Ухвала

від 23.12.2019 по справі 757/57100/19-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/57100/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі суду, судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"РЕНЕСАНСЗДОРОВ`Я" про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.09.2019 року в рамках кримінального провадження № 42017000000004297 від 17.11.2017,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"РЕНЕСАНСЗДОРОВ`Я" проскасування арештуу кримінальномупровадженні №42017000000004297від 17.11.2017,що накладений16.09.2019року ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва посправі №757/48923/19-к,на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД"РЕНЕСАНСЗДОРОВ`Я" (код ЄДРПОУ 42494109) та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що сума ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не є майном у розумінніст. 170 КПК України, що унеможливлює накладення на такий об`єкт арешту, а застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження блокує господарську діяльність суб`єкта господарювання. Вказує, що жодній посадовій особі товариства не пред`явлено підозру та сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судове засідання представник заявника - адвокат ОСОБА_3 не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Прокурор Генеральної прокуратури України в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

У відповідності до положеньст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом, тому суд розглянув скаргу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004297 від 17.11.2017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.212, ч. 2 ст.205, ч. 2 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000004297 від 17.11.2017. окрім іншого накладено арешт на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД"РЕНЕСАНСЗДОРОВ`Я" (код ЄДРПОУ 42494109) та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.09.2019 при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання були достатні підстави для накладення арешту на майно відповідно дост. 170 КПК України

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч.1ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, речовими доказами є саме матеріальні об`єкти, що як наслідок свідчить про те, що арешт накладається виключно на майно (матеріальні об`єкти) у передбачених випадках.

Стороною обвинувачення не доведено, факт, того, що ліміт ПДВ може бути речовим доказом, відповідно до положеньст.98 КПК України, оскільки його неможливо конфіскувати, здійснити його відчуження, та спрямувати на погашення цивільного позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174,379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В АЛ И В :

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений 16.09.2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі №757/48923/19-к на кошти - суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ"ТД"РЕНЕСАНС ЗДОРОВ`Я"(код ЄДРПОУ 42494109) та заборону використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначене майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1