Рішення

від 17.04.2020 по справі 183/7658/19

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/7658/19

№ 2/183/1712/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення фактів родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом до Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просять суд:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , як племінником та рідним дядьком;

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , як племінником та рідною тіткою;

- визнати за кожним із позивачів право власності, в порядку спадкування за законом, на Ѕ частку земельних ділянок: площею 4,4800 га, кадастровий номер 1223286500:01:041:0481, площею 5,2600 га, кадастровий номер 1223286500:01:024:0303, розташованих на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, переданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали їх племіннику - померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою 14.03.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер їх батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

12 квітня 2007 року їх мати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 склала заповіт, за яким все своє майно, а також дві земельні ділянки, якими володіла на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ДП №082782, виданого 27.12.2001 року Спаською сільською радою, заповіла своєму онуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 померла. 14 березня 2012 року державний нотаріус Новомосковської районної нотаріальної контори видала племінникові позивачів ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Спадщина, на яку видане свідоцтво складалась із двох земельних ділянок загальною площею 9,740 га (ріллі 9,740 га), з кадастровими номерами 1223286500:01:041:0481 та 1223286500:01:024:0303, і з того часу ОСОБА_3 став власником цих земельних ділянок.

ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Х-Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області їх племінник ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається із двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровими номерами зазначеними вище, загальною площею 9,740га, які розташовані на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У встановлений законом строк, позивачі, кожен окремо, звернулися до Новомосковської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті племінника ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, 18.10.2019 року державним нотаріусом було відмовлено позивачам у вчиненні нотаріальних дій, з підстав неможливості ідентифікації інформації про майно зі спадкодавцем та ненаданням до нотаріальної контори документів, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкові земельні ділянки.

Так, позивачі вказують, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є їхнім рідним братом, але його документи, а саме свідоцтво про народження, паспорт, свідоцтво про смерть втрачені. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 на півночі території Російської Федерації колишнього Радянського Союзу, де був на заробітках. Його тіло в село було доставлене у цинковій закритій труні, та він був похований на кладовищі в с. Х-Губиниха Новомосковського району. За життя, у ОСОБА_6 народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження останнього втрачено. Між тим, дана обставина узгоджується із заповітом їхньої матері ОСОБА_5 , за яким вона все своє майно, а також дві земельні ділянки, якими володіла на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ - ДП №082782, заповіла не сторонній особі, а своєму онуку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дійсно, в силу незалежних від них обставин, позивачі не змогли надати нотаріусу оригінали документів, які підтверджують право власності спадкодавця на означені вище земельні ділянки, оскільки місцезнаходження цих документів їм невідомо. Також, позивачі не змогли надати нотаріусу документи про народження спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яких би вбачалося, що їх брат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є батьком спадкодавця, а відповідно позивачі, як рідні дядько та тітка, є спадкоємцями третьої черги.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03 грудня 2019 року відкрите провадження у справі (а.с.38). Відповідною ухвалою суду від 25 березня 2020 року зобов`язано Новомосковську районну державну нотаріальну контору надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (а.с.64).

До початку судового розгляду представник позивачів ОСОБА_7 , надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, одночасно позов підтримав (а.с.92).

Представник відповідача - Підгородненської ОТГ, яка є правонаступником прав та обов`язків Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, також надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.41).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у свій сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженець с. Хутір-Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Хуторо-Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області, що стверджується копією актового запису про смерть №22 від 10 квітня 2019 року (а.с.57).

Після смерті ОСОБА_3 державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори Крутько Л.П. заведено спадкову справу №105/2019, матеріали якої свідчать про таке.

28 травня 2019 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті племінника ОСОБА_3 звернулися, кожен окремо, дядько останнього - ОСОБА_8 (а.с.71) та тітка померлого ОСОБА_2 (а.с.72), а в подальшому 18 жовтня 2019 року, кожен з них, подали заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , та земельних ділянок, наданих для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.75,77).

18 жовтня 2019 року державним нотаріусом відмовлено позивачам у вчиненні нотаріальної дії. Так, зі змісту відмов (а.с.90,91) вбачається, що згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.10.2019 року №185202158 в Реєстрі наявні відомості щодо реєстрації прав власності за суб`єктами із прізвищем та ім`ям по батькові ОСОБА_3 , але не можливо ідентифікувати зазначену інформацію зі спадкодавцем, оскільки спадкоємцями не надані відомості щодо РНОКПП спадкодавця. Крім того, спадкоємцями не надані до нотаріальної контори документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадковий будинок та спадкові земельні ділянки, що не дає можливості нотаріусу видати свідоцтво про право на спадщину за законом.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Як зазначають позивачі у своєму позові, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 по лінії свого батька являється їхнім племінником, бо є сином їх рідного брата ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 . В тім, документів їхнього брата, зокрема його свідоцтва про народження, паспорту, свідоцтва про смерть, а також свідоцтва про народження ОСОБА_3 , у якому батьком записаний ОСОБА_6 , не збереглися.

При цьому, на підтвердження родинного зв`язку зі своїм рідним братом - батьком спадкодавця, позивачами подано до суду копію завіреної Спаською сільською радою виписки з погосподарської домової книги №4 за 1958 -1960 року (а.с.29-31), де вказано, що родина ОСОБА_9 проживала разом в АДРЕСА_2 та у подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_10 було четверо дітей: донька ОСОБА_11 , 1938 року народження, син ОСОБА_6 , 1940 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , син ОСОБА_8 , 1943 року народження та донька ОСОБА_12 , 1949 року народження. В цій же виписці зазначена ступінь споріднення вказаних осіб, національність, грамотність, місце роботи, місце проживання за вказаною адресою та інші відомості, що чітко вказують на одну сім`ю, а отже даний письмовий документ підтверджує, що померлий у 1982 року ОСОБА_6 , 1940 року народження є рідним братом позивачів по справі.

В свою чергу, поданою до суду копією заповіту серії НОМЕР_1 , посвідченого 12.04.2007 року державним нотаріусом Ріхтер Н.В. (а.с.21), стверджується, що за життя мати позивачів ОСОБА_5 , все своє майно, а також дві земельні ділянки, якими володіла на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ - ДП №082782 (а.с.23), заповіла своєму онукові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Так, сама по собі наявність у позивачів оригіналів усіх зазначених вище документів, свідчить на їх користь, тому у суду є всі підстави для встановлення юридичного факту, на якому наполягали ОСОБА_8 , ОСОБА_2 . При цьому, вимоги позивачів підтверджуються належними допустимими та достовірними доказами, доданими до позову та підтверджують обставини, на які вони посилаються у позові.

Детальний аналіз зазначених вище документів, виданих компетентними органами та зареєстрованими у встановленому порядку, доводить суду той факт, що ОСОБА_8 являється рідним дядьком, а ОСОБА_13 рідною тіткою померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 .

Крім того, судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки загальною площею 9,740 га (ріллі 9,740 га) кадастровий номер 1223286500:01:041:0481 та 1223286500:01:024:0303, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради, Новомосковського району Дніпропетровської області, яка належала останньому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 14 березня 2012 року держаним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №2-792 (а.с.22), що також підтверджується Витягами з ДЗК про земельні ділянки (а.с.24,25).

При цьому, як зазначалося вище, через відсутність у позивачів оригіналу вищезазначеного правовстановлюючого документу, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, державний нотаріус Новомосковської районної державної нотаріальної контори правомірно прийняла рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і тому позивачі позбавлені можливості оформити спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою ст. 1222 ЦК України встановлено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, а згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За статтею 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Отже, в силу зазначених норм матеріального права, позивачі, які є рідними дядьком і тіткою спадкодавця ОСОБА_3 , і які прийняли спадщину, відповідно до ст.1263 ЦК України, являються спадкоємцями третьої черги, оскільки матеріалами спадкової справи №105/2019 підтверджується відсутність спадкоємців перших двох черг спадкування.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

У відповідності до ст.392 ЦК України, яку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин, як норму права, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Аналізуючи викладе, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та має бути задоволений, оскільки ОСОБА_3 за життя на законних підставах набув право власності на вказані вище земельні ділянки, а позивачі, кожен окремо, прийняли спадщину після смерті свого племінника, а тому до них в рівних частинах, відповідно до ст.1216 ЦК України, перейшло таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1268, 392 ЦК України, ст.ст. 4,12,76-81,89, 263, 265,315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Новомосковська районна державна нотаріальна контора, про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами та визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 та його рідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 та його рідною тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на Ѕ частку земельних ділянок: площею 4,4800 га, кадастровий номер 1223286500:01:041:0481 , яка розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 5,2600 га, кадастровий номер 1223286500:01:024:0303 , яка розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на Ѕ частку земельних ділянок: площею 4,4800 га, кадастровий номер 1223286500:01:041:0481 , яка розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; площею 5,2600 га, кадастровий номер 1223286500:01:024:0303 , яка розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Сорока.