Рішення

від 09.04.2020 по справі 523/16294/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/16294/19

Провадження №2/523/1864/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2020 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Малиновського О.М.

за участю секретаря Шевчук М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, у місті Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 звернулось із зазначеним позовом до суду, в якому просить стягнути заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 , за період з березня 2018 року по 01 вересня 2019року, з ОСОБА_1 , як власниці 1/2 частки квартири суму боргу в розмірі 15072,25грн., в тому числі заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання у сумі 14307,68 грн., три відсотки річних у сумі 320,48грн., інфляційні втрати у сумі 444,10грн. та ОСОБА_2 , як власника 1/2 частки квартири суму боргу в розмірі 15072,25грн., в тому числі заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання у сумі 14307,68 грн., три відсотки річних у сумі 320,48грн., інфляційні втрати у сумі 444,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками вказаної квартири згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 серпня 2013 року. Балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є ОСББ Чорномор-6 відповідно до акту приймання-передачі. Розміри внесків співвласників будинку на утримання будинку та прибудинкової території на 2018-2019 роки були затверджені рішенням загальних зборів членів ОСББ Чорномор-6 від 16 червня 2017 року, від 22 вересня 2018 року та від 26 січня 2019 року. Проте, в порушення вимог законодавства відповідачі, отримуючи житлово-комунальні послуги, не сплачують кошти за отримувані послуги за період з березня 2018року по 01 вересня 2019року, внаслідок чого у них виникла заборгованість у розмірі, зазначеному вище.

Ухвалою судді Суворовського районного суду міста Одеси від 11 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача - адвокат Бороган В. В. в судовому засіданні вимоги підтримав, просив задовольнити. В призначене судове засідання на 09 квітня 2020р. не з`явився, надіславши до суду заяву, в якій підтримав пред`явлені позовні вимоги, просить розглянути справу у їх відсутність.

Відповідачі в судове засідання не з`явились без поважних на те причин. Про час та місце розгляду справи належним чином направлялись повідомлення за місцем реєстрації відповідачів. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були належним чином обізнані про розгляд судом справи, так як безпосередньо приймали участь в судових засіданнях від 11 грудня 2019 року та від 25 лютого 2020 року. Проте, згідно поштових повідомлень, адресати від отримання судового виклику у судове засідання, призначене на 09 квітня 2020р. відмовились, а відтак у відповідність до ч. 9 ст. 130 ЦПК є належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи.

Згідно направленого на адресу суду відзиву, відповідачі пред`явленні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та пояснили, що надані позивачем розрахунки на підтвердження позовних вимог є хибними та не відповідають дійсності, так як вони неодноразово сплачували внески на оплату житлово-комунальних послуг та копії відповідних квитанцій надані суду, проте позивачем вони не враховані та сума боргу фактично включає нарахування, по яким вже було проведено оплату. Також, відповідачі зазначили, що зі сторони ОСББ Чорномор-6 не надано доказів на підтвердження надання таких послуг, так як між сторонами взагалі відсутні договірні відносини щодо надання житлово-комунальних послуг з чітким визначенням тарифів та переліком послуг, які надаються. Відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності в рівних частках, належить житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 серпня 2013 року, індексний номер - 7523728 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 серпня 2018 року, індексний номер - 7523963. Також, згідно копії довідки із домової книги про склад сім`ї особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення установчих зборів співвласників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , від 09 вересня 2011 року прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 , затверджено статут ОСББ та інше, що підтверджується Протоколом № 1 установчих зборів.

Згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 271 від 21 червня 2012 року було вирішено передати Комунальному підприємству Капітальне будівництво міста Одеси за актом приймання-передачі житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на баланс ОСББ Чорномор-6 .

ОСББ Чорномор-6 на підставі рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 1715544600059 від 16 січня 2017 року було включено до Реєстру неприбуткових установ та організацій, починаючи з якої визначається строк безперервної реєстрації неприбуткової організації.

16 червня 2017 року протоколом № 1/2017 загальних зборів ОСББ Чорномор-6 прийнято рішення, яким затверджено розмір внесків з 01 серпня 2017 року, на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі за 1 поверх - 3,97 гривень за кв.м., за 2-10 поверхи - 4,82 гривень за кв.м.

Протоколом загальних зборів № 5/2018 від 22 вересня 2018 року ОСББ Чорномор-6 прийнято рішення про збільшення розміру внеску на 18 копійок, що становить 5,00грн. за кв.м.

26 січня 2019 року протоколом загальних зборів ОСББ Чорномор-6 №6/2019 прийнято рішення, яким затверджено розмір внесків на 2019 рік за 1 поверх - 4,52 грн. за кв.м., за 2-10 поверхів - 5,38 грн. за кв.м.

З представлених довідок про заборгованість зі сплати внесків станом на 01 вересня 2019 року вбачається, що розмір заборгованості відповідачів за надані послуги по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 01 березня 2018 року по 01 вересня 2019 року складає 28615,35 гривень; нарахування трьох відсотків річних - 640,96 гривень; інфляційні втрати - 888,20 гривень.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 категорично не погоджувались з вказаними розрахунками, посилаючись на ті обставини, що ними проводилась оплата житлово-комунальних послуг, на підтвердження чого суду було надано копії квитанцій, проте зазначені суми не було враховано при проведені розрахунку та суму боргу не зменшено на суму оплати. Крім того, на підтвердження розрахунку відсутні докази фактичного надання таких послуг.

Відповідачі дійсно надали суду копії квитанцій про здійснення оплати наданих житлово-комунальних послуг за період, визначений позивачем як період нарахування заборгованості з 01 березня 2018 по 01 вересня 2019 років, а саме:

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 05 лютого 2018 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 700 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 18 квітня 2018 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 1500 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 14 листопада 2019 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 2985 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 21 січня 2019 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 1500 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 20 липня 2018 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 700 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 17 квітня 2018 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 2000 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 17 липня 2019 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 2000 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 19 червня 2019 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 2000 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 02 травня 2019 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 3000 гривень;

- копія квитанції АТ КБ Приватбанк від 09 грудня 2019 року про сплату ОСОБА_2 на реквізити ОСББ Чорномор-6 оплату за житлово-комунальні послуги в розмірі 2000 гривень.

В наступному представником позивача - адвокатом Бороганом В. В. було надано деталізований розрахунок, згідно з яким суму боргу станом на 01 вересня 2019 року визначено в розмірі 28615,35 гривень. На підставі вказаної довідки спростовано посилання відповідачів, що сплачені ними суми не було враховано при складані розрахунку, так як в розрахунку містяться суми оплати за житлово-комунальні послуги, період сплати та розмір сум яких співпадає з періодами та сумами, зазначеними в квитанціях. Суд не приймає до уваги квитанцію від 05.02.2018р. на суму 700,00грн., так як така не відноситься до періоду стягнення заборгованості. Відтак, наявна у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг є залишком заборгованості за мінусом раніше сплачених відповідачами коштів. Разом з тим, з наданих копії квитанцій від 14.11.2019р. та 09.12.2019р. та представленого деталізованого розрахунку заборгованості, вбачається проведення часткової оплати відповідачам заборгованості на загальну суму 4985,00грн. Вказана сума була сплачена після відкриття провадження у даній справі. В зв`язку з чим, сума заборгованості, яку просить стягнути позивач підлягає зменшенню на 4985,00грн. Отже, стягненню підлягає сума боргу в розмірі 23630,35 грн.

Щодо наданих з боку відповідачів копій квитанцій про оплату послуг за постачання електричної енергії від 25 жовтня 2019 року на суму 2880,00 грн., від 24 лютого 2020 року на суму 900,00грн., від 07 грудня 2019 року на суму 1500,00грн., то такі не заслуговують на увагу, оскільки по-перше, були сплачені за період користування електричною енергією який не охоплюється заявленими позовними вимогами, по-друге така оплата була проведена не за реквізитами ОСББ, а за реквізити ТОВ Одеська обласна енергопостачальна компанія . При цьому з боку відповідачів суду не надано окремо укладеного договору на постачання до їх квартири електричної енергії без участі ОСББ.

Крім того, не можуть бути прийнятті до уваги посилання відповідачів на відсутність договорів на надання житлово-комунальних послуг. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачі фактично користувались наданими позивачем послугами, сплачували кошти за них, а відтак погоджувались з їх наданням, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка висловлена в постанові № 6-2951цс15 від 20квітня 2016 року, а саме: хоч у частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі .

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Частинами 1 та 4 статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Згідно ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

У відповідність до ст. 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

За вимогами п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного, оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення суми заборгованості за мінусом сплачених відповідачами коштів, а саме 23630,35 грн., а також три відсотки річних у сумі 640,96грн., інфляційні втрати у сумі 888,20грн.

В тексті позовної заяви позивач також просить стягнути з відповідача суму понесених судових витрат, а саме: судовий збір в розмірі 3840 гривень, а також фактично понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6766,00 грн.

Позивач надав суду дві квитанцій від 30 вересня 2019 року та від 25 квітня 2019 року про сплату судового збору в розмірі по 1921,00грн. кожна. Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір позивач мав сплатити до суду судовий збір в розмірі 1921,00 грн., відтак суд вважає за необхідне у відповідність до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідачів в рівних частках на користь позивача документально підтверджені судові витрати в сумі 1921,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6766 грн., суд вважає, що така вимога підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В тексті відзиву відповідачі зазначили, що не погоджуються з визначеною позивачем сумою витрат на правничу допомогу, так як вважають її надто високою та не співмірною з предметом позовних вимог та складністю справи.

Представництво інтересів ОСББ Чорномор-6 , як позивача по справі здійснював адвокат Бороган В. В., що підтверджується ордером серії ОД № 291700 від 21 жовтня 2019 року, а також копією договору про надання правової допомоги № 12/08/19 від 12 серпня 2019 року. Відповідно до договору розмір гонорару адвоката становить 6766,00 грн., що складається з: зустрічі, консультації, узгодження правової позиції - 968грн.; підготовка та подача до суду позовної заяви - 3872,00грн.; участь у суді першої інстанції - 1936,00грн. На підтвердження сплати позивачем вказаного гонорару до суду надано копію квитанції № 263 від 18 жовтня 2019 року про сплату позивачем авансу за надання правової допомоги в розмірі 5074,50грн., а також копію квитанції до прибуткового касового ордера від 03 лютого 2020 року про сплату всієї суми в розмірі 6766,00грн.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц: При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір .

На підставі зазначеного, суд вважає, що не зважаючи на доведеність понесених позивачем витрат на правничу допомогу, визначений розмір такої допомоги не співвідноситься зі складністю справи, ціною позову та витраченим адвокатом часом на підготовку позовної заяви, так як предмет позовних вимог є стандартним та не містить будь-яких складних правових питань, які вимагають від адвоката витрачати додатковий час для їх вирішення. Відтак, суд вважає за необхідне вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково, зменшивши суму стягнення до 3000,00грн., яка підлягає стягненню з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст.12,13,76,259, 263-265, 268, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 (код ЄДРПОУ - 37872536) заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг в розмірі 12579,76 гривень, в тому числі заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання у сумі 11815,18 гривень, три відсотки річних у сумі 320,48 гривень, інфляційні втрати у сумі 444,10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 (код ЄДРПОУ - 37872536) заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг в розмірі 12579,76 гривень, в тому числі заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання у сумі 11815,18 гривень, три відсотки річних у сумі 320,48 гривень, інфляційні втрати у сумі 444,10 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), в рівних частках, на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Чорномор-6 (код ЄДРПОУ - 37872536) понесені судові витрати в розмірі 1921,00грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення складено 09 квітня 2020 року.

Суддя