Рішення

від 16.04.2020 по справі 640/16925/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 року м. Київ № 640/16925/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТЛ ГРУП до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю ТЛ ГРУП (далі - позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.03.2019 №UA100000/2019/100027/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ ТЛ ГРУП для митного оформлення імпортованого товару надано митниці основні документи, які підтверджують митну вартість товару за ціною контракту. Подані документи чітко ідентифікували товар, містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню та підтверджували ціну товарів, яка підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Крім того, ціна товару в інвойсах визначена без будь-яких умов та є фіксованою. Проте відповідач протиправно не визнав заявлену митну вартість товару і застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, необґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.

Окрім цього, позивач акцентував увагу суду на тому, що митним органом не було належним чином обґрунтовано, які саме сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей виникли у останнього, а також не було аргументовано, з яких саме підстав у ТОВ ТЛ ГРУП витребовуються додаткові документи, які розбіжності виявлено у поданих документах та яким чином вони впливали на числове значення розрахунку митної вартості товару.

За таких обставин, на думку позивача, неподання додаткових документів на вимогу відповідача, за відсутності належного обґрунтування необхідності подання таких документів, не є підставою для відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2019 прийнято адміністративну справу до провадження та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, в обґрунтування чого зазначив, що під час митного оформлення товару позивачем надано документи, при здійсненні аналізу яких виявлено, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ ТЛ ГРУП (Дилер) та компанією JSC Transporto logistika, tranzitas (Литва) (Постачальник) укладено дилерський контракт №S1901 (далі - контракт) від 02.01.2019, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується продати Дилеру для продажу на території України, а Дилер зобов`язується прийняти і оплатити товар (автозапчастини).

Згідно п.2 даного договору, кількість, вартість і одиниця виміру товару зазначається в інвойсах.

Розділом 4 контракту передбачено, що ціна товару визначається сторонами на договірній основі в Євро. Загальна сума контракту складає 1 000 000 Євро. Ціна кожної партії товару вказана у відпорному додатку (інвойсі) до даного контракту.

Товар поставляється дилеру партіями на умовах DAP (Incoterms 2010) до складу в Києві, Україна, додаткового узгодженого сторонами в додатку до даного контракту. Вартість кожної партії визначається сторонами в додатку до даного контракту.

З метою митного оформлення товарів №1 (частини дискових гальм), №2 (частини барабанних гальм для автомобіля), №3 (диски для гальмівних систем автомобіля), №4 (фільтрів забору повітря для двигунів внутрішнього згорання), №5 (обладнання для фільтрування та очищення повітря), №6 (обладнання для фільтрування трансмісійних систем в легкових автомобілях), №7 (обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання), №8 (фільтри збору повітря для двигунів внутрішнього згорання), №9 (обладнання для фільтрування палива чи мастил у двигунах внутрішнього згорання), що є предметом дилерського контракту. ТОВ ТЛ ГРУП разом з електронною митною декларацією №100010/2019/322943 до Митного посту Західний Київської міської митниці ДФС 12.03.2019 подало наступні документи: дилерський контракт №S1901, пакувальний лист №PL190306, інвойс №190301, інвойс №190302, інвойс №190304, копія інвойсу проформи №190301, копія інвойсу проформи №190303, копія специфікації від 06.03.2019, автотранспорту накладну, декларацію про походження товару 190301, декларацію про походження товару 190304, специфікацію від 06.03.2019, банківський платіжний документ, що стосується товару swift FIN 103, копію митної декларації країни відправника 19LTLR100016884474.

Митна вартість товару декларантом визначена за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За наслідками опрацювання наданих документів Київська міська митниця ДФС дійшла висновку, що документи подані для визначення митної вартості товару відповідно до положень статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку із чим у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товарів; копію митної декларації країни відправлення з перекладом, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На запит митного органу щодо надання додаткових документів для розмитнення вантажу за митною декларацією №100010/2019/322943 від 12.03.2019 декларант повідомив, що немає можливості їх надати, оскільки всі наявні документи подані разом з митною декларацією.

В подальшому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 №UA100000/2019/100027/2, в якому зазначено, що заявлену митну вартість позивачем не може бути визнано з наступних підстав: наданий декларантом до митного оформлення інвойс №190304 від 06/03/19 виставлений на суму 1660,56 євро (знижка не застосовується), але задекларовані товари з урахуванням знижки.

Відповідно до п.5 Контракту від 02.01.2019 №S1901 дилер має здійснити оплату на умовах, що зазначені в інвойсі. Контрактом передбачено як відстрочення платежу так і 100% передплата. Проте в інвойсі жодних умов щодо оплати не зазначено, а тому не є можливим здійснити перевірку дійсної вартості товару, що підлягає сплаті.

На підставі оскаржуваного рішення митний орган відмовив позивачу у митному оформленні товарів, про що складено картку відмови №100010/2019/00565.

Зокрема, відповідно до рішення №UA100000/2019/100027/2 митна вартість товару визначена із застосуванням шостого резервного методу.

При здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким містить в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої системи ДФС.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення із застосуванням резервного методу визначення вартості товару відповідно до ч.6 ст.54 МК України на підставі раніше визначених митним органом митних вартостях, а саме: рішення про коригування митної вартості від 23.07.2018 № 100110/2018/320802, від 26.12.2017 №100110/2017/116973, від 23.07.2018 №100110/2018/320802, від 18.02.2019 №500010/2019/3782, від 24.05.2018 №100010/2018/134717, від 23.02.2019 №100010/2019/320838.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Незгода із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів зумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.34-1 ч.1 ст.4 МК України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. (ч.2 статті 52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 статті 52 МК України).

Відповідно до ч. 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1 та 2 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодекс (ч.3 статті 54 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч.12 статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з ч.1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч.7 статті 55 МК України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 статті 55 МК України, у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частини 5-8 статті 58 МК України).

Відповідно до ч.10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості (далі - ДМВ), яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ Для відміток митного органу . На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.03.2019 по справі №809/278/17, яку відповідно до ч.5 статті 242 КАС України суд враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що на момент митного оформлення додані до ЕМД документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що слугувало підставою для початку процедури консультацій між митним органом та декларантом.

Крім того, відповідач у рішенні від 13.03.2019 №UA100000/2019/100027/2 вказує, що при декларуванні виявлені розбіжності: наданий для митного оформлення інвойс №190304 від 06.03.2019 виставлений на суму 1660,56 євро (знижка не застосовується), але задекларовані товари з урахуванням знижки. Також в п.5 Контракту передплата. Проте в інвойсі жодних точних умов щодо оплати не зазначено .

Декларантом не надано запитуваних митним органом документів.

Суд не погоджується з такими твердження відповідача, з огляду на наступне.

Позивачем при розмитненні товарів разом із дилерським контрактом від 02.01.2019 №S1901 надано інвойс №190301 (на суму 16488,55 євро), інвойс №190302 (на суму 14779,36 євро), №190304 (на суму 1660,36 євро) та специфікацію на загальну суму 32 298,47 євро.

Судом встановлено, що відповідно до розділу 5 Дилерського контракту, визначено, що загальна сума контракту становить 1 000 000 євро. Ціна за одиницю товару фіксується в інвойсі. Ціна включає вартість упаковки, погрузки та транспортування товару на склад дилеру (позивачу).

При цьому відповідно до умов п.5.3 даного договору визначено порядок оплати, відповідно до якого при оплаті на умовах відстрочення платежу дилер повинен здійснити оплату не пізніше 7-ми календарних днів з днів поставки товару.

Таким чином, твердження митного органу про відсутність порядку оплати у інвойсі на думку суду є необґрунтованими, оскільки порядок оплати в даному випадку врегульовано сторонами у Договорі.

Більш того, відповідачем не доведено, яким саме чином наявність порядку оплати визначеному у інвойсі впливає на митну вартість товарів.

Так, позивачем на підтвердження розрахунку на суму 1660,36 євро надано swift FIN 103.

Відтак, застосування знижок є виключним правом продавця товару. Внутрішня система знижок або її відсутність, що застосовується продавцем не може бути підставою для збільшення митної вартості.

Суд дослідивши поданий декларантом інвойс №190304, зазначає, що визначено дві позиції товару: обладнання для фільтрування палива чи мастил (товар №7) та фільтри для збору повітря (товар №4).

При цьому суд зауважує, що відповідачем скориговано митну вартість і по іншим товарам, які визначені в інвойсі №190301 та інвойсі №190302, однак претензій щодо інвойсу №190301 та інвойсу №190302 не виставлено.

Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості, допоки орган доходів і зборів не доведе, що такий інвойс отримано з порушенням закону (така правова позиція кореспондується з висновком 10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 13.03.2017).

Щодо посилань відповідача, що декларантом не надано запитуваних митним органом документів, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем для митного оформлення товарів надано відповідачу наступні документи: дилерський контракт №S1901, пакувальний лист №PL190306, інвойс №190301, інвойс №190302, інвойс №190304, копія інвойсу проформи №190301, копія інвойсу проформи №190303, копія специфікації від 06.03.2019, автотранспорту накладну, декларацію про походження товару 190301, декларацію про походження товару 190304, специфікацію від 06.03.2019, банківський платіжний документ, що стосується товару swift FIN 103, копію митної декларації країни відправника 19LTLR100016884474.

Зі змісту оскаржуваного рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що вони не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Одним із принципів здійснення державної митної справи є такий принцип, як додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини першої статті 8 Митного кодексу України). У контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення згаданий принцип означає обов`язок органу доходів і зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів доказам у справі (тобто документам, доданим до митної декларації). Це означає, що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі. Не наведення у спірному випадку інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння та пояснень щодо самих коригувань суперечить принципу правової визначеності та не дозволяє декларанту спростувати наведену митним органом інформацію.

З огляду на зазначене вбачається, що надані позивачем відомості та документи не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про ненадання позивачем додаткових документів на вимогу митниці, оскільки існування правових підстав для витребування у позивача додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, документально не підтверджується.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої вартості товарів, не встановлено.

Суд зауважує, що орган доходів та зборів, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови чи терміни оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови чи терміни оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

У поданих до митного оформлення інвойсах, що є розрахунково-платіжними документами, в яких виставлені суми до сплати, міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.

Враховуючи вищевикладене та всупереч твердженням митного органу, декларантом виконані передбачені пунктом 2 частини 2 статті 52 Митного кодексу України обов`язки подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчислення.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд приходить до висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 13.03.2019 №UA100000/2019/100027/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимога позивача підлягає задоволенню.

Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛ ГРУП" (03142, м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, буд.34, код ЄДРПОУ 36756988) задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 13.03.2019 №UA100000/2019/100027/2 Київської міської митниці ДФС.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЛ ГРУП" (03142, м. Київ, пр-т Академіка Палладіна, буд.34, код ЄДРПОУ 36756988) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко