Рішення

від 21.04.2020 по справі 440/1200/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1200/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2020 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Шишацької РДА, в якій просить суд визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Шишацької РДА від 01 жовтня 2019 року № 0115/2692-04 у наданні позивачу статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення та зобов`язати відповідача надати йому відповідний статус.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов`язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Пояснював, що участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він брав у складі формувань Цивільної оборони, у зв`язку з чим та відповідно до пункту 9 частини першої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі відповідного посвідчення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позов, у якому Управління соціального захисту населення Шишацької РДА заперечувало проти позову та вказувало на відсутність правових підстав для його задоволення.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що позивач відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) /а.с. 6/.

Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на засіданні № 8 від 05 вересня 2013 року позивачу встановлений діагноз: Дисцикуляторна енцефалопатія ІІ ст. переважно в ВББ з двобічною рефлектоно-пірамідною недостатністю, стійким вираженим цефалгічним синдромом, лікворо-венозною дистензією, вираженим вестибуло-атактичним синдромом, ВСГ, астено-невротичним синдромом; гіпертонічна хвороба ІІ ст., кризовий перебіг з кризами ІІ порядку (2-3 на міс.); ІХС: стенокардія напруги, ФК ІІІ-А. Гіпертензивне серце. Ангіопатія сітківки обох очей. Висновок: захворювання пов`язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 9/.

Згідно з довідкою МСЕК серії 10 АА № 195715 від 02 грудня 2013 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 07 листопада 2013 року безстроково внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 7/.

Судом встановлено, що під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач працював водієм Шишацького ремонтно-транспортного підприємства та залучався до транспортного забезпечення робіт з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 10/.

25 вересня 2019 року позивач звернувся до УСЗН Шишацької РДА із заявою про видачу посвідчення інваліда війни ІІ групи, долучивши документи, які засвідчують факт його участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі Цивільної оборони /а.с. 37/.

Листом № 0115/2692-04 від 01 жовтня 2019 року відповідач повідомив позивача про факт розгляду його звернення та вказав на відсутність правових підстав для встановлення статусу інваліда війни /а.с. 35/.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з таких міркувань.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 3551-XII цей Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом створення належних умов для підтримання здоров`я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 20 січня 2018 року, внесено зміни до Закону № 3551-XII, що стосується зміни статусу з "інваліда війни" на статус "особи з інвалідністю внаслідок війни".

Так, стаття 4 Закону № 3551-XII визначає, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Відповідно до приписів пункту 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд встановив, що за результатами розгляду заяви позивача про надання йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, відповідач залишив останню без задоволення.

Згідно з вимогами чинних на момент аварії на Чорнобильській АЕС нормативно-правових актів з питань Цивільної оборони - Положення про Цивільну оборону СРСР, затвердженого постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 18 березня 1976 року № 201-78, наказів заступника Міністра оборони СРСР - начальника ЦО СРСР від 06 червня 1975 року № 90 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) від 29 червня 1976 року № 92 (Настанова про організацію та ведення ЦО у міському районі та на промисловому об`єкті народного господарства) та від 29 червня 1976 року № 92 (Настанова про організацію та ведення Цивільної оборони в районі (сільському) та на сільськогосподарському об`єкті народного господарства), розпоряджень начальника ЦО СРСР від 26 квітня 1986 року та начальника ЦО УРСР від 28 квітня 1986 року тощо, Цивільна оборона організовувалась за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та усіх об`єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувались в обов`язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі: чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, що мали мобілізаційні приписи; жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням викладеного, формування Цивільної оборони, в тому числі невоєнізовані, створювались саме з метою виконання робіт по ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи з ліквідації Чорнобильської катастрофи (аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків) залучались до виконання робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що цивільна оборона та її формування створювались на всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, та до складу формувань Цивільної оборони в обов`язковому порядку залучалось усе працездатне населення.

Таким чином, формування Цивільної оборони, в тому числі і невоєнізоване, створювалось саме з метою виконання робіт з ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих. Громадяни, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, залучались до виконання цих робіт саме у складі формувань Цивільної оборони.

При цьому жоден нормативний документ з питань цивільної оборони не містить однозначної вимоги щодо обов`язковості видання розпорядчого документу про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань цивільної оборони.

Пунктами 7, 10 Положення "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 (в редакції, чинній на момент звернення позивача до відповідача) визначено, що "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина. "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Таким чином, особи, які залучались до складу формувань Цивільної оборони, інвалідність яких пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за наявності документів, підтверджуючих право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, мають право отримати такий статус з видачею відповідного посвідчення.

Факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримання інвалідності внаслідок зазначеного підтверджується копією посвідчення особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 , копією довідки медико-соціальної експертної комісії МСЕК серії 10 ААА № 195715 від 02 грудня 2013 року, згідно з яким захворювання позивача пов`язане з роботами по ЛНА на ЧАЕС, копією експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії від 05 вересня 2013 року № 7137.

Вказані документи є належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами участі позивача у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримання ним інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

За викладених обставин, суд визнає за позивачем право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 9 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та отримання відповідного посвідчення.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації (вул. Партизанська, 6, смт. Шишаки, Полтавська область, 37400, ЄДРПОУ 03195151) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації в наданні ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Шишацької районної державної адміністрації (вул. Партизанська, 6, смт. Шишаки, Полтавська область, 37400, ЄДРПОУ 03195151) вчинити дії щодо встановлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни і видачі відповідного посвідчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Чеснокова