Рішення

від 16.04.2020 по справі 902/93/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/93/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння", вул. Предславинська, буд. 34 Б, м. Київ, 03150, код - 30674952

до : Приватного підприємства "КУРГАНИ", с. Бандишівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24054, код - 33958956

про стягнення 642 349,23 грн

В С Т А Н О В И В :

04.02.2020 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 1-5/33 від 31.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" до Приватного підприємства "КУРГАНИ" про стягнення 642 349,23 грн заборгованості з яких 391 727,98 грн основний борг, 103 832,46 грн пеня, 78 345,56 грн штраф, 2 313,78 грн інфляційні втрати та 66 129,45 грн відсотки річних за договором № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов`язань в частині оплати поставленого товару (засобів захисту рослин) за договором № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "КУРГАНИ" заборгованості у розмірі 642 349,23 грн.

Ухвалою від 24.02.2020 року відкрито провадження у даній справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 18.03.2020 року.

Ухвалою суду від 25.03.2020 року повідомлено сторін про дату судового засідання.

В судове засідання 16.04.2020 року уповноважені представники сторін не з`явилися.

Суд наголошує на тому, що про дату, час та місце проведення розгляду справи сторони були повідомлені завчасно та належним чином ухвалою від 25.03.2020 року, копії якої надсилались рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, обізнаність представників сторін про дату судового засідання підтверджується поштовими повідомленнями № 0311009317622 та № 2141200028236, які наявні в матеріалах справи.

За змістом ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників сторін.

Відповідач жодним чином не повідомив суд про неможливість забезпечення явки представника у судове засідання. не посилався на встановлені Кабінетом Міністрів України обмеження, пов`язані із введенням карантинних заходів.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" та Приватним підприємством "КУРГАНИ" договору № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року в частині оплати поставленого товару (засобів захисту рослин), утворилась заборгованість в сумі 642 349,23 грн.

З метою захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "КУРГАНИ" 391 727,98 грн основного боргу, 103 832,46 грн пені, 78 345,56 грн штрафу, 2 313,78 грн інфляційних втрат та 66 129,45 грн відсотків річних.

Матеріали справи не містять відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 28.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (Продавець) та Приватним підприємством "КУРГАНИ" (Покупець) укладено договір № 2-2803/пр1216 (а.с.8-11, т.1).

Відповідно п. 1.1 Договору Продавець зобов`язується в строки, визначені договором, передати у власність Покупця (поставити) насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2 Договору найменування Товару визначається в Додатках до цього договору, які складають його невід`ємну частину.

Розгорнутий асортимент та кількість Товару, що постачається, визначаються у Додатках до цього договору (п. 2.1 Договору).

Ціна за одиницю Товару кожного найменування в національній валюті наводиться у Додатках до цього договору. Загальна вартість Товару з ПДВ визначається шляхом складання вартості окремих партій Товару, визначених у Додатках до цього договору. Сторони, крім встановлення ціни та загальної вартості Товару в гривні, додатково визначають грошовий еквівалент ціни та загальної вартості Товару в іноземній валюті, використовуючи середньозважений курс продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту. Сторони погодили, що для обрахування такого грошового еквіваленту в іноземній валюті використовують курс продажу відповідної іноземної валюти, що склався па час закриття торгової сесії в банківський день, що передує даті оформлення відповідного Додатку до договору. За згодою сторін у Додатку (Додатках) до договору грошовий еквівалент ціни та загальної вартості Товару в іноземній валюті може бути обрахований з використанням курсу продажу іноземної валюти, відмінного від середньозваженого курсу продажу відповідної іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку за даними сайту (п. 5.1 Договору)

Згідно п. 6.1 Договору загальна вартість Товару повинна бути сплачена Покупцем у строк, встановлений в Додатках до цього договору.

Оплата здійснюється в гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця (п. 6.2 Договору).

Поставка здійснюється на умовах та в місці поставки, визначених в Додатках до цього Договору. Насіння поставляється партіями (п. 7.1 Договору).

В разі поставки Товару на умовах самовивозу Покупець зобов`язується прибути у строки, передбачені цим договором, на склад Продавця, прийняти Товар та за власний рахунок здійснити транспортування Товару за межі складу Продавця.

У випадку поставки Товару на умовах доставки Покупець зобов`язаний письмово повідомити Продавця про готовність прийняти Товар, визначений цим договором, не пізніше, ніж за 5 календарних днів до його поставки.

У разі наявності Товару, Продавець має право повідомити Покупця (шляхом направлення листа на електронну адресу) про готовність відвантажити/поставити Товар, а Покупець в такому випадку зобов`язаний прибути/прийняти Товар протягом 7 календарних днів з моменту направлення такого повідомлення. У випадку якщо Покупець не прибув та/або не прийняв Товар у вищезазначені строки, Продавець має право змінити строки поставки Товару в односторонньому порядку (не більше 14 календарних днів від граничного строку, зазначеного у Додатках до договору). При цьому вказане не буде вважатись порушенням Продавцем зобов`язань стосовно строків поставки, визначених Додатками до договору.

Згідно п. 7.2 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент фактичної передачі Товару та підписання видаткових накладних на Товар.

Вартість тари та пакування входить до ціни Товару (п. 8.3 Договору).

За змістом п. 9.1 Договору передача-приймання товару здійснюється у пункті поставки товару, вказаному в Додатку до цього договору.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в порядку, що визначається цим договором та чинним законодавством України. Приймання товару за кількістю та видимим недоліками здійснюється Покупцем в день його отримання від Продавця. Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари (упаковки), пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність наявних ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити Продавцю. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятий Покупцем, як належний.

Підписання Покупцем видаткової накладної також засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї товаросупровідної документації, в тому числі сертифікатів якості (п. 9.2 Договору).

Відповідно п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін. Строк дії договору становить 12 місяців, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно п. 11.1 Договору за порушення умов договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки, у тому числі упущену вигоду у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

За порушення строків виконання зобов`язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки (п. 11.2 Договору).

У разі ухилення від оплати вартості Товару понад 15 календарних днів Покупець, крім пені, сплачує Продавцю штраф в розмірі 20% від загальної вартості неоплаченого Товару (п. 11.4 Договору).

09.04.2019 року до договору № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року між сторонами підписано Додаток № 1, відповідно до якого сторонами погоджено найменування, кількість ціну та терміни поставки (а.с.12).

На виконання умов вищезазначеного договору позивачем поставлено на адресу відповідача товар у кількості 805,5 л на загальну суму 391 727,98 грн, що підтверджується видатковою накладною № Н-ВХ-1704-018 від 17.04.2019 року та довіреністю № 16 від 15.04.2019 року (а.с.14-15).

Однак, відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання та не проведено оплати за поставлений товар.

15.05.2019 року між сторонами підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року (а.с.13).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди сторони підтверджують порушення Покупцем строків оплати поставленого Продавцем Товару та наявність непогашеної заборгованості Покупця перед Продавцем станом на дату укладення даної Додаткової угоди за Договором у розмірі 391 727,98 грн.

Сторони погодили, що у зв`язку з порушенням строків оплати поставленого Товару Покупець, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити Продавцю річні за наступний період: з 21 квітня 2019 року до дати повного розрахунку за поставлений Товар (п. 2 Додаткової угоди).

Сторони встановили наступний розмір річних:

- з 21 квітня 2019 року до дати повного розрахунку за поставлений Товар - 21,5% річних.

Згідно п. 3 Додаткової угоди Покупець зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця заборгованість, вказану в п. 2 даної Додаткової угоди у строк до 01 серпня 2019 року.

Покупець зобов`язується перерахувати річні, зазначені в п. 2 даної Додаткової угоди на розрахунковий рахунок Продавця у строк до 10 серпня 2019 року. Остаточний розмір річних обчислюється Сторонами на дату повного розрахунку, про що укладається відповідна додаткова угода (п. 4 Додаткової угоди).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 391 727,98 грн.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Разом з тим, згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 391 727,98 грн боргу за договором № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 313,78 грн інфляційних втрат, 66 129,45 грн відсотків річних, 103 832,46 грн пені та 78 345,56 грн штрафу за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Також, в зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2 313,78 грн інфляційних втрат, 66 129,45 грн відсотків річних, що є правомірним та обґрунтованим, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

Перевіркою розрахунку інфляційних втрат, судом виявлено помилки у встановленні початку періоду їх нарахування, так позивачем встановлено період нарахування з травня 2019 року по грудень 2019 року, що є невірним, оскільки за змістом п. 3 Додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 року до договору № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року сторонами погоджено, що Покупець зобов`язується перерахувати на розрахунковий рахунок Продавця заборгованість, вказану в п. 2 даної Додаткової угоди у строк до 01 серпня 2019 року.

Тобто, сторонами погоджено додатковий строк виконання основного зобов`язання.

Застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України пов`язано із нормативними засобами відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тобто застосовується у випадку протиправних дій відносно недотримання строків виконання зобов`язань.

Оскільки, сторонами спільно погоджено наступну дату виконання грошових зобов`язань, то відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Визначений сторонами період з 15.05.2019 по 01.08.2019 рр. є погодженим строком виконання зобов`язання, а не періодом прострочення його виконання.

Враховуючи викладене вірним періодом початку нарахування інфляційних втрат слід вважати з 02.08.2019 року по 31.12.2019 року.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум інфляційних втрат за період 02.08.2019 року по 31.12.2019 року судом отримано інфляційні втрати в сумі 3 194,86 грн, що є більшими ніж заявлені позивачем, (2 313,78 грн), однак враховуючи те, що визначення ціни позову є правом та прерогативою позивача до стягнення підлягають інфляційні втрати у заявлених позивачем розмірах.

Крім того, перевіркою розрахунку відсотків річних, судом виявлено помилки у встановленні початку періоду їх нарахування.

Позивачем встановлено період нарахування 3% річних з 09.04.2019 року по 20.04.2020 року, тоді як вірним слід вважати з 10.04.2019 року по 14.05.2019 року, оскільки зазначення строку виконання "до відповідної дати" слід розуміти так, що вказаний день включається до строку виконання зобов`язання (постанова КГС ВС у справі №927/490/18 від 08.10.2018 року).

Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 року до договору № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року сторонами збільшено відсотки річні та встановлено, що з 21 квітня 2019 року до дати повного розрахунку за поставлений Товар - відповідач сплачує 21,5% річних.

При цьому, наступним періодом нарахування 21,5% річних позивачем визначено період з 21.04.2019 року по 30.01.2020 року, однак вірним періодом початку нарахування 21,5% річних слід вважати з 02.08.2019 року по 30.01.2020 року (мотиви суду відносно неможливості застосування засобів відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України у період з 15.05.2019 по 01.08.2019 рр. наведено вище).

Крім того, суд враховує, що сторони можуть змінювати розмір відсотків річних, встановлений . 2 ст. 625 ЦК України, однак не порядок їх обчислення.

Так, Додаткову угоду № 1 підписано 15.05.2019 року, її положення не містять застережень відносно строку набрання чинності.

Отже, її дію слід поширювати на правовідносини, котрі виникли після погодження сторонами. Як право договір дії на майбутнє, сторони можуть врегулювати попередні правовідносини. однак не види відповідальності.

Три відсотки річні нараховуються за кожен день прострочення виконання грошового зобов`язання, тому їх нарахування слід здійснювати з огляду на чинні на конкретний день норму закону чи договірні умови щодо визначення іншого розміру відсотків.

Відтак, суд вважає неможливим обчислення відсотків рівних в іншому розмірі за період, коли Додаткова угода не діяла, отже за період прострочення з 10.04.2019 по 14.05.2019 рр. підлягає застосуванню відповідальність у розмірі 3% річних.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум відсотків річних у правильних періодах, а саме 3% річних за період з 10.04.2019 року по 14.05.2019 року та 21,5% за період з 02.08.2019 року по 30.01.2020 року судом отримано відсотки річні в сумі 43 103,36 грн (1 126,89 грн + 41 976,47 грн), що є меншою ніж та, що заявлена позивачем (66 129,45 грн), а тому решта заявлених позивачем до стягнення 23 026,09 грн (66 129,45 грн - 43 103,36 грн) відсотків річних задоволенню судом не підлягають.

Також, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 103 832,46 грн пені та 78 345,56 грн штрафу нарахованих у період наявності зобов`язальних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушення зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Розділом 11 договору сторонами погоджено відповідальність сторін.

Зокрема, за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором сторона, яка допустила прострочку, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, нарахованої на суму простроченого зобов`язання за кожен день прострочки (п. 11.2 Договору).

У разі ухилення від оплати вартості Товару понад 15 календарних днів Покупець, крім пені, сплачує Продавцю штраф в розмірі 20% від загальної вартості неоплаченого Товару (п. 11.4 Договору).

В силу ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже, зобов`язання зі сплати пені та її розмір повинен погоджуватись сторонами у підписаному договорі.

Поряд з цим, детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при її обрахунку не враховано приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, здійснивши нарахування пені за межами визначеного вказаною нормою 6-ти місячного строку .

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. При цьому у разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (постанова Верховного Суду України від 15.04.2015 р. у справі № 3-53гс15; постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 909/514/16).

Тобто нормами вказаної статті наділено сторін певною свободою у визначені умов договору стосовно строку на протязі якого може бути здійснено нарахування штрафних санкцій. При цьому законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Разом з тим його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено іншого строку нарахування штрафних санкцій (пені) за порушення зобов`язань за договором, в зв`язку з чим при її обрахунку слід виходи із приписів ч. 6 ст. 232 ГК України стосовно обмеження строку її нарахування.

Отже, термін нарахування пені становить період з 10.04.2019 року по 14.05.2019 року та з 02.08.2019 року по 03.01.2020 року (всього протягом 180 днів).

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку пені, судом обчислено за вказані періоди пеню в розмірі 66 121,54 грн (13 318,75 грн + 52 802,79 грн), що є меншою ніж та що заявлена позивачем.

Враховуючи викладене у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 37 710,32 грн слід відмовити (103 832,46 грн - 66 121,54 грн).

Перевіркою за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунку штрафу, судом встановлено, що він виконаний позивачем арифметично вірно з огляду на що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства "КУРГАНИ" в цій частині підлягає задоволенню судом у заявленому розмірі, в сумі 78 345,56 грн.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків, не надано власного розрахунку заборгованості, доказів повної сплати боргу тощо.

Як визначає ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" підлягає задоволенню частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо часткової відмови у стягненні відсотків річних та пені.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 8 724,19 грн, судові витрати в сумі 911,05 грн - слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "КУРГАНИ" (с. Бандишівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24054, код - 33958956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" (вул. Предславинська, буд. 34 Б, м. Київ, 03150, код - 30674952) 391 727,98 грн - основного боргу за договором № 2-2803/пр1216 від 28.03.2019 року, 2 313,78 грн - інфляційних втрат, 43 103,36 грн - відсотків річних, 66 121,54 грн - пені, 78 345,56 грн - штрафу та 8 724,19 грн - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Насіння" в частині стягнення з Приватного підприємства "КУРГАНИ" 23 026,09 грн відсотків річних та 37 710,32 грн пені.

4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 911,05 грн - залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2020 р.

Роз`яснити, що згідно положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" (реєстр.№3275) від 30.03.2020 року, який набрав чинності 02.04.2020 року, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. Предславинська, 34 Б, м. Київ, 03150; вул. Клінічна, 25, м. Київ, 03110)

4 - відповідачу (с. Бандишівка, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24054)