Рішення

від 17.04.2020 по справі 640/1341/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м. Київ № 640/1341/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Тайм Консалтинг доГоловного управління ДФС у м. Києві (відповідач-1) Державної фіскальної служби України (відповідач-2) провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Тайм Консалтинг з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.12.2018 №1036417/39180944, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.12.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм Консалтинг від 04.12.2018 №1 на суму 31 500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5 250,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про безпідставність оскаржуваного рішення, оскільки ТОВ Тайм Консалтинг надано пояснення та документи, необхідні для підтвердження реальності здійснення операції, за наслідками якої складно податкову накладну від 04.12.2018 №1, з урахуванням відсутності у квитанції конкретної та чіткої підстави, за якою позивача віднесено до ризикового платника податку, що є достатнім для зупинення реєстрації податкової накладної. Також, представником позивача зауважено про наявність зареєстрованих податкових накладних, складених на підставі цієї ж операції, що свідчить, на думку останнього, про її реальність. Крім того, у позовній заяві наголошено, що спірна податкова накладна була виписана за результатами здійснення попередньої оплати товару за правилом першої події, тобто станом на момент формування вказаної податкової накладної безпосередньої поставки товару (робіт, послуг) не відбулось.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2019 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представників відповідачів через канцелярію суду надійшли відзиви, в яких останні заперечували проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що ТОВ Тайм Консалтинг не надано інформації та документів, які б спростовували ризиковість відповідної операції.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзиви та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ Тайм Консалтинг (постачальник) складено на ім`я ТОВ Сарона (отримувач) податкову накладну від 04.12.2018 №1 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, 31 500,00 грн., з яких ПДВ складає 5 250,00 грн.

Здійснивши спробу реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ Тайм Консалтинг отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.12.2018 №9286799663, в якій зазначено, що документ доставлено до ДФС України, Документ прийнято. Реєстрація зупинена . В якості підстави для зупинення реєстрації вказано, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , а також запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду поданого позивачем повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 22.12.2018 №1, Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 27.12.2018 №1036417/39180944, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.12.2018 №1, з огляду на ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/ послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/ інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного рішення, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України, рішенням Комісії з питань розгляду скарг якої від 14.01.2019 №2512/39180944/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії - без змін.

На підставі викладеного, вважаючи порушеними власні права та охоронювані законом інтереси, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. а та б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (тут і надалі - ПК України у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПК України).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

На виконання вказаних законодавчих положень Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (тут і надалі - Порядок №117 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами п.п. 5-7 Порядку №117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (п. 10 Порядку №117).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п. 12 Порядку №117).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 13 Порядку №117).

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (п. 14 Порядку №117).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (п. 15 Порядку №117).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п. 18 Порядку №117).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (п. 20 Порядку №117).

У силу п. 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (п. 27 Порядку №117).

Як вбачається зі змісту наявної у матеріалах справи квитанції від 21.12.2018 №9286799663, в якості підстави для зупинення реєстрації вказано, що дана податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Так, на час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості були визначені листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018.

Проте, наведений порядок делегування Урядом повноважень для встановлення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних ДФС України суперечив безпосередньо приписам п. 201.16 ПК України, згідно з яким реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах (не критеріях), визначених Кабінетом Міністрів України.

Також, беручи до уваги правову позицію, наведену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 , суд приходить до висновку, що наведений лист Державної фіскальної служби України за своїм значенням не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України, а відтак, такий лист не є джерелом права, що застосується судом при вирішенні судових справ, - відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку №117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд встановив, що відзиви відповідачів також не містять будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у випадку позивача. У зв`язку з цим суд вважає, що відповідачі не пояснити обставини, на підставі яких останні дійшли до висновку про відповідність спірної податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довели правомірність зупинення реєстрації вказаної накладної.

Крім того, суд звертає увагу на те, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Тобто, виходячи з наведених положень контролюючий орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачами також не надано ані самого протоколів засідань Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, з аналізу змісту п.п. 6 і 7 Порядку №117 вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено у квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем-1 застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, - що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені законодавством.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкової накладної від 04.12.2018 №1, як передумови для прийняття оспорюваних рішень з мотивів, що наведені вище.

На додаток, надаючи оцінку наданим позивачем разом з повідомленнями поясненням і копіям документів з метою спростування наявності підстав для зупинення перелічених вище податкових накладних, суд зазначає про наступне.

Як свідчать наявні у справі матеріали та не заперечується сторонами, у визначений Порядком №117 спосіб, позивачем направлено контролюючому органу пояснення та копії документів до відповідної господарської операції та податкової накладної.

Натомість, затверджена Порядком №117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, у порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише абстрактне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій; критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.

Суд також звертає увагу на те, що відповідною Комісією, розглядаючи подані позивачем документи у сукупності з поясненнями, не з`ясовано специфіку проведених господарських операцій, а саме: те, що надання відповідних послуг здійснювалося на умовах передоплати з відкладенням дати поставки товарів.

У той же час, суд вказує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому, здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу (що якраз мало місце у розглядуваних спірних ситуаціях).

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

З огляду на наявні у матеріалах справи докази та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку, що у Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відсутні законодавчо мотивовані підстави для відмови у реєстрації податкової накладної від 04.12.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як наслідок, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.12.2018 №1036417/39180944, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.12.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню, а податкова накладна від 04.12.2018 №1 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 22.01.2019 №83, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 842,00 грн., який підлягає присудженню на користь останнього у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27.12.2018 №1036417/39180944, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 04.12.2018 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм Консалтинг від 04.12.2018 №1 на суму 31 500,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 5 250,00 грн.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм Консалтинг (код ЄДРПОУ 39180944, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 2Б) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1 921,00 грн. (однієї тисячі дев`ятисот двадцяти однієї грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) та у розмірі 1 921,00 грн. (однієї тисячі дев`ятисот двадцяти однієї грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок