Постанова

від 17.04.2020 по справі 402/204/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 402/204/18

провадження № 61-41581св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Ясінського Л. Ю., від 18 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області, у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Голованя А. М., від 12 липня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива (далі - СТОВ Агрофірма Нива ) про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2 , якій на праві приватної власності належала земельна ділянка № НОМЕР_1 для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 4,29 га, розташована на території Кам`янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. 18 травня 2012 року між ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Нива був укладений договір оренди земельної ділянки, строком на десять років, який зареєстрований відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області 18 травня 2012 року.

20 листопада 2017 року він отримав свідоцтво про право власності за заповітом та успадкував належну ОСОБА_2 земельну ділянку. Посилаючись на те, що пунктом 37 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Нива від 18 травня 2012 року, передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору, але відповідач не погоджується розірвати договір, просив суд розірвати договір оренди землі № 173 від 18 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Нива .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, розірвано договір оренди землі № 173, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Агрофірма Нива , що зареєстрований 18 травня 2012 року відділом Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договором передбачена така умова для розірвання договору оренди землі, як перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, тому позов підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2018 року апеляційну скаргу СТОВ Агрофірма Нива залишено без задоволення, а рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що районний суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки сторони договору орендодавець та орендар, скориставшись принципом свободи договору, за згодою між собою передбачили у пункті 37 договору оренди землі від 18 травня 2012 року умову про те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі СТОВ Агрофірма Нива просить скасувати рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2018 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами надано неправильну оцінку пункту 37 договору оренди землі та не враховано пункт 36 договору, а також положення частини четвертої статті 31, частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі . Крім того, судами не враховано специфіку набуття позивачем у власність земельної ділянки, а саме в порядку спадкування у відповідності до положень статей 1218, 1219 ЦК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

14 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 402/204/18 розподілено судді-доповідачеві.

Відзив на касаційну скаргу не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 20 листопада 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 796, є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4, 2816 га, кадастровий номер 3525583600:02:000:0704, яка розташована на території Кам?янобрідської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю - ОСОБА_2 , 1937 року народження, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 325267, виданого Ульяновською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 11 квітня 2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

За час свого життя, 18 травня 2012 року ОСОБА_2 , як орендодавець, та СТОВ Агрофірма Нива , як орендар, уклали договір оренди землі № 173, за умовами якого орендодавець передала в оренду земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,29 гектари для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кам?янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області строком на десять років. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему в Ульяновському районі Кіровоградської області, про що вчинено запис 18 травня 2012 року за № 352550004002078.

У пункті 37 спірного договору оренди землі передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договорустановлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 770 ЦК України визначено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

Згідно частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Сторони у пункті 37 спірного договору оренди землі передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи зміст пункту 37 договору оренди землі 18 травня 2012 року, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки сторони договору за взаємною згодою погодили можливість розірвання договору оренди у разі зміни власника земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача, а також у разі реорганізації юридичної особи-орендаря.

Вказаним пунктом враховано інтереси, як власника земельної ділянки, так і орендаря. Окрім того, вказаний пункт 37 договору оренди є чинним та в установленому законом порядку недійсним не визнавався.

У пункті 37 спірного договору відсутні будь-які застереження щодо підстав переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а тому з урахуванням положень частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі , цей пункт застосовується і у випадку переходу права власності на землю в порядку спадкування. Позивач є новим власником земельної ділянки, а перехід права власності на земельну ділянку відбувся у відповідності до вимог чинного законодавства.

Із урахуванням зазначеного, слід дійти висновку, що судами правильно застосовано до спірних правовідносин вказані положення Закону України Про оренду землі та ЦК України, надано належну оцінку умовам договору оренди землі.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. Судами правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблені обґрунтовані висновки про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на момент розгляду справи).

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Нива залишити без задоволення.

Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 18 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді :Є. В. Синельников С. Ф. Хопта В. В. Шипович