Рішення

від 20.04.2020 по справі 620/472/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/472/20

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 23.10.2019 №55/03-23 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, згідно з записами в трудовій книжці від 24.11.1974 і архівних довідках, та про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, згідно з записами в трудовій книжці від 24.11.1974 і архівних довідках, виданих Архівним відділом Адміністрації Токарівського району Тамбовської області, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки невірне написання його дати народження у трудовій книжці від 24.11.1974 пов`язане з помилкою посадової особи, яка заповнювала дану трудову книжку, а у подальшому вказана помилка була виправлена бухгалтером Приватного підприємства «Світанок», а саме: дата «1958» була закреслена і поставлена дата «1959», на трудовій книжці бухгалтер Приватного підприємства «Світанок» зробив застережний запис про таке виправлення, який завірений печаткою. Вказав, що запис про роботу в Приватному підприємстві «Світанок» в трудовій книжці від 24.11.1974 дійсно відсутній, але запис про його роботу на вказаному підприємстві є в іншій трудовій книжці НОМЕР_1 , якою підтверджується, що з 01.04.2019 по 23.09.2019 позивач працював в Приватному підприємстві «Світанок». Також позивач зазначив, що у трудовій книжці від 24.11.1974 є його підпис, який ідентичний з його підписом у його паспорті громадянина України, а її знаходження у нього підтверджує той факт, що вона належить саме йому. Крім того позивач зазначив, що в архівних довідках та у його паспорті громадянина України збігаються всі дані про його особу та про особу, відносно якої видані архівні довідки, а саме: прізвище « ОСОБА_2 », ім`я « ОСОБА_3 », по батькові « ОСОБА_4 -др - Олкс. - Ол. - Ол-дров».

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 21.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.

Відповідачем, в межах встановленого судом строку, подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що в трудовій книжці позивача на першій сторінці є виправлення року народження з «1958» на «1959». При цьому виправлення було здійснено ПП «Світанок», тобто не тією організацією, яка видавала трудову книжку. Крім того, у вказаній трудовій книжці відсутні відомості, що позивач працював в даній установі. Наведене унеможливлює врахування зазначених у ній періодів роботи до страхового стажу позивача. Також відповідач зазначив, що в додатково наданих довідках для підтвердження стажу від 31.08.2018 №№1302, 1305, 1306, 1308, виданих архівним відділом адміністрації Токаревського району Тамбовської області, не вказано повне ім`я та по батькові позивача, що також унеможливлює зарахування до стажу вищевказані періоди роботи. Крім того, в довідці від 31.08.2018 №1305 вказано «звільнити ОСОБА_5 ». Враховуючи наведене, подані позивачем документи та індивідуальні відомості про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 01 місяць 09 днів, у зв`язку з чим права на пенсію, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач не має.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем с. Нова Деревня, Токарівського району, Тамбовської області, зареєстрований в с. Холми, Корюківського району, Чернігівської області, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим 15.02.2002 Корюківським РВ УМВС України в Чернігівській області (а.с.15-17).

Після досягнення 60 років позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 23.10.2019 №55/03-23 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 26 років, оскільки відповідно до поданих позивачем документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 01 місяць 09 днів, тому права на пенсію, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач не має. Також у листі зазначено, що у трудовій книжці позивача (дата заповнення 24.11.1974) дата народження виправлена бухгалтером Приватного підприємства «Світанок», однак запис про роботу в Приватному підприємстві «Світанок» в трудовій книжці відсутній, що унеможливлює зарахування періодів роботи позивача з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983. Також відповідач у листі зазначив, що в додатково наданих довідках для підтвердження стажу від 31.08.2018 №№1302, 1305, 1306, 1308, виданих архівним відділом адміністрації Токаревського району Тамбовської області, не вказано повне ім`я та по батькові позивача, що також унеможливлює зарахування до стажу вищевказані періоди роботи. Крім того, в довідці від 31.08.2018 №1305 вказано «звільнити ОСОБА_5 » (а.с.32-33).

Вважаючи протиправним оскаржуване рішення відповідача, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно з положеннями Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення ними 60 років та за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

Статтею 62 Закону України від05.11.1991№1788-XII «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у нійвстановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, для призначення пенсії за віком позивачем надано відповідачу трудову книжку від 24.11.1974 (а.с.7-10), з якої випливає, зокрема, що останній:

-з 01.11.1974 зарахований на 4-місячні курси трактористів при радгоспі у радгосп «Сергіївський», та 01.04.1975, після закінчення курсів, зарахований трактористом 3 відділення, а 01.11.1979 - звільнений з роботи у радгоспі у зв`язку зі службою в Радянській армії (записи №1-3);

-з 17.11.1979 по 22.11.1981 - служба в Радянській армії (запис №4);

-з 29.01.1982 по 24.03.1982 - тракторист III класу у радгоспі «Менський» (записи №5-6);

-з 17.04.1982 по 26.08.1983 тракторист 3 відділення у радгоспі «Сергіївський» (запис №7-8).

Щодо посилання відповідача на той факт, що на першій сторінці трудової книжки позивача є виправлення року народження з «1958» на « НОМЕР_3 », яке здійснено бухгалтером Приватного підприємства «Світанок», тобто не тією організацією, яка видавала трудову книжку, суд зазначає, що невірне зазначення дати народження позивача у трудовій книжці від 24.11.1974 пов`язане з помилкою посадової особи, яка заповнювала дану трудову книжку, що пізніше було виправлено бухгалтером Приватного підприємства «Світанок», а саме: у графі «год рождения» закреслена дата «1958», поставлена дата «1959», зроблено застережний запис про таке виправлення, який завірений печаткою Приватного підприємства «Світанок».

При цьому з трудової книжки позивача від 17.04.2002 серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач працював у Приватному підприємстві «Світанок» з 01.04.2019 по 23.09.2019 (а.с.11-13).

Про роботу позивача у Приватному підприємстві «Світанок» (код ЄДРПОУ - 21395936) наявна інформація також у індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (а.с.34-35).

Також суд враховує, що записи в трудовій книжці позивача від 24.11.1974 підтверджуються довідками, а саме: запис про військову службу позивача в Радянській армії у період з 17.11.1979 по 20.11.1981 підтверджується довідкою Корюківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.07.2019 №1253 (а.с.26); записи №№9-10 про роботу позивача в Корюківській РПО «Сільгоспхімія» з 19.09.1983 по 03.04.1998 підтверджується архівними довідками Комунальної організації «Корюківський районний трудовий архів» Корюківської районної ради Чернігівської області від 12.08.2019 №640/07-02, №641/07-02, №643/07-02 (а.с.27-31).

Враховуючи вищенаведене та той факт, що трудова книжка від 24.11.1974 оформлена на ім`я позивача, знаходиться у позивача та записи у ній підтверджуються іншими довідками, суд дійшов висновку, що вказана трудова книжка належить позивачу.

За таких обставин суд відхиляє доводи позивача, що виправлення бухгалтером Приватного підприємства «Світанок» року народження позивача у трудовій книжці від 24.11.1974 з « НОМЕР_4 » на « НОМЕР_3 », тобто не тією організацією, яка видавала трудову книжку позивачу, унеможливлює врахування до страхового стажу позивача зазначених у ній періодів роботи, а саме: з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983.

Крім того суд також враховує, що в підтвердження вищевказаних періодів роботи позивачем надано відповідачу архівні довідки від 31.08.2018 №№1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1309 (а.с.18-25), видані Архівним відділом Адміністрації Токарівського району Тамбовської області.

Так, в архівній довідці №1302 зазначено про наказ радгоспу «Сергіївський» від 23.11.1974 №61, відповідно до якого Іванова Геннадія «Ол-дровича» прийнято на курси підготовки трактористів при радгоспі (а.с.18).

В архівній довідці №1303 наведена інформація про особові рахунки Іванова «Генн. Ол-др» у радгоспі « ОСОБА_6 » щодо нарахованої заробітної плати за 1974-1978 роки (а.с.19).

Інформація про особові рахунки Іванова « ОСОБА_7 » у радгоспі « ОСОБА_6 » щодо нарахованої заробітної плати за 1979 рік наведена у архівній довідці №1304 (а.с.20).

В архівній виписці №1305 зазначено про наказ радгоспу « ОСОБА_6 » від 01.11.1979 №65, відповідно до якого « ОСОБА_5 (так в документах) Ген. Олекс.» звільнено з роботи із радгоспу у зв`язку з призовом до Радянської Армії (а.с.21).

Інформація про наказ радгоспу «Сергіївський» від 29.04.1982 №33, відповідно до якого ОСОБА_1 » прийнято на роботу трактористом 3 відділення з 17.04.1982, наявна в архівній довідці №1306 (а.с.22).

В архівній довідці №1307 вказана інформація про особові рахунки Іванова « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у радгоспі «Сергіївський» щодо нарахованої заробітної плати за 1982-1983 роки (а.с.23).

З архівної виписки №1308 вбачається, що наказом радгоспу «Сергіївський» від 25.08.1983 №73 тракториста 3 відділення Іванова Геннадія «Ол-дров» звільнено з роботи із радгоспу за власним бажанням з 27.08.1983 (а.с.24).

В архівній довідці №1309 зазначена інформація щодо реорганізації та ліквідації радгоспу «Сергіївський» (а.с.25).

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача, що подані ним документи підтверджують його страховий стаж, який відповідачем не зараховано, а саме: з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983.

Посилання відповідача на відсутність в архівних довідках повних імені та по батькові позивача, а також зазначення в архівній довідці від 31.08.2018 №1305 «звільнити ОСОБА_5 », що не дає законних підстав відповідачу зарахувати до стажу позивача вищевказані періоди роботи, суд відхиляє, оскільки на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, а відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України,суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

За таких обставин суд дійшов висновку, що страховий стаж позивача з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983 підлягає зарахуванню до загального страхового стажу позивача.

Враховуючи наведене у сукупності, з урахуванням страхового стажу з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, що становить більше 06 років, та страхового стажу 24 роки 01 місяць 09 днів, який обчислив відповідач та не заперечує, загальний страховий стаж позивача становить більше 26 років, передбачених частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області від 23.10.2019 №55/03-23 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, згідно з записами в трудовій книжці від 24.11.1974 і архівних довідках, та про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що пенсійного віку позивач досягнув 26.08.2019 та, як випливає з листа відповідача від 23.10.2019 №55/03-23, звернувся за призначенням пенсії раніше спливу трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, то права позивача підлягають відновленню з 27.08.2019 шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, згідно з записами в трудовій книжці від 24.11.1974 і архівних довідках, виданих Архівним відділом Адміністрації Токарівського району Тамбовської області, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 27.08.2019.

В силу положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність свого рішення.

Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн.

Керуючись статтями227,241-243,246,250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 23.10.2019 №55/03-23 про відмову ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, згідно з записами в трудовій книжці від 24.11.1974 і архівних довідках, та про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.11.1974 по 01.11.1979, з 29.01.1982 по 24.03.1982, з 17.04.1982 по 26.08.1983, згідно з записами в трудовій книжці від 24.11.1974 і архівних довідках, виданих Архівним відділом Адміністрації Токарівського району Тамбовської області, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 27.08.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).

Суддя В.В. Падій