Рішення

від 21.04.2020 по справі 904/1036/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2020м. ДніпроСправа № 904/1036/20

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Комунального підприємства Комунсервіс Межівської селищної ради, смт. Межова, Дніпропетровська область

про стягнення штрафних сакцій, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання у розмірі 6821, 87 грн

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства Комунсервіс Межівської селищної ради про стягнення 4580, 40 грн пені, 654, 63 грн 3% річних та 1586, 84 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 25.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом встановлено для подання відповідачем відзиву на позов 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалу суду від 25.02.2020 відповідачем було отримано 10.03.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 4930011121804 про вручення поштового відправлення. Відповідач відзив на позов не надав, про причини його неподання суду не повідомив.

Відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу № 4691/1617-ТЕ-3 від 28.09.2016 в частині своєчасного розрахунку за поставлений природний газ.

Відповідач оплату за переданий газ здійснював несвоєчасно, в порушення строків, встановлених договором, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Позивач ґрунтує свої вимоги на нормах статей 526, 530, 549, 610, 611, 625, 655 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

28.09.2016 між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі - позивач, постачальник) та Дніпропетровським обласним комунальним підприємством Межівський комунсервіс (правонаступником якого є Комунальне підприємство Комунсервіс Межівської селищної ради, далі - відповідач, споживач) було укладено договір постачання природного газу № 4691/1617-ТЕ-3 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити цей газ, на умовах цього договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 договору).

Згідно пункту 3.1 договору, право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів-передачі.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач за період жовтень 2016 - березень 2017 прийняв газ на загальну суму 277020, 83 грн, що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу, підписаними обома сторонами (арк. с. 27-32).

Відповідно до пункту 6.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з розрахунку позивача (арк. с. 11-12), відповідач оплатив поставлений природний газ у повному обсязі, але з прострочкою.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки природного газу.

Щодо суми пені, 3% річних та інфляційних втрат

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з розрахунку позивача, за спожитий природний газ відповідач розраховувався несвоєчасно.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 договору, він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого природного газу, позивачем нараховано пеню у розмірі 4580, 40 грн за період з 26.11.2016 по 03.10.2017.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 654, 63 грн за період з 26.11.2016 по 03.10.2017 та інфляційних втрат у сумі 1586, 84 грн за період квітень-вересень 2017 року.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 1586, 84 грн, 3% річних у розмірі 654, 63 грн та пені у розмірі 4580, 40 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 грн стягуються з відповідача на користь позивача.

30.03.2020 прийнято Закон України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020. Вказаним Законом у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Комунсервіс Межівської селищної ради (52900, Дніпропетровська область, смт. Межова, вул. Центральна, 8; ідентифікаційний код 32057943) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) пеню у розмірі 4580, 40 грн, 3% річних у розмірі 654, 63 грн, інфляційні втрати у розмірі 1586, 84 грн та 2102 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) і може бути оскаржено протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України та Закону України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)".

Повне рішення складено 21.04.2020

Суддя В.І. Ярошенко