Постанова

від 08.04.2020 по справі 280/5593/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5593/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дурасової Ю.В.,

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання: Новошицька О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 (головуючий суддя Прасов О.О., повний текст складено 16.12.2019)

в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕРУМ-ГРУП" до відповідача Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "ФЕРУМ-ГРУП" звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача Запорізької митниці ДФС, просив визнати протиправним та скасувати Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 №UA112080/2019/000118/1.

Позов обґрунтовано тим, що 30.09.2019 позивачем до Запорізької митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UA112080/2019/027360 та заявлена митна вартість товарів за основним методом - за ціною договору 2,4 дол. США/кг, щодо товарів, що імпортуються. При перевірці декларації митний орган встановив розбіжності в документах, не зміг перевірити митну вартість товару у зв`язку з чим винесено Рішення про коригування митної вартості товарів 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1, відповідно до якого митна вартість товару склала 5,58 дол. США/кг. Не погоджуючись з Рішенням про коригування митної вартості товарів 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1 декларант з урахуванням ч.7 ст.55 Митного кодексу України заявив МД №UA112080/2019/027510 від 01.10.2019, яка була у подальшому оформлена. В зв`язку з коригуванням митної вартості, сума надмірно сплачених митних платежів склала 340917,67 грн. Позивач вважає, що в Рішенні про коригування митної вартості зазначаються розбіжності , які по суті не є розбіжностями. Вважає, що відповідачем необґрунтовано та неправомірно застосовано резервний метод.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідачем не доведено, що документи, подані позивачем для визначення митної вартості товару, містять розбіжності або містять ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що декларантом не було надано в повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість товару, при цьому, надані документи містять розбіжності, що не дозволяє встановити митну вартість товару за основним методом, тому був застосований другорядний метод визначення митної вартості товару.

Позивачем до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням запровадженого карантину в Україні.

Відповідачем також подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням запровадженого карантину в Україні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що для проведення митного оформлення товару, поставленого за Контрактом №Fe0909 від 09.09.2019, позивачем подано митну декларацію №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019, якою заявлена митна вартість товарів за основним методом - за ціною договору 2,4 дол. США/кг, щодо товарів, що імпортуються (а.с.26, 79). Рішенням Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 01.10.2019 за №UA112080/2019/000118/1 митна вартість товару скоригована та визначена в розмірі 5,58 дол. США/кг за другорядним методом, оскільки декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товару.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Митного кодексу України.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «ФЕРУМ-ГРУП» (Україна) «Покупець» та « FERRO TRADING LP» (Великобританія) «Продавець» укладено Контракт №Fe0909 від 09.09.2019, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (а.с. 17-19).

Згідно Додатку №1 від 09.09.2019 до Контракту №Fe0909 від 09.09.2019 ТОВ «ФЕРУМ-ГРУП» купує, a « FERRO TRADING LP» продає: «Рядовые Электроды графитированные в комплекте с ниппелями (RP)» - 19,779 т (а.с.20).

При цьому, у вказаному Додатку №1 від 09.09.2019 до Контракту №Fe0909 від 09.09.2019, зокрема, зазначено: «… 2. Размери, количество и стоимость Товара: Диаметер электродов - 200 (min 199.0 - mах 201.0) мм; Длина электродов - 1700+/-100 мм; Тип ниппеля - conical; Цена - 2400 USD/т; Стоимость USD - 47469,60. …» .

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №Fe0909 від 09.09.2019 позивачем 30.09.2019 подано митну декларацію №UA112080/2019/027360 (а.с. 26, 79).

Слід зазначити, що при митному оформленні товар задекларований позивачем як: «Електроди графітові з ніпелями, марки RР, що використовуються в електродугових печах: діаметр 200 мм (min 199.0 - mах 201.0); довжина електродів 1700+/-100 мм; тип нипеля - конічний 122Т4N - 19,779 т (графа 38). Торгівельна марка: Dalian Meioudi International Trade Co., Виробник: Liaoyang Shoushan Carbon Factory. Країна виробництва: Китай, CN» .

Згідно МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), що передбачений ст.58 Митного кодексу України (графа 43).

Умови поставки в МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 - визначені CIF UA Одеса (графа 20).

При поданні МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 декларантом надано Запорізькій митниці ДФС такі документи:

- контракт №Fe0909 від 09.09.2019,

- Додаток №1 від 09.09.2019 до Контракту №Fe0909 від 09.09.2019;

- Комерційний інвойс №Fe0909-2019 від 09.09.2019;

- інші документи.

В ході перевірки МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено електронне повідомлення в якому зазначено наступне:

«… Згідно вимог ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару (зазначені у частині 2 статті 53 МКУ) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності :

1) В поданій митній декларації відповідно п.8 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України та умов поставки CIF Одеса (вартість страхування та фрахт) відсутні відомості в гр44, щодо страхового документа, а також документа що містять відомості про вартість страхування. Таким чином не подання документу, визначеного п.8 ч.2 ст.53 Митного кодексу України унеможливлює перевірити складові митної вартості, товару що декларується (ч.6 ст.54 Митного кодексу України);

2) У п.10 «Умови сплати» додатку від 09.09.19 №1 до зовнішньо економічного контракту від 09.09.2019 №Fe0909 зазначено «Сплата згідно інвойсу. 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця» , у інвойсі від 09.09.2019 №Fe0909-2019 який також наданий до митного оформлення зазначено 100% сплати протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару покупцю.

Також митний орган зазначив, що враховуючи положення статті 54 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та рекомендацій представників Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення-заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Митний орган дійшов висновку, що є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним, що відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна гуртуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару.

Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Обгранковуючи свою позицію щодо підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» , митний орган зазначив, що у митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Тому митний орган висловив сумніви, що заявлена митна вартість товарів ґрунтується на «дійсній вартості» та, що надані до митного оформлення документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

В зв`язку з зазначеним, митний орган, діючи відповідно до положень ч. 3 ст. 53 МКУ зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи , що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

6) копію митної декларації країни відправлення. Відповідно до положень частини 6 статті 53 Кодексу декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, враховуючи зазначені зауваження та розбіжності …» (а.с.95).

Матеріалами справи підтверджується, що на запит митниці декларантом було надано:

- декларацію країни відправлення №090820190080319750 від 05.08.2019;

- страховий поліс №CDAD1950220871 від 06.08.2019.

За наслідками розгляду наданих декларантом додаткових документів, Запорізькою митницею ДФС декларанту направлено повідомлення, в якому, зокрема, зазначено:

… Під час розгляду додатково наданих документів було встановлено, що жодна з розбіжностей не була усунута. Страховий поліс №CDAD1950220871 від 06.08.2019 не містить посилання на інвойс №FЕ010719 який до митного оформлення не надавався, декларації країни відправлення №090820190080319750 від 05.08.2019 також містить посилання на інвойс №FЕ010719 який до митного оформлення не надавався та містить інформацію щодо вартості товару яка не відповідає інвойсу від 09.09.2019 №Fe0909-2019 який надано до митного оформлення. Подані документи не містять жодних числових показників, що піддавались би обчисленню та могли б бути використані для підтвердження митної вартості. У органу доходів і зборів наявна інформація щодо митної вартості аналогічного товару на рівні 5,58 дол. США/кг, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та до прийняття рішення про коригування митної вартості товарів заявленої декларантом .

Також митним органом зазначено, що митна вартість може бути визнана за умови надання додаткових документів в повному обсязі:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) виписки з бухгалтерської документації;

4) специфікацій, прейскурантів (прайс-листи) виробника товару;

5) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як висновок відповідач заначив, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ (а.с. 96).

Отже, позивач у справі вважає, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару за першим/основним методом (за ціною договору).

Натомість відповідач зазначає, що за ціною договору митна вартість товару не може бути застосована через те, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість.

Для встановленні істини у справі, слід дослідити докази, якими позивач та відповідач обґрунтовують свої доводи, та, зокрема, встановити (чи спростувати) наявність неповних відомостей про митну вартість товару.

Так, у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 зазначено що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), не може бути застосований через те, що заявлені неповні відомості про митну вартість товару відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МКУ.

Зокрема, декларант (позивач) не надав у повному обсязі додаткові документи, що були запропоновані митним органом, та які б (на думку відповідача) підтвердили б митну вартість товару.

Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ митний орган зазначив, що проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів і декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої прийнято рішення про неможливість застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та подібних (аналогічних) товарів в зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст.59, 60 МКУ.

Митний орган також зазначив, що методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст.62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ митним органом використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних вартостей за другорядними методами з розрахунку рівні 5,58 дол. США/кг товару (МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 . «Електроди графітові з конічний нипеля 122T4N марки RP» . Країна виробництва - Китай, виробник: liaoyang Shoushan Carbon Factory). …» (а.с. 64).

Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Так, оформлення товару (задекларованого за МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 ) здійснено позивачем з урахуванням Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 (яким визначено митну вартість товару - 5,58дол/кг) і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA12080/2019/ 027510 від 01.10.2019 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України.

При цьому позивач не погодився з Рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019, яким визначено митну вартість товару - 5,58дол/кг, тому з урахуванням частини 7 ст. 55 МКУ декларант заявив МД №UA12080/2019/ 027510 від 01.10.2019, яка і була оформлена митним органом.

Протягом дії гарантійних зобов`язань за МД №UA12080/2019/027510 від 01.10.2019 декларантом не було надано Запорізькій митниці ДФС додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Колегія суддів апеляційної інстанції досліджує умови постачання CІF.

За змістом умов постачання CІF правил Інкотермс від 16.09.2010 « Cost, Insurance and Freight» («Вартість, страхування і фрахт» ) означає, що:

- продавець постачає товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар;

- продавець зобов`язаний або поставити товар на борт судна, або забезпечити надання поставленого таким чином товару у місці призначення;

- ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна;

- продавець зобов`язаний укладати договір і сплачувати всі витрати та фрахт, необхідні для доставляння товару до поіменованого порту призначення;

- продавець також укладає договір страхування, який покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення.

Крім того, продавець зобов`язаний або укласти договір перевезення або забезпечити такий договір. Вказівка на зобов`язання з «надання» враховує багато чисельні продажі за ланцюгом, які застосовуються часто у торгівлі сировиною.

Зокрема, умова CІF вимагає від продавця виконання митних формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються. Однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для увезення, сплачувати імпортні мита чи виконувати інші митні формальності при увезенні.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи , зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів , чи відомостей щодо ціни , що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 1 ст. 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявлення митної вартості.

Отже, митний контроль стосується безпосередньо правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявлення митної вартості, а не інших неточностей/помилок, допущених декларантом.

Аналіз норм статей 53, 54 МКУ дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України .

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді , коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Саме такий висновок містить постанова Верховного Суду України від 14 січня 2020 року

(справа №813/1350/14).

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів № №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що умови імпорту товару за МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 (яка взята відповідачем як джерело для визначення митної вартості) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем у МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019. (а.с.81).

Так, товар імпортований за МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 має таку ознаку: «довжина електродів 1800+/-100 мм» .

Водночас, позивачем товар імпортований за МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 з наступною ознакою: «довжина електродів 1700+/-100 мм» .

Отже товар (зазначений в МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 та зазначений в МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019) має різні ознаки щодо довжини електродів, тому відсутні підстави для використання митним органом наявної в митниці інформації щодо раніше визнаних вартостей за другорядними методами з розрахунку - 5,58 дол. США/кг товару «Електроди графітові з конічний нипеля 122T4N марки RP» . Країна виробництва - Китай, виробник: liaoyang Shoushan Carbon Factory, зазначених в МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 (а.с. 64).

Слід зазначити, що параграфом 2 Статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості (а); під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту (b).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» : « 1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту» .

У пп.«с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» , зокрема, зазначено: « 3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод - вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються» , що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про « 90 днів» може застосовуватись гнучко» .

Термін між митним оформленням товару за МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 (митне оформлення товару за якою взяте відповідачем як джерело цінової інформації) та митним оформленням товару за МД №UA112080/2019/027360 від 30.09.2019 перевищує наведені вище у нормах права « 90 днів» .

Таким чином, документально відповідачем не доведено, що ціна вищевказаного товару з 28.05.2019 (митне оформлення за МД №UA112080/2019/015601 взяте відповідачем як джерело цінової інформації) до 30.09.2019 (митне оформлення позивачем за МД №UA112080/2019/027360) - залишалась незмінною на світовому ринку.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 Запорізькою митницею ДФС не надано оцінки відповідності Інвойсу №Fe0909-2019 від 09.09.2019 вимогам «Класифікатора додаткової інформації, необхідної для ідентифікації товарів, що вноситься до електронного інвойсу, який додається до митної декларації, заповненої на бланку єдиного адміністративного документа» , затвердженого 17.09.2012 наказом Міністерства фінансів України №998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2012 за №1691/22003 (або Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №6 «Формуляр-зразок уніфікованого рахунку - для міжнародної торгівлі» (ECE/TRADE/148) Женева, вересень 1983 року), наявність в ньому будь-яких вад чи дефектів тощо.

Так, відповідно до п.9.6 Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» Женева, вересень 1982 року: «… митні органи повинні, як правило, приймати будь-який комерційний рахунок, який містить всі необхідні подробиці (незалежно від того, узгоджений він з формуляром-зразком уніфікованого рахунку ООН), як дійсної фактури для мети митного очищення; у тих країнах, де національне митне законодавство передбачає спеціальний документ (окрім митної декларації) у доповнення до комерційного рахунку, слід вивчити можливість відмови від цієї вимоги. …» .

Тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність всіх необхідних цінових показників в Інвойсі №Fe0909-2019 від 09.09.2019, можливості його застосування для визначення митної вартості товару.

Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взята як джерело для визначення митної вартості товару саме МД №UA112080/2019/015601 від 28.05.2019 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

У п.3 розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» , затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: « 3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару» .

Водночас відповідачем не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених «Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 та визначенні ціни імпортованого ТОВ «ФЕРУМ-ГРУП» товару.

Отже, відповідачем (Запорізькою митницею ДФС) не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими; не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні; не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України; не доведено, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; як наслідок, не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019.

Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15, від 14.01.2020 по справі №813/1350/14.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товару після отримання від позивача документів: подані позивачем документи для визначення митної вартості товару (основні та додаткові) підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, тому відповідач протиправно здійснив застосування другорядних методів.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем резервного методу, тому Рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2019/000118/1 від 01.10.2019 прийняте Запорізькою митницею ДФС підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 08.04.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 08.04.2020.

В повному обсязі постанова виготовлена 10.04.2020.

Головуючий суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова