Рішення

від 08.04.2020 по справі 916/2960/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2960/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши у судовому засіданні справу № 916/2960/19

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 38478479)

до відповідача 2 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення 70 067,15 грн., -

за участю представників :

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

Суть спору: Акціонерне товариство Комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси та ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 70 067,15 грн., з яких: 56 976,53 грн. - заборгованість за кредитом, 203,78 грн. - заборгованість за відсотками, 10 000 грн. - заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість; 2 886,84 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним невиконанням відповідачем -1 зобов`язань за кредитним договором № б/н від 15.06.2018р. та відповідачем -2 зобов`язань за договором поруки № POR 1529067893265 від 15.06.2018р.

21.10.2019р. господарським судом Одеської області постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі, та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 19.12.2019р. призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та засідання для розгляду справи по суті замінено підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 15.01.2020р. клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК про продовження строку проведення підготовчого провадження задоволено та продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 11.03.2020р. закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 18.03.2020р. у судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2020р., з повідомленням учасників справи (явка учасників справи у судове засідання не є обов`язковою).

Позивач у судове засідання 08.04.2020р. не з`явився, та надав до суду заяву вх. № 8960/20 від 08.04.2020р. про вступ у справу як представника, згідно з якою просить суд залучити представника Акрабову О.М. у справу у якості представника позивача, а також розглянути справу у відсутність представника позивача.

Відповідач-1 у судове засідання не з`явився та відзив на позов не надав.

При цьому, ухвали суду, які направлені відповідачу-1 як на адресу, що зазначена у позові, так і на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причин повернення: за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідач-2 у судове засідання не з`явився та відзив на позов не надав.

При цьому, ухвали суду, які направлені відповідачу-2 на адресу, що зазначена у листі Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області, повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причин повернення: за зазначеною адресою не проживає , інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

У судовому засіданні 08.04.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання та якою суд ухвалив розглянути справу за відсутністю учасників справи у судовому засіданні, із врахуванням при цьому призначення судового засідання щодо розгляду справи по суті з повідомленням учасників справи (явка учасників справи у судове засідання є не обов`язковою), а також заяви позивача про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Ухвалою суду від 08.04.2020р. закрито провадження у справі №916/2960/19 в частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 16 590,38 грн.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 08.04.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено:

15.06.2018 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси (далі - відповідач -1) підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , згідно з якою відповідач-1 приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги КУБ (ділі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ ПРИВАТБАНК pb.ua. приймає на себе зобов`язання, зазначені в цих Умовах та укладає кредитний договір.

У п.1.1., п.1.2., п.1.3., 1.4. Анкети-заяви встановлено, вид кредиту: строковий; розмір кредиту: визначається Приватбанком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.

Згідно з п. 1.5., п.1.6. Анкети-заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений в п. 1.5 цієї заяви, проценти за користування кредитом становлять 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8.Умов та Правил надання банківських послуг.

У п.3.2.8.1. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг , затверджених на засіданні Правління АТ КБ Приватбанк від 09.02.2017р., протокол №10 (надалі за текстом - Умови) встановлено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання по умов та правил надання послуги КУБ (далі заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

У відповідності до п.п.3.2.8.5.2, 3.2.8.5.3. Умов клієнт зобов`язався оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п.3.2.8.3.2, а також повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.5.5. Умов клієнт зобов`язався сплатити банку проценти згідно з п.п.3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах, а саме: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.

Відповідно до п.3.2.8.3.3 Умов, при порушенні клієнтом будь якого грошового зобов`язання, клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у заяві, а саме: 4 % в місяць від суми простроченої заборгованості (п. 1.6 Аекети-заяви).

Відповідно до п.3.2.8.9.1 Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п.3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Підпунктом 3.2.8.9.2 Умов передбачено, що нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

За умовами п.3.2.8.9.3 Умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1 Умов). Пунктом 1.3. Анкети-заяви встановлено строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.

Погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Анкети-заяви).

Згідно з п.3.2.8.10.1 Умов, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

15.06.2018р. між Акціонерним товариством Комерційним банком ПРИВАТБАНК та ОСОБА_1 (далі відповідач -2) було укладено договір поруки № POR 1529067893265 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством Комерційним банком ПРИВАТБАНК за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси зобов`язань за угодами-приєднання до: розділу 3.2.8. Кредит Куб Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода-1), по сплаті: процентної ставки за користування кредитом: - за період користування кредитом згідно Угоди-1 -2% відсотка від суми кредиту щомісяця; - за період користування кредитом, згідно п. 3.2.8.5.3 Угоди 1 - 4% відсотки від суми кредиту щомісяця; - кредиту в розмірі, що вказаний у Угоді-1.

Якщо під час виконання Угоди-1 зобов`язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою -1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні (п. 1.1.1. Договору поруки).

Відповідно до п.1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і Боржник включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У випадку невиконання Боржником зобов`язань за Угодою 1 , Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники (п. 1.5 Договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 Договору поруки).

Разом з тим, судом встановлено, що 21.06.2018р. позивач видав відповідачу-1 кредит у розмірі 500 000 грн., що підтверджується наявними у справі виписками по рахунку.

В свою чергу, станом на 23.09.2019р. відповідачем-1 здійснено повернення позивачу кредиту у розмірі 443 023,47 грн. Також відповідачем-1 здійснено повернення позивачу кредиту в розмірі 16 590,38 грн., а саме: 27.09.2019р. погашено заборгованість в розмірі 6 866,82 грн. та 02.10.2019р. погашено заборгованість в розмірі 9 723,56 грн., що свідчить про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів боргу за кредитом в розмірі 16590,38 грн. у зв`язку із чим ухвалою суду від 08.04.2020р. закрито провадження у справі №916/2960/19 в цій частині позовних вимог.

Окрім того, судом встановлено наявність заборгованості відповідача-1 з оплати відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість в розмірі 203,78 грн. та наявність заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в розмірі 10000 грн.

Також позивачем нараховано пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань, розмір якої становить 2886,84 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як убачається зі змісту ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ ПРИВАТБАНК ).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З урахуванням положень п. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України відносини повинні бути засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Крім того, ст. 6 і 627 Цивільного кодексу України передбачено свободу договору, що полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Відповідно до норм ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Отже, враховуючи, наявну у справі Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, яка підписана відповідачем -1 15.06.2018р. та містить умови щодо виду, строку та розміру кредиту, розміру процентів (комісія) за користування кредитом, розміру процентів за користування кредитом у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, а також встановлені обставини справи, які свідчать про наявність боргу відповідача-1 за кредитом в розмірі 40 386,15 грн., з оплати відсотків в розмірі 203,78 грн. та оплати відсотків у вигляді щомісячної комісії в розмірі 10 000 грн., господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, судом враховується, що всупереч вимог ч.1 ст.74 ГПК України відповідачами не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин про наявність заборгованості за кредитом, а тим більш доказів, що спростовують такі обставини.

Щодо позовних вимог в частині стягнення солідарно з відповідачів пені в розмірі 2886,84 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено господарським судом, позовні вимоги в частині стягнення солідарно з відповідачів пені обґрунтовані умовами п.1.6. Анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ , якими встановлено, що відповідачем-1 сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

Позивач надав до справи Витяг з Умов та правил надання банківських послуг , затверджених на засіданні Правління АТ КБ Приватбанк від 09.02.2017р., протокол №10 у п.3.2.8.10.1 яких встановлено, що у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.8.3.2, 3.2.8.3.1, п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Водночас, суд зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови відповідач-1 розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету- заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги КУБ , а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем-1 кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо сплати відповідачем-1 неустойки, оскільки підпису позичальника на вищевказаних документах, наданих позивачем не вбачається.

Отже, наданий позивачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг , затверджених на засіданні Правління АТ КБ Приватбанк від 09.02.2017р., протокол №10, який не містить підпису відповідача-1, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 15.06.2018р. шляхом підписання Анкети -заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ , в якій не зазначено до яких саме Умов та Правил приєднався відповідач-1 (оскільки останні протягом певного часу могли змінюватися).

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, що є обов`язковим при застосуванні судами норм чинного законодавства щодо стягнення штрафної відповідальності, яка настає тільки у випадку письмової домовленості сторін щодо її застосування.

Крім того, суд зазначає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим позивачем.

Більш того, позивач надав до суду Витяг з Умов та правил надання банківських послуг станом на 09.02.2017р., однак час виникнення спірних правовідносин - 15.06.2018р., тобто кредитор надав до позовної заяви Витяг з Умов у редакції, що виникла раніше, ніж момент укладання кредитного договору, і могла бути найбільш сприятлива для можливості задоволення позову судом.

При цьому, на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України судом враховуються висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18, від 12.03.2020 у справі № 916/548/19.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення солідарно з відповідачів пені в розмірі 2886,84 грн.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача судових витрат, то їх розподіл здійснюється судом на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Одесавторресурси (65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 38478479) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПРИВАТБАНК (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредиту в розмірі 40 386 (сорок тисяч триста вісімдесят шість) грн. 15 коп., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочену заборгованість у розмірі 203 (двісті три) грн. 78 коп., заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. та судовий збір у розмірі 1 387 (одна тисяча триста вісімдесят сім).

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення, із врахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020р. №540-ІХ, яким розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністру України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначенні статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжується на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст складено 21 квітня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець