Постанова

від 16.04.2020 по справі 826/876/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2020 року

Київ

справа №826/876/17

адміністративне провадження №К/9901/5609/17 К/9901/5612/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2017 (суддя Аблов Є.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 (головуючий суддя Епель О.В., судді: Карпушова О.В., Кобаль М.І.) у справі № 826/876/17 за позовом Фермерського господарства Санфлаверс до Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Санфлаверс (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 № 646/16-55-12-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Санфлаверс ;

- визнання протиправними дій відповідачів щодо внесення до Реєстру платників податків відомостей про скасування (анулювання) свідоцтва платника податку на додану вартість ФГ Санфлаверс за ініціативою податкового органу 28.10.2016;

- зобов`язання відповідачів здійснити відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ Санфлаверс , не змінюючи дату реєстрації ФГ Санфлаверс платником податку на додану вартість та не змінюючи індивідуальний податковий номер 397317414023, і відновити ФГ Санфлаверс статус платника податку на додану вартість з 01.06.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2016 № 646/16-55-12-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ФГ Санфлаверс , та дій ДФС України по внесенню до Реєстру платників податку на додану вартість відомостей про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. Крім того, протягом 12 послідовних податкових місяців до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації платника податку, Фермерське господарство Санфлаверс подавало контролюючому органу декларації з ПДВ (податкові розрахунки), які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, у зв`язку з чим, як вважає позивач, відповідач-2 безпідставно застосував положення підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та, як наслідок, незаконно анулював реєстрацію позивача платником ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1.11.2017 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 р. № 646/26-55-12-05 про анулювання реєстрації платника ПДВ фермерського господарства Санфлаверс (код ЄДРПОУ 39731746); визнано протиправними дії ДФС України щодо внесення до Реєстру платників податків відомостей щодо скасування (анулювання) свідоцтва платника податку на додану вартість фермерського господарства Санфлаверс (код ЄДРПОУ 39731746) за рішенням ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 р. № 646/26-55-12-05. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення виходили з того, що ДПІ не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, оскільки платником податку подавались до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року, що спростовує доводи відповідачів про неподання позивачем до контролюючого органу (органу фіскальної служби) протягом 12 послідовних місяців (а саме за період з 01.09.2015 р. по 01.09.2016 р.) податкових декларацій з ПДВ . Відтак, за висновком судів, обставини, які зумовлюють анулювання реєстрації платника податку на підставі положень підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України, відсутні.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідачі подали касаційні скарги, у яких, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просили їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційних скарг ДФС України та Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві вказують на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, адже при проведенні аналізу податкових декларацій з ПДВ встановлено, що Господарство не подавало декларацій протягом 12 послідовних місяців (а саме за період з 01.09.2015 р. по 01.09.2016 р.), а отже дії податкового органу щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ФГ Санфлаверс на підставі даних довідки управління податків і зборів з юридичних осіб від 28.10.2016 № 646/26-55-12-05 та рішення від 28.10.2016 № 646/26-55-12-05 є правомірними.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг, виходячи з такого.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2015 ФГ Санфлаверс (ідентифікаційний код 39731746, адреса місцезнаходження: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 238) було зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру було внесено запис № 10200000315410.

07.04.2015 ФГ Санфлаверс взято на облік у ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області як латник за основним місцем обліку.

01.06.2015 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 397317414023).

23.06.2016 Загальними зборами членів ФГ Санфлаверс вирішено змінити місцезнаходження Господарства з: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 238 на нове: 01021, м. Київ, Печерський р-н, Печерський узвіз, буд. 13, офіс 23, що зафіксовано у протоколі № 3 Загальних зборів членів Господарства від 23.06.2016.

29.06.2016 працівником відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи ФГ Санфлаверс , зокрема, в частині зміни місцезнаходження фермерського господарства за новою адресою: м. Київ, Печерський узвіз, буд. 13, оф. 23, про що внесений запис до ЄДР № 15221050007031510.

02.07.2016 між ФГ Санфлаверс і ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області було укладено договір № 020720162 про визнання електронних документів, який прийнято та зареєстровано в органах ДФС України за № 9110070784.

Аналогічний договір про визнання електронних документів від 02.07.2016 № 020720161 укладено між ФГ Санфлаверс і ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

10.08.2016 ФГ Санфлаверс подало до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області електронну податкову декларацію з ПДВ за звітний період - липень 2016 року з позначкою загальна , де у рядку 1.1 задекларувало операції на митній території України, що оподатковуються за основою ставкою в обсязі постачання 850 грн, крім того ПДВ 170 грн. Згідно з ряд. 9 зазначеної податкової декларації позивач відніс суму податку в розмірі 170 грн. до податкових зобов`язань та задекларував у ряд. 18.1 як суму податку, що сплачується до бюджету.

Відповідно до роздруківки електронної квитанції № 2 вказана податкова декларація позивача з ПДВ за липень 2016 року доставлена до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області 10.08.2016 р. о 14:07 год. та того ж дня зареєстрована за № 9141330642.

28.10.2016 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення № 646/26-55-12-05 про анулювання реєстрації ФГ Санфлаверс як платника ПДВ на підставі пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України з підстави платник особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає податковому органу декларації з податку на додану вартість декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту .

Прийняття зазначеного рішення обґрунтовано відповідачем-2 тим, що 28.10.2016 ним було отримано довідку управління податків і зборів з юридичних осіб № 646/26-55-12-05, в якій зазначено про неподання платником податків протягом періоду з 01.09.2015 по 01.09.2016 (тобто, за звітні місяці вересень 2015 року - серпень 2016 року) жодних податкових декларацій з ПДВ.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача-2 від 28.10.2016 р. № 646/26-55-12-05 та протиправними дії відповідачів щодо внесення до реєстру відомостей про скасування йому свідоцтва платника ПДВ, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Так, питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення №1130).

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 статті 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Згідно пункту 5.2 розділу V Положення №1130 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт г пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

За змістом пункту 5.5 розділу V Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Згідно з пунктом 5.6 розділу V Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою №6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Отже, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом під час розгляду подібної справи, постанова від 05.11.2018 (справа №820/2294/16).

У справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача став висновок контролюючого органу за новим (основним) місцем обліку про не подання ФГ Санфлаверс за період вересень 2015 року - вересень 2016 року жодних податкових декларацій з податку на додану вартість.

Таке рішення прийняте відповідачем виключно на підставі довідки управління податків і зборів з юридичних осіб від 28.10.2016 № 646/26-55-12-05. У судовому засіданні 19.04.2017 представник відповідача-2 пояснив, що моніторинг реєстру (переліку) податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ФГ Санфлаверс протягом 12 послідовних податкових місяців (вересень 2015 року - серпень 2016 року) здійснювався в межах ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.08.2016 ФГ Санфлаверс подало до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області за місцем попереднього місцезнаходження (місцем неосновного податкового обліку), електронну податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період липень 2016 року з позначкою загальна , де у ряд. 1.1 такої декларації задекларувало операції на митній території України, що оподатковуються за основою ставкою в обсязі постачання 850 грн., крім того ПДВ 170 грн. Згідно з ряд. 9 зазначеної податкової декларації позивач відніс суму податку в розмірі 170 грн. до податкових зобов`язань, та задекларував у ряд. 18.1 як суму податку, що сплачується до бюджету. Відповідно до роздруківки електронної квитанції № 2 вказана податкова декларація позивача з податку на додану вартість за липень 2016 року доставлена до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області 10.08.2016 о 14 год. 07 хв., та того ж дня зареєстрована за № 9141330642.

Так, Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 , зокрема п.п. 3.1, 3.2 розділу ІІІ, п.п. 7.1, 7.3 і 7.6 розділу VII передбачено, що взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється, зокрема, після проведення державної реєстрації юридичної особи згідно із Законом. Взяття на облік платників податків контролюючими органами здійснюється за принципом організаційної єдності реєстраційних процедур, що проводяться державними реєстраторами, та процедур узяття на облік платників податків, що забезпечуються контролюючими органами. Обмін відомостями (повідомленнями) про здійснення дій з державної реєстрації та взяття на облік (зняття з обліку) юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється у порядку взаємного обміну інформацією з реєстрів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та Центрального контролюючого органу. Підставою для взяття на облік за основним місцем обліку у контролюючому органі є надходження до цього органу, в тому числі: відомостей з Єдиного державного реєстру або з відповідної реєстраційної картки про проведення державної реєстрації юридичної особи; документів, визначених розділами IV та V цього Порядку та поданих юридичною особою або відокремленим підрозділом юридичної особи згідно з цим Порядком.

Якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов`язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов`язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі. При цьому, у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов`язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

У разі зняття з обліку за основним місцем обліку платника податків та переведення його на обслуговування до іншого контролюючого органу у зв`язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання), пов`язаного із зміною адміністративно-територіальної одиниці чи включенням / не включенням платника податків до Реєстру великих платників податків тощо, за наявності за попереднім місцем обліку об`єктів, відокремлених підрозділів чи обов`язків податкового агента такий платник податків одночасно із зняттям з обліку за основним місцем обліку згідно з цим Порядком береться на облік за неосновним місцем обліку контролюючим органом за попереднім місцем обліку.

При цьому, п. 10.13 розд. Х Порядку встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду: 1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу; 2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

Після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до: закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та контролюючий орган вже повідомив платника податків про її проведення; повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі; закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом (п. 10.14 розд. Х Порядку).

Контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків (яка включає в тому числі звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), копіями актів або довідок за результатами камеральних перевірок), та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку разом з одним примірником повідомлення за формою № 11-ОПП (із заповненим IV розділом) у такі строки: після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у підпункті 10.13 цього пункту; протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.

У справі , що розглядається , судами встановлено, що відповідач-2 при прийнятті вказаного рішення не вжив жодних заходів для перевірки відомостей щодо неподання позивачем зазначеної податкової звітності протягом 12-ти місяців поспіль, зокрема за його попереднім місцем знаходження, а керувався лише даними реєстру податкових декларації з ПДВ у межах ДПІ в Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за вересень 2015 року - вересень 2016 року, не взявши до уваги, зокрема те, що до червня 2016 року офіційним основним місцем знаходження позивача було м. Миколаїв Миколаївської обл., а місцем його податкового обліку - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаїва ГУ ДФС у Миколаївській області, а .

За відсутності доказів виконання відповідачем-2 всіх дій, спрямованих на отримання відомостей щодо подання позивачем податкової звітності з ПДВ за місцем його попереднього (неосновного) обліку , а також зважаючи на те, що позивачем надсилались на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області податкова звітність за липень 2016 року, яка була отримана уповноваженою особою, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав у відповідача-2 для анулювання реєстрації господарства як платника податку на додану вартість відповідно до пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про визнання протиправним спірного рішення з огляду на відсутність підстав для анулювання реєстрації платника податку, встановлених вищенаведеною нормою ПК України, та визнання протиправними дій ДФС України щодо внесення до Реєстру платників податків відомостей про скасування (анулювання) позивачу свідоцтва платника ПДВ за вказаним рішенням ДПІ .

Таким чином, Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що вони повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства Україниуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 350, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 у справі № 826/876/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

С.С. Пасічник

Судді Верховного Суду