґрунтованими.

Також відповідач жодним чином не обґрунтував підстав для включення позивачем саме у 2017 році до складу інших доходів суми, на думку відповідача, безповоротної фінансової допомоги по ТОВ Білд Компані .

При цьому, сам відповідач визначає, що, на його думку, кредиторська заборгованість по ТОВ Білд Компані за договором від 07.05.2012 року № ДГ 0705 з урахуванням строків позовної давності набула статусу безповоротної фінансової допомоги у 2015 році.

Крім того, доходячи наведених висновків щодо набуття наведеної кредиторської заборгованості статусу безповоротної фінансової допомоги у 2015 році, відповідач жодним чином не обґрунтував підстав для визначення позивачу податкових зобов`язань з огляду на цей висновок з порушенням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

Що стосується посилань податкового органу, як на підставу для виставлення позивачу податкового повідомлення - рішення від 24.06.2019 року № 0030601414 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств і застосування штрафних (фінансових) санкцій з цього податку, на те, що на порушення п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України позивачем до складу доходів не включені доходи у сумі 8646 грн., колегія суддів зазначає, що відповідачем в акті перевірки, так і під час апеляційного розгляду справи жодним чином необґрунтовано вказаний висновок. При цьому, ухвалою суду апеляційної інстанції від відповідача витребовувався обґрунтований розрахунок вказаного ППР із зазначенням підстав для його прийняття, проте, у наданому до суду відповідачем розрахунку, останнім так і не було визначено підстав для наведених висновків та жодним чином необґрунтовано цей висновок фактичними обставинами справи. За таких обставин, оскаржуване ППР на підставі необґрунтованого висновку про заниження доходу на наведену суму не може бути визнано правомірним.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2019 року №№ 0030611414, 0030601414.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 20.06.2019 року № 0029251406 про застосування на підставі абз. 2, 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення п.п. 2.6, 2.8, 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно п. 2.8 цього ж Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв`язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п. 3.5 наведеного Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред`явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно абз. 2, 3 ч. 1 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

В акті перевірки зазначено, що при перевірці касової книги ТОВ Гідроенергомонтаж та первинних документів (прибуткових та видаткових касових ордерів) в порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено неоприбуткування готівки коштів у касовій книзі підприємства на загальну суму 60000 грн., а саме прибутковий касовий ордер № 7 від 12.06.2017 року на загальну суму 50000 грн. (готівкові кошти отримані з банку) та № 8 від 21.06.2017 року 10000 грн. (готівкові кошти отримані з банку) неоприбутковані у касовій книзі підприємства, за зазначені дати касова книга не велась.

Також, відповідач зазначив, що згідно видаткового касового ордера № 7 від 12.06.2017 року із каси підприємства директору ОСОБА_2 видано грошові кошти у сумі 50000 грн., згідно видаткового касового ордера № 8 від 21.06.2017 року із каси підприємства директору ОСОБА_2 видано грошові кошти у сумі 10000 грн., але підписи про отримання готівкових коштів у видаткових касових ордерах відсутні.

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, з боку відповідача наведені висновки не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

В той же час, позивачем у судовому засіданні суду першої інстанції надано для огляду суду оригінали видаткових та прибуткових касових ордерів, в яких наявні усі необхідні підписи посадових осіб ТОВ Гідроенергомонтаж та відповідних сторінок касової книги ТОВ Гідроенергомонтаж , на яких належним чином відображені операції із готівкою на 10000 грн. та 50000 грн. у червні 2017 року, копії яких залучено судом до матеріалів справи (т.4 а.с.75-80).

В поданій апеляційній скарзі відповідач не заперечує наведених обставин.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2019 року № 0029251406.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Також, з відповідача підлягає стягненню несплачена ним сума судового збору у розмірі 28815 грн. за подання апеляційної скарги, сплата якої відстрочена за ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року - залишити без змін.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 28815 (двадцять вісім тисяч вісімсот п`ятнадцять) гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 17.04.2020 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька