Рішення

від 22.04.2020 по справі 910/2071/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2020Справа № 910/2071/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" (вул. Загорська, 15, м. Запоріжжя, 69013)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" (вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, м. Київ, 03186)

про стягнення 146 493,19 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" про стягнення 146 493,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань відповідно до договору купівлі-продажу № 31/10/17 від 31.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

16.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначити процедуру врегулювання спору за участю судді, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2020 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" про розгляд справи № 910/2071/20 за правилами загального позовного провадження відмовлено, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" про призначення процедури врегулювання спору за участю судді відмовлено.

31.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/2071/20 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу та відповідачу.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

31.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейсен" (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 31/10/17 (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти продукцію.

За приписами пунктів 2.1-.2.3 договору, відвантаження продукції здійснюється залізничним та автомобільним транспортом.

Датою поставки вважається дата відмітки на залізничній накладній, при відвантаженні автотранспортом - дата виписки видаткових накладних.

Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту відвантаження.

Згідно з п. 3.1 договору, за цим договором підлягає продажу гранітно-щебенева продукція.

Відповідно до пунктів 4.1-4.3 договору, відвантаження продукції покупцеві здійснюється на умовах 100% передоплати.

Покупець здійснює оплату суми, зазначеної в рахунку-фактурі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою оплати продукції, вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця.

За погодженням сторін можлива інша форма оплати за відвантажену продукцію.

Продавець зобов`язаний після отримання оплати не пізніше ніж через 10 календарних днів відвантажити продукцію покупцеві, у разі своєчасного надання вагонів. (п. 5.1 договору)

Згідно з пунктами 9.1, 9.2 договору, договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2017 р. Договір вважається пролонгованим на календарний рік, якщо жодна зі сторін не менше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про припинення дії договору.

У Специфікації № 1 від 31.10.2017 до договору сторони погодили ціни на відпуск в цементовозах та на піввагонах продукції: пісок з відсівів; щебінь гранітний фр.5*10; послуги вантаження і зваження ЖД вагонів.

Відповідно до матеріалів справи, на виконання умов договору позивач відвантажив, а відповідач в свою чергу прийняв продукцію, що підтверджується видатковими накладними: № 4613 від 20.11.2017, № 4527 від 14.11.2017, № 4467 від 11.11.2017, № 4382 від 06.11.2017, 4313 від 02.11.2017, № 4808 від 04.12.2017, № 10 від 10.01.2018, № 14 від 08.01.2018, № 32 від 09.01.2018, № 3391 від 30.08.2018, № 3472 від 02.09.2018, № 3521 від 04.09.2018, № 3744 від 17.09.2018, № 3966 від 26.09.2019, № 4100 від 01.10.2018, № 4172 від 04.10.2018, №4293 від 08.10.2018, № 4498 від 20.10.2018, № 4846 від 11.11.2018, № 5014 від 20.11.2018, № 5016 від 20.11.2018, актами надання послуг: № 4614 від 20.11.2017, № 4528 від 14.11.2017, № 4476 від 11.11.2017, № 4383 від 06.11.2017, № 4314 від 02.11.2017, № 4809 від 04.12.2017, № 11 від 06.01.2018, № 15 від 08.01.2018, № 33 від 09.01.2018, № 3392 від 30.08.2018, № 3473 від 02.09.2018, № 3522 від 04.09.2018, № 3745 від 17.09.2018, № 3967 від 26.09.2018, № 4101 від 01.10.2018, № 4173 від 04.10.2018, № 4294 від 08.10.2018, № 4499 від 20.10.2018, № 4847 від 11.11.2018, № 5015 від 20.11.2018, № 5017 від 20.11.2018, а також залізничними накладними.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання з оплати продукції не виконав у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість останнього за договором становить 146 493,19 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 692, 693 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач відвантажив, а відповідач в свою чергу прийняв продукцію, що підтверджується видатковими накладними: № 4613 від 20.11.2017, № 4527 від 14.11.2017, № 4467 від 11.11.2017, № 4382 від 06.11.2017, 4313 від 02.11.2017, № 4808 від 04.12.2017, № 10 від 10.01.2018, № 14 від 08.01.2018, № 32 від 09.01.2018, № 3391 від 30.08.2018, № 3472 від 02.09.2018, № 3521 від 04.09.2018, № 3744 від 17.09.2018, № 3966 від 26.09.2019, № 4100 від 01.10.2018, № 4172 від 04.10.2018, №4293 від 08.10.2018, № 4498 від 20.10.2018, № 4846 від 11.11.2018, № 5014 від 20.11.2018, № 5016 від 20.11.2018, та актами надання послуг: № 4614 від 20.11.2017, № 4528 від 14.11.2017, № 4476 від 11.11.2017, № 4383 від 06.11.2017, № 4314 від 02.11.2017, № 4809 від 04.12.2017, № 11 від 06.01.2018, № 15 від 08.01.2018, № 33 від 09.01.2018, № 3392 від 30.08.2018, № 3473 від 02.09.2018, № 3522 від 04.09.2018, № 3745 від 17.09.2018, № 3967 від 26.09.2018, № 4101 від 01.10.2018, № 4173 від 04.10.2018, № 4294 від 08.10.2018, № 4499 від 20.10.2018, № 4847 від 11.11.2018, № 5015 від 20.11.2018, № 5017 від 20.11.2018, а загалом на суму 1 867 321,77 грн.

Вказані первинні документи оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Однак, відповідач за договором розрахувався частково у загальному розмірі 1 720 828,58 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача.

Отже, заборгованість позивача перед позивачем за договором становить 146 493,19 грн, строк оплати якої в силу умов договору та статті 692 Цивільного кодексу України настав.

Належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 146 493,19 грн до матеріалів справи не подано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату продукції у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 146 493,19 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 146 493,19 грн підлягають задоволенню.

При цьому, заперечення відповідача проти позову з посиланням на поставку неякісної продукції суд розглянув та відхилив, з огляду на відсутність відповідних доказів на підтвердження вказаної обставини.

Крім того, суд також розглянув та відхилив заперечення відповідача проти позову, що ґрунтуються на невиконанні позивачем грошових зобов`язань за договором комісії № 311101, оскільки заборгованість за цим договором не є предметом даного спору та не впливає на його вирішення.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейсен" (вул. Авіаконструктора Антонова, 5-А, м. Київ, 03186, ідентифікаційний код 41178227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" (вул. Загорська, 15, м. Запоріжжя, 69013, ідентифікаційний код 25477298) борг у розмірі 146 493,19 грн та судовий збір у розмірі 2 197,40 грн.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22.04.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко