Постанова

від 16.04.2020 по справі 908/2790/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2020 року м. Дніпро Справа № 908/2790/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецової І. Л., Чус О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59"

на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 р.

( суддя Смірнов О.Г., м. Запоріжжя, повне рішення складено 09.12.2019 р.) у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго"

в особі Виробничого структурного підрозділу

Бердянського міськрайонного району електричних мереж

( Запорізька область, м. Бердянськ )

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

"Коцюбинського 59"

( Запорізька область, м. Бердянськ )

про стягнення 16 023,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" про стягнення боргу за недовраховану електроенергію в сумі 16 023,84 грн.

Позов мотивовано тим, що Відповідачем порушено п. 5.1 та п. 3.1 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення токоприймачів до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії. Самовільне підключення навантаження освітлення житлового будинку до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 р. позов задоволено -стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж борг за недовраховану електроенергію в сумі 16 023,84 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 09.12.2019 р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що відповідно до ст. 173 ГПК України Відповідач подав до суду клопотання про об`єднання в одне провадження наступні господарські справи: № 908/2789/19, № 908/2790/19 та № 908/2907/19 за позовом ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" про стягнення грошових коштів. Не отримавши повідомлення про результати розгляду вказаного клопотання Відповідач вважав, що справи об`єднано і чекав відповідної ухвали. Про відмову у задоволенні його клопотання дізнався лише отримавши рішення у даній справі. Із зазначеного вважає, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 13-15, 114 ГПК України фактично не надав можливість Відповідачеві вчасно подати відзив на позовну заяву та докази, що призвело до передчасних висновків суду першої інстанції.

Скаржник звертає увагу суду на те, що місцевий господарський суд у своєму рішенні керувався нормами ПКЕЕ та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562, які втратили свою чинність на момент, як складання акту про порушення так і його розгляду на засіданні комісії.

З урахуванням вищевикладеного Апелянт вважає безпідставними та незаконними акт про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. та протокол засідання комісії з розгляду Актів про порушення № 37/5 від 24.04.2019 р., та відповідно, незаконним, на думку Апелянта є й розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по акту №00000774 від 07.05.2018р.

Апелянт вважає, що судом не враховано приписи ст. 275 ГК України, якими встановлено, що відпуск електроенергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 р. відновлено строк подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 р., у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Переглядаючи у апеляційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.05.2018 р. представниками Бердянського міськрайонного району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" було проведено перевірку електроустановок багатоквартирного житлового будинку по вул. Коцюбинського, буд. 59 в м. Бердянськ за участю голови ОСББ "Коцюбинського 59" ОСОБА_1, під час якої виявлено порушення п. 5.1 та п. 3.1. Правил користування електричною енергією ( далі - ПКЕЕ ), а саме: "самовільне підключення токоприймачів до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії. Самовільне підключення навантаження освітлення житлового будинку до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії".

За фактом виявленого порушення працівниками Бердянського міськрайонного району електричних мереж ПАТ "Запоріжжяобленерго" складений акт про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р., який підписаний представником Споживача - ОСОБА_1 із зауваженнями: "заміри не проводились, з актом не згодний". Другий примірник акту № 00000774 від 07.05.2018 р. був вручений представнику Споживача відразу після його складання.

В п. 10 вказаного акту про порушення зазначено, що комісія постачальника електричної енергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 30.05.2018 р. за адресою: пр. Західний, 25, кабінет № 8 з 14:00 та запрошено на засідання споживача або уповноважену його особу.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 30.05.2018 р. було прийнято рішення перенести засідання комісії на 20.06.2018 р. на 10:00 у зв`язку з виробничою необхідністю, про що оформлений протокол № 37 від 30.05.2018 р.

Листом № 5064 від 20.06.2018 р. було повідомлено Відповідача про те, що проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. відбудеться 27.06.2018 о 10:00 за адресою: м. Бердянськ, пр. Західний, 25, каб. № 18.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 27.06.2018 р. було прийнято рішення перенести засідання комісії на 08.08.2018 р. о 10:00, про що оформлений протокол № 37/1 від 27.06.2018 р.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 08.08.2018 р. було прийнято рішення перенести засідання комісії на 06.09.2018 р. об 11:00, про що оформлений протокол № 37/2 від 08.08.2018 р.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 06.09.2018 р. було прийнято рішення перенести засідання комісії на 20.09.2018 р. о 10:00 у зв`язку із зверненням ОСОБА_1 із заявою до поліції, про що оформлений протокол № 37/3 від 06.09.2018 р.

20.09.2018 р. на засіданні комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р., оформленого протоколом № 37/4 від 20.09.2018 р., було прийнято рішення виконати розрахунок недоврахованої електроенергії за актом № 00000774 від 07.05.2018 р. згідно Методики, затвердженої Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. ( із змінами і доповненнями Постанови НКРЕ № 154 від 08.02.2007 р., № 1384 від 18.12.2008 р., № 1338 від 14.10.2010 р. ) по п. 2.6. за порушення, зазначене у підпункті 5 п. 2.1. Розрахунок недоврахованої електроенергії виконано за період з 08.05.2017 р. по 07.05.2018 р., кількість недоврахованої електричної енергії складає 13 009 кВт/год., на суму 21 852,72 грн. В протоколі засідання комісії також зазначено, що акт є правомірним, формулювання виду порушення відповідає Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, що дає підстави для її застосування.

Місцевим господарським судом встановлено, що на засіданні комісії 20.09.2018 р. з розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. був присутній представник Споживача - керівник ОСББ "Коцюбинського 59" ОСОБА_1 та адвокат Бойко В.О.

Матеріали справи свідчать, що на підставі складеного протоколу засідання комісії згідно Акту про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. Відповідачу був виписаний до оплати рахунок № 4011 від 20.09.2018 р.за недовраховану електричну енергію на суму 21 852,72 грн.

Листом № 7366 від 24.09.2018 р. на адресу Відповідача були направлені протокол № 37/4 засідання комісії з розгляду актів про порушення від 20.09.2018 р., рахунок № 4011 від 20.09.2018 р. за недовраховану електроенергію по акту про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. та розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по акту, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 26.09.2018 р.

Відповідач звернувся до Позивача із заявою № 48 від 11.10.2018 р., в якій повідомив, що акт про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. та протокол засідання комісії № 37/4 від 20.09.2018 р. оскаржуються до НКРЕКП.

Листом № 775 від 19.03.2019 р., який отримано Відповідачем, Позивач повідомив, що буде проведено повторне засідання комісії з розгляду акту про порушення № 00000774, яке відбудеться 27.03.2019 р. о 10:00 за адресою: м. Бердянськ, вул. Приазовська, 149.

Листом № 6 від 29.03.2019 р. та заявою від 03.04.2019 р. Відповідач просив перенести засідання комісії з розгляду акта про порушення № 00000774 у зв`язку з виробничою необхідністю та відсутністю відповіді НКРЕКП.

24.04.2019 р. комісія з розгляду актів про порушення прийняла рішення, оформлене протоколом № 37/5, а саме: 1) скасувати протокол засідання комісії № 37/4 від 20.09.2018 р. в частині кількості та вартості недорахованої електричної енергії на підставі рекомендацій Держенергонагляду; 2) виконати розрахунок недоврахованої електроенергії по акту згідно Методики, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. із змінами і доповненнями постанови НКРЕ № 154 від 08.02.2007 р., № 1384 від 18.12.2008 р., № 1338 від 14.10.2010 р. у відповідності до п. 2.6. за порушення, зазначене у підпункті 5 п. 2.1. за період з 08.05.2017 р. по 07.05.2018 р. час роботи 12 годин, кількість недоврахованої електричної енергії складає 9 538 кВт/год., на суму 16 023,84 грн. При цьому при розрахунку враховано рекомендації Держенергонагляду: розрахунок провести виходячи з найменшої площі загального перерізу електропроводів згідно ПУЕ - мідний провід 0,5 мм 2 .

Представник Споживача на засідання комісії 24.04.2019 р. не з`явився.

Матеріали справи свідчать, що на підставі складеного протоколу засідання комісії № 37/5 від 24.04.2019 згідно Акту про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 Відповідачу був виписаний до оплати рахунок № 4011 від 24.04.2019 р. за недовраховану електричну енергію на суму 16 023,84 грн.

В матеріалах справи міститься лист № 1333 від 07.05.2019 р., за змістом якого Позивач направляє Відповідачу протокол № 37/5 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 24.04.2019 р., рахунок № 4011 від 24.04.2019 р. та розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії по акту про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. На підтвердження надіслання вказаних документів додана копія фіскального чеку від 13.05.2019 р.

Листом № 10 від 23.05.2019 р. Відповідач повідомив, що 23.05.2019 р. направив скаргу до НКРЕКП з вимогами про визнання незаконними та скасування акту про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. та протоколу № 37/5 засідання комісії з розгляду акту від 24.04.2019 р.

Невиконання Відповідачем в добровільному порядку рішення засідання комісії з розгляду Актів про порушення, оформленого протоколом № 37/5 від 24.04.2019 р., а саме несплата обсягу вартості недорахованої електричної енергії по Акту № 00000774 від 07.05.2018 р. про порушення споживачем - ОСББ "Коцюбинського 59" Правил користування електричною енергією стало підставою для звернення Позивача з позовом до суду.

Господарським судом також встановлено, що факт порушення Правил користування електричної енергії у житловому будинку за адресою: м. Бердянськ, вул. Коцюбинського, 59, підтверджений наявним в матеріалах справі актом про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. та оформленим протоколом засідання комісії № 37/5 від 24.04.2019 р. з розгляду вказаного акту, які були отримані відповідачем. Докази оскарження Відповідачем рішення комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р., оформленого протоколом засідання комісії № 37/5 від 24.04.2019 р., в тому числі накладеної оперативно-господарської санкції, до матеріалів справи не надано. Докази оплати Відповідачем недоврахованої електричної енергії за актом № 00000774 від 07.05.2018 р. в сумі 16 023,84 грн. Відповідачем не надані та в матеріалах справи відсутні.

В основу оскаржуваного рішення про задоволення позовних вимог, покладено висновок місцевого господарського суду про те, що Позивачем доведений та документально підтверджений факт порушення Відповідачем Правил користування електричною енергією та наявність підстав для стягнення вартості недоврахованої електроенергії. Внаслідок порушення Відповідачем п. п. 3.1., 5.1. ПКЕЕ, зафіксованого актом № 00000774 від 07.05.2018 р., останній отримав електричну енергію без належної правової підстави. Розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії здійснено Позивачем з дотриманням ПКЕЕ та Методики.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відносини пов`язані із поставкою електричної енергії є відносинами у сфері електроенергетики та регулюються Цивільним, Господарським кодексами, Законом України "Про ринок електричної енергії", нормативно-правовими актами у сфері електроенергетики.

А саме, спірні правовідносини у сфері електроенергетики регулюються ст. 275-277 Господарського кодексу України, відповідно до яких абоненти користуються енергією з додержанням Правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається. Відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом.

Ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно з п. 2-4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж електроенергетичних підприємств та споживачів, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), чинними на час виникнення спірних правовідносин ( втратили чинність на підставі постанови НКРЕКП "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14.03.2018 р. № 312, які набрали чинність з 11.06.2018 р. ) врегульовано взаємовідносини, які виникають у процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), і дія цих Правил поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

П. 5.1 ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 4, 5 п. 10.2 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об`єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об`єктом споживача.

Втім, доказів дотримання сторонами вищенаведених норм права та укладання господарського правочину про надання Позивачем послуг з електропостачання на об`єкт Відповідача суду не надано.

Відповідач доказів намагання укласти договір з Позивачем, як то передбачено законом або ухилення Позивача від укладання договору суду не надав. Будь-яких пояснень щодо недотримання норм чинного законодавства в сфері користування електричною енергією не зазначив.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором ( ст. 216 ГК України).

Приписами частини другої ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

В силу ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п. 3.6. Правил користування електричною енергією підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) обліку електричної енергії, забороняється, за винятком випадків, передбачених розділом 6 цих Правил.

Відповідно до п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, з пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

Згідно із п. 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Аналогічні положення щодо акту містяться у Методиці обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, згідно з пунктом 4.1 якої факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

В матеріалах справи міститься складений представниками постачальника електричної енергії Акт про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р., яким встановлено порушення Споживачем ( Відповідачем ) п. п. 3.1., 5.1. ПКЕЕ при користуванні електричною енергією за адресою: вул. Коцюбинського, 59 в м. Бердянськ, а саме: "самовільне підключення токоприймачів до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії. Самовільне підключення навантаження освітлення житлового будинку до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії".

Як свідчить зміст складеного Акту про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. він складений в присутності представника Споживача - голови ОСББ "Коцюбинського 59" ОСОБА_1 Вказаний Акт про порушення ПКЕЕ підписаний представниками обох сторін, з боку Відповідача було зазначено зауваження до складеного акту.

Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

П. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. №122, встановлено, що обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією встановлюється Методикою визначення обсягу та відшкодування електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562 ( п. 1.1 Методики ).

Відповідно до п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04.05.2006 р., Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

В п. 2.1. Методики наведено перелік порушень ПКЕЕ, у разі виявлення яких, на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, застосовується дана Методика.

Згідно пп. 5 п. 2.1. Методика застосовується за самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Як свідчать матеріали справи на підставі акту про порушення ПКЕЕ № 00000774 від 07.05.2018 р. у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричної енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562 ПАТ "Запоріжжяобленерго" в особі виробничого структурного підрозділу БМРЕМ проведений розрахунок вартості недоврахованої електроенергії за період з 08.05.2017 р. по 07.05.2018 р. ( 9 538 кВт.год.) на суму 16 023,84 грн.

Як було зазначено вище, актом про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. встановлено самовільне підключення токоприймачів до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії; самовільне підключення навантаження освітлення житлового будинку до електромережі енергопостачальника без укладення договору на постачання електроенергії.

Розрахунок по акту про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. був здійснений у відповідності до п.п. 5 п. 2.1 по формулі 2.6. Методики за період з 08.05.2017 р. по 07.05.2018 р. ( 365 днів ), час роботи 12 годин, розрахунок проведений виходячи з найменшої площі загального перерізу електропроводів згідно ПУЕ - мідний провод 0,5 мм 2 .

Відповідно до п. 2.6. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 п. 2.1 цієї Методики, та за умови відсутності Договору або в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 п. 2.1 цієї Методики, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення ( W доб.с.п., кВт.год ), розраховується за формулою

W = P · t , (2.7)

доб.с.п. с.п. вик.с.п.

де P - потужність самовільного підключення (кВт), що

с.п. визначається за формулами: у разі підключення до однієї фази

P = I · U · cos(фі); (2.8)

с.п. ном. фаз.

у разі підключення до трьох фаз

P = 3 · I · U · cos(фі), (2.9)

с.п. ном. фаз.

де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А.

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні усіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології; U - номінальна фазна напруга, кВ; ном.фаз. cos(фі) - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом

навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) відповідних засобів вимірювальної техніки cos(фі) приймається рівним 0,9; t вик.с.п.- час використання самовільного підключення протягом доби (приймається - 12 год./ добу).

Для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Д пер. береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.

З огляду на викладені обставини та додані документи, господарський суд дійшов правильного висновку, що розрахунок здійснено Позивачем з дотриманням Правил та Методики.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок по акту про порушення здійснений невірно і встановити вартість та кількість спожитої Відповідачем електроенергії на підставі недійсного акта не представляється можливим.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції допустив в своєму рішенні посилання на норми права ("Правила користування електричною енергією", як на підставу задоволення позовних вимог), які на час засідання комісії 24.04.2019 р. та винесення рішення втратили свою силу, є безпідставними з огляду на наступне.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 р. №1-рп/99 ( справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів ) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акту про порушення відбулося до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а чинні на той час Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акту, Позивач мав "законне сподівання" на застосування приписів саме діючого нормативного акту, який не регламентував часових обмежень для розгляду акту про порушення.

Станом на момент прийняття рішення комісії, оформленого протоколом № 37/5 від 24.04.2019 р., Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 р. № 312, які набрали чинність з 11.06.2018 р.

В той же час, Правила користування електричною енергією були чинними на час складання акта про порушення, оскільки уповноваженими представниками постачальника електричної енергії порушення фіксувалося 07.05.2018 р. в період дії ПКЕЕ.

Як Правилами користування електричною енергією ( п. 6.40 ), які втратили чинність, так і Правилами роздрібного ринку електричної енергії передбачений однаковий порядок притягнення споживачів до відповідальності за виявлені порушення, а саме, - у відповідності до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.

Саме Методикою визначено види правопорушень у сфері енергопостачання та порядок розрахунку обсягу недоврахованої електроенергії. В даному випадку правопорушення, передбачене підпунктом 5 п. 2.1. Методики, розрахунок відповідно до п. 2.6 та за формулою 2.7 Методики.

Отже, в основу розрахунку обсягу та вартості недоврахованої електроенергії покладено саме положення Методики, а не ПКЕЕ чи ПРРЕЕ.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов`язання.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто, вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція ст. 1212 ЦК України, як і загалом норми глави 83 ЦК України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст. 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під час розгляду справи суду не надано доказів наявності між сторонами договірних правовідносин та правомірність споживання Відповідачем електричної енергії.

Положеннями ст. 1213 ЦК України унормовано, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов правильного висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вартості недорахованої електричної енергії по Акту про порушення № 00000774 від 07.05.2018 р. у розмірі 16 023,84 грн. є документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивач документально підтвердив наявність правових підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за недораховану електроенергію. Відповідач не спростував факт наявності правопорушення.

Доводи Скаржника про те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 13-15, 114 ГПК України фактично не надав можливість Відповідачеві вчасно подати відзив на позовну заяву та докази, що призвело до передчасних висновків суду першої інстанції, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2790/19, визначено здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами без проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду Відповідачу було запропоновано у строк до 23.10.2019 р. подати відзив на позовну заяву із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення Відповідача або визнання позовних вимог. Також вказаною ухвалою повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення необхідно подати у строк до 07.11.2019 р.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

05.11.2019 р. на адресу суду першої інстанції від Відповідача у справі надійшло клопотання в порядку ст. 173 ГПК України, в якому останній просив об`єднати в одне провадження господарські справи № 908/2789/19, № 908/2790/19, № 908/2907/19 за позовними заявами Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Виробничого структурного підрозділу Бердянського міськрайонного району електричних мереж до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.11.2019 р. в задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" про об`єднання господарських справ № 908/2789/19, № 908/2790/19, № 908/2907/19 в одне провадження відмовлено.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято судом першої інстанції без його проголошення - 09.12.2019 р.

Отже, судом вжиті всі заходи для своєчасного та належного повідомлення Відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

В даному випадку, судом дотримано основних засад господарського судочинства, забезпечена рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, забезпечено право на доступ до суду. Сторони мали рівну можливість подати письмові заяви по суті справи, зокрема, позовну заяву, відзив на позов, заперечення на відзив, пояснення та клопотання.

В свою чергу, саме Відповідач без поважних причин не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву. Отже, вказані обставини є суто суб`єктивними, які залежали виключно від волевиявлення Відповідача, тому не можуть бути визнані поважними.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Зважаючи на належне повідомлення Відповідача про відкриття провадження у справі та здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, беручи до уваги приписи ч. 9 ст. 165 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 2 ст. 202 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяли визначитися відносно поданого позову, господарський суд дійшов правильного висновку про можливість розглянути справу.

Згідно з приписами частини третьої ст. 269 ГПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятно, коли суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив відповідне рішення, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги документи, які виготовлені після вирішення справи судом першої інстанції.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

Під час розгляду справи судом першої інстанції, Відповідач не повідомляв суд про неможливість надання будь-яких доказів та не заявляв клопотань про необхідність в їх отримані та долучені до матеріалів справи.

Таким чином, Скаржником не доведено винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції копій документів, які ним долучені до справи на стадії апеляційного розгляду.

Так, у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 р. по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. А саме встановлено, що апеляційним судом обґрунтовано відхилене клопотання сторони про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції, тобто це доказ, який взагалі не існував на момент розгляду спору по суті судом першої інстанції.

Така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 р. у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 р. у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 р. у справі №916/4692/15.

Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, колегією суддів не приймається до розгляду долучені Скаржником додаткові докази.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 р. у справі № 904/3582/18 та від 04.04.2019 р. у справі № 918/329/18.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 р. у справі № 908/2790/19 залишити без змін.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Коцюбинського 59".

Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 09.12.2019 р. у справі № 908/2790/19, яка була зупинена ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2020 р. у справі № 908/2790/19.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв`язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя О.В. Чус