Рішення

від 16.04.2020 по справі 580/187/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року справа № 580/187/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо ненадання ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,0446 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради надати ОСОБА_1 містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки загальною площею 0,0446 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 10.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 10.03.2020 призначено розгляд справи в судовому засіданні на 11 годину 00 хвилин 16 березня 2020 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, за відсутності клопотань учасників процесу про розгляд справи в судовому засіданні, суд керуючись ч. 5 ст. 262 КАС України усною ухвалою від 16.03.2020 із занесенням до протоколу судового засідання, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження без виклику учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.08.2019 Корпорація Житлобудінвест-Ч передала, а ОСОБА_1 прийняла у власність земельну ділянку площею 0, 0446 га, місце розташування якої: АДРЕСА_1, кадастровий номер 7110136700:03:026:0115. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

На підставі звернення позивача до центру надання адміністративних послуг, листом від 5 грудня 2019 року №97157-арх Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради відмовив у видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, оскільки відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 року № 2-513, земельна ділянка потрапляє в межі перспективної ділової зони Г-1п, в якій не передбачено розташування житлового будинку.

Як зазначає позивач, Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 року № 2-513, переліку дозволених та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок в межах територіальних зон вищевказана частина земельної ділянки дійсно потрапляє в межі перспективної ділової зони Г-1п.

Згідно п. 2.5 Пояснювальної записки до плану зонування території міста Черкаси Перелік дозволених та допустимих видів забудови та використання територіальних зон , переважними видами використання є, зокрема пп. 3 - окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на території зони на момент розроблення Зонінгу.

Відповідно до довідки комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 13.01.2020 за №10131о за матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 , станом на 2003 рік на земельній ділянці розташований житловий будинок літ. А-І (загальною площею 87,3 кв. м, житловою - 56,1 кв. м).

Таким чином, на вказаній частині земельної ділянки дозволена житлова забудова, якщо вона існувала до розроблення та затвердження зонування території міста Черкаси, а отже ненадання містобудівних умов і обмежень для будівництва житлового будинку на земельній ділянці по пров. АДРЕСА_1 , є протиправним.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив у його задоволенні відмовити повністю, посилаючись на те, що розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, земельна ділянка потрапляє в межі перспективної ділової зони Г-1п, в якій не передбачено розташування житлового будинку.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом встановлено, що 27.06.2018 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Лук`яновою Т.І., реєстровий №893, від 09.08.2019 Корпорація Житлобудінвест-Ч передала, а ОСОБА_1 прийняла у власність земельну ділянку площею 0, 0446 га, місце розташування якої: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:03:026:0115. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

29 листопада 2019 року позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради з заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Листом департамент архітектури та містобудування №97157-арх від 05.12.2019 повідомив позивача, що згідно з генеральним планом забудови міста, затвердженим рішенням Черкаської міської ради від 29.12.2011 № 3-505, земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій планується будівництво, потрапляє в межі території громадських центрів під художні майстерні.

Відповідно до плану зонування території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 № 2-513, переліку дозволених та допустимих видів забудови та використання земельних ділянок в межах територіальних зон вищевказана частина земельної ділянки потрапляє в межі перспективної ділової зони Г-1п, в якій не передбачено розташування житлового будинку, тому наміри забудови земельної ділянки не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, у зв`язку з чим відмовлено у клопотанні про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом.

Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно зі ст. 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 цієї статті визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 29 Закону № 3038-VI, основними складовими вихідних даних є: 1)містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

У відповідності до ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про адміністративні послуги .

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

В силу положень ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

З наведених вимог закону слідує висновок, що уповноважений державний орган з питань містобудування може відмовити у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у разі невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

В даному випадку, позивач набув у власність земельну ділянку з конкретно визначеним цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Орган місцевого самоврядування приймаючи рішення від 04 грудня 2014 року № 2-513 яким затвердив План зонування території м. Черкаси, не звернув увагу на ті обставини, що дана земельну ділянка вже виділена громадянину, їй наданий відповідний статус, а право власності на неї зареєстровано, а тому не може бути включена до земель перспективної ділової зони Г-1п, в якій не передбачено розташування житлового будинку.

Право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 вперше виникло у попереднього власника на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №128594 та зареєстровано в поземельній книзі 09.09.2009 за №802030260071001.

Посилання відповідача на невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд вважає безпідставними так, як на час виготовлення технічної документації із землеустрою та оформлення права власності на земельну ділянку були відсутні будь-які обмеження з приводу виділення спірної ділянки під забудову.

Суд також приймає до уваги, що відповідно до довідки комунального підприємства Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації від 13.01.2020 за №10131о за матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння АДРЕСА_1 , станом на 2003 рік на земельній ділянці розташований житловий будинок літ. А-І (загальною площею 87,3 кв. м, житловою - 56,1 кв. м).

Частина 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

З наведених законодавчих норм слідує висновок, що подальша зміна функціонального призначення територій після набуття права на земельну ділянку не впливає на правовий режим її використання, а її забудова може здійснюватись у межах вже існуючого цільового призначення.

За таких обставин, суд вважає, що відмова позивачу у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки з наведених у листі №97157-арх від 05.12.2019 підстав є порушенням її конституційного права. Так як звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що складовою захисту права особи на мирне володіння своїм майном, гарантованого ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є принцип правової визначеності.

Розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття законні очікування (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та юридичної визначеності (legal certainty).

Характеристика очікувань як легітимних поєднує в собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб`єктивного права, 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

У матеріально-правовому сенсі легітимні очікування суб`єктів мають захищатися від непередбачуваних змін законодавства, яким встановлено відповідний правовий режим (власності, інвестиційної діяльності тощо). У процедурному ж сенсі легітимні очікування стосуються однакової та послідовної правозастосовної практики.

З огляду на зазначене, суд переконаний, що у випадку відмови позивачу в забудові його земельної ділянки, має місце порушення права на мирне володіння своїм майном, оскільки позивач позбавляється законних очікувань на забудову земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку набута у власність до затвердження рішенням Черкаської міської ради від 04 грудня 2014 року № 2-513 Плану зонування території міста Черкаси.

При цьому, позивачем не вірно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки згідно ч. 4 ст. 29 Закону № 3038-VI відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Отже, відповідач не допускав бездіяльності, направивши лист №97157-арх від 05.12.2019, натомість вчинив активні дії за результатами розгляду заяви, тому суд відповідно ч. 2 ст. 9 КАС України для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

За ч. 3, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

У цьому контексті суд звертає увагу, що позивачем не доведено подання усіх необхідних документів для видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, які передбачені нормою ч. 3 ст. 29 Закону № 3038-VI.

Більш того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7112573842019 від 04.11.2019, земельна ділянка кадастровий номер 7110136700:03:026:0115 має обмеження у використанні - охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини відповідно до норм Закону України Про охорону культурної спадщини .

Враховуючи, що відповідачем відмовлено у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, з підстав, які визнані судом неправомірними, однак наявність інших підстав для відмови чи обмеженні забудови земельної ділянки не перевірялось відповідачем, тому суд не уповноважений перебирати на себе повноваження щодо видачі таких містобудівних умов і обмежень.

Як наслідок, для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:03:026:0115 загальною площею 0,0446 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи, що відповідач не довів правомірність вчинених ним дій, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачені позивачем судові витрати слід частково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як за одну вимогу немайнового характеру в сумі 840 грн. 80 коп.

Також позивачу слід повернути з Державного бюджету України переплачений судовий збір за подачу фізичною особою позову з двома вимогами немайнового характеру в сумі 420 грн. 40 коп., оскільки при подачі позову позивачем сплачено 2102 грн. згідно квитанції №0.0.1578791571.1 від 13.01.2020, тоді як необхідно сплатити 1681 грн. 60 коп. (2102-1681,6=420,40).

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:03:026:0115, загальною площею 0,0446 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:03:026:0115 загальною площею 0,0446 га для будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині судового рішення.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, Черкаська обл., 18000, код ЄДРПОУ 38715770) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням особливостей визначених п. 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Суддя В.В. Гаращенко