Рішення

від 08.04.2020 по справі 916/3670/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3670/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Кравець В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Росія» до товариства з обмеженою відповідальністю „Каф груп» про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Росія» (далі по тексту - ПП „Росія» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Каф груп» (далі по тексту - ТОВ „Каф груп» ), відповідно до якої позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні власним нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, шляхом зобов`язання відповідача звільнити та виїхати з нежитлового приміщення та повернути зазначене нежитлове приміщення позивачу за актом приймання-передачі негайно після прийняття судом відповідного рішення; зобов`язати відповідача сплатити заборгованість у розмірі 167 561,42 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 161 149,49 грн. та пені у розмірі 6411,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди №1 від 12.10.2017р. в частині сплати орендних платежів та повернення нежитлового приміщення після розірвання позивачем договору в односторонньому порядку.

ТОВ „Каф груп» жодного разу в судові засідання по даній справі не з`явилось, про причини неявки суд не повідомляло. При цьому, суд зазначає, що конверти із поштовими відправленнями, які були надіслані на адресу місцезнаходження відповідача згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, а також поштові повідомлення, які надсилались судом на адресу засновника ТОВ „Каф груп» , були повернуті до суду у зв`язку із неможливістю вручення адресату. Оскільки ТОВ „Каф груп» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Враховуючи відсутність передбачених ст. ст. 202, 216 ГПК України правових підстав для відкладення судового засідання або оголошення перерви, а також приймаючи до уваги ненадходження до господарського суду повідомлень від учасників судового процесу щодо неможливості прибуття у судове засідання, призначене для розгляду судом справи по суті, керуючись завданнями господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для вирішення даного спору за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

12.10.2017р. між ПП „Росія» (Орендодавець) та ТОВ „Каф груп» було укладено договір оренди №1, відповідно до пп. 1.1, 1.3, 1.4 п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у строкове платне користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування споруду, що визначена у цьому договорі (об`єкт оренди), та зобов`язується сплачувати Орендареві орендну плату. Об`єкт оренди це нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 77/79; загальна площа приміщення складає 419,6 кв. м. Об`єкт оренди належить Орендодавцю на підставі приватної власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №106416808 від 06.12.2017р.

Згідно з пп. 2.1, 3.1, 3.4 п. 2, 3 договору оренди №1 від 12.10.2017р. об`єкт оренди передається для здійснення Орендарем господарської діяльності, яка не заборонена законом, а, саме: діяльність у сфері охорони здоров`я, загальна медична практика, спеціалізована медична практика. Передання-приймання об`єкта, що орендується, здійснюється безпосередньо сторонами, що уклали даний договір. Об`єкт оренди вважається переданим у користування з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення.

Положеннями пп. 4.1 п. 4 договору оренди №1 від 12.10.2017р. передбачено, що строк користування об`єктом оренди складає 36 календарних місяці з моменту прийняття об`єкта оренди у користування за актом приймання-передачі.

Відповідно до пп. 5.1, 5.3 п. 5 договору оренди №1 від 12.10.2017р. розмір орендної плати за перший рік оренди становить 68 000,00 грн. за один календарний місяць оренди. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця з 1-го по 10-те число поточного місяця. Підставою для сплати орендної плати є даний договір та виставлений рахунок Орендодавця. Якщо останній день сплати орендної плати припадає на вихідній, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до чинного законодавства України, то останнім днем строку для Орендаря по сплаті орендної плати вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Рахунок за оренду приміщення за поточний календарний місяць Орендодавець виставляє першого числа поточного (оплачуваного) місяця у спосіб, зазначений в розділі 11 цього договору.

Згідно з пп. 5.4 п. 5 договору оренди №1 від 12.10.2017р. Орендар самостійно оплачує вартість спожитих комунальних послуг, якими він фактично користується, в тому числі, але не обмежуючись: електроенергія (оплачується згідно різниці показників лічильника); водопостачання та водовідведення (оплачується згідно різниці показників лічильника); природний газ (оплачується згідно різниці показників лічильника); вивіз твердих побутових відходів (оплачується пропорційно орендованій площі в загальній площі будівлі за адресою: м, Одеса вул. Балківська 77/79); прибирання прилеглої території (оплачується пропорційно орендованій площі, або самостійно у випадку прибирання власноруч); охоронні послуги, послуги пожежної охорони (оплачуються пропорційно орендованій площі в загальній площі будівлі; послуги Інтернету, телефону, послуги кабельного телебачення оплачуються самостійно на підставі прямих договорів. Орендар зобов`язаний оплачувати комунальні та експлуатаційні послуги згідно виставленого Орендодавцем рахунку.

Умовами п. 5.5 договору оренди №1 від 12.10.2017р. визначено, що орендна плата нараховується Орендодавцем та сплачується Орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення до моменту фактичного повернення об`єкту оренди за актом приймання-передачі приміщення.

Відповідно до пп. 7.1 п. 7 договору оренди №1 від 12.10.2017р. Орендар зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші обов`язкові за договором платежі; відшкодовувати Орендодавцеві всі витрата з експлуатації об`єкта, що орендується, зокрема (але не обмежуючись), сплачувати комунальні платежі, за використану електроенергію, водопостачання, опалення, за користування телекомунікаційними послугами, за охоронні послуги (в тому числі сигналізацію) тощо.

Положеннями пп. 8.3, 8.4 п. 8 договору оренди №1 від 12.10.2017р. встановлено, що об`єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем протягом 20 календарних днів після припинення дії цього договору. При переданні об`єкта складається акт приймання-передачі, у якому сторони фіксують стан об`єкту, наявне обладнання, інвентар та інше майно, що належить Орендодавцю та передавалось разом з об`єктом.

Відповідно до пп. 9.5 п. 9 договору оренди №1 від 12.10.2017р. у разі прострочення внесення платежів за цим договором Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожен день прострочення.

Згідно з пп. 10.1, 10.2 п. 10 договору оренди №1 від 12.10.2017р. договір вважається укладеним з моменту його підписання та діє 35 календарних місяців з моменту передання Орендарю об`єкта оренди за актом приймання-передачі. Договір може бути достроково розірваний у випадку, якщо Орендар не виконує належним чином зобов`язання щодо сплати орендної плати за користування приміщенням та сплати вартості комунальних послуг протягом 2-х місяців. Орендодавець має право достроково розірвати договір шляхом повідомлення Орендаря про розірвання договору в письмовій формі. При цьому, орендна плата, виплачена Орендодавцю за останній календарний місяць оренди Орендарю не повертається. Днем припинення дії договору оренди вважається день отримання повідомлення Орендарем.

Відповідно до пп. 10.3 п. 10 договору оренди №1 від 12.10.2017р. сторони дійшли згоди, що доказом належного, письмового оповіщення про розірвання (припинення дії) цього договору є вручення письмового повідомлення під розписку стороні або поштове повідомлення про отримання повідомлення про розірвання (припинення дії) договору стороні або повідомлення поштового органу про неможливість вручити вказане повідомлення за адресою сторони, вказаною у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2017р. між сторонами по справі було складено акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди №1 від 12.10.2017р., відповідно до якого ПП „Росія» було передано, а ТОВ „Каф груп» прийнято у користування нежитлове приміщення, що знаходиться в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, загальна площа якого складає 419,6 кв. м.

18.10.2019р. ПП „Росія» звернулось до ТОВ „Каф груп» із повідомленням про розірвання договору оренди №1 від 12.10.2017р., посилаючись на умови договору, якими позивачу надано право розірвати договір у односторонньому порядку у випадку невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань протягом 2-х місяців. При цьому, у повідомленні про відмову від договору позивачем було наголошено про наявність у відповідача обов`язку щодо сплати орендної плати у розмірі 223 354,07 грн. за користування приміщенням протягом серпня 2019р. - жовтня 2019р., а також обов`язку щодо сплати заборгованості за спожиті комунальні послуги у розмірі 13 571,88 грн. за березень 2019р. - квітень 2019р., вересень 2019р. - жовтень 2019р.

Повідомлення про відмову від договору оренди №1 від 12.10.2017р. було вручено ТОВ „Каф груп» 24.10.2019р., що підтверджується наданою позивачем роздруківкою з сайту ПАТ „Укрпошта» .

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Каф груп» , позивачем було наголошено, що відповідачем у порушення прийнятих на себе зобов`язань за умовами договору оренди №1 від 12.10.2017р. не було повернуто приміщення за актом приймання-передачі після розірвання договору за ініціативою Орендодавця. У поданій до суду позовній заяві ПП „Росія» також наголошено, що ТОВ „Каф груп» було частково сплачено орендну плату та частково відшкодовано вартість спожитих комунальних послуг. При цьому, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом заборгованість відповідача зі сплати орендних платежів складає 160 000,00 грн. (за користування приміщенням протягом вересня 2019р. - листопада 2019р.), заборгованість із відшкодування наданих комунальних та експлуатаційних послуг складає 1149,49 грн. (за постачання природного газу у квітні - березні 2019р. на суму 908,43 грн. та за надання послуг водопостачання та водовідведення за вересень-листопад 2019р. у розмірі 241,06 грн.).

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи вимог, суд виходить з наступного.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 цього Кодексу право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. ч. 1-2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення наведених норм закону та умов договору оренди №1 від 12.10.2017р. ТОВ „Каф груп» протягом вересня 2019р. - листопада 2019р. включно не було сплачено у повному обсязі орендну плату, в результаті чого, станом на момент вирішення даного спору у відповідача наявна заборгованість з орендної плати в сумі 160 000,00 грн. Крім того, ТОВ „Каф груп» у порушення зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору оренди №1 від 12.10.2017р. не було у повному обсязі відшкодовано позивачеві вартість спожитих комунальних послуг у загальному розмірі 1149,49 грн. (за постачання природного газу у квітні 2019р. - березні 2019р. на суму 908,43 грн. та за надання послуг водопостачання та водовідведення у вересні 2019р. - листопаді 2019р. у розмірі 241,06 грн.).

З викладених обставин, позовні вимоги ПП „Росія» до ТОВ „Каф груп» про стягнення суми основного боргу у розмірі 161 149,49 грн. підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

З посиланням на умови пп. 9.5 п. 9 договору оренди №1 від 12.10.2017р. ПП „Росія» було нараховано ТОВ „Каф груп» до сплати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що складає 6411,93 грн., за порушення строків сплати орендної плати за вересень 2019р. - листопад 2019р.

Так, згідно розрахунку позивача розмір пені, яка нарахована на суму боргу за вересень 2019р. у розмірі 24 000,00 грн. протягом періоду з 10.09.2019р. по 01.12.2019р., складає 1800,98 грн.; розмір пені, яка нарахована на суму боргу за жовтень 2019р. у розмірі 68 000,00 грн. протягом періоду з 10.10.2019р. по 01.12.2019р., складає 3258,41 грн.; розмір пені, яка нарахована на суму боргу за листопад 2019р. у розмірі 68 000,00 грн. протягом періоду з 10.11.2019р. по 01.12.2019р., складає 1352,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої до стягнення, господарський суд зазначає, що позивачем було допущено помилку, яка полягає у помилковому визначенні початкового моменту просточення відповідача без урахування положень абзацу 2 пп. 5.3 п. 5 договору оренди №1 від 12.10.2017р., яким передбачено, що у випадку якщо останній день сплати орендної плати припадає на вихідній, святковий або інший неробочий день, то останнім днем строку для Орендаря по сплаті орендної плати вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

З огляду на викладене, господарський суд зазначає, що правильним розміром пені є сума у загальному розмірі 5939,73 грн. Наведене має наслідком необхідність часткового задоволення заявлених ПП „Росія» до ТОВ „Каф груп» позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із відповідача на користь позивача пені у розмірі 5939,73 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В силу положень ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Підсумовуючи вищенаведені положення чинного законодавства, враховуючи надане ПП „Росія» право на односторонню відмову від договору оренди як приписами Цивільного кодексу України, так і умовами договору оренди №1 від 12.10.2017р., враховуючи наявне в матеріалах справи повідомлення позивача про відмову від договору оренди №1 від 12.10.2017р., господарський суд доходить висновку, що договір є розірваним з моменту отримання ТОВ „Каф груп» вказаного повідомлення, тобто з 24.10.2019р.

Проте, в порушення зобов`язань, прийнятих на себе за умовами пп. 8.3, 8.4 п. 8 договору оренди №1 від 12.10.2017р., а також ст. 785 Цивільного кодексу України, ТОВ „Каф груп» не було повернуто позивачеві орендоване приміщення за актом приймання-передачі протягом 20 календарних днів з моменту отримання повідомлення позивача про односторонню відмову від договору.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ПП „Росія» позовних вимог про усунення перешкод у користуванні власним нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, шляхом зобов`язання відповідача звільнити, виїхати з нежитлового приміщення, повернувши зазначене нежитлове приміщення позивачу за актом приймання-передачі.

При цьому, господарський суд зазначає про відсутність правових підстав для зобов`язання повернути нежитлове приміщення негайно після прийняття судом відповідного рішення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладені приписи чинного законодавства, у господарського суду відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача повернути приміщення негайно після прийняття судом рішення, оскільки лише судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для виконання відповідачем. Таким чином, дане судове рішення матиме обов`язковий характер для ТОВ „Каф груп» після набрання ним законної сили, виконання якого буде здійснюватися на підставі виданого судом наказу.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених приватним підприємством „Росія» до товариства з обмеженою відповідальністю „Каф груп» позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача звільнити, виїхати з нежитлового приміщення, повернувши зазначене приміщення позивачу за актом приймання-передачі та стягнення суми основного боргу у розмірі 161 149,49 грн. та пені у розмірі 5939,73 грн. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Усунути приватному підприємству „Росія» /65053, м. Одеса, вул. 4-а Суворовська, буд. 16, ідентифікаційний код 32184649/ перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, буд. 77/79, шляхом зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю „Каф груп» /65029, м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, ідентифікаційний код 41670007/ звільнити нежитлове приміщення та повернути приватному підприємству „Росія» /65053, м. Одеса, вул. 4-а Суворовська, буд. 16, ідентифікаційний код 32184649/ за актом-приймання передачі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Каф груп» /65029, м. Одеса, вул. Балківська, 77/79, ідентифікаційний код 41670007/ на користь приватного підприємства „Росія» /65053, м. Одеса, вул. 4-а Суворовська, буд. 16, ідентифікаційний код 32184649/ заборгованість у розмірі 161 149,49 грн. /сто шістдесят одна тисяча сто сорок дев`ять грн. 49 коп./, пеню у розмірі 5 939,73 грн. /п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять грн. 73 коп./, судовий збір у розмірі 4 427,35 грн. /чотири тисячі чотириста двадцять сім грн. 35 коп./.

4. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 21 квітня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна