Рішення

від 12.07.2007 по справі 22/15/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/15/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.07                                                                                        Справа №  22/15/06

Суддя   Скиданова Ю.О.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжкабельсервіс” (Юр. адреса: 69093, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,2; фактична адреса: 69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 30/85)до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Інтертехсервіс” (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34)

                                                                                            Суддя                    

Ю.О. Скиданова

Представники:

від позивача:Житник В.П. –ліквідатор, постанова господарського суду Запорізької області від 31.08.2005 р. у справі № 25/159

від відповідача:

не зявився

          28.12.2005 р. товариство з обмеженою відповідальністю „Запоріжкабельсервіс” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства „Інтертехсервіс” про стягнення 126049,00 грн. заборгованості на підставі Договору № 1 про уступку права вимоги, укладеного 29.03.2002 р. між ТОВ “Запоріжкабельсервіс” та ТОВ НВП “Інтертехсервіс”.

Ухвалою від 28.12.2005 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 01.02.2006 р.

Враховуючи клопотання представника позивача розгляд справи здійснюється без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

          У зв'язку з нез'явленням позивача в судове засідання 01.02.2006 р. розгляд справи відкладався до 16.02.2006 р.

          Ухвалою суду від 16.02.2006 р. було зупинено провадження у справі до розгляду господарським судом Запорізької області справи № 9/30д (06) за позовом ТОВ НВП “Інтертехсервіс” до ТОВ “Запоріжкабельсервіс” про визнання Договору № 1 про уступку права вимоги, укладеного 29.03.2002 р. між ТОВ “Запоріжкабельсервіс” та ТОВ НВП “Інтертехсервіс” недійсним по суті та набрання вказаним рішенням законної сили

          Ухвалою від 26.01.2007 р. поновлено провадження у справі з 22.03.2007 р., судове засідання призначено на 22.03.2007 р. Ухвалою суду від 13.03.2007 р., розгляд справи було перенесено на 27.03.2007 р.

          Ухвалою від 19.03.2007 р. у зв'язку з надходженням касаційної скарги про перегляд ухвали по справі №22/15 від 26.01.2007 р., та надсиланням матеріалів справи до Вищого господарського суду України, провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи до господарського суду Запорізької області

Ухвалою від 03.05.2007 р., після усунення обставин, що зумовили його зупинення, судом поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 12.07.2007р.

В судовому засіданні 12.07.2007 р. позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позовній заяві.

Відповідач заперечень по суті спору не надав, свого представника у судове засідання не направив, ухвалу суду від 03.05.2007 р. не виконав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 господарського процесуального кодексу України спір розглядається за наявними у справі матеріалами. 12.07.2007 р. в судовому засіданні в порядку ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що 29.03.2002 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжкабельсервіс” (Сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Інтертехсервіс” (Сторона 2) укладено Договір № 1 про уступку права вимоги (в подальшому Договір), за умовами п. 1 якого Сторона 1 уступає своє право кредитора по Договору купівлі-продажу від 30.07.2001 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Запоріжкабельсервіс” та приватним підприємством “Стробер” (Боржник) /копія в матеріалах справи/, а Сторона 2 зобов'язується в якості оплати за передані права кредитора оплатити Стороні 1 до 31.12.2002 р. грошові кошти у сумі 126049, 97 грн. у тому числі ПДВ 21008,33 грн. або передати Стороні 1 товарно - матеріальні цінності /п. 4 Договору/.

Відповідно до п. 3 Договору Сторона 1 зобов'язується передати Стороні 2 всі необхідні документи, які посвідчують право вимоги та повідомити відомості, які мають значення для здійснення вимоги. 29.03.2002 р. сторонами було укладено Акт прийому - передачі документів, за яким ТОВ НВП “Інтертехсервіс” прийняло від ТОВ “Запоріжкабельсервіс” видаткову накладну № КС-0000065 від 30.07.2001 р. на отримання ТМЦ; акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ “Запоріжкабельсервіс” та ПП “Стробер” за період з 01.01.2001 р. по 11.02.2002 р.; довіреність від 30.07.2001 р. серії ЯГХ № 035081 на отримання ПП “Стробер” ТМЦ від ТОВ “Запоріжкабельсервіс”.

Згідно із п. 6 Договору, у тому випадку якщо сторони до 01.12.2002 р. не дійдуть згоди про номенклатуру, вартість та кількість вищезазначених товарно –матеріальних цінностей та не передасть їх Стороні 1, то Сторона 2 зобов'язується виконати зобов'язання з оплати даного договору винятково у грошовій формі.

17.04.2002 р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, з якого видно, що за період з 06.02.2002 р. по 17.04.2002 р. заборгованість відповідача складала 130063,47 грн., із них 126049,97 грн. за Договором № 1 про уступку права вимоги від 29.03.2002 р.

Позивач неодноразово, листами № 41 від 24.05.2002 р. та № 56 від 01.08.2002 р. (копії в матеріалах справи) звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість у сумі 126049,97 грн. Але вони залишились без відповіді та виконання.

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 126049,00 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 126049,00 грн. основного боргу слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  ст.ст. 175, 193, Господарського кодексу України, ст. 526, Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Інтертехсервіс” (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34, р/р 26000000795001 ЗФ АТ “Укрінбанк”, МФО 313184 ЄДРПОУ 31189892) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжкабельсервіс” (Юр. адреса: 69093, м. Запоріжжя, вул. Перемоги,2; фактична адреса: 69001, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський 30/85, р/р 26003000725001 в ЗФ АТ “Укрінбанк”, МФО 313184 ЄДРПОУ 30571406) 126049 (сто двадцять дев'ять тисяч сорок девять) грн. 00 коп. основного боргу, 1260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 49 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19 липня 2007 року.

Суддя                                                                                          Ю.О. Скиданова