Рішення

від 21.04.2020 по справі 160/3050/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 рокуСправа № 160/3050/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ :

18.03.2020 року Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради (далі - відповідач), у якій просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: приміщення електрощитової у будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 70-Д, Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 34498402), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: приміщення електрощитової у будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 70-Д, Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 34498402), до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при проведенні позапланової перевірки Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 70-Д, виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 21.12.2019 р. №1393 та створюють загрозу для життя та/або здоров`я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Зауважень до проведеного заходу та складеного акту з боку відповідача не було. За виявлених порушень подальша експлуатація приміщення електрощитової у будівлі дошкільного навчального закладу не можлива до повного усунення порушень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/3050/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, як й інших пояснень та/або заперечень по суті позову.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради зареєстрований 17.01.2002 року юридичною особою, про що 06.07.2006 року вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про включення відомостей про державну реєстрацію юридичної особи; ідентифікаційний код 34498402).

Місцезнаходження Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради: 49051, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 70-Д.

У період з 18.12.2019 року по 21.12.2019 року відповідно до наказу від 13.12.2019 року №128 Про проведення перевірок , посвідчення про проведення державного нагляду (контролю) від 16.12.2019 №2071 фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту Комунальним закладом освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради за адресою: місто Дніпро, проспект Слобожанський, 70-Д.

За результатами перевірки складено акт №1393 від 21.12.2019 року.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених Комунальним закладом освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради при експлуатації будівлі дошкільного навчального закладу за адресою: місто Дніпро, проспект Слобожанський, 70-Д.

Зокрема, виявлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.

Зміст цих порушень зафіксований в акті та полягає в наступному.

1.Приміщення будівлі дошкільного навчального закладу не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системою пожежної сигналізації , що є порушенням розділу V, п.1, п.1.2, п.1.4, розділ І. п.2 додаток А (обов`язковий) табл. А.1, п.10.1 наказ МВС України від 30.12.2014 року № 1417 Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ), Державні будівельні норми України Системи протипожежного захисту (далі - ДБН В.2.5-56:2014);

2. Приміщення дошкільного навчального закладу обладнати системою оповіщення про пожежу та управління евакуювання людей третього типу (Тип СО-2) відповідно до розділу V, п.1, п.1.2, п.1.4, розділ І, п.2 ДБНВ.2.5-56:2014 додаток Б (обов`язковий) табл. Б.1 п.4;

3. У приміщеннях громадського призначення (крім приміщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестійкості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін забороняється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб; Г1. В1, Д1, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування 1500 та більше осіб (відповідно до розділу III п.2., п.п. 2.17 ППБУ);

4. У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень дошкільного навчального закладу, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчиненні (зняті), відповідно до розділу III, п.2., п.п. 2.16 ППБУ;

5. Біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), відповідно до розділу V, п. 9, п.п.2.1 ППБУ;

6. Допущено улаштування незаповнених отворів в протипожежних перешкодах, які відокремлюють електрощитову, що є порушенням розділ IV, п.1, п.1.24, розділ III, п. 2, п.п.2.3, розділ І, п.2, табл. 2 табл. 3 ППБУ ДБНВ.1.1-7-2016;

7. Пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности , у відповідності до розділу V, п.2.2, п.п.6 ППБУ;

8. Пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання, відповідно до розділу V, п.2.2, п.п.8, ППБУ;

9. 3 метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені для дошкільного навчального закладу відповідно до ДСТУ 7313:2013; плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів, що є порушенням п. 1.5, додаток А, п. 10.7, п. 8.1.3, розділ II, п. 5, ППБУ ДСТУ 7313:2013;

10. На кожному поверсі на об`єкті з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах, котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі, але відсутнє доповнення до схематичного плану евакуації та не розроблена, не затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час, у відповідності до розділу II, п. 5, ППБУ;

11. У приміщеннях дошкільного навчального закладу з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснюються за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів (розділ IV п.1, п. п. 1.6., ППБУ);

12. Двері на шляху евакуації не відчиняються в напрямку виходу 3 будівлі дитячого садку, що є порушенням ППБУ розділу III, глава 2, пункт 2.27;

13. В приміщеннях дошкільного навчального закладу електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) або без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра, що є порушенням розділу IV п.1, п. 1.17., ППБУ;

14. Не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту, що є порушенням п.2 частини першої статті 20 пункти 4.3, 4.6, КЦЗУ ПКМУ № 1200, ПТБ;

15. Не проведено ідентифікацію об`єкта, що є порушенням п.7 п.6. п. 3.1.1, Наказ МНС України від 16.08.2005 року № 140 Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 № 338 ; Методики ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів ; Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях ;

16. Керівник та посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку, що є порушенням ПКМУ № 444 від 26.06.2013 р. п. 15 КЦЗУ статті 20;

17. Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії, що є порушенням КЦЗУ пункту 3 частини першої статті 20.

Копію акту вручено завідуючій дошкільного навчального закладу 21.12.2019 р.

Згідно з відміткою в акті в розділі Пояснення, зауваження або заперечення зазначено, що зауваження до проведеного заходу відсутні.

Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення електрощитової у будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 70-Д, Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлені у ході перевірки порушення.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Частиною 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу цивільного захисту України Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з п. п. 27, 35 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Як видно з проаналізованих положень чинного законодавства, позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено, що у період з 18.12.2019 року по 21.12.2019 року відповідно до наказу від 13.12.2019 року №128 та посвідчення (направлення) від 16.12.2019 №2071 проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту Комунальним закладом освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради за адресою: місто Дніпро, проспект Слобожанський, 70-Д.

За результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, працюючого персоналу, дітей, відвідувачів, інших громадян, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

Так, відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Невідповідність технічного стану пожежних кранів та гідрантів, водойм призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі монтажу електророзеток та вимикачів на горючу основу без підкладання під них основи з негорючого матеріалу, яка виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01м. призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання горючого матеріалу, що може привести до займання та виникнення пожежі з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

При невиконанні ґрат на вікнах розкривними, розсувними або такими, що знімаються, це унеможливить евакуацію при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність покажчиків пожежних гідрантів (пожежних водойм) призводить до унеможливлення оперативного використання протипожежного водопостачання, гасіння пожежі, допускає збільшення часу розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх невідповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або невідповідність планів (схем) евакуації людей на випадок пожежі призводить до затримки або неправильного напрямку евакуації, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що у свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме відчинення дверей не в напрямку евакуації, це унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або невідповідність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Непроведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Згідно з відміткою в акті в розділі Пояснення, зауваження або заперечення зазначено, що зауваження до проведеного заходу відсутні.

Відповідачем відзиву не надано, як й інших пояснень щодо суті позову та виявлених порушень, не надано і доказів їх усунення.

Суд зазначає, що порушення, які наразі залишені неусуненими, є суттєвими, ризик настання негативних наслідків - пожежа.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки відповідача та які залишаються неусунутими на час розгляду справи, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

У зв`язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов`язковими для встановленого законодавством кола суб`єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 ч. 1 ст. 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки об`єкта відповідача (будівлі дошкільного навчального закладу) створюють загрозу життю та здоров`ю людей (дітей, працюючого персоналу, відвідувачів тощо), і на цей час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає, що позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтована та підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2020 року Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи судовий збір за подання позовної заяви до суду не сплачено позивачем, судовий збір у розмірі 2102 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань позивача до Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради (просп. Слобожанський, буд. 70-Д, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 34498402) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: приміщення електрощитової у будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 70-Д, Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (Ясла-садок) № 169 Комбінованого типу Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 34498402) до повного усунення порушень шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію зазначеного об`єкта.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський