Постанова

від 15.04.2020 по справі 686/764/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/764/20

Провадження № 22-ц/4820/885/20

Категорія: ухвала

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд в складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І.

секретар судового засідання Гриньова А.М.

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/764/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 17 лютого 2020 року про забезпечення позову (суддя Приступа Д.І.) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Хмельницької міської ради, треті особи - Департамент архітектури містобудування та земельних ресурсів, Державна архітектурно-будівельна інспекція України про скасування рішення та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва.

Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В січні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж, що розміщений навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , яке межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:04:005:0032 для забезпечення безперешкодного доступу та користування належним позивачеві нерухомим майном; визнати та скасувати рішення постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради щодо надання дозволу на збереження самовільно збудованого гаража по АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки викладене у протоколі від 29.10.2019 року №4.

В лютому 2020 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до незаконного набуття права власності на об`єкт самочинного будівництва, що унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист прав та законних інтересів позивача. Заявник зазначив, що відповідачі активно вчиняють дії та приймають незаконні рішення з метою зберегти об`єкт самочинного будівництва, який істотно порушує будівельні норми та права позивача. ОСОБА_3 вважає, що забезпечення позову унеможливить узаконення гаража та попередить безпідставну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а тому просив суд заборонити Хмельницькій міській раді надавати (передавати) у будь-який спосіб будь-яким особам право власності та (або) інші речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на якій розміщений самочинно побудований гараж, щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самовільно збудованого, гаража згідно протоколу від 29.10.2019 року № 4; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії пов`язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень на земельну ділянку та самочинно збудований на такій земельні ділянці гараж по АДРЕСА_1 щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самовільно збудованого гаража по АДРЕСА_1 згідно протоколу від 29.10.2019 року № 4; зупинити дію рішення Постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради щодо надання ОСОБА_1 дозволу на збереження самовільно збудованого гаража по АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки викладеного у протоколі від 29.10.2019 року № 4; заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області погоджувати ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 на якій розміщений самочинно побудований гараж, щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самовільно збудованого гаража згідно протоколу від 29.10.2019 року № 4; заборонити Хмельницькій міській раді надавати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуальних гаражів за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 17 лютого 2020 року заяву задоволено частково. Заборонено Хмельницькій міській раді надавати (передавати) у будь-який спосіб, будь-яким особам право власності та (або) інші речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 на якій розміщений самочинно побудований гараж, щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самочинно збудованого гаража згідно протоколу від 29.10.2019 року №4. Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії пов`язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень на земельну ділянку та самочинно побудований гараж щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самочинно збудованого гаража згідно протоколу від 29.10.2019 року №4. В решті в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду в частині задоволення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апелянт зазначає, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Разом з тим ОСОБА_1 вказує, що заявник не дотримався вимог, встановлених процесуальним законом та в заяві не зазначив пропозиції щодо зустрічного забезпечення. Оскільки, матеріали поданої заяви не містять доказів на підтвердження доводів ОСОБА_3 про обставини викладені в заяві та необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому апелянт просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове судове рішення про відмову в задоволені заяви про забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 погоджується із висновками суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Позивач вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними, як позовним вимогам, так і тим незаконним діям та рішенням, які вчиняють відповідачі з метою уникнути правових наслідків скасування оскаржуваного рішення комісії та знесення об`єкту самочинного будівництва. ОСОБА_3 вказує, що частково задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції постановив законну ухвалу, врахувавши інтереси відповідачів по справі.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08 квітня 2020 року залучено до участі в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 17 лютого 2020 року про забезпечення позову в якості третьої особи Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених, уточнивши, що апелянт оскаржує ухвалу суду в частині задоволення заяви про забезпечення позову.

Позивач та представники Хмельницької міської ради, Департаменту архітектури містобудування та земельних ресурсів Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради і Державної архітектурно-будівельної інспекції України до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; від ОСОБА_3 надійшла заява про слухання справи без його участі.

Встановлено, що ОСОБА_1 оскаржує зазначене судове рішення в частині задоволення заяви про забезпечення позову. В решті ухвала сторонами не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів, заслухавши представника відповідача та суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права .

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване в частині судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_3 не відповідає вказаним вимогам.

Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами та послався на те, що захист прав, свобод та інтересів позивача до ухвалення рішення в справі може стати неможливим без вжиття такого заходу забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, що в січні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд зобов`язати ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж, що розміщений навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , що межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 6810100000:04:005:0032, для забезпечення безперешкодного доступу та користування належним позивачу нерухомим майном та визнати незаконним та скасувати рішення Постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради про надання дозволу на збереження самовільно збудованого гаража по АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, що викладене у протоколі від 29.10.2019 року №4 (а.с.1-6).

Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявлених вимогам, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

У заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до незаконного набуття права власності на об`єкт самочинного будівництва, що унеможливить виконання рішення суду (знесення самочинного побудованого гаража) та ефективний захист прав та законних інтересів позивача.

Судова колегія, проаналізувавши заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та зміст, обґрунтування і позовні вимоги позивача вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали прийшов до помилкового висновку саме про наявність підстав для задоволення заяви шляхом заборони Хмельницькій міській раді надавати (передавати) у будь-який спосіб, будь-яким особам право власності та (або) інші речові права на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , на якій розміщений самочинно побудований гараж, щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самочинно збудованого гаража згідно протоколу від 29.10.2019 року №4; та заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії пов`язані з державною реєстрацією прав та їх обтяжень на земельну ділянку та самочинно побудований гараж щодо якого рішенням постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради ОСОБА_1 надано дозвіл на збереження самочинно збудованого гаража згідно протоколу від 29.10.2019 року №4.

Адже заявником не надано належних та достатніх доказів того, в чому саме полягає, чи буде полягати реальна загроза невиконання, чи утруднення виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 про зобов`язання ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудований гараж та скасування рішення Постійно діючої комісії з питань самочинного будівництва Хмельницької міської ради про надання дозволу на збереження самовільно збудованого гаража по АДРЕСА_1 та надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, що викладене у протоколі від 29.10.2019 року №4 у разі його задоволення та судом першої інстанції не з`ясовано наявності зв`язку між заходами забезпечення позову, про вжиття яких просив заявник, і предметом позову.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції не з`ясовано та з матеріалів справи не вбачається, чи дійсно забезпечення позову у визначений спосіб гарантує виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог; відсутнє наведення відповідного обґрунтування щодо співмірності вжитих заходів забезпечення позову у способи, про які просить заявник із заявленими вимогами.

А тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права є обґрунтованими.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в цій справі застосування зустрічного забезпечення було правом суду, а не обов`язком в зв`язку із відсутністю передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстав обов`язкового застосування судом зустрічного забезпечення. Крім того, в заяві про забезпечення позову позивач вказував про відсутність пропозицій щодо застосування заходів зустрічного забезпечення.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на характер спірних правовідносин, суть заявлених як позовних вимог так і заяви про забезпечення позову, судова колегія вважає, що ухвала суду в оскаржуваній частині не відповідає вимогам процесуального законодавства, а тому підлягає до скасування із постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 17 лютого 2020 року в частині задоволення заяви ОСОБА_3 скасувати та постановити нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.

В решті ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 17 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 квітня 2020 року.

Судді А.П. Корніюк

І.В. П`єнта

О.І. Талалай