Рішення

від 21.04.2020 по справі 240/1476/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/1476/20

категорія 102090000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Нагірняк М.Ф.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про зобов`язання вчинити дії.

Позивач зазначає, що згідно рішення Відповідача з 24.12.2013року проживає в АДРЕСА_1 . 10.02.2020року Позивач зверталася до Відповідача із заявою про реєстрацію свого місця проживання за вказаною адресою. Відповідачем було відмовлено у реєстрації її місця проживання за цією адресою.

Така відмова Відповідача, як зазначено в позові, є протиправною, так як це є єдиним місцем проживання Позивача, яка впродовж всього часу сплачує комунальні послуги та квартплату, провела значні ремонтні роботи. Позивач вважає, що у відповідності до вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" має право на реєстрацію свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою суду від 13.03.2020року позовну заяву прийнято розгляду та зважаючи на незначну складність справи її призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання у справі, призначене на 07.04.2020року Позивач не прибула, направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі та про підтримку позову в повному обсязі.

Представник Відповідача, Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, в судове засідання не прибув, направив відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечується та клопотання про витребування додаткових доказів. На думку Відповідача відмова у реєстрації місця проживання Позивача за адресою АДРЕСА_1 , є правомірною, так як житлове приміщення за вказаною адресою на праві власності належить ОСОБА_2 .

Враховуючи неявку в судове засідання представників сторін та відсутність потреби в допиті свідків та експерта, суд відповідно до положень ч.9 ст.205 КАС України продовжив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав зняття з реєстрації місця проживання особи регулюються правовими нормами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 N 1382-IV, в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон N 1382-IV).

Частиною першою статті 2 Закону N 1382-IV визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 10.02.2020року зверталася до Відповідача із заявою про реєстрацію її місця проживання за адресою АДРЕСА_1 . До заяви були долучені паспорт особи, ордер про надання житлового приміщення та квитанція про сплату адміністративного збору за реєстрацію місця проживання (а.с.9).

Безспірно, за змістом положень статті 6 Закону N 1382-IV для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації, до якого відноситься Відповідач, письмову заяву, документ, до якого вносяться відомості про місце проживання, документи, що підтверджують право на проживання в житлі.

Аналогічні правові норми закріплені в п.18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. N 207 (надалі - Правила).

За приписами ст.6 Закону N 1382-IV та п.18 Правил забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших, ніж перелічених, документів.

Як зазначено в записі на заяві від 10.02.2020року, та відповідно до доводів Відповідача, наведених у відзиві, в реєстрації місця проживання Позивача було відмовлено у зв`язку із тим, що АДРЕСА_1 не перебуває на балансі Відповідача та належить на праві власності ОСОБА_2 .

Таке рішення Відповідача не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Так, судом встановлено і визнається сторонами, що право проживання Позивача у спірній АДРЕСА_1 області зумовлено ордером про право Позивача на проживання в цій квартирі, виданому 26.12.2013року Виконавчим комітетом Вертикіївської сільської ради Житомирського району.

Як зазначено в дослідженому судом вказаному ордері, Позивачу із сім`єю у складі двох осіб надано право на проживання в АДРЕСА_1 житловою площею 35,5кв.м (а.с.11).

Тобто в розумінні вимог ст.6 Закону N 1382-IV та п.18 Правил вказаний ордер є документом, що підтверджує право Позивача на проживання в даному житловому приміщенні з 26.12.2013року.

За приписами статті 9-1 Закону N 1382-IV визначено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними;

для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Тобто, законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відмови в реєстрації місця проживання особи. В оскаржуваному рішення Відповідача жодна із перелічених законодавцем підстав не наведена.

Загальновідомо, що відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких відноситься і Відповідача, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у Відповідача були відсутні підстави для вчинення дій щодо відмови у реєстрації місця проживання Позивача в АДРЕСА_1 .

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є обґрунтованими підлягають задоволенню.

Враховуючи, що Позивачем для державної реєстрації її місця проживання були подані всі документи її порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною і скасування відмову Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання провести таку реєстрацію.

Одночасно суд зазначає, що в розумінні вимог ст.3 Закону N 1382-IV реєстрація місця проживання особи залежить від права особи на проживання в житловому приміщенні, а не від права власності цієї особи на таке житло. Право власності на вказане житлове приміщення не є та не може бути предметом судового розгляду в даній справі.

Як зазначалося, судом встановлено і визнається сторонами, що право проживання Позивача у спірній АДРЕСА_1 зумовлено ордером про право Позивача на проживання в цій квартирі, виданому 26.12.2013року Виконавчим комітетом Вертикіївської сільської ради Житомирського району.

В зв`язку з цим суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві, що оскаржувана відмова в реєстрації місця проживання Позивача була зумовлена правом власності іншої особи на вказане житлове приміщення.

Більш того, суд враховує, що відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Всупереч вказаним вимогам та вимогам ст.79 КАС України Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів щодо визнання незаконним та скасування в установленому порядку такого ордеру.

Одночасно суд зазначає, що офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, в тому числі права власності, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до вимог ст.32 цього Закону інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок надання інформації з Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України.

Зазначене свідчить, що Відповідач не позбавлений можливості в установленому порядку отримати та надати суду відповідні докази щодо речових прав на АДРЕСА_1. В зв`язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення клопотання Відповідача про витребування таких доказів.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 840,80грн. підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.2,86,90,139-143,250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України. суд

вирішив:

Позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати відмову Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області в реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Вертокиївську сільську раду Житомирського району Житомирської області (вул. Злагоди, 4 с. Вертокіївка, Житомирський район Житомирської області, 12450, код ЄДРПОУ 04348311) провести реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за адресою АДРЕСА_1.

Судові витрати ОСОБА_1 у вигляді судового збору в сумі 840,80грн. підлягають відшкодуванню шляхом їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Вертокиївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк