Рішення

від 17.04.2020 по справі 908/166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/13/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2020 Справа № 908/166/20

м.Запоріжжя

За позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661 (01032, м. Київ, вул.Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велич", код ЄДРПОУ 25490666 ( 71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Комунальна, 4)

про стягнення суми 7099,45 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Велич" про стягнення суми 5003,11 грн. пені, суми 1683,56 грн. штрафу, суми 412,78 грн. - 3% річних, всього - загальної суми 7099,45 грн.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 28.01.2020 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/166/20 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 03.02.2020 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/166/20, присвоєно номер провадження справи 9/166/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.04.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 15.02.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір № 26Т-06 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, за умовами якого позивач (Постачальник) зобов`язався відпускати відповідачу (Споживач) теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення та гаряче водопостачання, а відповідач зобов`язався своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію. В межах даного договору сторонами підписані акти за листопад, грудень 2018, січень, лютий, березень 2019. Відповідач здійснив оплату вказаних актів, в тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, із простроченням, чим порушив пункт 4.5 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 25.03.2010. У зв`язку із порушенням строків оплати наданих послуг, позивач на підставі п. 4.6 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 24.10.2008 (копія якої подана позивачем до суду з клопотанням 15.04.2020 та долучена судом до матеріалів справи, оскільки має значення для правильного вирішення спору) нарахував відповідачу пеню у розмірі 5003,11 грн., штраф в розмірі 1683,56 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України - 3% річних у розмірі 412,78 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610-612, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 218, 230, 231 ГК України та умовами укладеного сторонами договору.

Відповідач відзив на позов суду не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка направлялись на адресу відповідача, вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Комунальна, 4, була повернута підприємством поштового зв`язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: за закінченням встановленого строку зберігання .

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі №904/9904/17).

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що судом вжито необхідних заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Велич (Споживач, відповідач у справі) 15.02.2006 укладений договір № 26Т-06 на відпуск теплової енергії, відповідно до якого, Постачальник зобов`язався відпустити Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води у відповідності до Додатка № 1 на потреби: опалення - в період опалювального сезону та гарячого водопостачання. Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати спожиту теплову енергію у вигляді гарячої води (п.п. 1.1., 1.2).

В подальшому сторонами підписано Додаткові угоди: № 1 від 25.01.2008, № 2 від 24.10.2008, № 3 від 25.03.2010, які є невід`ємними частинами вказаного договору.

Згідно п.4.3 договору передбачено, що по закінченню звітного місяця між Споживачем та Постачальником підписуються двосторонні акти про відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Додатковою угодою № 1 від 25.01.2008 внесено доповнення до п. 4.1 розділу 4 договору, яким передбачено здійснення Споживачем оплати за транспортування теплової енергії.

Відповідно до п. 3.7 договору, викладеного в редакції додаткової угоди № 3 від 25.03.2010, по закінченню звітного місяця Споживач зобов`язаний протягом 2-х робочих днів з моменту отримання підписати надані нарочно з боку Постачальника акти про надання послуг у 3-х примірниках та 2 екземпляри актів повернути нарочно представнику Постачальника.

В пункті п. 4.5 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 25.03.2010) встановлено, що оплата за спожиту теплову енергію, включаючи транспортування та поставку теплової енергії, здійснюється Споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним на підставі оформлених з двох сторін актів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання Споживачем та Постачальником. Строк дії договору - протягом одного року з моменту укладення. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до припинення строку його дії жодна із сторін не заявить про закінчення його дії (п. 8.1).

Матеріали свідчать, що позивачем та відповідачем за період: листопад, грудень 2018, січень, лютий, березень 2019 були підписані акти щодо наданих послуг з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії згідно з договором № 26Т-06 від 15.02.2006:

- Акт №205/11 від 30.11.2018 (виробництво теплоенергії) на суму 4 976,10 грн.;

- Акт №207/11 від 30.11.2018 (постачання теплоенергії) на суму 25,92 грн.;

- Акт №206/11 від 30.11.2018 (транспортування теплоенергії) на суму 810,54 грн.;

- Акт №205/12 від 31.12.2018 (виробництво теплоенергії) на суму 8 625,24 грн.;

- Акт №206/12 від 31.12.2018 (транспортування теплоенергії) на суму 1 404,94 грн.;

- Акт №207/12 від 31.12.2018 (постачання теплоенергії) на суму 44,93 грн.;

- Акт №205/01 від 31.01.2019 (виробництво теплоенергії) на суму 6 745,38 грн.;

- Акт №206/01 від 31.01.2019 (транспортування теплоенергії) на суму 1098,73 грн.;

- Акт №207/01 від 31.01.2019 (постачання теплоенергії) на суму 35,14 грн.;

- Акт №205/02 від 28.02.2019 (виробництво теплоенергії) на суму 6 081,90 грн.;

- Акт №206/02 від 28.02.2019 (транспортування теплоенергії) на суму 990,66 грн.;

- Акт №207/02 від 28.02.2019 (постачання теплоенергії) на суму 31,68 грн.;

- Акт №205/03 від 31.03.2019 (виробництво теплоенергії) 2019 на суму 2 101,02 грн.;

- Акт №206/03 від 31.03.2019 (транспортування теплоенергії) на суму 342,23 грн.;

- Акт №207/03 від 31.03.2019 (постачання теплоенергії) на суму 10,94 грн.

Зазначені акти підписані Постачальником та Споживачем без зауважень.

З урахуванням пункту 4.5 Договору (в редакції додаткової угоди №3 від 25.03.2010) оплата за спожиту теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії за листопад 2018 повинна бути здійсненною до 31.12.2018 (включно), за грудень 2018 - до 31.01.2019, за січень 2019 - до 28.02.2019, за лютий 2019 - до 31.03.2019, за березень 2019 - до 30.04.2019.

Зобов`язання з оплати вказаних актів здійснено Споживачем з порушенням встановленого договором терміну. Згідно з наданою позивачем випискою про стан розрахунків за договором між сторонами, оплата була здійснена відповідачем із простроченням, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, а також шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, та зарахована наступним чином:

- за Актом №205/11 від 30.11.2018 заборгованість погашена 29.01.2019 шляхом припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно Протоколу №402 від 29.01.2019 (заява №180 від 07.12.2018) на суму 2 557,37 грн.; за платіжним дорученням (далі п/д) від 10.04.2019 №7649 сплачено 800,00 грн.; за п/д від 17.04.2019 №7664 - 300,00 грн.; за п/д від 24.04.2019 №7673 - 500,00 грн.; за п/д від 03.05.2019 №7685 - 500,00 грн.; за п/д від 07.05.2019 №7693 - 318,73 грн.

- за Актом №206/11 від 30.11.2018 на суму 810,54 грн. та за Актом №207/11 від 30.11.2018 на суму 25,92 грн. заборгованість погашена 29.01.2019, шляхом припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно Протоколу №402 від 29.01.2019 (заява №180 від 07.12.2018);

- за Актом №205/12 від 31.12.2018 на суму 8625,24 грн. заборгованість погашена шляхом: припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно Протоколу №403 від 27.02.2019 (заява №25 від 09.01.2018) на суму 4 057,99 грн. та сплати: за платіжним дорученням від 25.01.2019 №7510 суми 918,73 грн., п/д від 22.02.2019 №7568 - 1000,00 грн., п/д від 25.02.2019 №7572 - 1000,00 грн.; п/д від 28.02.2019 №7591 - 1000,00 грн.; п/д від 07.05.2029 №7693 - 81,27 грн.; п/д від 10.05.2019 №7702 - 200,00 грн.; п/д від 21.05.2019 №7724 - 367,25 грн.;

- за Актом №206/12 від 31.12.2018 на суму 1404,94 грн. та Актом №207/12 від 31.12.2018 на суму 44,93 грн. заборгованість погашена 27.02.2019 шляхом припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно Протоколу №403 від 27.02.2019 (заява №25 від 01.09.2018);

- за Актом №205/01 від 31.01.2019 на суму 6745,38 грн. заборгованість погашена 22.11.2019 за платіжним дорученням №135;

- за Актом №206/01 від 31.01.2019 на суму 1 098,73 грн. оплата здійснена 26.02.2019 за платіжним дорученням №7575;

- за Актом №207/01 від 31.01.2019 на суму 35,14 грн. заборгованість погашена 22.11.2019 за п/д №135;

- за Актами №205/02 від 28.02.2019 на суму 6 081,90 грн., №206/02 від 28.02.2019 на суму 990,66 грн., №207/02 від 28.02.2019 на суму 31,68 грн. заборгованість погашена 22.11.2019 за платіжним дорученням №135.

- за Актами №205/03 від 31.03.2019 на суму 2 101,02 грн., №206/03 від 31.03.2019 на суму 342,23 грн., №207/03 від 31.03.2019 на суму 10,94 грн. заборгованість погашена 22.11.2019 за платіжним дорученням №135.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати, що стало підставою для нарахування позивачем суми пені, штрафу та 3% річних.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі змісту ст.ст. 13, 14 ЦК України слідує, що цивільні права і обов`язки здійснюються та виконуються у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У пункті п.4.6 Договору в редакції додаткової угоди №2 від 24.10.2008 сторони визначили, що при несвоєчасній оплаті Споживачем за спожиту теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф в розмірі 7% зазначеної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив оплату спожитої теплової енергії, її транспортування та постачання згідно з Актами за період листопад 2018 - березень 2019, однак з порушенням строку, встановленого у п. 4.5 договору.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем за спожиту теплову енергію, транспортування та постачання теплової енергії позивачем, згідно з наданим розрахунком, нараховано суму 5003,11 грн. пені за весь час прострочення (з урахуванням проведених часткових оплат) та штраф в загальному розмірі 1683,56 грн., нарахований на суму заборгованості по актам за якими прострочення оплати становить понад 30 днів.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заявлених в позовний вимог в цій частині (в межах заявлених позивачем періодів) у зв`язку із виявленими у розрахунку арифметичними помилками в частині нарахування суми пені по акту №205/11 від 30.11.2018 (на суму боргу 318,73 грн.) та по акту № 205/03 від 31.03.2019. Фактично до стягнення з відповідача підлягає сума 4138,55 грн. пені.

В розрахунку штрафу судом також виявлено арифметичну помилку при визначені суми штрафу за актом № 205/03 від 31.03.2019, а саме: 2101,02 грн. х 7%: 100% = 147,07 грн., а не 472,18 грн., як зазначено у розрахунку позивача. Таким чином, фактично до стягнення належить штраф у розмірі 1358,45 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 412,78 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що його здійснено з помилками (в частині визначення розміру суми річних за актами №205/11 від 30.11.2018 (на суму боргу 318,73 грн.), № 206/02 від 28.02.2019 та № 205/03 від 31.03.2019. За результатами здійсненої судом перевірки розрахунку, в межах заявлених позивачем періодів нарахування, та перерахунку, судом встановлено, що до стягнення належить сума 341,18 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог необхідно стягнути суму 1728,56 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велич", код ЄДРПОУ 25490666 ( 71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Комунальна, 4) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", код ЄДРПОУ 24584661 (01032, м. Київ, вул.Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964, IBAN: НОМЕР_1 в АБ Укргазбанк ) суму 4138 (чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 55 коп. пені, суму 1358 (одна тисяча триста п`ятдесят вісім) грн. 45 коп. штрафу, суму 341 (триста сорок одна) грн. 18 коп. - 3% річних, суму 1728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) грн. 56 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва