Постанова

від 17.04.2020 по справі 560/2528/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2528/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Польовий О.Л.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

17 квітня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року (ухвалене в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи.

04 березня 2020 року до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про безпідставність її доводів.

09 та 10 квітня 2020 року до суду від представника позивача та відповідача надійшли заява та клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 14 квітня 2020 року було прийнято ухвалу.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи неоспорені факти про те, що 19.12.2014 у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу податковий орган прийняв рішення №69 про опис майна ТОВ "Сімадекс-Термопласт" у податкову заставу та склав акт опису майна №69 на загальну суму 191776,25 грн., на підставі якого зареєстрована податкова застава в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна.

05.02.2019 у зв`язку з збільшенням податкового боргу ТОВ "Сімадекс-Термопласт" податковий орган склав акт опису майна позивача №28/25, на підставі якого зареєстрована податкова застава у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на описане нерухоме майно.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо опису майна ТОВ "Сімадекс-Термопласт" в податкову заставу згідно з актом опису майна від 05.02.2019 №28/25, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Таким чином, у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення.

Надаючи оцінку доводам апелянта щодо правомірності дій відповідача при складанні акту опису майна, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі рішення заступника начальника ДПІ у м. Хмельницькому податковий керуючий склав акт опису майна від 19.12.2014 №69 та здійснив опис виробничих обладнань та устаткувань різного технологічного та функціонального призначення у кількості 25 одиниць різних років виготовлення на суму 191776,25 грн.

На момент розгляду справи у ТОВ "Сімадекс-Термопласт" наявний податковий борг в сумі 288473,63 грн.

Під час судового розгляду позивач надав висновок ФОП ОСОБА_1 від 26.08.2019 про вартість майна, відповідно до якого ринкова вартість виробничого обладнання та устаткування різного технологічного та функціонального призначення у кількості 25 одиниць, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису майна від 29.12.2014 №69 - складає 639651,00 грн.

Таким чином, обов`язок ТОВ "Сімадекс-Термопласт" щодо сплати податкового боргу в сумі 288473,63 грн. забезпечений податковою заставою майна згідно з актом опису майна від 19.12.2014 №69.

05.02.2019 у зв`язку з збільшенням податкового боргу ТОВ "Сімадекс-Термопласт" податковий орган склав акт опису майна позивача №28/25, на підставі якого зареєстрована податкова застава у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на описане нерухоме майно.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, акт опису майна від 05.02.2019 №28/25 на момент його складення не містив підпису представника позивача та підписів двох понятих. Зазначений акт підписаний позивачем лише 18.02.2019.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що повідомив позивача про складання акта опису майна в телефонному режимі, неодноразово запрошував для підписання акта № 28/25 опису майна від 05.02.2019 р., але керівник змогла з`явитися лише 18.02.2019р. .

За таких обставин відповідач вважає, що: по-перше, відповідач повідомив позивача про складання акта № 28/25 опису майна; до - друге, що акт № 28/25 не повинен був бути підписаний понятими, оскільки позивач не відмовився від підписання акта.

Проте, колегія суддів вважає та доводи безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 42.1. ПК України податкові віддалення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюю чим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

З матеріалів справи встановлено, що позивач не отримував від відповідача жодного повідомлення чи листа про складання акту опису майна, необхідності надати відомості щодо вартості майна та з`явитись для підписання акта.

Водночас, вказане не заперечується відповідачем навпаки зазначається, що позивача було запрошено для підписання акту в телефонному режимі, що повністю заперечується позивачем, проте судова колегія звертає увагу, що нормами податкового кодексу гне містять такий спосіб повідомлення.

Разом з цим, якщо допустити факт неявки позивача для підписання оскаржуваного акту то вказані дії свідчать про відмову останнього від підписання акта опису майна. В такому разу, на думку колегії суддів, відповідно до п.89.3 ПК України відмова платника податків від підписання акта опису майна , на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі, опис майна здійснюється у присутності не менш як двох понятих. При цьому, понятими не можуть бути працівники контролюючих органів або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом України " Про виконавче провадження"

Фактично акт № 28/25 опис майна був складений відповідачем в одноособовому порядку 05.02.2019 р. Вказаній акт не був підписаний позивачем, але і не був підписаний двома понятими, як того вимагає закон.

Проте, всупереч вищезазначеним нормам чинного законодавства, вказаний акт був затверджений начальником, і на підставі такого акта державними реєстраторами 07 - 08 лютого 2019 року були внесені записи про державну реєстрацію обтяжень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вже затверджений начальником акт 28/25 опису майна від 05.02.2019 р. був вручений представнику позивача лише 18.02.2019 року, що підтверджується підписом з датою підпису на самому акті № 28/25.

Тобто, на день складання акта № 28/25 опису майна 05.02.2019р., станом на день реєстрації обтяжень на підставі вказаного акта 07-08 лютого 2019 р., вказаний акт не відповідав встановленим законом вимогам.

В зв`язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реєстрація обтяжень на підставі вказаного акта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є протиправною.

Також, як на правомірність своїх дій апелянт вказує, що позивач не повідомив відповідача, як контролюючий орган про набуття права власності на майно не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на таке майно, і що саме це майно було описано в податкову заставу акта № 28/25 опису майна від 05.02.2019р.

Проте, такі твердження відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідно до акта № 28/25 опису майна у податкову заставу передано нерухоме майно ТОВ Сімадекс-Термопласт , а саме: будівлі, що знаходяться в с. Липівка, Городоцького району, Хмельницької області.

Вказані об`єкти нерухомого майна були набуті позивачем ще в 2006 році на підставі рішення Господарі мого суду Хмельницької області від 26.05.2006р. по справі № 13/452, та від 05.10.2С 16 р. до справі № 13/3353, що підтверджується Інформаційною довідкою № 152557485 від 14.01.2019 р., на яку посилається відповідач, і яка була долучена відповідачем де матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву.

Тобто, право власності на об`єкти нерухомого майна, що передані в податкову заставу згідно акта №28/25 опису майна від 05.02.2019р., позивач набув в 2006р., коли не мав заборгованості по сплаті податків, його майно не було передано в податкову заставу, а отже колегія суддів вважає, що позивач жодним чином не порушив п. 89.5 ПК України.

Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта, про те, що оскільки у позивача збільшився розмір податкового боргу, а аукціони щодо реалізації майна позивача, що було описано згідно акту опису № 69 від 19.12.2014р., які були призначені на 04.10.2019р., 25.10.2019р., 08.11.2019р., не відбулися, а тому відповідачем вживались заходи щодо заміни предмета податкової застави, а саме шляхом надсилання відповідачем 18.11.2019 року позивачу листа щодо іншого майна у податкову заставу, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач оскаржує дії відповідача щодо опису майна в податкову заставу, що мали місце ще в лютому 2019 року. В той же час апелянт обґрунтовуючи правомірність своїх дій в лютому 2019 році посилається на обставини, що мали місце вже після вчинення цих дій, а саме в жовтні та листопаді 2019 року, що свідчить про помилковість вказаних доводів.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що акт опису майна від 05.02.2019 №28/25 не містить балансової вартості майна ТОВ "Сімадекс-Термопласт". Оцінка цього майна відповідно до закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не проведена.

Виходячи із системного аналізу норм застосованого судом законодавства, проаналізувавши вказані обставини, у сукупності викладених норм, а також зважаючи на встановлені обставини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку, що дії відповідача щодо опису майна позивача в податкову заставу згідно з актом опису майна від 05.02.2019 №28/25 є протиправними, та адміністративний позов підлягає задоволенню, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Курко О. П. Біла Л.М.