Рішення
від 22.04.2020 по справі 910/2294/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.04.2020Справа № 910/2294/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Авто

до Товариства з обмеженою відповідальністю Автолюкс Транс

про стягнення 112 145,22 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Асканія Авто (далі - ТОВ Асканія Авто , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Автолюкс Транс (далі - ТОВ Автолюкс Транс , відповідач) про стягнення 112 145,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач постався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на виконання договору поставки № 01-140819 від 14.08.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 112 145,22 грн, з яких: 100 100,00 грн - основний борг, 6 688,87 грн - пеня, 5 356,35 грн - 23% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі № 910/2294/20 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлений факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 26.02.2020 була отримана і позивачем і відповідачем 02.03.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103053662726 та № 0103053662734.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

13.03.2020 до суду надійшов поданий відповідачем відзив на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав позовні вимоги та повідомив про сплату частини основного боргу в розмірі 30 100,00 грн у зв`язку із чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу у тій частині, що вже сплачена відповідачем.

Крім того, у відзиві на позовну заяву містилось клопотання, в якому відповідач просив суд зобов`язати позивача при наданні відповіді на відзив надати відповідачу документи на підтвердження повноважень представника позивача обґрунтоване тим, що вказані документи не були долучені до позовної заяви, направленої відповідачу, а зважаючи на те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, відповідач позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Вказане клопотання судом відхиляється з огляду на те, що будь-який передбачений Господарським процесуальним кодексом України порядок розгляду справи, у тому числі й без виклику представників сторін у судове засідання, не позбавляє сторін права на ознайомлення з матеріалами справи, закріпленого у ст. 42 Господарським процесуальним кодексом України. Крім того, обсяг повноважень представника, який подає позовну заяву, перевіряється судом під час вирішення питання про відкриття провадження у справі або повернення позовної заяви і доданих до неї документів заявнику, зокрема на тій підставі, що заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності (п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, відкриття провадження у справі свідчить про наявність у представника, яким подано позовну заяву, належного та достатнього обсягу повноважень для вчинення такої процесуальної дії.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

14.08.2019 між ТОВ Асканія Авто (постачальник) та ТОВ Автолюкс Транс (покупець) був укладений договір поставки № 01-140819 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується в обумовлений даним договором строк поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 1), в кількості та за ціною, зазначеними у накладних, на умовах та в порядку визначених даним договором.

Згідно з п. 2.1 договору асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії визначається сторонами у замовленні та вказується у накладних. Ціни на товар зазначаються в накладних.

Пунктом 4.3 договору визначено, що покупець зобов`язаний здійснювати оплату товару не пізніше 30 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

У п. 10.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання перед відповідачем належним чином та передав останньому товар загальною вартістю 100 100,00 грн, а відповідач вказаний товар прийняв, що підтверджується видатковою накладною № 30692 від 07.10.2019, засвідченою підписами представників обох сторін та їх печатками.

Проте, відповідач, у порушення умов укладеного сторонами договору, переданий позивачем товар оплатив частково, а саме в сумі 30 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3467 від 21.02.2020.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за товар, переданий останнім на виконання умов договору поставки № 01-140819 від 14.08.2019 становить 70 000,00 грн.

Викладене також підтверджується підписаним представниками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 10.03.2020, з якого вбачається, що станом на 10.03.2020 розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 70 000,00 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу заявлена ним правомірно, проте з урахуванням часткової сплати боргу відповідачем, підлягає задоволенню у розмірі 70 000,00 грн.

Судом встановлено, що частину основного боргу в розмірі 30 100,00 грн відповідач сплатив 21.02.2020, тобто після звернення позивача до суду за захистом його порушених прав, що відбулось 17.02.2020.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 30 100,00 грн підлягає закриттю.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 6 688,87 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, положеннями п. 4.3 договору на відповідача, як покупця за договором, покладений обов`язок оплатити прийнятий ним товар не пізніше 30 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній. Згідно з видатковою накладною № 30692 відповідач прийняв товар 07.10.2019. Отже, останнім днем строку оплати товару, переданого за вказаною видатковою накладною, було 06.11.2019, відповідно порушення строку виконання зазначеного грошового зобов`язання почалось з 07.11.2019.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Здійснивши власний розрахунок пені за визначений позивачем період з 07.11.2019 по 30.01.2020, суд встановив, що її розмір становить 6 682,80 грн, тобто є меншим, ніж заявлено до стягнення позивачем. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню у розмірі, визначеному судом, а саме - 6 682,80 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 23% річних в розмірі 5 356,35 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що у п. 7.2 договору сторони домовились про інший розмір процентів, а саме 23% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 23% річних суд встановив, що він виконаний арифметично вірно, з дотриманням вимог чинного законодавства та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення 23% річних в розмірі 5 356,35 грн заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 70 000,00 грн, пені в розмірі 6 682,80 грн та 23% річних у розмірі 5 356,35 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому судом враховані положення ч. 9 вказаної статті, згідно з якими у тому випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 30 100,00 грн (тридцять тисяч сто грн 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автолюкс Транс (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 30, ідентифікаційний код 41977851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Авто (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 5, ідентифікаційний код 33830230) основний борг у розмірі 70 000,00 грн (сімдесят тисяч грн 00 коп.), пеню в розмірі 6 682,80 грн (шість тисяч шістсот вісімдесят дві грн 80 коп.), 23% річних у розмірі 5 356,35 грн (п`ять тисяч триста п`ятдесят шість грн 35 грн), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 512,84 грн (одна тисяча п`ятсот дванадцять грн 84 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 22.04.2020.

Суддя О.Г. Удалова

Дата ухвалення рішення22.04.2020
Оприлюднено23.04.2020

Судовий реєстр по справі —910/2294/20

Рішення від 22.04.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 26.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

Ухвала від 18.02.2020

Господарське

Господарський суд міста Києва

Удалова О.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні