Рішення

від 14.04.2020 по справі 927/154/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/154/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця Приходько Олени Борисівни,

АДРЕСА_1

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя",

вул. Кільцева, 2, с. Галаганівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15441

про стягнення 151358,94грн

Представники сторін: не прибув.

У судовому засіданні 14.04.2020 була підписана вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Фізична особа - підприємець Приходько Олена Борисівна звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" 151358,94грн боргу, в тому числі 111408,00грн по оплаті вартості товару, 33422,40грн штрафу, 5441,17грн пені, 445,63грн інфляційних втрат, 641,74грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №1111Ю1 від 11.11.2019.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені недоліки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.04.2020. Відповідно до ст.165,251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 07.03.2020 направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп суду з відміткою про відправлення документа.

13.04.2020 на електронну адресу суду за електронним цифровим підписом від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням в Україні карантину.

У судове засідання 14.04.2020 представники сторін не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у ст. 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористався, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами. У зв`язку з чим клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

11.11.2019 між Фізичною особою - підприємцем Приходько Оленою Борисівною (далі - продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Нове життя" (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1111Ю1 (далі - договір) (а.с. 8-10).

Відповідно до умов розділу 1 договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає та сплачує корма для тварин (у т.ч. макуха соняшникова, шрот соняшника та ін..) в подальшому - товар, який зазначено в специфікації, що є додатком до цього договору та його невід`ємною частиною.

Ціна однієї тонни товару, загальна вартість та об`єм (кількість) товару визначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору на кожну партію товару, а також видаткових накладних та рахунках фактурах. Остаточна кількість та загальна вартість кожної партії товару вказується у видатковій накладній та може відрізнятися від кількості та суми, вказаній в Специфікації (п.2.2 договору).

Згідно з п. 2.3 договору розрахунок покупцем за товар за цим договором проводиться за кожну партію товару в безготівковій формі шляхом переказу грошей на поточний рахунок продавця по факту відвантаження товару на склад покупця, протягом 3-5 (трьох-п`яти) календарних днів, якщо інше не зазначене у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору на кожну партію товару.

Товар вважається переданим покупцеві після підписання сторонами видаткової накладної (п.3.2 договору).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1 цього договору, та закінчується 31.12.2019. (п. 7.1, 7.2 договору).

Відповідно до п.7.3 договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

В Специфікації №1 до договору від 11.11.2019 сторони погодили найменування товару, ціну за 1 тонну: 4400,00грн без ПДВ, загальну кількість: 25 (+-15%) тон, суму: 110000,00грн без ПДВ, умови постачання товару: FCA, якість товару, адресу поставки: Чернігівська область, Семенівський район, с. Галаганівка; розрахунок за кожну партію товару: в безготівковій формі шляхом переказу грошей на поточний рахунок продавця протягом 20-ти банківських днів від моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивачем поставлений відповідачу товар на загальну суму 111408,00грн, що підтверджується видатковою накладною №3 від 13.11.2019 та товарно-транспортною накладною №3 від 13.11.2019 (а.с. 12, 14).

Видаткова накладна та товарно-транспортна накладна підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач отримав товар, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на видатковій накладній, печатка відповідача, довіреність №27 від 03.11.2019, видана відповідачем представнику на отримання цінностей від позивача.

Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, не здійснив оплату товару у строки, визначені умовами договору.

Станом на 20.02.2020 заборгованість відповідача перед позивачем становить 111408,00грн.

Позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення 33422,40грн штрафу, 5441,17грн пені за період з 11.12.2019 по 20.02.2020, 445,63грн інфляційних втрат за січень, лютий 2020, 641,74грн 3% річних за період з 11.12.2019 по 20.02.2020.

Наявність заборгованості за поставлений товар стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу № 1111Ю1 від 11.11.2019 підписний сторонами, скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ним чинності.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В Специфікації №1 до договору від 11.11.2019 сторони дійшли згоди, що оплата за товар здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом переказу грошей на поточний рахунок продавця протягом 20-ти банківських днів від моменту поставки товару.

Поставка товару відбулась 13.11.2019, отже, останнім днем оплати товару є 11.12.2020.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на день подання позовної заяви відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, вартість поставленого товару не оплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 111408,00грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 33422,40грн штрафу, 5441,17грн пені за період з 11.12.2019 по 20.02.2020, 445,63грн інфляційних втрат за січень, лютий 2020, 641,74грн 3% річних за період з 11.12.2019 по 20.02.2020.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості товару, поставленого по договору.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.6 договору покупець за порушення обов`язку, визначеного у п.2.3 цього договору, за вимогою постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми за кожен день прострочення. У випадку прострочення строків оплати більше ніж на 10 (десять) днів покупець у кожному випадку сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від суми боргу, яка існувала на одинадцятий день прострочення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем при нарахуванні пені та 3% річних неправомірно включено у період прострочення виконання зобов`язання з оплати день останньої оплати -11.12.2019, але при нарахуванні пені та 3% річних вказаний день не враховано. Отже, фактично позивачем нараховано пеню за період з 12.12.2019 по 20.02.2020 у сумі 5441,17грн та 3% річних - за період з 12.12.2019 по 20.02.2020 у сумі 641,74грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення 33422,40грн штрафу, 5441,17грн пені за період з 11.12.2019 по 20.02.2020, 445,63грн інфляційних втрат за січень, лютий 2020, 641,74грн 3% річних за період з 11.12.2019 по 20.02.2020 є правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Відповідач доказів, які спростували б викладені обставини, не надав.

За таких обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Також позивач у позовній заяві просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,39грн та витрати, що понесені на професійну правничу допомогу (гонорар адвокату) за даною справою в сумі 15200,00грн.

Відповідно до вимог ст. 124 Господарського процесуального кодексу України позовна заява містить попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи, що становить 2270,39грн - судовий збір та 15200,00грн - витрати на правову допомогу.

Відповідно до вимог ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2270,39грн.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ст.13,14,15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність може здійснюватись адвокатом індивідуально, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 123 та статті 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Крім того, відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Також слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.

Інтереси позивача у даній справі представляє адвокат Бевзюк О.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2166 від 19.06.2018.

Також адвокат Бевзюк О.О. внесений до Єдиного реєстру адвокатів України, що підтверджується відомостями з офіційного сайту Єдиного реєстру адвокатів України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://erau.unba.org.ua/.

На підтвердження отримання позивачем правової допомоги надано: договір про надання правової допомоги (правових (правничих) послуг) від 17.02.2020, ордер на надання правової допомоги серії ПТ №078054 від 17.02.2020.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги (правових (правничих) послуг) від 17.02.2020 (надалі - договір), договір укладений між адвокатом Бевзюк О.О. та позивачем ФОП Приходько О.Б. (надалі - клієнт). За даним договором адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу (правові (правничі) послуги) щодо представництва прав і законних інтересів клієнта в господарському суді першої, апеляційної та касаційної інстанції. А також у виконавчих органах ДВС у справі за позовом ФОП Приходько О.Б. до СТОВ "Нове життя".

Пунктом 4.1. договору передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару.

Сторонами узгоджено розмір адвокатського гонорару за даною справою в сумі 500,00грн за годину роботи та загальним розміром (вартістю) до 10% від суми позову. У разі збільшення обсягу наданих послуг адвокатом, ніж узгоджено сторонами на момент укладення даного договору, сторони окремою домовленістю сторін визначають іншу суму гонорару (п.4.2 договору).

Згідно з п. 4.3 договору оплата послуг за цим договором здійснюється клієнтом на користь адвоката будь-яким зручним способом - готівковим або безготівковим розрахунком після підписання сторонами акту наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання зобов`язань за даним договором сторонами (п.3.1 договору).

Позивачем до матеріалів справи надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, в якому наведено детальний опис робіт (наданих послуг) та зазначено, що станом на дату подання позову орієнтовний розмір адвокатського гонорару, який буде затверджений після винесення рішення по справі, становить 15200грн.

Відповідно до ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем фактичних витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги адвоката (платіжне доручення, квитанція, акт наданих послуг тощо).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч.8 ст. 252 ГПК України).

Отже, позивачу необхідно було зробити заяву про те, що ним будуть подані відповідні докази, до початку першого судового засідання. Позивач вказані вимоги не виконав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката Бевзюк О.О. при розгляді справи №927/154/20 та сплату адвокату Бевзюк О.О. гонорару за надання зазначеної професійної правової (правничої) допомоги.

Таким чином в частині стягнення з відповідача на користь позивача 15200,00грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката слід відмовити.

Керуючись ст. 129, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" (код ЄДРПОУ 30849626, вул. Кільцева, 2, с. Галаганівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15441) на користь Фізичної особи - підприємця Приходько Олени Борисівни (ідент. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 111408,00грн боргу по оплаті вартості товару, 33422,40грн штрафу, 5441,17грн пені, 445,63грн інфляційних втрат, 641,74грн 3% річних та 2270,39грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

В частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" (код ЄДРПОУ 30849626, вул. Кільцева, 2, с. Галаганівка, Семенівський район, Чернігівська область, 15441) на користь Фізичної особи - підприємця Приходько Олени Борисівни (ідент. код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 15200,00грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 17.04.2020.

Суддя В.В. Моцьор