Рішення

від 14.04.2020 по справі 927/156/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2020 року справа № 927/156/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання ХіловськоїІ.Д,, розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства Дом-лізинг , юридична адреса: вул. Чернігівська, 15, м. Городня, 15100; адреса для листування: вул. Промислова, буд. 15, оф.4, м. Чернігів, 14017

до Фізичної особи-підприємця Коваленко Олени Василівни, АДРЕСА_1

про стягнення 23883 грн. 93 коп.

Представники сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

в с т а н о в и в:

Приватним підприємством Дом-лізиг подано позов до фізичної особи-підприємця Коваленко Олени Василівни про стягнення заборгованності у сумі 19064грн. 82 коп., пені у сумі 3992 грн. 65 коп., 3% річних у сумі 434 грн. 23 коп., інфляційних втрат у сумі 392 грн. 23 коп., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору оренди від 01.12.2018 та додаткової угоди до нього.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі №927/156/20, розгляд справи по суті призначено на 24.03.2020, 14:20.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.03.2020,враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та розпорядження міського голови м. Чернігова "Про додаткові заходи спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова" від 16.03.2020 №32-р", розгляд справи №927/156/20, призначений на 24.03.2020, 14:20, відкладено.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.03.2020 у справі №927/156/20 у порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України учасників справи повідомлено про призначення розгляду справи №927/156/20 на 14.04.2020 о 14:00. У вказаній ухвалі викладено прохання до сторін дотримуватись вимог постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та розпорядження міського голови "Про додаткові заходи спрямовані на запобігання розповсюдженню коронавірусу на території міста Чернігова" від 16.03.2020 №32-р", а також повідомлено сторонам про наявність права подати заяву про розгляд справи без їх участі.

В судове засідання 14.04.2020 відповідач не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його офіційною юридичною адресою відповідної ухвали господарського суду.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18).

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденціїї (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Враховуючи викладене вище, а також направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення ухвали із відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого терміну зберігання", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у справі про час та місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання 14.04.2020 не прибув, надав письмову заяву від 14.04.2020 про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Заява позивача від 14.04.2020 про розгляд справи за відсутності його представника є таким, що підлягає задоволенню судом, оскільки участь у судовому засіданні у даному випадку є процесуальним правом, а не обов?язком сторони відповідно до п.2 ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін.

Чстиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами. Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.12.2018 між Приватним малим підприємством Дом - лізинг як орендодавцем та фізичною особою-підприємцем Коваленко Оленою Василівною як орендарем укладено договір оренди (далі за текстом - договір) (а.с. 10-14), відповідно до умов пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування частину другого поверху нежитлового приміщення ( у подальшому - приміщення), площею 98 м. кв., яке розташоване за адресою: Чернігівська обл., м. Городня, вул. Чернігівська, 9 і є власністю ПЛМ Дом - лізинг .

Відповідно до п. 1.2 договору цільове призначення використання вказаного приміщення - магазин.

Як вбачається із п. 1.3 договору передача приміщення проводиться після підписання сторонами акту прийому-передачі.

Згідно із п. 2.1 орендна плата за договором встановлюється у розмірі 50,00 грн. за 1 кв.м. та витрати з оренди землі у розмірі 317, 99 грн. щомісяця.

Орендар зобов`язується щомісячно, не пізніше 15 числа кожного місяця перерахувати на поточний рахунок орендодавця суму орендної плати. Оплата здійснюється в національній валюті України. ( п.2.2).

В орендну плату не входить плата за комунальні послуги та користування телефоном. Експлуатаційні витрати, центральне опалення, комунальні послуги та абонентна плата за телефон оплачується орендарем окремо на підставі рахунків, наданої орендодавцем ( п.2.3).

У пункті 8.1 зазначено, що зміни та доповнення до договору оформлюються у письмовій формі і підписуються сторонами. Дані зміни та доповнення додаються до договору і є його невід`ємною частиною.

Договір укладено строком з 01.12.2018 по 31.12.2019. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору оренди або зміну цього договору до або після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором( п.8.4).

01.12.2018 на підставі акту прийому-передачі, що є додатком №1 до договору від 01.12.2018, позивач передав, а орендар прийняв в оренду частину нежитлового приміщення площею 98 кв.м., що розташоване за адресою: 15100, Чернігівська область, м. Городня, вул. Чернігівська,9, згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.12.2018. (а.с. 16)

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовані.

18.04.2019 сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору оренду від 01.12.2018, відповідно до якої у зв`язку із зменшенням орендованих площ орендодавець та орендар дійшли згоди внести відповідні зміни до договору оренди від 01.12.2018 та викласти п.1.1 п.2.1 договору оренди від 01.12.2018 у наступній редакції:

1.1 Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування частину другого поверху нежитлового приміщення (в подальшому приміщення), площею 13 м. кв., яке знаходться за адресою: Чернігівська область, м. Городня, вул. Чернігівська, 15 і є власністю ПП Дом-лізинг (п.1.1)

2.1 Орендна плата за цим договором встановлюється у розмірі 50 грн. за 1 м.кв. та витрати з відшкодування витрат за користування земельною ділянкою у розмірі 45рн.11коп. щомісяця (п. 2.1).

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди від 01.12.2018 (п.2 додаткової угоди).

У п.6 зазначено, що додаткова угода набирає чинності з моменту підписання сторонами. Сторони домовились, що відповідно до ст. 631 ЦКУ дія додаткової угоди розповсюджується на правовідносини, що склалися між ними з 18.04. 2019 ( а.с. 15).

На підставі акту прийому-передачі від 17.05.2019, що є додатком до договору б/н від 01.12.2018 (невід`ємна частина договору) відповідач передав, а позивач прийняв звільнене від орендного користування приміщення загальною площею 13 м.кв. у задовільному стані за адресою: вул. Чернігівська, 15, м. Городня, Чернігівська область ( а.с. 17).

До матеріалів справи позивачем надані копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №ДП-0000034 від 13.03.2019 на суму 9668 грн. 80 коп., № ДП-0000042 від 09.04.2019 на суму 8945 грн. 39 коп., № ДП-0000057 від 14.05.2019 на суму 4438 грн. 35 коп., № ДП-0000067 від 06.06.2019 на суму 381 грн. 19 коп. (а.с. 20-23), підписані повноважними представниками сторін. На вказаних актах міститься підпис відповідача.

Вказані обставини відповідачем у справі не заперечуються і не спростовані.

Як зазначає позивач, відповідачем, починаючи з січня 2019 року і до моменту повернення звільненого приміщення за актом прийому-передачі від 17.05.2019, тобто до 17.05.2019, орендна плата за договором вносилась не у повному розмірі, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 25064 грн. 82 коп.

Позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу про стягнення заборгованості у сумі 25064 грн. 82 коп. (а.с. 6-7). Претензію відповідач отримав 15.06.2019, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 14.06.2019 (а.с. 8).

Відповідач вимоги виконав частково, перерахувавши 15.07.2019 на рахунок позивача 6000 грн. 00 коп., що підтверджується заключною випискою за період з 15.07.2019 по 16.07.2019 та меморіальним ордером від 15.07.2019 на суму 6000 грн. 00 коп. (а.с.26).

Решта суми заборгованості з орендної плати у розмірі 19064грн. 82 коп. відповідачем сплачена не була.

Заборгованість у розмірі 19064 грн. 82 коп. за період до моменту повернення відповідачем орендованого приміщення позивачеві заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Відповідно до п. 4.1. договору за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

На підставі умов договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати орендної плати за період з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 937 грн. 36 коп., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 3055 грн. 29 коп, що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 40, 43).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 80 грн. 34 коп., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 353 грн. 89 коп., а також інфляційні нарахування за період з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 125 грн. 32 коп., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 266 грн. 91 коп., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком (а.с. 41-42; 44-45).

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав .

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За змістом ст. 283 Господарського кодексу України та ст. 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У встановлений п. 2.2 договору оренди від 01.12.2018, а також додаткової угоди №2 від 18.04.2019 строк, відповідач орендну плату вносив несвоєчасно та не у повному обсязі.

Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №ДП-0000034 від 13.03.2019 на суму 9668 грн. 80 коп., № ДП-0000042 від 09.04.2019 на суму 8945 грн. 39 коп., № ДП-0000057 від 14.05.2019 на суму 4438 грн. 35 коп., № ДП-0000067 від 06.06.2019 на суму 381 грн. 19 коп. відповідачем підписані без зауважень та заперечень.

Розмір заборгованості відповідача з орендної плати за договором оренди від 01.12.2018 та додаткової угоди №2 від 18.04.2019 за період до моменту повернення орендованого майна відповідачем позивачеві у розмірі 19064 грн. 82 коп. підтверджений матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем у справі не спростований.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 19064 грн. 82 коп. заборгованості з орендної плати є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати орендної плати за період з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 937 грн. 36 коп., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 3055 грн. 29 коп., що загалом складає 3992 грн. 65 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойка є одним з видів забезпечення виконання зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України ).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Виходячи із зазначених норм закону, сторони мають досягти згоди щодо застосування такого виду відповідальності як неустойка (штраф, пеня) у письмовому вигляді.

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін . У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Судом встановлено, що відповідальність відповідача за порушення строків оплати орендної плати у вигляді пені не передбачена договором оренди від 01.12.2018.

З огляду на характер правовідносин, які склались між сторонами, відповідальність у вигляді пені за порушення строків орендної плати не передбачена законодавчими актами.

Оскільки сторони, укладаючи договір, не погодили відповідальність орендаря за прострочення сплати орендної плати у вигляді пені, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 3992 грн. 65 коп. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 80,34 грн., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 353,89 грн. що загалом складає 434,23 грн., а також інфляційні нарахування за період з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 125,32 грн., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 266,91 грн., що загалом складає 392,23 грн.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу платежу з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 80,34 грн., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 353,89 грн. що загалом складає 434,23 грн., а також інфляційних нарахувань за період з 06.06.2019 по 14.07.2019 на суму 125,32 грн., з 16.07.2019 по 26.02.2020 на суму 266,91 грн., що загалом складає 392,23 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню у частині вимог заборгованості з орендної плати у сумі 19064 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 434 грн. 23 коп., інфляційних нарахувань у сумі 392 грн. 23 коп.

В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем до матеріалів справи наданий попередній (орієнтований ) розрахунок судових витрат на суму 5000 грн. 00 коп., проте відповідних доказів понесених витрат на послуги адвоката, станом на 14.04.2020 відповідачем надано не було. За таких обставин судом питання про розподіл цих витрат не вирішується.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Коваленко Олени Василівни, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Приватного підприємства Дом - лізинг , юридична адреса: вул. Чернігівська, 15, м. Городня, 15100; адреса для листування: вул. Промислова, буд. 15, оф.4, м. Чернігів, 14017, ідентифікаційний код юридичної особи 14220337, заборгованість з орендної плати у сумі 19064 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 434грн. 23 коп., інфляційних втрат у сумі 392 грн. 23 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 1750 грн. 61 коп.

3 . В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 14.04.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 21.04.2020.

Суддя Демидова М.О.