Постанова

від 16.04.2020 по справі 826/1199/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №826/1199/16

адміністративне провадження №К/9901/27780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року (судді: Кузьменко В.В. (головуючий), Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі № 826/1199/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Генпрофбуд до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Генпрофбуд (далі - позивач, ТОВ Генпрофбуд ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004912201 від 28.11.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004912201 від 28.11.2014 діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача за результатами проведення перевірки позивача з питань правильності дотримання ним податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС за період з 01.01.2013 по 31.08.2013 є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004912201 від 28.11.2014 діяв у межах та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки відповідач дійшов обґрунтованих висновків про завищення ТОВ Генпрофбуд витрат і податкового кредиту на суми вартості товарів і послуг по господарських операціях з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС . Крім того, в СУ ФР Головного управління Міндоходів у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 32014100000000036 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, а в ході досудового слідства було встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 37312719), яке має ознаки фіктивності, використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов`язань останніх.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ Генпрофбуд подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ Генпрофбуд у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року апеляційну скаргу ТОВ Генпрофбуд задоволено повністю. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2016 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ Генпрофбуд до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0004912201 від 28.11.2014. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем було підтверджено характер та зміст господарських операцій з контрагентом належними первинними документами, наявністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення відповідних операцій, доведено реальне здійснення господарських операцій та правомірне формування витрат для цілей визначення податкового кредиту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 квітня 2016 року у справі № 826/1199/16.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що з 28.10.2014 по 03.11.2014 ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі направлень від 28.10.2014 № 1607 та згідно наказу від 21.10.2014 № 1915 про проведення документальної позапланової перевірки, згідно із пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови заступника начальника 2 відділу КР СУФР у м. Києві підполковника податкової міліції Демченко О.Б. від 08.09.2014, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Генпрофбуд з питань правильності дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС за період з 01.01.2013 по 31.08.2013. За результатами перевірки складено акт № 72/26-53-22-01-26-37588603 від 10.11.2014, яким встановлено порушення вимог: п. 138.1, п.138.2 ст. 138 ПК України, у результаті якого занижено податок на прибуток в загальній сумі 434 519,00 грн, в т.ч. за 2013 рік - 434 519,00 грн; п. 198.1., п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, в загальній сумі 457 388,00 грн, у тому числі по періодам звітності: грудень 2013 року - 457 388,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004912201 від 28.11.2014, яким ТОВ Генпрофбуд збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 457 388,00 грн за основним платежем та 114 347,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ Генпрофбуд та ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (Покупець), в особі директора Вереїна Ігоря Володимировича укладено договір від 25.11.2013 № 25/11, згідно умов якого продавець зобов`язується продати електротехнічну продукцію (Товар) у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити за нього кошти на умовах цього Договору. Крім того, між позивачем та ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 37312719) (Субпідрядник), в особі директора Вереїна Ігоря Володимировича укладено договір субпідряду від 25.11.2013 № 25.11-2013, відповідно до умов якого субпідрядник зобов`язується на свій ризик, власними чи залученими силами і засобами виконати роботи на об`єкті Реконструкція проспекту Григоренка в м. Києва , а Підрядник дов`язується прийняти та оплатити виконання робіт у відповідності з умовами даного говору. Субпідрядник приступає до виконання робіт з моменту підписання даного Договору та забезпечує їх завершення до 12.12.2013. Між ТОВ Генпрофбуд та ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 37312719) (Субпідрядник), в особі директора Вереїна Ігоря Володимировича укладено договір субпідряду на виконання робіт з реконструкції вулиці Горького м. Київ від 02.12.2013 № 02.12-2013. Згідно умов даного договору субпідрядник зобов`язується на свій ризик і в строк, встановлений цим Договором, в межах договірної ціни, власними силами та засобами відповідно до проектної документації та вимог чинного законодавства України виконати роботу, зазначену в цьому Договорі, а саме: роботи з монтажу м/к опор освітлення та влаштування зовнішнього освітлення (далі - роботи), здати в обумовлені строки роботи генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти, що виникли з його вини і були виявлені в ході приймання робіт.

На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаними договорами позивачем було надано копії рахунки-фактур, акти виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні. Згідно наданих до перевірки документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ Генпрофбуд , розрахунки з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС здійснювались у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів. Позивачем зазначено, що товари придбані за договорами з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС реалізовано на користь ТОВ Ростдорстрой , ТОВ СК Автострой , ТОВ Променергобуд Україна , що підтверджується довідками про вартість виконання будівельних робіт (КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в).

В зв`язку з завантаженістю та обмеженими строками виконання робіт ТОВ Генпрофбуд було укладено договори субпідряду з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС . За укладеними договорами ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС були виконанні будівельні роботи на об`єктах: Реконструкція вулиці Горького у м. Києві , Реконструкція проспекту Григоренка в м. Києві та Капітальний ремонт по вулиці Волгоградській в Солом`янському районі м. Києва . На виконання субпідрядних робіт між позивачем та ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС було оформлено акти приймання-передачі, всю первинну документацію податкового обліку та податкові накладні. В свою чергу отриманий результат від господарської діяльності було використано позивачем в подальшій своїй діяльності.

Роботи та товари придбані за Договорами субпідряду з Товариством з обмеженою відповідальністю БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС реалізовано на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ростдорстрой , Товариства з обмеженою відповідальністю СК Автострой та Товариства з обмеженою відповідальністю Променергобуд Україна , що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що фактичне виконання господарських зобов`язань підтверджується первинними документами, а укладені правочини відповідають економічному змісту та меті, отримані блага використані ТОВ Генпрофбуд в подальшій своїй діяльності. Проведення робіт по реконструкції проспекту Григоренка, вулиці Горького (Антоновича) та вулиці Волгоградської (Солом`янський район) в м. Києві є загальновідомим фактом та таким, що широко поширений пресою.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що в акті перевірки відповідачем вказано про постанову старшого слідчого з ОВС першого ВКР СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області, старшого лейтенанта податкової міліції Буздиган П.М. від 29.07.2014, якою встановлено, СУ ФР Головного управління Міндоходів у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 32014100000000036 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України. Під час досудового розслідування вилучені первинні фінансово-господарські документи ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 37312719), які підписані директором Самофаловим А.М. В ході досудового слідства було встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС (код ЄДРПОУ 37312719), яке має ознаки фіктивності, використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов`язань останніх, інформація щодо виробничих потужностей, складських, офісних, виробничих приміщень, транспортних засобів на ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС відсутня. Однак, обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності осіб при здійсненні господарської діяльності ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС , за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, що могло би підтвердити фіктивний чи протиправний статус контрагентів позивача судам надано не було. В свою чергу, на час укладення договорів з ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС , останній був платником податку на додану вартість згідно чинного законодавства України та належним чином зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем, на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а також зазначає щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки такі непідтверджені належно оформленими первинними документами, а також матеріалів кримінального провадження № 32014100000000036ТОВ, згідно яких БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС має ознаки фіктивності, а невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов`язань останніх, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

11.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.3. Пункти 138.1, 138.2 статті 138, підпункт 138.1.1 пункт 138.1 статті 138.

138.1. Витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

138.1.1. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

138.2. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

11.5. Пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11.6. Пункти 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 статті 200.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

12. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Стаття 1.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина перша статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

12.3. Частина друга статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88:

13.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

15. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

18. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

19. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

20. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

23. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004912201 від 28.11.2014 (яким ТОВ Генпрофбуд збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 457 388,00 грн за основним платежем та 114 347,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями), діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було обґрунтовано відхилено доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ БК Гефест Альянс , оскільки відповідачем не було доведено відсутність фактичного здійснення господарських операцій, а надані позивачем первинні документи (договори, копії рахунків-фактур, акти виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, довідками про вартість виконання будівельних робіт (КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в), акти приймання-передачі та інші документи складені між позивачем та вказаним контрагентом) складені у відповідності до вимог положень статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відображають зміст господарських операцій.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що доводи контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ БК Гефест Альянс серед іншого базувались на матеріалах кримінального провадження за № 32014100000000036, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, згідно яких, за доводами відповідача, БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС має ознаки фіктивності, а невстановлені особи, використовуючи реквізити ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС використали їх для складання документів фінансово-господарської діяльності з реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності для мінімізації податкових зобов`язань останніх. Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції вказані доводи контролюючого органу були обґрунтовано відхилені, оскільки відповідачем не було надано до судів першої та апеляційної інстанції жодних належних та достатніх доказів на підтвердження таких доводів, посилань підтверджених конкретними даними вказаного провадження, а також не було надано копій обвинувального або виправдувального вироку відносно незаконної діяльності осіб при здійсненні господарської діяльності ТОВ БК ГЕФЕСТ АЛЬЯНС , за ознаками злочину передбаченого частиною третьою статті 212 та частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, що могло би підтвердити фіктивний чи протиправний статус контрагента позивача.

Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані судом апеляційної інстанції під час прийняття рішення, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

24. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у запереченнях на адміністративний позов та апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

27. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2016 року у справі № 826/1199/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду