Рішення

від 23.07.2007 по справі 05/953

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05/953

                        ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                    

                                                                РІШЕННЯ

                                                       ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"23" липня 2007 р.                                                               Справа №  05/953

Господарський суд Черкаської області в складі :  головуючого -  судді Швидкого В.А., при секретарі Ятіній І.О., за   участю представників:

від позивача: Білокур О.А. - за довіреністю;  

від відповідача: Сєннікова М.В. -  за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Степс-Сервіс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиреставрація”

про  стягнення 68 682,72 грн.,

                ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Степс-Сервіс” ( далі - позивач ) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Черкасиреставрація” ( далі - відповідач ) про стягнення 68 682, 72 грн.,

            Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на договір найму № 130-18/10/05 від 18 жовтня  2005 року ( далі –Договір)

             Відповідно до умов Договору позивач передав у найм відповідачу риштування  загальною вартістю 54796,46 грн., яке вказане у додатку № 1 до Договору. Термін дії Договору з 21 жовтня 2005 року по 19 листопада 2005 року (п. 1.4).

              20 грудня 2005 року, з прострочкою  на 31 день, позивач самостійно повернув своє майно  за власний  рахунок. Вартість понесених витрат на  демонтаж риштування становить 636,00 грн.

              Відповідно до п.7.2  Договору  відповідач за несвоєчасне повернення майна повинен сплатити 1%  від його  вартості за кожен день прострочення, що  становить 16 986,76 грн., та повну вартість переданого у найм майна, якщо це майно повернуто з пропуском більш ніж 30 днів, що становить 54796,46 грн.

              28 грудня 2006 року відповідач перерахував позивачу 3100,50 грн., з яких: 636,00 грн. заборгованість за демонтаж та 2464,50 грн., за несвоєчасне повернення майна.  

               Таким чином, заборгованість відповідача  становить, - 54796,46 грн., що становить вартість майна, в зв'язку з тим,  що  майно повернуто з пропуском 30  денного строку  та 14522,26 грн. за несвоєчасне повернення майна  ( п.7.2 Договору )

                Відповідач  позов не визнав. Свої  заперечення  мотивує наступним.  

                Договір  підписано неуповноваженою на те особою, додаток №1  до Договору підписано невідомою особою. Акт прийому –передачі  риштувань від 20 грудня  2005 року  сфальсифіковано позивачем. Останній не  направляв відповідачеві   рахунки на оплату за користування  риштуванням за 11 днів, що перевищують  строк дії Договору. Такої домовленості із позивачем взагалі не було. Тому Договір є неукладеним і не тягне за собою правових наслідків.

           Щодо перерахування позивачу коштів у сумі  3100,50 грн., то вказані кошти перераховано  помилково. Всього позивачу перераховано  5485,50 грн.

          Ухвалою від 13 березня 2006 року прийнято до провадження зустрічний позов відповідача про визнання недійсним Договору  по підставам зазначеним у відзиві на позов та стягнення з позивача 5485,50 грн. помилково перерахованих позивачу.

          Представник відповідача в судовому засіданні пояснив.

В результаті службового розслідування, проведеного відповідачем, було встановлено, що між майстром Кравченко В.В. і начальником відділу оренди позивача Стрілець Р.Ф. була досягнута усна домовленість про надання відповідачу у тимчасове користування будівельних риштувань. Дата поставки риштувань повинна бути узгоджена додатково.

18 жовтня 2005 року позивач без узгодження з  відповідачем, доставив на об»єкт, що знаходиться в с. Козин, Обуховського району, Київської області риштування.

Риштування повернуто позивачу 16 грудня 2005 року в останній день перебування майстра Кравченка В.В. у м. Києві.

Згідно з наказом № 25 від 01 грудня 2005 року Кравченко В.В. знаходився у відрядженні в м. Києві з  01 грудня  по 16 грудня 2005 року. З 17 грудня 2005 року по 12 січня 2006 року Кравченко В.В. знаходився на стаціонарному лікуванні в Черкаській  обласній лікарні, а тому підписати  акт приймання- передачі від 20 грудня 2005 року позивачу риштування не міг.

Оскільки відповідач не визнає факту підпису договору №130-18/10/05 від 18 жовтня 2005 року директором  Суддею А.І. та акту від 20 грудня 2005 року майстром Кравченко В.В. відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі та призначення почеркознавчої експертизи на предмет вчинення підпису на договорі майнового найму № 130-18/10/05 від 18 жовтня 2005 року,  специфікації до договору, акту приймання-передачі директором НВК “Декор” Суддею А.І., та майстром Кравченко В.В. на акті приймання-передачі від 20 грудня 2005 року.

Ухвалою  від 08 червня 2006 року провадження у справі було зупинено та зобов"язано відповідача надати суду вільні та умовновільні зразки підписів начальника Судді А.І. та майстра Кравченко В.В. для призначення почеркознавчої експертизи. Ухвала відповідачем не виконана. Ухвалою від 30 січня 2007 року провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідачем не надано належних доказів, які б свідчили про фальсифікацію позивачем договору, специфікації до договору, акту приймання-передачі риштувань № 130-18/10/05 від 18 жовтня 2005 року.  Тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 1.4 договору відповідачу надано в найм риштування на період з 21 жовтня по 19 листопада 2005 року. Відповідач  повинен був повернути риштування  не пізніше останнього дня строку найму (п. 2.7 Договору). У зазначений строк відповідач риштування не повернув. Згідно з актом приймання-передачі від 20 грудня 2005 року риштування були повернуті позивачем самостійно шляхом демонтажу за власний рахунок з пропуском терміну, визначеного Договором, на тридцять один день. Зазначений акт з боку відповідача підписано його представником Кравченко В.В.

Відповідач не заперечує факту передачі позивачу риштувань, але не 20 грудня, а 16 грудня 2005 року, оскільки Кравченко В.В. знаходився у відрядженні у м. Києві по 16 грудня 2005 року, що підтверджується наказом  № 25 від 01 грудня 2005 року та посвідченням про відрядження , в якому зроблена відмітка про вибуття Кравченка В.В. з м. Києва до м. Черкаси 16 грудня 2005 року. Згідно з випискою з медичної картки Кравченка В.В., останній з 17 грудня 2005 року знаходився на лікуванні в Черкаській обласній лікарні.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у нього є всі підстави стверджувати про отримання позивачем риштувань 16 грудня 2005 року. Суд вважає, що факт отримання позивачем риштувань 16 грудня 2005 року є доведеним.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що відповідачем порушено термін повернення риштувань, передбачений п 1.4 договору,  на 27 днів.

Статті 526 та 530 ЦК України зазначають, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлять і, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п 7.2. Договору відповідач несе відповідальність  за несвоєчасне повернення риштувань, переданих йому в найм, у розмірі одного відсотку  від вартості переданого майна за кожен день прострочення, що у грошовому виразі становить 14794,92грн.

Згідно з п. 7.2 Договору відповідач несе відповідальність за неповернення майна більше 30-ти днів після закінчення терміну Договору у розмірі вартості майна.

Відповідач порушив строк повернення риштувань на 27 днів, тому зазначене положення пункту 7.2 Договору до нього не може бути застосоване.

28 грудня 2006 року відповідачем перераховано позивачу 3100,50 грн. за  демонтаж і частково - за несвоєчасне повернення майна.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 11694,42 грн.  

                                        Керуючись ст. ст. 49, 82, 84  ГПК України, суд –

                                         ВИРІШИВ:

          Первісний позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиреставрація", м. Черкаси,  вул. Петровського, 277, код 30705200, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Степс Сервіс", м. Київ, вул. Солом"янська, 2, код 32820621,       11694,42 грн. боргу,     116,94 грн. відшкодування сплаченого державного мита та   118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

          СУДДЯ                                                                      В.А. ШВИДКИЙ