ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/288/20
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛАК -ТРЕЙД" (65025,м. Одеса, вул. Висоуцького , буд.3, кв.100; код ЄДРПОУ 32227268)
до відповідача: Приватного підприємства АНТА-Д (вул. Миру, буд.8, с.Капітанівка, Лиманського району, Одеська область, 67511; код ЄДРПОУ 33316945)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Ісак Д.П.
Представники сторін:
Від позивача: Фомічов І.О. - на підставі ордеру серія ВН №1002878 від 19.12.2019р.
Від відповідача: не з`явився.
В засіданні брали участь:
Від позивача: не з`явився;
Від відповідача: не з`явився.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ЗЛАК -ТРЕЙД", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (далі- ПП) АНТА-Д про стягнення заборгованості у розмірі 35 487 грн 42 коп. , пені у розмірі 5 865 грн 57 коп. та 3% річних у розмірі 977 грн 60 коп.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2020р. відкрито провадження у справі № 916/288/20. Прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження , судове засідання призначено на 10.03.2020р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2020р. відкладено розгляд справи на 31.03.2020р. Ухвалою суду від 19.03.2020р. перенесено судове засідання на 14.04.2020р.
30 березня 2020р. до суду надійшла заява позивача по справі , згідно якої ТОВ "ЗЛАК -ТРЕЙД" повністю підтримує позовну заяву, просить її задовольнити та розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Відповідач про місце, дату та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення. Але, представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про поважність причин неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у справі зазначив, що 19 квітня 2016р. між ТОВ "ЗЛАК -ТРЕЙД" (Продавець) та ПП АНТА-Д (Покупець) було укладено Договір №1920416 (купівлі-продажу) , відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити наступну продукцію: засоби захисту рослин, насіння.
За умовами розділу 2 Договору ціна за одиницю товару встановлюється Продавцем у відповідності до виписаних рахунків-фактур. Кількість , асортимент зазначаються в рахунках-фактурах Продавця. Загальна сума Договору включає в себе суму вартості всього товару, що поставляється за даним Договором і оформлених видатковими накладними.
Сторони також домовилися, що Продавець поставляє товар на умовах: самовивіз зі складу Продавця, або з доставкою до Покупця , за домовленістю сторін (3.1 Договору).
Позивач зазначив, що на виконання умов Договору здійснив поставку товару у період 2016-2017 р.р. на загальну суму 661 495 грн 98 коп.
Згідно п.4.1 Договору Покупець здійснює оплату 100% вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару.
Але, як зазначає позивач, ПП АНТА-Д у повному обсязі отриманий товар оплачено не було, заборгованість становить 35 487 грн 42 коп.
Невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних інтересів, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором №1920416 (купівлі-продажу) від 19.04.2016р. у розмірі 35 487 грн 42 коп.
У якості нормативного обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 530, ст.692 Цивільного кодексу України та зазначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, у встановлений строк (термін). . Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п.6.2 Договору у випадку невиконання будь-якою із сторін зобов`язань, визначених цим Договором, сторона , що не виконує умови Договору , сплачує іншій стороні неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення (аде не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) не поставленого у строк товару, не проведеної оплати.
На підставі зазначених положень законодавства та умов Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5 865 грн 57 коп.
Також, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 977 грн. 60 коп.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався.
Виходячи з матеріалів справи судом встановлено, що 19 квітня 2016р. між ТОВ "ЗЛАК -ТРЕЙД" (Продавець) та ПП АНТА-Д (Покупець) було укладено Договір №1920416 (купівлі-продажу) , відповідно до умов п.п.1.1 якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити наступну продукцію: засоби захисту рослин, насіння.
Зазначений договір за своєю правовою природою є договором поставки, адже, відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 9.3 Договору договір набуває чинності після його підписання та діє до його повного виконання.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Отже, з моменту укладення Договору №1920416 (купівлі-продажу) між сторонами за цим Договором виникли певні зобов`язання. Зокрема, у Продавця виникло зобов`язання щодо поставки (передачі у власність Покупця) продукції у певній кількості, у певному асортименті та за певною ціною, а у Покупця виникло зобов`язання щодо прийняття поставленої продукції та оплати її ціни.
За умовами розділу 2 Договору ціна за одиницю товару встановлюється Продавцем у відповідності до виписаних рахунків-фактур. Кількість , асортимент зазначаються в рахунках-фактурах Продавця. Загальна сума Договору включає в себе суму вартості всього товару, що поставляється за даним Договором і оформлених видатковими накладними.
Сторони також домовилися, що Продавець поставляє товар на умовах: самовивіз зі складу Продавця, або з доставкою до Покупця , за домовленістю сторін (3.1 Договору).
Згідно п.4.1 Договору Покупець здійснює оплату 100% вартості товару на розрахунковий рахунок Продавця протягом 7 банківських днів з моменту отримання товару.
За матеріалами справи, на виконання зобов`язань за Договором Продавець у період 2016-2017 р.р. поставив товар на загальну суму 661 495 грн 98 коп. Але, оплачено Покупцем було лише 626 008 грн 56 коп. Отже, заборгованість по оплаті за отриманий товар становить 35 487 грн 42 коп.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами ч.1, ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст.173,175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, визнається майново-господарським зобов`язанням. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
При цьому, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ст.612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, враховуючи викладене вище, на думку суду, наявні підстави щодо стягнення з ПП АНТА-Д на користь ТОВ "ЗЛАК -ТРЕЙД" заборгованості у розмірі 35 487 грн 42 коп.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.
Відповідно до п.6.2 Договору у випадку невиконання будь-якою із сторін зобов`язань, визначених цим Договором, сторона , що не виконує умови Договору , сплачує іншій стороні неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від загальної суми заборгованості за кожний день прострочення (аде не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення) не поставленого у строк товару, не проведеної оплати.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 5 865 грн 57 коп.
Судом перевірено зроблений позивачем розрахунок сум нарахованої пені та встановлено, що по накладній ВН-0000125 від 06.10.2017р. пеню нараховано з порушенням ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, відповідно до якої штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
З урахуванням зазначеного, вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 5 865 грн 57 коп. підлягає частковому задоволенню, у частині стягнення пені у розмірі 4 986 грн 65 коп.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми законодавства позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 977 грн. 60 коп., які також підлягають стягненню.
Згідно ст.4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також, визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
На думку суду, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є таким, що передбачений положеннями ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України, та є таким, що забезпечить відновлення порушеного права позивача.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказів належного виконанням умов Договору №1920416 (купівлі-продажу) від 19.04.2016р. відповідачем у справі до суду не надано.
З урахуванням всього викладеного вище, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛАК -ТРЕЙД" підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛАК -ТРЕЙД" до Приватного підприємства АНТА-Д про стягнення задовольнити частково.
2. Стягнути Приватного підприємства АНТА-Д (вул. Миру, буд.8, с.Капітанівка, Лиманського району, Одеська область, 67511; код ЄДРПОУ 33316945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЛАК -ТРЕЙД" (65025,м. Одеса , вул. Висоцького, буд.3, кв.100; код ЄДРПОУ 32227268) заборгованість у розмірі 35 487 грн 42 коп., 3% річних у розмірі 977 грн 60 коп., пеню у розмірі 4 986 грн 65 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 грн 00 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено 21 квітня 2020 р.
Суддя Н.В. Рога
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2020 |
Оприлюднено | 22.04.2020 |
Номер документу | 88841610 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Рога Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні