Ухвала

від 07.04.2020 по справі 160/9372/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9372/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Дурасова Ю.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної податкової служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019

у справі № 160/9372/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Екосвіт-С до відповідача Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 задоволено позов.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 30.12.2019 Державною податковою служби України вперше подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі №160/9372/19 - повернуто скаржнику з підстав підписання вказаної апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати.

19.03.2020, згідно поштового ідентифікатора 4906903973670, Державною податковою служби України повторно подано апеляційну скаргу.

Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 04.12.2019.

Копія оскаржуваного судового рішення відповідачем отримана 13.12.2019 (а.с. 83).

Разом з тим, остання апеляційна скарга, відповідно до поштового штемпеля, була подана відповідачем лише 19.03.2020 року.

Відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовано тим, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про необґрунтованість останнього, з огляду на наступне.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" Суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок зацікавленої особи у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь останнього).

Також, слід зазначити, що частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Положення частини 8 статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З аналізу зазначених правових норм вбачається про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.

При цьому на момент подачі повторної апеляційної скарги оскаржуване рішення набрало законної сили, у зв`язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Слід звернути увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. .

З урахуванням наведеного, вважаю, що обставини, наведені заявником, не є поважною підставою при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Крім того, згідно з п.1 ч.5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору вславлюються Законом України Про судовий збір .

Відповідно до пп.1 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір (в редакції станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до пп.2 п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України Про судовий збір (в редакції станом на час подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", становить 1921 грн.

Враховуючи те, що при поданні позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1921 грн. (1921 грн. * 1), відповідач під час звернення до суду апеляційної інстанції повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2881,50 грн.(1921 грн.*150%), однак до апеляційної скарги документу про сплату судового збору не долучено .

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 160/9372/19, наведені Державною податковою службою України в поданому клопотанні.

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 160/9372/19- залишити без руху .

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали, але не пізніше ніж десять днів з моменту закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин такого пропуску, якщо такі є;

- належним чином оформленого документу про сплату судового збору у розмірі 2 881,50 грн.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA708999980313141206081004004

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), №____справи (обов`язково).

Копію ухвали направити заявнику для виконання.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Ю. В. Дурасова