Постанова

від 10.04.2020 по справі 334/7076/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/807/197/20 Головуючий в 1-й інстанції - Козлова Н.Ю.

Єдиний унікальний № 334/7076/19 Доповідач в 2-й інстанції - Фомін В.А.

Категорія - ч.1 ст.163-1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю захисника-адвоката Сахно О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2019 року стосовно неї, та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення,

в с т а н о в и в:

постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, працюючу директором ТОВ Дівата Груп , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Як зазначено в постанові, 27.09.2019 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 172, за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ Дівата Груп (код ЄДРПОУ 36097419), де встановлено заниження податку на прибуток, нарахований за результатами періоду з 01.07.2016 по 30.06.2019 на суму 540114 грн., про що складено акт перевірки № 34/08-01-05-04-/36097419 та є порушенням вимог ч.1 ст.163-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що про день та час розгляду справи вона не була повідомлено належним чином, суд розглянув справу без її участі та в порушення вимог ч.1 ст.268 КУпАП не дав їй можливості надати пояснення, чим порушив її право на захист.

Висновок контролюючого органу про заниження податку на прибуток підприємств на суму 540 114 грн. внаслідок ненарахування та невизнання доходом відсотків, що підлягають отриманню за фінансовими інвестиціями (відсотковими векселями), не відповідає положенням діючого законодавства України та фактичним обставинам, які мали місце в досліджених контролюючим органом правовідносинах. За умовами вищевказаних договорів ТОВ ДІВАТА ГРУП (Покупець) зобов`язується прийняти та оплатити, а Продавець - продати та передати згідно умов договору прості векселі, видані ТОВ ІК Інвест (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, код ЄДРПОУ 37264168) з датою укладання 29.07.2011 року, терміном платежу за пред`явленням, але не раніше 29.07.2020 . Отже, строк платежу за вказаними векселями ще не настав. Таким чином, оскільки на сьогоднішній день строк платежу за векселями не настав, і як наслідок, ТОВ ДІВАТА ГРУП не має права на отримання процентів до 29.07.2020 року, відповідно, ТОВ ДІВАТА ГРУП правомірно не нарахувало відсотки за даним векселем.

Вказує, що в нормі пп.140.5.4 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України йдеться лише про товари, роботи та послуги, то по операціях ТОВ ДІВАТА ГРУП з придбання корпоративних прав не може бути застосовано різницю, передбачену даною нормою. Тому, фінансовий результат до оподаткування не підлягає збільшенню, а отже, відповідний висновок контролюючого органу в Акті перевірки є необґрунтованим і неправомірним. А тому ТОВ ДІВАТА ГРУП , звернулось із адміністративним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду (копія позову та ухвали про відкриття провадження додаються).

Крім того, подання фінансової звітності та сплата податкових зобов`язань має чітко визначені податковим законодавством строки, відповідно не носить триваючого характеру, оскільки не пов`язане із тривалим чи безперервним невиконанням обов`язків. А тому з дня вчинення правопорушення, з дня подання декларації, має місце сплив терміну накладення адміністративного стягнення, визначеного ст.38 КУпАП.

Також зазначає, що не була присутня в суді першої інстанції, справа була розглянута без її участі, до теперішнього часу копію постанови не отримала, апеляційна скарга подана 11.03.2020 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин.

На підставі викладеного, просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити.

В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, причина неявки суду невідома. Справа розглядається за участю захисника-адвоката Сахно О.О. по наявним в ній матеріалам в межах апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні захисника-адвоката Сахно О.О., яка підтримала апеляційну скаргу та просила постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не приймала участі при розгляді справи, не змогла реалізувати своє право на захист, надати суду пояснення, копію постанови суду до теперішнього часу не отримала, апеляційну скаргу подала 11.03.2020 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та надати можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист в судовому засіданні, а тому вказаний строк підлягає поновленню.

Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що судова повістка, яка була надіслана на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , повернута до суду без вручення, із позначкою за закінченням встановленого строку зберігання (а.с.21, 23).

Інших відомостей, які б свідчили про сповіщення ОСОБА_1 судом про час та місце розгляду справи, матеріали не містять.

Таким чином, твердження суду у постанові про те, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про день та час судового засідання, не підтверджуються наявними доказами у матеріалах справи.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що суд, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.252 КУпАП, оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення має ґрунтуватися на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом з цим, суд першої інстанції, дійшовши висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не з`ясувавши при цьому всіх обставин, що мають значення у справі, чим допустив формальний підхід до судового розгляду та дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу цього адміністративного правопорушення.

В порушення вимог ст.283 КУпАП, у постанові суд формально послався на докази, які містяться в матеріалах справи, не проаналізувавши їх, та не надавши їм належної правової оцінки.

Згідно з матеріалів справи, протокол про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ Дівата Груп (код ЄДРПОУ 36097419), де встановлено заниження податку на прибуток, нарахований за результатами періоду з 01.07.2016 по 30.06.2019 на суму 540114 грн., що є порушенням вимог ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі суд першої інстанції, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань - це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи. Ці норми закону суддею дотримані не були.

Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При вирішенні питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд не надав оцінку тим обставинам, що у протоколі не розкрито його зміст, що також виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

З диспозиції зазначеної статті вбачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.

Отже, формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП вказаних вимог закону не врахував.

З протоколу про адміністративне правопорушення неможливо зробити висновок про об`єктивну сторону правопорушення, тобто яке саме порушення порядку ведення податкового обліку було допущено, наслідком чого є заниження податку на прибуток та додану вартість. В протоколі не зазначено ані дату, ані часу вчинення адміністративного правопорушення.

Всупереч вимогам ст.256 КУпАП у протоколі не зазначені суть адміністративного правопорушення - конкретні дії чи бездіяльність, які полягали в порушенні чи нездійсненні ОСОБА_1 саме передбачених законодавством правил ведення податкового обліку.

Крім того, відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Разом з цим, в протоколі відсутній підпис особи, яка притягається до відповідальності, а також відсутній запис про це. В матеріалах справи відсутні будь-які розписки ОСОБА_1 про отримання копії протоколу та про ознайомлення з протоколом та актом перевірки.

Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення, що суд залишив поза своєю увагою.

Матеріали перевірки не повні…..

Статтею 56 Податкового кодексу України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Окрім цього, відповідно до положень ст.56-18 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з доданих до апеляційної скарги копій документів, ТОВ Дівата Груп звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0002990504 від 30.10.2019 року та ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.03.2020 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі і призначено підготовче судове засідання. Тобто, на даний час триває процедура оскарження податкового повідомлення рішення, винесеного на підставі акту податкової перевірки, а тому грошове зобов`язання платника податків не є узгодженим та як наслідок висновок суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Таким чином, приходжу до висновку про передчасність рішення суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Виходячи з положень ст.ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі.

В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками Головного управління ДПС в Запорізькій області під час складання протоколу та оформлення матеріалів справи, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи сторони захисту не спростовані належними доказами.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.163-1 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2019 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85 гривень, скасувати.

На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.А. Фомін

Дата документу Справа № 334/7076/19