Постанова

від 22.04.2020 по справі 640/5422/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5422/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Аліменка В.О.

суддів: Кучми А.Ю., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма Купол до Державної фіскальної служби України та комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича Фірма Купол звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України та Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №970908/40265879 від 30 жовтня 2018 року Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №22 від 27 жовтня 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича Фірма Купол .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають визначеним у законі критеріям оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації були відсутні. Одночасно з цим позивач звертає увагу суду, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної, контролюючому органу було направлено пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких було складено відповідні податкові накладні. Як зазначає позивач, доданих до повідомлення пояснень та документів контролюючий орган під час прийняття оскаржуваного рішення не врахував, у зв`язку з чим дійшов безпідставних висновків про відмову у реєстрації податкової накладної.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.09.2019 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що судом першої інстанції не враховано той факт, що за результатами розгляду поданих документів, встановлено відсутність підтверджуючих документів щодо реалізації товару, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі видаткові накладні, акти прийому-передачі та товарно-транспортні накладні на відвантаження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За матеріалами справи вбачається, що Між позивачем та ТОВ Агрокультура Полтава 17 жовтня 2017 року укладено договір підряду № 20/09, згідно умов якого позивач виконує роботи по ямковому ремонту дороги від Р-60 до с. Лісова Слобідка, Чорнухинського району Полтавської області (с. Сухоносівка) (п 1.1.).

Пунктом 2.1. сторони визначили, що вартість робіт по ямковому ремонту становлять 103 079.00 грн., включаючи вартість матеріалів, транспортні витрати, роботу машин, механізмів та інші витрати.

ТОВ Агрокультура Полтава 27 жовтня 2017 року платіжним дорученням № 484 перерахувало передоплату на користь позивача в розмірі 70 000,00 грн.

06 листопада 2017 року позивач та ТОВ Агрокультура Полтава підписали: Дефектний акт, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1, Загально виробничі витрати на будову, Договірну ціну на будівництво.

10 листопада 2017 року позивач та TOB Агрокультура Полтава підписали Акт №1 приймання виконаних робіт за листопад 2017 року та підсумкову відомість ресурсів.

В подальшому ТОВ Агрокультура Полтава оплатила залишок коштів позивачу за виконану роботу в розмірі 33 078.97 грн.

Позивач в свою чергу 13 листопада 2017 року подав податкову накладну № 13, яку відповідач-2 зареєстрував без жодних зауважень 28 листопада 2017 року.

За правилом першої події позивачем було складено податкову накладну № 22 від 27 жовтня 2017 року та направлено 15 листопада 2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до квитанції №9240836491 від 15 листопада 2017 року за результатами обробки накладної від 27 жовтня 2017 року №22 реєстрацію останньої зупинено, оскільки податкова накладна відповідає вимогам п. 1.6. Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Згідно повідомлень про направлення документів довільної форми, позивачем сформовано та направлено відповідачу пояснення з відповідними підтверджуючими документами, але комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 30 жовтня 2018 року прийнято рішення №970908/40265879 про відмову в реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись із рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві, № 970908/40265879 від 30.10.2018 позивач звернувся до суду про визнання його протиправним і скасування та зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну № 22 від 27.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу протиправно було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 22 від 27.10.2017, тому є підстави для зобов`язання ДФС зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції за наступних підстав.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до пункту 5 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 вказаного Порядку у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено, що у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з п. 1.6 Листа Державна фіскальна служба України, № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, Критерії ризиковості платника податку комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Однак, ГУ ДФС у м. Києва, не було надано переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; матеріалів, на підставі яких позивача віднесено до такого переліку.

Згідно з пунктів 12 та 13 Порядку зупинення реєстрації, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинена реєстрація ПН/РК в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Проте, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку зупинення реєстрації перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у ПН/РК.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до положень пунктів 21 та 22 Порядку зупинення реєстрації підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається зі спірного рішення, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі податкових накладних.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії ГУ ДФС у м.Києві № 970908/40265879 від 30.10.2018 містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Жодним іншим чином перелік документів податковим органом також не наведений.

З цих підстав колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта, що позивачем не надано необхідних документів, оскільки з оскаржуваних рішень неможливо зробити конкретний висновок про відсутність тих чи інших необхідних документів.

Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення № 97090/40279 від 30.10.2018.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладні № 22 від 27.10.2017, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно пункту 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Аналогічні норми закріплені в пункті 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.10.2010, згідно якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

Відповідно до пункту 20 вказаного Порядку у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

За таких обставин, враховуючи відсутність обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну позивача № 22 від 27.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.09.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

Н.В. Безименна

Повний тескт постанови складено 22 квітня 2020 року.