Постанова

від 16.04.2020 по справі 400/2799/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2799/19 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Турецької І. О.

суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України), Головного управління ДПС у Миколаївській області (правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авір Транс Юг до Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України), Головного управління ДПС у Миколаївській області (правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Авір Транс Юг (далі - ТОВ Авір Транс Юг ) звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової служби України та до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому виклало наступні вимоги.

Звертаючись до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - ГУ ДПС у Миколаївській області), позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене протоколом комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) про внесення до Журналу ризикових платників податків;

- зобов`язати виключити з переліку ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків", розділ "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок» .

Позовні вимоги до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) складалися з визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а також з обов`язку відповідача їх зареєструвати.

Перелік рішень такий:

№1255845/41345698 від 19.08.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 18.07.2019р.;

№1253445/41345698 від І4.08.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 22.07.2019р.;

№ 1259866/41345698 від 23.08.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 26.07.2019р.

№ 12588911/41345698 від 22.08.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 20. 07. 2019 р.;

№ 1258891/41345698 від 22.08.2019р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 26.07 2019р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що рішення відповідачів прийняті всупереч приписам податкового законодавства, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. за №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №117). Так, на думку позивача, податковий орган не зазначив конкретного чіткого критерію ризиковості платника податків достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. Замість цього, як стверджує товариство, вказується лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям ризиковості, визначених п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, попри те, що в цьому підпункті їх сім.

Резюмуючи, ТОВ "Авір Транс Юг" відзначило, що контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкових накладних, а в подальшому, отримавши пояснення, первинні документи, додатки, які підтверджують специфіку його діяльності та свідчать про реальність здійснення господарських операцій, безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, позовні вимоги ТОВ "Авір Транс Юг" задоволено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної при оформленні квитанції вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж прийняті порушенням норм чинного законодавства.

Так, на думку суду першої інстанції, підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, визначені ДПС України, є такими, що не відповідають вимогам п. 14 Порядку № 117, який встановлює перелік необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, адже надані ТОВ "Авір Транс Юг" первинні документи, оформлені в рамках договору поставки, не мають дефекту форми, змісту або походження, свідчать про факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

До того ж, суд дійшов висновку про настання для ТОВ "Авір Транс Юг" негативних наслідків у зв`язку із включенням його до переліку ризикових платників, що породжує за собою зупинення реєстрації податкових накладних.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ГУ ДПС у Миколаївській області та ДПС України подалі апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржниками зазначено, що спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних прийняті виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.

Так, скаржники наголошують, що, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних було ненадання платником податку первинних документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, платіжних доручень.

ТОВ "Авір Транс Юг" у відзиві на апеляційну скаргу вказує на відсутність підстав для її задоволення, позаяк рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

В обґрунтування даних висновків позивач зазначає про дослідження судом першої інстанції відповідних виписок з банківських установ та копій платіжних доручень на перерахування коштів за надані послуги.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, зважаючи на період карантину, розгляд справи проведений в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи.

ТОВ "Авір Транс Юг" є платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

Позивач направив для проведення реєстрації в ЄРПН податкові накладні за № № 6,7,9,10,11.

На електронну адресу ТОВ "Авір Транс Юг" від контролюючого органу надійшли квитанції , що документ прийнято, але реєстрація в ЄРПН, відповідно до п.201.16. ст. 201 Податкового кодексу України, зупинена.

Підстава зупинення - відповідність ТОВ "Авір Транс Юг" критеріям ризикововсті платника податку, а саме, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п. І "Критеріїв ризиковості платника податку".

ТОВ "Авір Транс Юг" запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На виконання даної вимоги, позивач направив до податкового органу регіонального рівня:

повідомлення № 1,2 від 05.08.2019р.,

повідомлення №5 від 15.08.2019р.,

повідомлення № 3,4 від 14.08.2019р..

До вказаних повідомлень були долучені копії документів, необхідних для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, що не заперечується відповідачами.

Такими документами були:

договір оренди нерухомого майна, а саме оренди цеху для переробки соєвих та бобів, складу для зберігання сої, цистерни для зберігання олії соєвої;

договори оренди вантажного транспорту;

документи на спеціальне обладнання для переробки сої;

документи, що підтверджують чисельність працюючих на підприємстві (штатний розпис);

документи підтверджуючи придбання товару для його переробки;

видаткові накладні;

товарно - транспортні накладні.

У своїх поясненнях на адресу ДПС України ТОВ "Авір Транс Юг" зазначало, що податкові накладні виписані за першою подією, а саме здійснення покупцем передоплати за товар, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банку.

Дані платіжні доручення були в полі зору контролюючого органу та містяться в матеріалах справи.

Відповідно до змісту листів, направлених позивачем на адресу ДПС України вбачається, що, останній, для здійснення господарської діяльності придбає у постачальників сою та переробляє її в соєву олію та макуху.

Після отримання готової продукції ТОВ «Авір Транс Юг» реалізовувало її як "олія соєва та фракції, рафіновані або парафіновані, але без зміни хімічного складу", а також як "макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилученим соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані" ПП "Феникс Агро".

Відповідно до наведених вище рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, комісія ДПС України дійшла висновку, що відсутність розрахункових документів та банківських виписок, платіжних доручень, свідчить про порушення платником податку п.14 Порядку №117.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.

Суд першої інстанції, вирішуючи правомірність включення позивача до переліку ризикових, на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДФС у Миколаївській області, яке оформлене протоколом №124 від 01.08.2019 р. є необґрунтованим. За таких умов, суд вважав, що належним способом захисту прав платника податків, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання ГУ ДПС у Миколаївській області виключити товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд апеляційної інстанції не поділяє таку позицію з огляду на таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 19 частини першої статті 4 КАС України встановлює, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За приписами підпункту 20.1.45. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 61.1. ст. 61 Податкового кодексу України )

Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 Податкового кодексу України встановлює, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пункт 71.1. статті 71 Податкового кодексу України унормовує, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пунктів 74.1., 74.3. статті 74 Податкового кодексу України , податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу , зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Порядок №117 встановлює механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН

Пункт 2 цього Порядку визначає, що моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187 , абзацу першого пунктів 201.1 , 201.7 , 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пункт 1 вказаного Порядку визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Під час засідання, згідно з пунктом 17 даного Порядку, секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення (п.23).

Юридичний аналіз викладених норм та аналіз правової позиції Верховного Суду, викладеної у рішеннях від 20.11.2019 р. у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 р. у справі 240/3665/19 свідчить про таке.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

За підсумком викладеного, колегія суддів вважає, що рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Резюмуючи викладене, викладені вище вимоги ТОВ "Авір Транс Юг" не можуть бути задоволені, оскільки позивачем обраний неправильний спосіб захисту.

Досліджуючи доводи скаржників про правомірність прийнятих ними рішень щодо відмови в реєстрації податкових накладних, колегія суддів встановила таке.

Пунктами 201.1, 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пункти 5 - 7 Порядку №117 унормовують, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій", Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117 .

Пункт 2 Критеріїв визначає перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій. Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

У спірному рішенні критерієм ризиковості здійснення господарської операції виступало відсутність розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Розглядаючи правомірність такого критерію, колегія суддів встановила наступне.

Пункт 201.1 Податкового кодексу України зобов`язує платника податку скласти податкову накладну в електронній формі на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.7 даної статті податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Отже, позивач, отримавши від покупця попередню оплату (аванс), виконав покладений на нього обов`язок щодо її реєстрації.

У суді першої інстанції, а також в апеляційних скаргах, відповідачі не роз`яснили, які самі розрахункові документи та які саме банківські виписки з особових рахунків якого платника податку повинен був надати позивач.

Пунктом 21 Порядку №117 передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

Пункт 14 Порядку №117 встановлює перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Такими документами є:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

ТОВ "Авір Транс Юг" надав усі необхідні документи, які відповідали суті правочину, а саме документи підтверджуючи придбання сировину для її переробки, наявність обладнання та приміщень для проведення господарської діяльності, підтвердження внесення авансу за придбання переробленої продукції.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо протиправності рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної та про їх скасування.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, відповідно до ст. 317 КАС України, зокрема неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, у тому числі і неправильне тлумачення закону. При вирішення частини даного спору, суд неправильно розтлумачив норми матеріального права, що регулювали спірні правовідносини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частина 3 цієї статті передбачає, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в задоволенні однієї вимоги немайнового характеру суд апеляційної інстанції відмовляє ТОВ Авір Транс Юг , необхідно змінити розподіл судових витрат, шляхом стягнення на користь останнього з бюджетних асигнувань Державної податкової служби України сплачений судовий збір у сумі 9605 грн., згідно платіжного доручення №660 від 28.08.2019 року. Оригінал даного платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до п.10 ч.6 ст. 12 КАС України до справ незначної складності відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності і справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення.

Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України), Головного управління ДПС у Миколаївській області (правонаступник Головного управління ДФС у Миколаївській області) - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - скасувати в частині задоволення вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області про внесення ТОВ "Авір Транс Юг" до Журналу ризикових платників податків та про зобов`язання виключити з переліку ризикових платників податків, а також в частині розподілу судових витрат.

Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авір Транс Юг (вул. Ювілейна, 7, оф. 5, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101, код ЄДРПОУ 41345698) судовий збір в сумі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн., сплачений платіжним дорученням № 660 від 28.08.2019 року.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Л. В. Стас

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 16.04.2020 року.